Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №638/2672/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/2672/26

Провадження № 3/638/1137/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,

розглянувши матеріали, які надійшли із Управління Патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 582275 від 03 лютого 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 03.02.2026 в місті Харкові по проспекту Перемоги, 70 керуючи транспортним засобом Skoda Octavia, ГАС811SOS, номерний знак НОМЕР_1 на синьому фоні, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду у вигляді льодяного пагорбу, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні ушкодження, чим завдано матеріальних збитків, чим порушив п. 12.1 ПДР.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи належним чином судовою повісткою про виклик за місцем проживання, про наявність поважних причин неявки до суду не повідомила та клопотання про відкладення розгляду справи не надала.

24 лютого 2026 року ОСОБА_1 електронною поштою подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі. Зазначив, що матеріальна або моральна шкода Державі або будь-яким іншим особам не спричинена.

Крім того, 08 квітня 2026 року ОСОБА_1 електронною поштою подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, свою вину не визнав. Переконаний, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки Правила дорожнього руху та швидкісного режиму не порушував, дорожнє покриття було вкрито льодом та не оброблене сумішшю. Просив закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. ОСОБА_2 мала право та об`єктивну можливість бути присутньою в судовому засіданні, оскільки була обізнана про складання працівниками поліції відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення і була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, а також беручи до уваги заяву ОСОБА_2 про розгляд справи за її відсутності, суд вважає за можливе провести розгляд справи без її участі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 245 КпАП України, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положення ст.251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, яка використовується при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши надані у справі докази та з`ясувавши всі обставини даної події, суд дійшов таких висновків.

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення 03 лютого 2026 року в місті Харкові по проспекту Перемоги, 70, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda Octavia, 811SOS, номерний знак НОМЕР_1 на синьому фоні, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду у вигляді льодяного пагорбу, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні ушкодження, чим завдано матеріальних збитків, осіб постраждалих немає, чим порушив п.п.12.1 ПДР.

До протоколу додана схема місця ДТП із зображеннями місця розташування транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , в якій, щодо стану покриття проїзної частини (сухе, мокре, ожеледиця, забруднене, засніжене тощо) вказано - ожеледиця, а також письмові пояснення ОСОБА_1 від 03 лютого 2026 року, відповідно до яких, дорога була слизька та не очищена.

Відповідно до КУпАП суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення і не повноважний виходити за його межі, при цьому протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, також суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, що слідує з загальних засад судочинства, закріплених уст.129 Конституції України.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).

Адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 12.1. ПДР встановлений обов`язок водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п.2.3. б водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до ст. ст. 251, 254 КУпАП обов`язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протокол про адміністративне правопорушення, що є складовою презумції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсіст.62 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно приписів ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Протокол про адміністративне правопорушення за встановлених судом обставин не є визначальним при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності, при цьому судом враховується практика ЄСПЛ, яка звертає увагу на роль національних судів щодо організації судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі «Шульга проти України»). ЄСПЛ у справі "Ушаков та Ушакова проти України" вказує на те, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності "поза розумним сумнівом". Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, під час провадження на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод неухильно застосовується принцип-той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження. Тобто, вказуючи у протоколі про певного роду факти та обвинувачення щодо них, поліцейський має довести, що вони дійсно мали місце.

Отже, як слідує з вищевказаного протоколу водій ОСОБА_1 , на думку особи, уповноваженої на складання даного протоколу, допустив порушення п.12.1 Правил дорожнього руху.

Відповідно до положень п.12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху , дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

Дорожні умови - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан.

Безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах, а дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризується дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю та рівнем організації дорожнього руху, які повинен враховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

За таких умов, порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху можливе лише за умов неврахування водієм дорожньої обстановки, особливості вантажу та стану транспортного засобу під час обрання безпечної швидкості руху.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху.

Відповідно до п. 2.5 Розділу III Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених Наказом МНС України № 964 від 09.07.2012, на території підприємства повинні бути проїзди для руху автомобілів і пішохідні доріжки, що мають тверде покриття. Влітку їх необхідно очищати від бруду, а взимку - від снігу і льоду, при ожеледиці посипати протиковзними сумішами.

Згідно з п. 25 в редакції Постанови Кабінету Міністрів від 30 березня 1994 р. № 198 «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони» власники та користувачі земельних ділянок, а також власники (користувачі) тимчасових споруд для провадження під приємницької діяльності, інженерних комунікацій та споруд, що розташовані в межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування або “червоних ліній” вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, зобов`язані:

- забезпечувати прибирання сміття, снігу, опалого листя та інших відходів, а в разі потреби проводити обробку тротуарів протиожеледними матеріалами (Абзац перший пункту 25 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1714 від 24.12.2001; в редакції Постанови КМ № 319 від 28.03.2023).

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про автомобільні дороги» орган управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за:

1) стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування;

2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про автомобільні дороги» органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за:

1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів;

2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів.

Згідно з п. 3.1.14, 3.1.15 Державного стандарту України 3587–97 Безпеки дорожнього руху Вимог до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів снігоочищення вулиць і доріг населених пунктів, після закінчення снігопаду або завірюхи повинна провадитися в терміни, зазначені у таблиці 6.

Для ліквідації зимової слизькості залежно від температури повітря витрата на оброблення дорожнього покриття вулиць і доріг населених пунктів протиковзними матеріалами і сумішами повинна відповідати наведеній у таблиці 7.

У письмових поясненнях від 03 лютого 2026 року, які містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 зазначив, що дорога була слизька та не очищена.

У свою чергу, відповідно до наведених вище норм чинного законодавства, утримання проїзної частини в умовах ожеледиці чи засніженої проїзної частини передбачає її оброблення протиковзними засобами.

Окрім того, у поданих до суду письмових поясненнях ОСОБА_1 вказав, що Правила дорожнього руху та швидкісного режиму не порушував, при цьому, дорожнє покриття було вкрито льодом та не оброблене сумішшю. Також наголосив, що матеріальна або моральна шкода Державі або ж будь-яким іншим особам не спричинена.

Водночас, наявність ожеледиці, що підтверджено схемою ДТП, є неналежним утриманням дороги, що, у свою чергу, призвело до втрати керованості транспортного засобу, при цьому у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені відомості щодо фактичних дій водія ОСОБА_1 , які на думку поліцейського, свідчать про порушення п.п.12.1 ПДР із врахуванням ст.9 КУпАП, даним протоколом не зафіксовано жодних дій водія, які призвели до вказаної дорожньо-транспортної пригоди, а саме, чи порушив водій швидкісний режим, в чому проявлена і чи була неуважність, відволікання, в чому саме не врахована дорожня обстановка, що, у свою чергу, могло би свідчити про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стан покриття проїзної частини зазначається поліцейським в Таблиці дорожніх умов, яка в обов`язковому порядку заповнюється на схемі місця ДТП (пункт 4 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 №1395).

У даному випадку про наявність ожеледиці було зазначено працівниками поліції у вказаній таблиці на схемі місця ДТП.

Жодних належних та допустимих доказів про те, що водій ОСОБА_1 03 лютого 2026 року порушив швидкісний режим матеріали справи не містять.

Таким чином, до протоколу не додано та під час судового розгляду суду також не надано жодного доказу порушення водієм швидкісного режиму чи неврахування водієм дорожньої обстановки, чи то особливостей вантажу та стану транспортного засобу під час обрання безпечної швидкості руху.

Свідки, потерпілі у протоколі поліцейським не зазначені.

Разом із тим, у рапорті інспектор взводу 1 роти 1 батальйону 1 управління патрульної поліції в Харківській області Департамену патрульної поліції Ірина Гончарова зазначила, що в протоколі не була зазначена потерпіла сторона. Просить вважати вірним ГУНП в Харківській області, який є неналежним.

З матеріалів справи вбачається, зокрема, і схемою ДТП, що ділянка території дороги по якій рухався транспортний засіб Skoda Octavia, ГАС811SOS, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 була вкрита ожеледицею, не очищена від льоду, не посипана протиковзними сумішами, а тому у водія у даній дорожній обстановці не було об`єктивної можливості виявити небезпеку для руху, у зв`язку із чим він не міг зупинити свій транспортний засіб на вкритому льодом дорожньому покритті та, відповідно, і запобігти в цей момент наїзду на льодяний пагорб.

Наведене вище також повністю узгоджується з поясненнями ОСОБА_1 .

Судом не встановлено, що причиною наїзду на льодяний пагорб були порушення в ОСОБА_1 ПДР України, зокрема, швидкісного режиму, неуважність чи відволікання.

Таким чином, під час судового розгляду суду не надано та матеріали справи не містять жодних доказів, які б могли свідчити про порушення п. 12.1 ПДР України ОСОБА_1 та знаходилися у причинно-наслідковому зв`язку з обставинами.

Разом із тим, наявні у справі докази є суперечливими, а факт порушення ОСОБА_1 п. 12.1 ПДР не підтверджений у встановленому порядку жодними доказами.

Наведене вище, в своїй сукупності, викликає у суду обгрунтований сумнів у доведеності факту вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає настання відповідальності водія транспортного засобу за умови, що ця особа порушила Правила дорожнього руху та якщо внаслідок цього порушення були пошкодженні транспортні засоби, вантаж, автомобільні дороги, залізничні переїзди, дороги споруди чи інше майно. Таким чином об`єктом зазначеного виду правопорушення є суспільні відносини у сфері власності, тобто внаслідок правопорушення зачіпаються інтереси інших осіб, а не самого правопорушника.

Об`єктивна сторона цього правопорушення передбачає настання наслідків у вигляді майнової шкоди, при цьому майнова шкода задається не особі, яка вчинила правопорушення, а іншим фізичним чи юридичним особам.

Із матеріалів справи, зокрема, що підтверджено, письмовими поясненнями учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , вбачається, що зазнав незначних пошкоджень лише автомобіль ОСОБА_1 . Матеріальна чи моральна шкода жодним іншим особам чи Державі спричинена не була.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності тлумачяться на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП узв`язку з недоведеністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, суд

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя В.М. Яковлева