Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №214/4664/24 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4664/24

2-о/214/14/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 квітня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чернової Н.В.,

присяжних Лагутіної О.В., Кучеренка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Нестеренко К.А.,

заявника – ОСОБА_1 ,

представника органу опіки та піклування – Слепньової Т.Г., Пилипенко О.В.

представника особи, стосовно якої розглядається справа – адвоката Мачихіна Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу №214/4664/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

21.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Верблюжка, Новгородківського району Кіровоградської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатною; встановити над нею опіку та призначити опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кривого Рогу, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування вимог заявником зазначено, що 22.12.2023 року його мама ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 потрапила до КП «Криворізька міська лікарня №2» КМР з діагнозом: гострий мозковий інсульт: інфаркт головного мозку (18.12.2023 р.) в басейні лівої мозкової артерії, атеротромботичний підтип, сенсо-моторна афазія, помірний правосторонній геміпарез до легкого в нижній кінцівці, NIHSS-10 балів, Індекс бартел-70, mRS-2. ІХС: дифузний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. Ризик 4. СН І., що підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного 23132411. Згідно висновку № 343 від 24.02.2024 року про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 потребує догляду на непрофесійній основі. Відповідно висновку ЛКК № 343 від 24.02.2024 року рішення зазначено: що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за станом здоров`я, через стійке порушення функцій організму, не здатна до самообслуговування та потребує постійного стороннього догляду терміном з 24.02.2024 року по 25.02.2025 року. Згідно довідки до акту огляду медико- соціальною експертною комісією міжрайонною Саксаганською МСЄК серії 12 ААГ №570789 від 07.05.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлена 2 (друга) група інвалідності із зазначенням причини інвалідності- загальне захворювання (з ураженням ОРА) безстроково. З грудня 2023 року фактично станом здоров`я опікується він, мати не впізнає його, не знає скільки їй років, де вона мешкає, з минулого свого життя нічого розповісти не може. Він писав особисто заяву до керівника КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР для обстеження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на дому, оскільки вихід на вулицю для неї є стресом, однак який діагноз їй зазначено у її медичній карті йому не повідомили, та зазначили , що цю інформацію можуть надати суду за їх запитом. На даний час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкає за адресою АДРЕСА_3 де є власником частини квартири однак зареєстрована АДРЕСА_1 . Інші близькі родичі окрім нього є донька ОСОБА_3 , яка виїхала 11.05.2024 року через Польшу до Італії внаслідок Російської агресії та не об`явленої війни в Україні, та відсутності можливості приїхати до України. В зв`язку з тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не може усвідомлювати значення своїх дій та не може ними керувати потребує постійного стороннього догляду, тому може цим самим поставити себе у скрутний матеріальний стан, стати жертвою недобросовісних людей.

Ухвалою суду від 10.06.2024 року відкрито провадження по цивільній справі в порядку окремого провадження з витребуванням у Комунального Підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» оригіналу медичної картки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 . Доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області призначити адвоката для надання безоплатної вторинної правничої допомоги у вигляді правничих послуг, визначених п.2 та п.3 частини 2 статті 13 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» особі, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 25.09.2024 року за клопотанням заявника призначено у справі судово-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на розгляд якої поставлено питання: чи хворіє ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на психічну хворобу; чи розуміє ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значення своїх дій і чи може керувати ними; чи потребує ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлення над ним піклування/опіки.

Ухвалою суду від 22.04.2025 року поновлено провадження у справі у зв`язку з проведенням експертизи, призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 на вимогах наполягав, при цьому пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом з дружиною ОСОБА_4 та донькою ОСОБА_5 , його мати ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , вони проживають в одному будинку, але в різних під`їздах. Мати зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За матір`ю, здійснюють догляд дві доглядальниці, яким він платить гроші, , мати має ІІ групу інвалідності, вже навіть не може самостійно підійматись. Крім нього, з родичів, є ще рідна сестра, вона опікуватися та доглядати за матір`ю не хоче. Зараз сестра ОСОБА_6 повернулась в Україну. Просить визнати його опікуном, оскільки наразі матір`ю опікується тільки він. Перебуває на обліку у військкоматі, бронювання не має.

Представник органу опіки та піклування Виконкому Саксаганської районної у місті ради Слепньова Т.Г просила суд задовольнити вимоги заявника.

Представник особи, відносно якої вирішується питання про визнання її недієздатною адвокат Мачихін Ю.М. не заперечував проти задоволення вимог.

Суд, вислухавши учасників процесу, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до такого висновку.

Стосовно визнання особи недієздатною.

Відповідно до статті 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона в наслідок хронічного, стійкого психічного розладу не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

У постанові Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 636/398/19 зазначено, що за положеннями частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною другою статті 39 ЦК України передбачено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України. Відповідно до статті 239 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.

Стаття 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначає презумпцію психічного здоров`я.

Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 108-ц від 07.04.2025 первинної амбулаторної судово-психіатричної експертизи Дніпровської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання виявляє хронічний стійкий психічний розлад у формі судинної деменції. За своїм психічним станом в теперішній час іспитована не може усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. (а.с. 85-86 – висновок).

Частинами 6-7 статті 300 ЦПК України передбачено, що строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Приймаючи до уваги вищезазначене та враховуючи, що ОСОБА_2 в силу стану свого здоров`я не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує сторонньої опіки та догляду, суд приходить до висновку про те, що є всі підстави для визнання її недієздатною.

Стосовно призначення опікуна над недієздатною.

Згідно з частиною третьою статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Важливою складовою сімейного життя є право жити разом, щоб сімейні стосунки могли нормально розвиватись, а члени сім`ї могли спілкуватись одне з одним. Поняття сімейного життя є автономним. Відповідь на питання, існує чи ні сімейне життя, залежить переважно від факту реального існування у дійсності тісних особистих зв`язків та стосунків.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 СК України).

Сімейний кодекс України регулює зокрема сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім`ї, визначеними у ньому. Водночас, Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням (стаття 2 СК України).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Кодекс законів про працю України передбачає, що близькими родичами чи свояками є батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя(стаття 25-1 КЗпП України).

Положеннями статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що близькі особи - це члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта. Члени сім?ї: особа, яка перебуває у шлюбі із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб`єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб`єктом; будь-які особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

До вказаних висновків також дійшов Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23).

Згідно письмових матеріалів справи, заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі №372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23 (провадження № 61-6358св24),від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23 (провадження № 61-9837св24).

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні стосунки між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Подібні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

З аналізу положень частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України, можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23 (провадження № 61-6358св24),від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23 (провадження № 61-9837св24), від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 (провадження № 61-16711св24) та від 17 вересня 2025 року у справі № 686/21841/24 (провадження № 61-4759св25).

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до подання опікунської ради виконкому районної у місті ради з питань захисту прав недієздатних або обмежено дієздатних громадян про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , затвердженого рішенням виконкому Саксаганської районної у місті ради від 17.07.2025 року № 612, опікунська рада вважає за можливе призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання останньої недієздатною особою (а.с. 117).

У подання органом опіки та піклування досліджено надані заявником документи: акт з фактичного місця проживання, медичні документи ОСОБА_2 , характеризуючи відомості ОСОБА_1 (характеристика з місця проживання, відомості про відсутність судимості, тощо).

Разом з тим, подання органу опіки та піклування не містить належної мотивації призначення саме ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необґрунтовано неможливість виконання іншими особами функцій опікуна над недієздатним.

Оскільки у поданні опікунської ради виконаному районної у місті ради затвердженого рішенням виконаному районної у місті ради від 17.07.2025 року №612, зазначено, що сестра ОСОБА_6 , тобто донька ОСОБА_2 , надала згоду на оформлення опіки над матір`ю ОСОБА_2 своєму брату ОСОБА_1 , оскільки з 11.05.2024 року знаходиться за кордоном.

Однак в судовому засіданні ОСОБА_1 , пояснив, що його сестра ОСОБА_6 , перебуває на території України.

Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_1 , особисто не опікується своєю матір`ю ОСОБА_2 , разом з нею не проживає, фактично сплачує кошти іншим особам, які здійснюють догляд за його матір`ю ОСОБА_2 .

Водночас, при внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

При цьому саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

Дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, встановивши, що ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами дійсність його намірів щодо забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів ОСОБА_2 дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної матері.

Ураховуючи вимоги законодавця щодо обов`язку встановлення опіки над недієздатною особою у разі визнання її недієздатною, обов`язки опікуна над недієздатним тимчасово покладаються на орган опіки і піклування за місцем проживання (перебування) недієздатного, до вирішення питання про призначення опікуна в порядку визначеному законом, зі встановленням дворічного строку дії такого рішення, оскільки орган опіки та піклування Виконкому Саксаганської районної у місті ради, відповідно до статті 67 ЦК України, до встановлення опіки і призначення опікуна над недієздатним зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням; зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Указане узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом в постанові від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 (провадження № 61-16711 св 24) та від 17 вересня 2025 року у справі № 686/21841/24 (провадження № 61-4759св25)які відповідно до статті 263 ЦПК України враховуються судом при ухваленні цього рішення, оскільки практика Верховного Суду в цій частині є сталою та незмінною.

Суд також звертає увагу на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17 вересня 2025 року у справі № 686/21841/24 (провадження № 61-4759св25)та від 08 жовтня 2025 року у справі № 127/13397/24 (провадження № 61-6009 св 25), відповідно до яких ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви в частині призначення його опікуном, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, обґрунтовано виходив із того, що подання органу опіки та піклування не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення. Також у поданні органу опіки і піклування відсутня будь-яка інформація про те, чи відповідатиме таке призначення якнайкращим інтересам недієздатної особи та чи сприятиме її нормальному життєзабезпеченню. Вказані обставини не досліджувалися органом опіки та піклування при вирішенні питання про призначення заявника опікуном недієздатної особи . Водночас, при внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка. Крім того, у поданні відсутня інформація про матеріальну спроможність заявника утримувати недієздатну особу та необґрунтовано неможливість виконання іншими особами функцій опікуна над недієздатним, зокрема матір`ю недієздатної особи, ураховуючи їх проживання разом з недієздатним в одній квартирі та фактичне здійснення за ним догляду. Отже, суд першої інстанції, встановивши, що подання органу опіки та піклування, не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви в частині призначення його опікуном над недієздатним.

Відповідно до частини 2 статті 299 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 39, 55, 60 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 263, 265, 295-300 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна – частково.

Визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження селище Верблюжка, Новгородківського району, Кіровоградської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

У задоволенні іншої частини вимог – відмовити.

До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово покласти на орган опіки та піклування Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради обов`язки зі здійснення опіки над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження селище Верблюжка, Новгородківського району, Кіровоградської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначити терміном 2 (два) роки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. . Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду складено 10 квітня 2026 року.

Відомості про сторін:

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 05410872, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 32.

Суддя Н.В. Чернова

Присяжні О.В. Лагутіна

О.І. Кучеренко