Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №345/852/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/852/26

Провадження № 2/345/1186/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.2026 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Сухарник І.І.

з участю екретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину, -

встановив:

позивач ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину. Позов мотивує тим, що рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.06.2013 у справі №345/1205/13-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – розірвано. За період шлюбних відносин у них народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.03.2013 у справі №345/1284/13-ц позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено та вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. Пізніше, 15.04.2019 Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області виніс рішення у справі №345/1435/18, яким змінив розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.03.2013 у справі №345/1284/13-ц із 500 грн до 1860 грн щомісячно. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06.08.2019 рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.04.2019 у справі №345/1435/18 – залишено без змін.

Після цього, в 2020 році позивачка звернула в суд з позовом про зміну способу стягнення аліментів та просила стягувати з відповідача аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу відповідача, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області 30.03.2021 виніс рішення у справі №345/924/21, яким задовольнив вимоги позивачки, однак постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2021 року рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від справі №345/924/21 – скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову – відмовлено.

Відтак, станом на момент подання даної позовної заяви, на виконанні у органів виконавчої служби перебуває рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області по справі №345/1435/18 від 15.04.2019, згідно якого на утримання ОСОБА_4 в примусовому порядку стягуються аліменти з ОСОБА_2 у розмірі 1860 грн.

Проте 2025 року позивачка з відповідачем домовились на добровільній основі, що останній буде сплачувати більшу суму аліментів щомісяця ніж 1860 грн, а саме 3482 грн, тому з травня 2025 року ОСОБА_1 отримує на утримання доньки ОСОБА_4 аліменти в сумі 3482 грн.

ОСОБА_1 зазначає, що аліментів, присуджених у розмірі 3482 гривні щомісяця вкрай недостатньо для належного забезпечення дитини підліткового віку, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_4 хворіє та потребує особливого догляду й лікування, навчання та розвитку, крім цього задоволення основних життєво необхідних потреб, таких як їжа, одяг тощо.

З моменту подання останньої позовної заяви позивачкою про зміну способу стягнення аліментів з`явилися нові обставини, які є підставами для збільшення розміру аліментів та полягають в наступному.

В позовній заяві зазначено, що ОСОБА_4 встановлено ряд медичних діагнозів. Всі діагнози та хвороби доньки потребували значних коштів на лікування, оплату всіх візитів до лікаря, лабораторних досліджень та покупки ліків. Загальна сума витрачених коштів на ліки та медичні препарати сплачена позивачкою протягом 2-ох місяців в 2024 року, та за весь 2025 рік і один місяць 2026 року становить 17386,87 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 перебуває в шлюбі з ОСОБА_5 з 20.08.2020, від даного шлюбу у подружжя народилось троє дітей ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Також, у теперішнього чоловіка позивачки ОСОБА_5 від попереднього шлюбу є двоє дітей: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Так як ОСОБА_5 розірвав шлюб зі своєю попередньою дружиною, то діти певний період проживали з нею, однак, пізніше, через життєві обставини вони були позбавлені батьківської опіки та піклування й передані в Міжрегіональний центр соціально-психологічної реабілітації дітей в Івано-Франківській області. Станом на даний час ОСОБА_10 уже передана для догляду за нею своєму батьку ОСОБА_11 , та станом на даний час проживає в сім`ї позивачки та її теперішнього чоловіка.

Окрім зазначеного, на утриманні позивачки також знаходяться її мати ОСОБА_12 та бабуся ОСОБА_13 . ОСОБА_12 є пенсіонеркою, вона не працює та потребує фінансової підтримки від дочки. ОСОБА_13 є також особою пенсійного віку та дитиною війни, вона фактично знаходиться на утриманні позивачки, яка є єдиною родичкою, що може за нею доглядати. Позивачка взяла на себе обов`язок часткового фінансового забезпечення як мами так і бабусі, зокрема, вона відповідальна за покупку необхідних ліків, оплату консультацій лікарів та обстежень, продуктів харчування та теплого одягу.

Відтак, вся родина позивачки, а саме: ОСОБА_1 , її діти ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , мати – ОСОБА_12 , бабуся – ОСОБА_13 та чоловік ОСОБА_5 і донька чоловіка ОСОБА_10 проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, у 2025 році доньці позивачки ОСОБА_14 встановили медичний діагноз. Також, іншій доньці позивачки ОСОБА_15 встановлено в 2025 році медичний діагноз. Окрім вказаного, сину позивачки ОСОБА_16 також в 2025 році встановлено медичний діагноз.

Зазначені обставини свідчать про зміну матеріально становища позивачки, адже вона вимушена нести додаткові витрати, пов`язані з лікуванням, реабілітацією та доглядом за трьома неповнолітніми дітьми, які мають серйозні захворювання та потребують постійного медичного контролю й спеціалізованої допомоги. Зокрема, регулярні консультації лікарів-неврологів, обстеження, медикаментозне лікування, логопедичні та корекційно-розвивальні заняття, а також придбання необхідних лікарських засобів та терапевтичного обладнання суттєво збільшили фінансове навантаження на сім`ю.

Крім того, через необхідність постійного догляду за дітьми позивачка об`єктивно позбавлена можливості повноцінно працювати та забезпечувати стабільний дохід, вона офіційно не працевлаштована та не має офіційного доходу.

Чоловік позивачки ОСОБА_5 також офіційно не працевлаштований, має мінливий дохід та тимчасові підзаробітки, також він має кредитні зобов`язання в АТ «Універсал Банк», сума заборгованості станом на 27.01.2026 становить 47933,80 грн, а також сплачує розстрочку – сума до повного погашення становить 16002,44 грн. станом на 27.01.2026.

Таким чином, сім`я позивачки фактично не має стабільного джерела доходу, що додатково ускладнює її фінансове становище.

Щодо інших обов`язкових витрат, які несе позивачка на утримання доньки ОСОБА_4 , то вони стосуються речей та послуг, які є першочерговими потребами дитини.

Зокрема, донька відвідує Калуський ліцей №3 Калуської міської ради та навчається в 9-Б класі, даний навчальний заклад знаходиться в м. Калуш, вул. Дзвонарська, 4, донька його відвідує з першого класу. Оскільки позивачка з сім`єю раніше проживала за адресою: АДРЕСА_2 , тому після переїзду в село Новиця Калуського району позивачка не стала переводити доньку в місцевий навчальний заклад, адже ОСОБА_17 уже має стійкі дружні відносини зі своїми однокласниками в Калуському ліцеї №3, має довірливе відношення до вчителів даного закладу, тому зміна навчального закладу, вплинула б на емоційний стан доньки. Тому позивачка витрачає кошти на оплату проїзду приміським транспортом для доньки ОСОБА_17 , яким вона доїжджає з села Новиця до міста Калуша та у зворотному напрямку після завершення навчального дня. Вартість проїзду на день дорівнює 68 грн, що за навчальний (2025 рік до прикладу) рік (з врахуванням канікулярного періоду) становить 11900 грн. (175 д. * 68 грн.), що є досить значною сумою.

Також донька ОСОБА_17 розпочала відвідувати підготовчі курси з навчання у КЗ ФПО «Івано-Франківський медичний фаховий коледж» ІФОР вартість яких становить 1500,00 гривень за одне відвідування.

Крім цього, донька харчується в Калуському ліцеї №3, харчування є платним та вартість харчування становить 55 гривень в день, що дорівнює 9625 грн. в рік, у дану вартість входить комплекс харчування та не входять додаткові покупки продуктів чи напоїв протягом шкільного дня.

Також, так як донька ввійшла в підлітковий період та стрімко виросла, вона потребувала покупки нового одягу, тому позивачка також самостійно покривала ці витрати.

Наведені обставини свідчать про істотне погіршення матеріального становища позивачки. Таким чином, зазначене є належною підставою для подання позову про зміну розміру аліментів відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України.

Окрім наведеного, погіршення стану здоров`я доньки ОСОБА_4 після ухвалення попереднього рішення суду є самостійною безумовною підставою для перегляду та збільшення розміру аліментів. Стан здоров`я дитини суттєво погіршився, що підтверджується численними медичними висновками, новими діагнозами та потребою у постійному лікуванні, обстеженнях, медикаментозній підтримці та реабілітаційних заходах.

Враховуючи квитанції, чеки, довідки та фактичні постійні витрати, середній щомісячний рівень фінансових витрат, які несе позивачка на утримання доньки ОСОБА_4 , становить приблизно 15000 грн на місяць. До цих витрат входять: регулярні медичні послуги та придбання ліків (у середньому 3000 грн/міс.), оплата транспорту для проїзду до навчального закладу (1000 грн/міс.), шкільне харчування та продукти (4000 грн/міс.), одяг і взуття (2500 грн/міс.), навчальні матеріали та курси (1000 грн/міс.), засоби гігієни та поточні побутові витрати (1500 грн/міс.). Таким чином, фактичне фінансове навантаження на позивачку у понад 15000 грн на місяць є у вісім разів більшим, ніж фактично отримувані аліменти (1860 грн щомісячно та з травня 2025 року – 3482 грн щомісячно). Розмір аліментів, встановлений рішенням Калуського міськрайонного суду Івано?Франківської області від 15.04.2019 року у справі №345/1435/18 у сумі 1860 грн щомісячно, та в 2025 році збільшений за домовленістю сторін до суми 3482 грн. є об`єктивно недостатнім для забезпечення реальних потреб дитини з урахуванням наведених у даному позові обставин та доказів, її віку, стану здоров`я, вартості проживання, лікування, навчання та інших необхідних витрат.

В позовній заяві зазначено, що зміна розміру аліментів є обґрунтованою, необхідною та такою, що відповідає інтересам дитини. Також зазначено, що у відповідача поліпшився його майновий стан, оскільки він переїхав на постійне місце проживання закордон та має роботу й отримує заробітну плату, що дає йому змогу краще піклуватися про доньку ОСОБА_4 . Відповідач є здоровим працездатним чоловіком, його майновий стан є більш ніж задовільний, доказів про наявність медичних протипоказань встановлених відповідачу щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності немає, саме тому у відповідача існує реальна можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі, для того щоб в рівній та повній мірі виконувати свій батьківській обов`язок, який полягає в матеріальному забезпеченні своєї доньки.

У зв`язку із вищевказаним позивачка вважає, що з відповідача слід стягувати на утримання доньки ОСОБА_4 аліменти у розмірі 10000,00 гривень щомісячно, тому просить суд позов задовольнити за збільшити аліменти до такої суми (а.с.1-10).

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

10.03.2026 судом отримано відзив на позовну заяву від представника відповідача, в якому зазначено, що з даним позовом ОСОБА_2 не погоджується з наступних підстав. Відповідно до рішення Калуського міськрайонного суду від 15.04.2019 року відповідач сплачує аліменти в розмірі 1860 грн. на утримання дитини щомісячно. Окрім того, з 2025 року за домовленістю з ОСОБА_1 ОСОБА_18 сплачує аліменти в добровільному порядку в розмірі 3482 грн. Відповідач вчасно сплачує аліменти, не маючи жодної заборгованості, переплата станом на 23.02.2026р. становить 18197,68 грн, що підтверджується розрахунком зі сплати аліментів згідно виконавчого листа №35/1453/21, що виданий Калуським ВДВС.

Окрім того, в 2022 році відповідач, окрім аліментів в розмірі 1860 грн, на рахунок ОСОБА_1 відправляв кошти для доньки на додаткові витрати, що підтверджується квитанціями: від 12.01.2022 року на суму 3065 грн; від 16.02.2022 року - сума 4522 грн; протягом липня 2023 року (з 06.07.2023 по 27.07.2023 року) відповідачем перераховано на додаткові витрати ОСОБА_4 суму в розмірі 24900,11 грн. Даний факт спростовує твердження позивачки, що батько не цікавиться здоров» ям дитини.

В травні 2025 році ОСОБА_2 домовився з ОСОБА_1 щодо збільшення сплати аліментів з 1860 грн. на 3482 грн щомісячно.

У відзиві також зазначено, що відповідач одружений і від другого шлюбу має доньку ОСОБА_19 . Дружина відповідача ОСОБА_20 має хворобу, яка не виліковується, а тому перебуває під наглядом лікаря та щопівроку проходить обстеження. В доньки ОСОБА_19 також виявлено проблеми з зором, дівчинка постійно носить окуляри та знаходиться під наглядом офтальмолога. У відповідача хворий батько, інвалід 2 групи, який також потребує матеріальної допомоги. Дані обставини є підтвердженням того, що фінансове становище ОСОБА_2 не покращилося, а погіршилося.

В 2021 році ОСОБА_2 виїхав в Республіку Польщу на заробітки, щоб повернути позичені кошти, які позичав на погашення заборгованості по аліментах на утримання дитини ОСОБА_17 .

Посилання позивачки, що у відповідача поліпшився майновий стан, оскільки він переїхав на постійне проживання за кордон та має стабільну роботу є голослівним. Такі твердження ОСОБА_1 не відповідають дійсності, відповідач знаходиться за кордоном тимчасово, постійного місця праці не має, відповідно не має стабільного доходу, його малолітня донька ОСОБА_21 , 2015 року народження, постійно проживає і навчається в Україні, в Ріп’янецькій гімназії Калуського району.

Збільшення аліментів з 3482 грн до 10000 грн щомісячно при обставинах, які склалися зробить відповідача постійним боржником.

ОСОБА_2 достатньо і вчасно сплачує аліменти на утримання своєї дитини, в рівній і повній мірі виконує свій батьківський обов`язок і цікавиться здоров`ям дитини.

Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 посилається на довідку від 23.01.2026р., де зазначено, що лікарем невропатологом виставлено діагноз, однак в довідці не вказано прізвище, ім`я, по батькові лікаря. Довідка від 14.01.2025 року також без штампа і печатки лікаря. Консультативний висновок спеціаліста без дати без особистої печатки лікаря. Дані документи не є належними доказами.

Також представник відповідача вважає, що долучені до позовної заяви товарні чеки в кількості 13 штук на придбання ліків в аптеці не є документом, так як під час придбання будь-яких ліків аптеки видають фіскальний чек, а не товарні чеки. Окрім того, в товарних чеках зазначено Покупець і Продавець одна і таж особа ФОП ОСОБА_22 . Відтак, із долучених товарних чеків не вбачається, що ліки та інші медичні препарати були призначені саме для доньки і куплялися для неї. ОСОБА_2 не зобов`язаний оплачувати ліки, які позивачка придбала для своїх дітей від другого шлюбу.

З долучених до справи фіскальних чеків з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ФОП ОСОБА_23 не вбачається, що всі ці речі куплялися для дочки ОСОБА_4 , а які для інших членів сім`ї.

Що стосується платіжної інструкції від 03.02.2026 року про сплату 1500,00 грн на рахунок КЗ «ІФМФК» ІФОР, то це оплата за підготовчі курси, а не платіж за одноразове відвідування, як стверджує позивачка.

Посилання на те, що сім`я позивачки не має стабільного джерела доходу, що додатково ускладнює її фінансове становище спростовується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 03.03.2026. ОСОБА_1 володіє двох кімнатною квартирою в м. Калуш, житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами в с. Новиця Калуського району, земельними ділянками, деякі з них знаходяться в оренді - орендар Фермерське господарство «ПРОГРЕС ТЕМП АГРО». Даний факт є доказом поліпшення фінансового становища позивачки.

Матеріальне становище ОСОБА_2 не покращилося, він не має постійної роботи, на відміну від позивачки не має постійного власного житла чи будь-якого іншого майна. За кордоном змушений винаймати помешкання. У зв`язку з цим, представник відповідача просить суд відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.132-136).

25.03.2026 представником позивача подано суду відповідь на відзив. Представник позивача вказує, що у своєму відзиві відповідач зазначає, що у 2022 році, окрім аліментів двічі направляв на рахунок ОСОБА_1 кошти для доньки на додаткові витрати на суму 7587 грн. Однак, додаткові витрати на дитину за статтею 185 СК України не є аліментами та мають самостійну правову природу, крім того були сплачені ще в 2022 році, тоді коли станом на зараз в доньки погіршився стан здоров`я та вона потребує постійного лікування, а тому факт сплати відповідачем вказаних коштів не є належним аргументом та доказом у справі, адже не має відношення до предмету та підстав позову. Також відповідач зазначає про сплату на користь доньки додаткових витрат в сумі 24900,11 грн у 2023 році, однак сума цих коштів була сплачена як половина оплати за лікування доньки згідно Акту виконаних робіт №1/17-05 від 17 травня 2023 року, про що позивачка вказала у своєму позові, а відтак даний доказ також не є належним у даній справі, оскільки підтверджує понесені відповідачем одноразові додаткові витрати на дитину у 2023 році.

Крім того, відповідач стверджує, що сплата даних коштів підтверджує його цікавість здоров`ям дитини та свідчить про його піклування, однак зазначене не відповідає дійсності, оскільки матеріальне забезпечення дитини з боку відповідача протягом тривалого часу вирішувалося виключно в судовому порядку, що саме по собі свідчить про відсутність належної добровільної участі батька в утриманні доньки. Крім того, відповідач не надав належних і допустимих доказів того, що він підтримує постійний зв`язок із донькою, бере системну участь у її вихованні, лікуванні, навчанні, забезпеченні її інших потреб. Натомість позов щодо збільшення розміру аліментів ґрунтується на тому, що дитина проживає з матір`ю, а саме вона несе основний тягар її утримання, лікування, навчання, догляду.

Відтак, аргументи відповідача про те, що певні суми ним уже сплачувалися як додаткові витрати на дитину не спростовує позовних вимог про збільшення аліментів, оскільки не усуває обов`язку щомісячного утримання дитини у відповідності до СК України.

Крім того, відповідач вказує на те, що у нього на утриманні перебуває його батько, який є інвалідом 2 групи та потребує матеріальної допомоги, однак цей факт не підтверджений жодними доказами. Саме по собі посилання на наявність хвороби у батька без надання документів про фактичне утримання, обсяг витрат, відсутність інших осіб, які здійснюють догляд, а також без підтвердження спільного проживання чи реального фінансового навантаження не може вважатися достатнім доказом для зменшення або недопущення збільшення аліментів. За наявною у позивачки інформацією, догляд за батьком відповідача здійснює інший син, а саме молодший брат відповідача, а отже якщо відповідач стверджує, що саме він несе основний тягар утримання батька, то цей факт підлягає доказуванню належними письмовими доказами.

Також відповідач посилається на те, що один із медичних висновків не містить печатки. Це саме по собі не є підставою для ігнорування усіх наданих медичних документів. У цій справі погіршення стану здоров`я дитини підтверджується не одним документом, а сукупністю медичних висновків, обстежень, консультацій, лабораторних досліджень і довідок за 2023-2026 роки, які вказують на нові діагнози, прогресування захворювань.

Крім того, у зв`язку із необхідністю нового обстеження та лікування доньки, позивачка разом з донькою знову зверталися до лікарні, де донька проходила лікування.

Ще відповідач у своєму відзиві посилається на те що, додані до позовної заяви товарні чеки в к-сті 13 штук, не є належним документом як докази. Однак, позивачка як покупець не впливає на технічну форму та реквізити документа, який видає аптека при продажу товару. Згідно Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ охоплює зокрема, товарний чек, і такий документ підтверджує факт продажу товарів та отримання коштів з продажу.

Також відповідач у своєму відзиві зазначає, що ліки могли бути придбані не для доньки сторін. Однак це є лише припущенням, яке не підтверджене жодним належним і допустимим доказом, отже сумніви відповідача без доказів не спростовує факту наявності в дитини відповідних захворювань, медичних обстежень, лікування, придбання лікарських засобів у відповідні періоди. Натомість у справі наявні медичні документи, які відповідають поданими аптечними чеками за часом, характером лікування.

Крім того, відповідач стверджує, що позивачка отримує дохід від оренди земельної ділянки, а отже це є доказом поліпшення її матеріального стану. Однак здача земельної ділянки в оренду не доводить покращення матеріального становища позивачки в тому значенні, яке виключало б підстави для збільшення аліментів. Суд у справах цієї категорії має оцінювати не окремий дохід, а весь комплекс обставин, тобто наявність інших утриманців, стан здоров`я дітей, витрати на лікування, навчання та інші істотні обставини.

У даному випадку на позивачці лежить справді надмірне фінансове навантаження, оскільки після попереднього визначення розміру аліментів у неї на утриманні перебуває більше дітей, погіршився стан здоров`я спільної із відповідачем доньки ОСОБА_4 . Також вона не має стабільного офіційного доходу, сім`я несе постійні значні витрати.

Тому навіть за наявності певного доходу від оренди землі цей дохід не перекриває сукупного збільшення навантаження на позивачку і не звільняє відповідача від обов`язку брати участь в утриманні дитини.

У відповіді на відзив зазначено, що зміна розміру аліментів у твердій грошовій сумі 10000,00 гривень є обґрунтованою, необхідною та такою, що відповідає інтересам дитини, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню (а.с.167-171).

В судове засідання позивачка не з`явилася, однак представник позивачки подала суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивачки, позовні вимоги підтримує повністю та просить позов задовольнити (а.с.190).

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак представник відповідача подала суду заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача. Просить у позові відмовити (а.с.192).

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.06.2013 у справі №345/1205/13-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – розірвано (а.с.13-14).

За період шлюбних відносин у них народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.06.2011 (а.с.37).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.03.2013 у справі №345/1284/13-ц позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено та вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. (а.с.15-16).

Пізніше, 15.04.2019 Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області виніс рішення у справі №345/1435/18, яким змінив розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.03.2013 у справі №345/1284/13-ц із 500 грн. до 1860 грн. щомісячно. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06.08.2019 рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.04.2019 у справі №345/1435/18 – залишено без змін (а.с.17-19, 20-24).

Після цього позивачка звернулася в суд з позовом про зміну способу стягнення аліментів та просила стягувати з відповідача аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу відповідача. Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області 30.03.2021 виніс рішення у справі №345/924/21, яким задовольнив вимоги позивачки, однак постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2021 року рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від справі №345/924/21 – скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову – відмовлено (а.с.25-31, 32-36).

Відтак, станом на момент подання даної позовної заяви, на виконанні у органів виконавчої служби перебуває рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області по справі №345/1435/18 від 15.04.2019, згідно якого на утримання ОСОБА_4 в примусовому порядку стягуються аліменти з ОСОБА_2 у розмірі 1860 грн

Крім того, як зазначає позивачка і визнає відповідач, в 2025 році сторони домовились на добровільній основі, що відповідач буде сплачувати більшу суму аліментів щомісяця ніж 1860 грн, а саме 3482 грн., тому з травня 2025 року ОСОБА_1 отримує на утримання доньки ОСОБА_4 аліменти в сумі 3482 грн.

Як на підставу для збільшення розміру аліментів сторона позивачки вказує погіршення стану здоров`я дитини - неповнолітньої ОСОБА_4 .

У рішенні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.03.2021 у справі №345/924/21 зазначено: «Про стрімкий ріст дочки сторін ОСОБА_4 , проблеми зі суддиною системою та про загальний стан здоров`я свідчать медичні виписки, результати обстежень та досліджень за 2020-2021 роки, а також довідка № 3, видана амбулаторією загальної практики-сімейної медицини с. Новиця КНП "Калуський РЦПМСД КРР", згідно з якою ОСОБА_4 знаходиться на "Д" обліку з діагнозом: скоматична осанка, у зв`язку з чим потребує ЛФК та заняття плаванням.» (а.с.27).

27.11.2023 у ОСОБА_4 виявлено правобічний сколіоз грудного відділу хребта І ст., що підтверджується висновком лікаря-рентгенолога Калуського міського центру ПМСД від 27.11.2023 (а.с.39).

11.12.2023 у ОСОБА_4 виявлено дегенеративно-дистрофічні зміни шийного відділу хребта по типу остеохондрозу на рівні сегментів С4-С5, С6-Th1, що підтверджується висновком лікаря-рентгенолога Калуського міського центру ПМСД від 11.12.2023 (а.с.40);

11.12.2023 у ОСОБА_4 виявлено хр. верхньо-щелепний синусит, етмоїдит, що підтверджується висновком лікаря-рентгенолога Калуського міського центру ПМСД від 11.12.2023 (а.с.41), дане захворювання спостерігається також і в 2024 році, що підтверджується висновком лікаря-рентгенолога Калуського міського центру ПМСД від 24.04.2024 (а.с.42).

Також за висновками лікаря-рентгеноголога від 04.02.2026 року у Адріани спостерігаються й надалі погіршення здоров`я, а саме: протрузії міжхребцевих дисків С2-3, С3-4. Слабко виражений спондильоз. Протрузія міжхребцевого диску Th11-12. Помірні дегенеративні зміни міжхребцевих дисків. Дрібні вузли Шморля. Протрузія міжхребцевого диску L4-5 (три висновки магнітно резонансної-томографії від 04.02.2026 - а.с.43-45).

30.12.2023 у ОСОБА_4 спостерігається явище ГРЗ гострий ринофарингіт, двобічні субгландульози, що підтверджується висновком лікаря отоларинголога від 30.12.2023 (а.с.46).

Згідно Довідки №4 виданої КНП "Калуський РЦПМСД КРР" від 21.01.2026 (копія додається), окрім того, що Бомок Адріана знаходиться на «Д» обліку, їй встановлено новий діагноз: дитячий ідіопатичний сколіоз, множинні відділи хребта G.99.1. хр. лазоформіт. Головний біль напруги (а.с.47).

23.01.2026 ОСОБА_4 встановлено лікарем невропатологом діагнози: ювенільний остеохондроз грудного поперекового відділу хребта, правобічний сколіоз грудного відділу хребта, двобічний верхньо-щелепний синусит, стійкий тораколюмбальний синдром (а.с.48).

У ОСОБА_4 почалися також проблеми зі здоров`ям, що стосуються її репродуктивної системи, які потребують постійних обстежень та нагляду лікаря, зокрема, 14.11.2024 під час обстежень ОСОБА_4 , а саме УЗД органів малого тазу у неї було виявлено кісту правого яєчника та призначено лікування, що підтверджується заключенням лікаря УЗД від 14.11.2024, а також 14.01.2025 виявлено інфекцію сечовидільних шляхів, що підтверджується копією висновку лікаря від 14.01.2025. Позивачка разом з донькою здійснила ряд обстежень та лабораторних досліджень за направленням лікаря, що підтверджується результатом лабораторних досліджень №676654024 від 03.12.2024, результатом лабораторних досліджень №676654023 від 03.12.2024, висновком ультразвукового обстеження щитовидної залози від 30.04.2025, результатом дослідження №12355258 від 01.05.2025, квитанцією №12355258 від 30.04.2025, висновком ультразвукового дослідження органів черевної порожнини від 15.01.2025, висновком аналізу крові від 15.01.2025, квитанцією за оплату медичних послуг №107461450518 на суму 1575 грн., аналізом сечі загальний №46 від 15.01.2025 (а.с.49-65).

Позивачкою також надано товарні чеки з аптеки в якій позивачка здійснювала покупку ліків та необхідних медичних засобів, а саме: товарний чек №000000000778 від 09.05.2024 на суму 1825,65 грн.; товарний чек №000000000826 від 11.05.2024 на суму 1467,8 грн.; товарний чек №000000008350 від 03.05.2025 на суму 1970,69 грн.; товарний чек №000000009278 від 31.05.2025 на суму 125,8 грн.; товарний чек №000000010145 від 01.07.2025 на суму 3429.09 грн.; товарний чек №000000010642 від 19.07.2025 на суму 558,63 грн.; товарний чек №000000010832 від 25.07.2025 на суму 663,6 грн.; товарний чек №000000010907 від 28.07.2025 на суму 1573,5 грн.; товарний чек №000000011994 від 06.09.2025 на суму 170 грн.; товарний чек №000000012118 від 10.09.2025 на суму 1806,86 грн.; товарний чек №000000013689 від 29.10.2025 на суму 1290 грн.; товарний чек №000000014138 від 14.11.2025 на суму 411,93 грн.; товарний чек №000000014523 від 27.11.2025 на суму 710,5 грн.; товарний чек №000000014931 від 10.12.2025 на суму 437,93 грн.; товарний чек №3834302677 від 24.01.2026 на суму 944,89 грн. Загальна сума витрачених коштів на ліки та медичні препарати сплачена позивачкою протягом 2-ох місяців в 2024 року, та за весь 2025 рік і один місяць 2026 року становить 17386,87 гривень (а.с.66-80).

Також ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні з 16.02.2026 року по 04.03.2026 року, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №2241.2026 від 04.03.2026 року та висновком УЗД органів малого тазу у жінок від 14 лютого 2026 року (а.с.181-184).

На даний час позивачка ОСОБА_1 перебуває в шлюбі з ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 20.08.2020 (а.с.81).

Від даного шлюбу у подружжя народилось троє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.84-88).

Також, у теперішнього чоловіка позивачки ОСОБА_5 від попереднього шлюбу є двоє дітей: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.96-97). Станом на даний час ОСОБА_10 передана для догляду за нею своєму батьку ОСОБА_11 , та проживає в сім`ї позивачки та її теперішнього чоловіка, що підтверджується Актом про факт передачі дитини від 29 січня 2026 року (а.с.98).

Також у позивачки є мати ОСОБА_12 та бабуся ОСОБА_13 . ОСОБА_12 є пенсіонеркою, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 (89-92). ОСОБА_13 є також особою пенсійного віку та дитиною війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_4 (а.с.93-95).

Вся родина позивачки, а саме: ОСОБА_1 , її діти ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , мати – ОСОБА_12 , бабуся – ОСОБА_13 та чоловік ОСОБА_5 і донька чоловіка ОСОБА_10 проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом обстеження на факт проживання особи без реєстрації місця проживання за даною особою від 27 січня 2026 року виданий Новицькою сільською радою Калуського району Івано-Франківської області (а.с.99).

Крім цього, у 2025 році доньці позивачки ОСОБА_14 встановили медичний діагноз (а.с.100-102). Також, іншій доньці позивачки ОСОБА_15 встановлено в 2025 році медичний діагноз (а.с.103). Сину позивачки ОСОБА_16 також в 2025 році встановлено медичний діагноз (а.с.104-105).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 03.03.2026 позивачка ОСОБА_1 володіє двохкімнатною квартирою в м. Калуш, житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами в с. Новиця Калуського району, земельними ділянками, одна з земельних ділянок знаходяться в оренді - орендар Фермерське господарство «ПРОГРЕС ТЕМП АГРО» (а.с.149-151).

Чоловік позивачки ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, що підтверджується довідкою форма ОК-5 від 27.01.2026 (а.с.106-107), також він має кредитні зобов`язання в АТ «Універсал Банк», сума заборгованості станом на 27.01.2026 становить 47 933,80 грн, а також сплачує розстрочку – сума до повного погашення становить 16 002,44 грн. станом на 27.01.2026, зазначене підтверджується Довідкою про заборгованість від 27.01.2026 (а.с.108).

ОСОБА_4 відвідує Калуський ліцей №3 Калуської міської ради та навчається в 9-Б класі, що підтверджується Довідкою виданою Калуським ліцеєм №3 Калуської міської ради від 22.01.2026 №14/01-16 (а.с.109). Позивачка витрачає кошти на оплату проїзду приміським транспортом для доньки ОСОБА_17 , яким вона доїжджає з села Новиця до міста Калуша та у зворотному напрямку після завершення навчального дня. Вартість разового проїзду з села Новиця до м. Калуш становить 34 грн, що підтверджується довідкою виданою ТзОВ «Автотранспортна асоціація» за 2025 рік (а.с.110).

Також донька ОСОБА_17 відвідує курси у КЗ ФПО «Івано-Франківський медичний фаховий коледж». Позивачкою проведено оплату за курси в розмірі 1500,00 гривень що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.4740455906.1 від 03.02.2026 (а.с.111).

Крім цього, ОСОБА_4 харчується в Калуському ліцеї №3, харчування є платним та згідно відповіді щодо надання інформації на адвокатський запит від 09.02.2026 №01-19/24 від Калуський ліцей №3 (а.с.112) вартість харчування становить 55 гривень в день.

Також до матеріалів справи додано фіскальні чеки за період з 29.05.2025 по 30.12.2025 у кількості 33 штук на загальну суму 46310 грн, що підтверджують покупку одягу в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (а.с.113-118).

Відповідач вчасно сплачує аліменти, не маючи заборгованості, переплата станом на 23.02.2026 становить 18197,68 грн. що підтверджується розрахунком зі сплати аліментів згідно виконавчого листа №35/1453/21, що виданий Калуським ВДВС (а.с.137-138).

В 2022 році відповідач, окрім аліментів, на рахунок ОСОБА_1 відправляв кошти для доньки на додаткові витрати, що підтверджується квитанціями (а.с.154-160).

Відповідач ОСОБА_2 на даний час одружений з ОСОБА_24 і від другого шлюбу має доньку ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.139, 140).

ОСОБА_21 навчається в Ріп`янецькій гімназії Калуського району, що підтверджується довідкою від 02.03.2026 року (а.с.141). В 2026 році вона проходила консультацію офтальмолога та для неї було придбано окуляри (а.с.147-148).

Дружина відповідача ОСОБА_20 має медичний діагноз, періодично проходить обстеження (а.с.142-146).

Згідно виписок із медичної карти стаціонарного хворого за 2025 та 2026 рік, відповідачу ОСОБА_2 встановлено медичний діагноз. Також ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи (захворювання, пов`язане з проходженням військової служби) (а.с.152-153, 163-164).

Крім того, в лютому 2026 року позивачка звернулася до відповідача з позовом про стягнення додаткових витрат на дитину, який розглядається в Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області (справа № 345/921/26). В цьому позові позивачка зазначила, що відповідач сплатив на користь доньки додаткові витрати в сумі 24900,11 грн у 2023 році, сума цих коштів була сплачена як половина оплати за ортодонтичне лікування доньки згідно Акту виконаних робіт №1/17-05 від 17 травня 2023 року (а.с.172-180).

Також, як підтвердили обидві сторони, з 2021 року відповідач постійно проживає закордоном.

Як визначено в ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Як передбачено ч. 3 ст. 181, ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 Сімейного Кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2026 року - 3512,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку з погіршенням матеріального становища отримувача аліментів, останній може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Та своєю чергою, значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів: а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як убік погіршення, так і у бік покращення.

У спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

У розумінні статті 81 ЦПК України та наведених вище норм СК України саме ініціатор позову повинен доводити обставини змін у житті сторін, в тому числі, у матеріальному становищі, сімейному стані, здоров`ї або ж вказати на інші випадки, що виникли після винесення судового рішення або досягнення домовленостей між батьками про способи виконання своїх обов`язків щодо дітей, що можуть бути підставою для збільшення розміру аліментів.

Отже, із зазначених норм закону випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Як вбачається із змісту позовних вимог, вимоги позивачки про збільшення розміру аліментів обґрунтовані тим, що: на даний час погіршився стан здоров`я доньки ОСОБА_17 та є необхідність у коштах на лікування; погіршилося матеріальне становище позивачки (яка має на утриманні ще трьох дітей, які хворіють; маму та бабусю пенсіонерок; чоловік позивачки офіційно не працює та має кредитну заборгованість; проживання разом з ними дитини чоловіка); збільшилися витрати на доньку ОСОБА_17 (оплата проїзду до школи та харчування, одяг, оплата підготовчих курсів до коледжу. Визначеної попереднім рішенням суду суми аліментів не вистачає для належного забезпечення рівня життя дитини, розмір отримуваних аліментів не перекриває половини витрат, пов`язаних з утриманням доньки ОСОБА_17 .

При винесенні рішення суд враховує здоров`я доньки ОСОБА_17 та необхідність у коштах на її лікування. Також суд враховує необхідність у коштах на харчування, проїзд до школи, оплату підготовчих курсів, одяг для доньки ОСОБА_17 . Проте, на думку суду, витрати позивачки про купівлю нею одягу для доньки в розмірі 46310,00 грн (за пів 2026 року) є перебільшеними та не є необхідними. Крім того, долученими квитанціями не підтверджується, для кого саме був придбаний одяг.

Також суд враховує, що позивачка має на утриманні ще трьох дітей, які хворіють, тому виділяє їм багато часу та не має можливості постійно працювати.

Однак суд не бере до уваги твердження позивачки про утримання нею мами та бабусі пенсіонерок, оскільки дані особи отримують пенсію.

Також суд не бере до уваги твердження позивачки про те, що її чоловік офіційно не працює та має кредитну заборгованість, а також проживання разом з ними дитини чоловіка. На думку суду, ці обставини не стосуються стягнення аліментів на доньку ОСОБА_17 .

В матеріалах справи відсутня інформація про розмір орендної плати за землю, яку отримує позивачки, однак суд враховує, що розмір земельної ділянки, яка здається в оренду, невеликий – 0,1575 га.

При винесенні рішення суд враховує стан здоров`я відповідача, якому встановлено медичний діагноз та який є особою з інвалідністю ІІ групи. Крім того, суд враховує, що у відповідача на утриманні є ще одна неповнолітня дитина від другого шлюбу, його теперішня дружина хворіє, тому відповідач має щодо них матеріальні зобов`язання.

Також суд враховує, що відповідач на даний час постійно проживає за кордоном, де працює. Однак жодних документів, які б підтверджували його рівень доходу, суду не надано (відповідач зазначає, що він не має постійної роботи та змушений винаймати житло).

Згідно зі змісту ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, вимоги розумності та справедливості, та те що батьки мають рівні права та обов`язки щодо дітей, матеріальне становище та стан здоров`я позивача та відповідача, з метою забезпечення потреб та інтересів дітей, суму стягуваних на даний час аліментів, яка, на думку суду, є недостатньою, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 4000,00 грн, але не менше 50 процентів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набуття рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, при визначенні початку строку стягнення аліментів, слід врахувати, що згідно роз`яснень, даних у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, судовий збір в розмірі 1331,20 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 273, 274 ЦПК України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ; зареєстрованого та жителя: АДРЕСА_3 ) за рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області по справі №345/1435/18 від 15.04.2019 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ; РНОКПП: НОМЕР_6 ; зареєстрованої: АДРЕСА_2 , жительки: АДРЕСА_1 ) на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) в розмірі 1860 гривень, визначивши розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 4000,00 гривень, але не менше 50 процентів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнення аліментів на утримання дитину в новому розмірі розпочати з часу набрання цим рішенням законної сили і проводити до досягнення дитиною повноліття, припинивши з цього моменту стягнення аліментів за Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.04.2019 по справі №345/1435/18.

Після набрання рішенням законної сили виконавчий лист, виданий на підставі рішення від 15.04.2019 по справі №345/1435/18 – відкликати.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь держави 1331,20 гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 08.04.2026.

Головуючий