Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №635/12805/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 635/12805/24 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/297/26 Карасава І.О.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

захисника - Тилика Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 15 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статі 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 15.09.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скарга, в якій просить постанову судді скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи, постанова судді винесена з порушенням норма матеріального та процесуального права, без його участі, оскільки він перебував на лікуванні після отримання поранення.

Зазначає, що від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не відмовлявся, оскільки відповідні лабораторні дослідження неможливо провести в КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня», куди йому пропонували прослідувати поліцейські.

12.02.2026 від ОСОБА_1 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких звертає увагу на недопустимість у якості доказів відеозаписів, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, посилається на порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки він є діючим військовослужбовця і до нього повинен був застосовуватися спеціальний порядок, передбачений статтею 266-1 КУпАП.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення апеляційного перегляду не надав, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши думку захисника ОСОБА_1 – адвоката Тилика Т.М., виходячи з положень статей 268, 294 КУпАП, апеляційний суд приходить висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 – адвоката Тилика Т.М., який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України.

З таким висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України встановлена статтею 130 КУпАП.

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судовим розглядом встановлено, що 21.10.2024 о 12:54 в селищі Песочин по шосе Полтавське, 202/1 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAEWOO LANOS», н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений поліцейськими на стаціонарному блокпосту. Під час спілкування у водія були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці очей, які не реагують на світло. Внаслідок чого, водію запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в КНП ХОР «ОКНЛ», від чого ОСОБА_1 відмовився.

Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння зафіксована на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».

Відеозапис долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 155476 від 21.10.2025 за невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України, а саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , про розгляд справи за його відсутності не є безумовною підставою для скасування постанови судді.

З матеріалів справи вбачається, що справа про адміністративне правопорушення перебувала в провадженні районного суду з 06.11.2024.

Апеляційний суд звертає увагу, що суддею призначалася справа до розгляду на: 13.01.2025; 06.02.2025; 25.03.2025; 27.05.2025; 06.08.2025; 15.09.2025, п`ять з яких, відкладалися за заявами ОСОБА_1 з різних підстав.

Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Апеляційний суд зазначає, що згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а непонесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що поліцейськими було запропоновано проїхати до закладу охорони здоров`я, в якому неможливо було провести медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки відмова водія ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду не була пов`язана з вказаними обставинами.

Доводи ОСОБА_1 про те, що відеозапис є неналежним доказом апеляційний суд вважає безпідставними та зазначає наступне.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Наявний в матеріалах справи відеозапис цілком відображає обставини, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 155476 від 21.10.2024.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про необхідність застосування до нього порядку проведення огляду на стан сп`яніння, передбаченого статтею 266-1 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що під час спілкування з поліцейськими водій ОСОБА_1 про безпосереднє виконання ним обов`язків військової служби, перебування під дією наказу командира або бойового розпорядження, не повідомляв.

Водночас доказів виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби за обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 155476 від 21.10.2024, суду не надано.

Сам факт проходження ОСОБА_1 військової служби заслуговує на повагу, але не свідчить про те, що на момент вчинення правопорушення він безпосередньо виконував обов`язки військової служби, наказ командира або перебував під дією бойового розпорядження.

З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

У зв`язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Харківського районного суду Харківської області від 15.09.2025 та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Керуючись статтями 1, 7, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 266, 268, 271, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 15 вересня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна