Вирок від 08 квітня 2026 р. у справі №638/211/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/211/26

Провадження № 1-кп/638/5/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221070001454 від 05.12.2025 року, стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Яремівка Ізюмського району Харківської області, українець, громадянин України, одружений, на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , осіб похилого віку на утриманні не має, не є особою з інвалідністю, офіційно не працевлаштовий, із середньою освітою, не військовозобов?язаний, раніше судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, 05.12.2025 року приблизно о 08 годині 30 хвилин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою незаконного позбавлення волі ОСОБА_6 , приїхав на автомобілі «Опель Вектра», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за місцем мешкання останнього, за адресою: АДРЕСА_2 , де погрожуючи ОСОБА_6 застосуванням фізичної сили, примусив останнього всупереч його волі сісти в багажник автомобіля «Опель Вектра», реєстраційний номер НОМЕР_1 , тим самим створивши зовнішні перешкоди вільному пересуванню в просторі і часі останньому, чим незаконно позбавив волі ОСОБА_6 .

Після чого ОСОБА_7 усупереч волі ОСОБА_6 перевіз останнього в багажнику автомобіля «Опель Вектра», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із с. Студенок Ізюмського району Харківської області до приміщення Яремівського будинку культури за адресою: вул. Центральна, буд. 2, с. Яремівка Ізюмського району Харківської області.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 1 ст. 146 Кримінального кодексу України, тобто незаконне позбавлення волі.

Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Не заперечував щодо розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПУ України, зазначивши, що наслідки апеляційного оскарження в такому порядку йому зрозумілі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України, визнав повністю, підтвердивши вищезазначені обставини скоєння кримінального правопорушення в повному обсязі.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, переконавшись у добровільності позиції останнього, роз`яснивши обвинуваченому про позбавлення в подальшому права оскаржувати обставини, що не досліджувалися судом першої інстанції, в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

З урахуванням викладеного, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що подія правопорушення мала місце, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю, його дії вірно кваліфіковано органом досудового слідства за ч. 1 ст. 146 КК України як незаконне позбавлення волі.

Суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України, складовими покарання є не тільки кара та виправлення засуджених, а й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так й іншими особами, що є найбільш актуальним в обстановці, що склалася.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу, винну у вчиненні кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 146 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, одружений, на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , осіб похилого віку на утриманні не має, не є особою з інвалідністю, офіційно не працевлаштовий, із середньою освітою, не військовозобов?язаний, раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, визнання ним вини, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд вважає за необхідне і достатнє обрати обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 146 КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.

Однак, враховуючи приписи ст. 50 КК України, беручи до уваги вищевказані обставини вчинення кримінального правопорушення, відсутність заподіяння шкоди, претензій матеріального та морального характеру з боку потерпілого, враховуючи дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , обставини, яка пом`якшує покарання - щире каяття, обставини, яка обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, ставлення обвинуваченого до скоєного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливо без ізоляції його від суспільства, із застосуванням до нього положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням та покладанням відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Згідно зі ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Арешт, накладений на майно ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 22.12.2025 року у справі № 638/24664/25 (провадження № 1-кс/638/3001/25) необхідно скасувати.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 09.12.2025 року у справі № 638/24664/25 (провадження № 1-кс/638/2985/25) обрано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місці, тобто до 09 лютого 2026 року включно шляхом заборони цілодобово залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, суду. Покладено на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. На теперешній час підстави для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 відсутні.

Питання щодо речових доказів і спеціальної конфіскації суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Пунктом 3 частини 9 статті 100 КПК України передбачено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.

З огляду на те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 146 КК України, за допомогою автомобіля марки «Ореl Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , власника якого під час досудового розслідування не встановлено, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію даного майна у власність Держави.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376, 395 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за виконанням вироку покласти на місцеві органи пробації.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід не обирати.

Арешт, накладений на майно ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 22.12.2025 року у справі № 638/24664/25 (провадження № 1-кс/638/3001/25) – скасувати.

Відповідно до положень ст. 96-1, п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію автомобіля марки «Ореl Vectra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , власника якого під час досудового розслідування не встановлено, який був використаний як предмет вчинення кримінального правопорушення, а саме – передати у власність Держави.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів: засудженому з дня отримання копії вироку, іншим учасникам судового провадження з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1