Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №941/139/26 — Петрівський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 рокуселище ПетровеСправа № 941/139/26

Провадження № 2/941/405/26

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Больбот А. Ю.

за участю: секретаря судового засідання - Больбот Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Петрове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , до Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання права власності за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання за позивачем права власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 , мотивуючи це наступним.

Згідно витягу з протоколу № 13 засідання профкому Іскрівської СШ від 08.04.1993 «Про надання житлової площі в приміщенні старої школи вчителям», вирішено надати позивачці, ОСОБА_1 , квартиру в приміщенні старої школи.

ОСОБА_1 при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

У 2025 році ОСОБА_1 з намірами закінчити переоформлення вищевказаної квартири, звернулася до Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Однак, позивачці було повідомлено, що Петрівська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області не є власником спірної квартири та рекомендовано вирішити питання щодо визнання права власності в судовому порядку.

Представник позивачки зазначає, що ОСОБА_1 відкрито володіє квартирою АДРЕСА_1 , на вказане майно не претендують інші особи, безперервно і тривало володіє даним майном, тому наявні всі передбачені законом передумови в сукупності, які є підставою для визнання за позивачкою права власності за набувальною давністю.

Ухвалою суду від 13.02.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте письмовою заявою прохав суд розглядати справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання теж не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, відзив на позову заяву не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку про можливість вирішення справи за наявними матеріалами у відповідності до положень ч.8 ст.178 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступних всновків.

В судовому засіданні встановлено, що згідно витягу з протоколу № 13 засідання профкому Іскрівської СШ від 08.04.1993 «Про надання житлової площі в приміщенні старої школи вчителям», вирішено надати позивачці, ОСОБА_1 , квартиру в приміщенні старої школи.

У 2025 році ОСОБА_1 з намірами закінчити переоформлення вищевказаної квартири, звернулася до Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Однак, позивачці було повідомлено, що Петрівська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області не є власником спірної квартири та рекомендовано вирішити питання щодо визнання права власності в судовому порядку.

Згідно архівної довідку КП «ОМБТІ» від 09.01.2026 № 7 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.01.2026 № 461757061, право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровано та відомості відсутності.

Згідно довідки Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 12.01.2026 № 12-20/14/8, відомості щодо права власності на квартиру АДРЕСА_1 відсутні.

При цьому, погосподарський облік, як вид первинного обліку, передбачений для накопичення і систематизації відомостей, які збирають сільські, селищні, міські ради територіальних громад (далі - місцеві ради) по кожному з розташованих на їхній території населених пунктів і які є необхідними для проведення державних статистичних спостережень. Погосподарський облік ведуть з урахуванням норм чинного законодавства з питань захисту персональних даних. Цей облік не передбачає реєстраційних дій і не несе жодних правових наслідків для об`єктів, відносно яких він здійснюється, що передбачено «Інструкцією з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах».

Відповідно до технічного паспорта від 02.08.2006, виготовленого на замовлення ОСОБА_1 , квартира АДРЕСА_1 розташована на І поверсі, має загальну площу 67,7 кв.м., житлову площу 42,6 кв.м. та складається з 2 кімнат.

Робочим проектом на газопостачання від 2005 року замовлення № 155, договором про надання послуг з газопостачання від 27.10.2006, договором про користування електричною енергією № 1508207 та квитанціями про оплату за житлово-комунальні послуги, підтверджується факт знаходження майна у відкритому володінні позивачки та факт безперервного володіння вказаним майном позивачкою.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною першою статті 344 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно частини четвертої статті 344 Цивільного кодексу України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно пунктів 9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено Цивільним кодексом. При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається.

Враховуючи положення статей 335 і 344 Цивільного кодексу України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ.

Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України про те, що правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що Цивільного кодексу України набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 Цивільного кодексу України поширюються на правовідносини що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Пунктом 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Відповідно до положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 понад 10 років добросовісно, відкрито та безперервно володіє квартирою АДРЕСА_1 , утримує її та підтримує в належному стані, за власні кошти виготовила технічну документацію, на вказане майно не претендують інші особи, тому суд приходить до висновку, що вона має право на визнання за нею права власності на вказане нерухоме майно за набувальною давністю.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-267, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 67,7 кв.м., у тому числі житлова площа 42,6 кв.м., за набувальною давністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 09.04.2026.

Суддя А.Ю. Больбот