Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №629/5412/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 629/5412/25 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/290/26 Попов О.Г.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

захисника - Борсуківської К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09 жовтня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статі 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.10.2025 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відстрочено ОСОБА_1 до закінчення періоду дії в Україні воєнного стану виконання стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, а строк виконання цього стягнення рахувати з дня закінчення періоду дії в Україні воєнного стану.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Не погодившись з вказаною постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на те, що постанова судді є незаконною, необґрунтованою та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Крім того зазначає, що після ознайомлення з повним текстом постанови судді та матеріалами справи до суду будуть надані додаткові пояснення.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення апеляційного перегляду не надав, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши думку захисника ОСОБА_1 – адвоката Борсуківської К.О., виходячи з положень статей 268, 294 КУпАП, апеляційний суд приходить висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 – адвоката Борсуківської К.О., яка апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, звертала увага на недопустимість у якості доказів відеозаписів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить наступного висновку.

Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилось у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України.

З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судовим розглядом встановлено, що 25.07.2025 о 22:58 у м. Лозова по вул. 25-ї Січеславської бригади (Гвардійська) водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «TOYOTA RAV4», н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений поліцейськими у зв`язку з порушенням водієм ПДР України, яке виразилося у проїзді перехрестя без увімкненого світлового покажчика повороту. Під час спілкування з водієм поліцейські виявили в останнього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 , відмовився.

Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксована на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Відеозапис долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №402727 від 25.07.2025 за невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу або в закладі охорони здоров`я.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Доводи захисника про те, що відеозапис є неналежним доказом апеляційний суд вважає безпідставними та зазначає наступне.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Наявні в матеріалах справи відеозаписи цілком відображають обставини, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 402727 від 25.07.2025 за частиною 1 статті 130 КУпАП

Розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Борсуківської К.О. про призначення адміністративного стягнення з урахуванням принципу індивідуалізації, апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 25 КУпАП передбачено, що позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.

За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з частиною 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом`якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, апеляційним судом не враховуються.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та не містить альтернатив щодо його.

З врахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги про винесення постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права у апеляційний скарзі захисником констатується формально.

У зв`язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Зміївського районного суду Харківської області від 25.08.2025 року та закриття провадження у справі, з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП або зміни постанови судді в частині накладеного адміністративного стягнення.

Керуючись статтями 1, 7, 23, 33, 130, 245, 251, 252, 256, 266-267, 276, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна