Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №946/6906/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/6906/25

Провадження № 2/946/1450/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Пащенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ізмаїл цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 15 000,00 грн. щомісячно з подальшою індексацією, з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що від шлюбу з відповідачем народилася дитина – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заочним рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 17.10.2019 року (справа № 500/2427/19) розірвано шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 11.06.2011 року Кіровським районним у місті Донецьку відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 276. Фактично шлюбні відносини припинились з 07.12.2017 року. З того часу відповідач не бере участі у вихованні дитини. Дитина проживає разом із позивачкою та перебуває на її утримані. Матеріальна допомога від відповідача носить не систематичний та епізодичний характер, остання допомога була 06.01.2025 в розмірі 4 522,61 грн. До того довгий час ніякої допомоги не було. Ніякої іншої участі в утриманні та вихованні дитини відповідач не бере. Останнє відоме місце проживання відповідача - АДРЕСА_1 , але наразі є підстави вважати, що він перебуває за кордоном, імовірно в Чеській республіці. Згідно інформації з офіційного сайту Міністерства Фінансів України станом на березень 2023 року середня зарплата в Чеській Республіці складає 41 265 чеських крон або 69 738 гривень. У зв`язку з тим, що неможливо встановити точні доходи відповідача, позивачка просить суд встановити розмір аліментів в твердій сумі в розмірі 15 000 грн. щомісячно з подальшою індексацією, з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

26.01.2026 року представник відповідача надала суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що позовні вимоги відповідач визнає частково, з огляду на наступне. Відповідач не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини, але розмір аліментів, про стягнення яких просить позивачка, є необґрунтованим, вимога про стягнення з нього по 15 000,00 грн. на утримання дитини не підтверджена належними і допустимими доказами та суперечить нормам чинного законодавства. Стосовно твердження позивача про те, що відповідач не приймав участь у вихованні дитини, то це пов`язано з його проживанням в іншій державі, але при цьому він намагався в телефонному режимі спілкуватись з сином. Кирило більшою мірою проживає у дідуся з бабусею з боку позивачки, та на його думку, дідусь контролює телефонне спілкування онука з батьком. Щодо матеріального забезпечення дитини, то дійсно воно носить нерегулярний характер. Так, протягом 2024 року надсилав на ім`я ОСОБА_1 гроші у рахунок аліментів у березні та квітні 2024 року. Суми аліментів за даний час не може зазначити. 17, 18, 25 грудня 2024 року та 06.01.2025 року також робив перекази на загальну суму 20 602,76 грн. Нерегулярність сплати аліментів пояснюється матеріальним становищем відповідача та його станом здоров`я. З квітня 2023 року ОСОБА_2 проживає за кордоном, отримав візу тимчасового захисту. Ніяких допомог не оформлював та не отримує. Має нестабільний заробіток, підшукує випадкову роботу для того, щоб оплатити орендоване житло, харчування та необхідні побутові потреби. При цьому, знаходив можливість перерахувати гроші на утримання дитини. Вказав, що відповідач має захворювання, через яке він був військоволікарською комісією визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 54 «а». Стан здоров`я не дозволяє виконувати будь - яку роботу, тому працевлаштування проблематичне. Відтак матеріальне забезпечення відповідача не дозволяє сплачувати аліменти в розмірі, про який просить позивачка. Тим більше, що позивач не навів вагомих аргументів та не надав доказів необхідності стягнення аліментів саме у розмірі 15 000,00 грн. на дитину. Посилання на інформацію з офіційного сайту Міністерства Фінансів України щодо середньої заробітної плати в Чеській республіці 41 265 чеських крон не є належним доказом по даній справі. Дана інформація не відображає реальну ситуацію, не враховані ані податки, ані статус особи, яка перебуває під тимчасовим захистом. Доказів про розмір отримуваного відповідачем доходу, чи наявність у власності відповідача нерухомості чи іншого цінного майна, що могло бути взято судом до уваги при вирішенні розглядуваного спору, позивачем суду не надано. Отже, визначені позивачкою суми складенні виключно з потреб та побажань самої позивачки. У позові не обґрунтована заявлена сума аліментів, не наведені розрахунки витрат на дитину, не зазначені доходи позивачки. Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить суд задовольнити частково та призначити сплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000,00 грн. Як вбачається з пояснення відповідача від 23.03.2026 року, він перебуває в Чеській Республіці, яка надала тимчасовий захист як біженцю. Постійного місця проживання та роботи не має, тому і надати офіційні документи з цього приводу не може. Доходи ОСОБА_2 є мінливими, а місце проживання залежить від розміру орендної плати, умов проживання, умов з боку власника житла, навіть пори року. Просить врахувати, що він залишається громадянином України, має зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщена особа за адресою АДРЕСА_2 .

27.01.2026 року позивачка надала суду відповідь на відзив, в якій вказала, що у відзиві відповідач маніпулює фактичними обставинами, зокрема, щодо місця проживання дитини. Дитина постійно проживає разом із матір`ю. Навчання здійснюється в Ізмаїльській гімназії № 9 з початковою школою Ізмаїльського району Одеської області, в першу зміну. Тимчасове перебування дитини після школи з дідусем та бабусею сприяє виконанню домашніх завдань та підготовці до позашкільних занять, що свідомо подається відповідачем як нібито інше місце проживання, що є юридично некоректним та не відповідає ані фактичним обставинам, ані положенням сімейного законодавства. Аналогічно безпідставними є твердження відповідача про нібито вплив позивачки або третіх осіб на спілкування дитини з батьком. Насправді саме поведінка відповідача призводить до того, що майже кожна розмова з ним завершується для дитини емоційним стресом та пригніченим психологічним станом. Попри це, позивач не перешкоджає спілкуванню та, навпаки, намагається його підтримувати. Посилання відповідача на грошові перекази від 17, 18, 25 грудня 2024 року та 6 січня 2025 року на загальну суму 20 602,76 грн., як на сплату аліментів є свідомо хибними. Зазначені кошти були витрачені на придбання дороговартісного подарунка дитині - ноутбука Asus TUF Gaming A15 FA507NU-LP101 Mecha Gray вартістю 37 999 грн. Такі витрати за своєю правовою природою є додатковими витратами на дитину у розумінні статті 185 Сімейного кодексу України та не можуть зараховуватись у рахунок аліментів, що відповідач намагається безпідставно зробити. Окремо заслуговує на увагу те, що відповідач та його представник жодного разу прямо не зазначили країну фактичного перебування відповідача, хоча ця обставина має істотне значення для правильного визначення розміру аліментів. Водночас з аналізу документів, долучених до відзиву з порушенням вимог щодо мови судочинства та без нотаріально засвідченого перекладу українською мовою, вбачається, що відповідач перебуває у місті Алькобендас, муніципалітет Королівства Іспанія, автономна спільнота Мадрид. Попри перебування за кордоном, відповідач не надав жодних доказів свого реального матеріального стану, обмежившись загальними твердженнями про «важке становище» та «випадкові заробітки». Така позиція свідчить про свідоме ухилення від розкриття інформації щодо доходів та перекладання процесуального тягаря доказування на позивачку. За відсутності об`єктивних даних про фактичні доходи відповідача позивач виходить із наявних офіційних статистичних показників середньої зарплати в Королівстві Іспанія, вказаних на сайті Міністерства Фінансів України та просить визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі з подальшою індексацією у розмірі 20 000 грн на місяць, що становить приблизно одну четверту частину середньої заробітної плати в Королівстві Іспанія. В Україні відповідач працював у сфері металургії, яка на теперішній час має гострий дефіцит кваліфікованих кадрів. І в разі неможливості отримувати постійні заробітки в чужій країні досвідчений, висококласний спеціаліст, який, до того ж, не потребує бронювання, легко зможе знайти достойну роботу на Батьківщині, що дозволить сплачувати аліменти, та спростить спілкування з сином. Позивачка не заперечує можливості перегляду заявлених вимог у разі надання відповідачем належних і допустимих доказів щодо реального розміру його доходів. Посилання відповідача на відсутність у позові розрахунків витрат на дитину та доходів позивачки суперечать частині першій статті 182 Сімейного кодексу України, оскільки дохід стягувача аліментів не належить до обставин, що мають істотне значення при визначенні їх розміру. Позивачка отримує середній дохід та не отримує жодні соціальні виплати, водночас, як і відповідач, оплачує орендоване житло, харчування та необхідні побутові потреби на себе та дитину. Дитина є підлітком, відвідує позакласні заняття з алгебри та геометрії, а в теплу пору року - заняття з плавання, веде активний спосіб життя. Аліменти у розмірі 3 000 грн не покривають навіть третини фактичних витрат на утримання дитини та не відповідають принципу забезпечення її належного розвитку. Враховуючи викладене, просить суд збільшити розмір аліментів та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 20 000 гривень щомісячно з подальшою індексацією, починаючи з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття (а.с.53-54).

Позивачка в судовому підтримала первісні позовні вимоги та просила суд задовольнити у розмірі 15 000 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду сповіщений належним чином.

Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 1 ст.274 ЦПК України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Вислухавши позивачку, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони від шлюбу мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку 10.05.2012 року, актовий запис № 539 від 10.05.2012 року (а.с.4).

Дитина проживає з матір`ю, що підтверджується довідками від 20.10.2014 року №5107-40 та від 29.01.2018 року №368 про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (а.с.8, 9).

Заочним рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 17.10.2019 року (справа № 500/2427/19) розірвано шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 11.06.2011 року Кіровським районним у місті Донецьку відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 276 (а.с.5-7).

Згідно повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 22.12.2025 року №4443/02 ОСОБА_2 будь-якої соціальної допомоги від управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області не отримує (а.с.32).

Відповідач має захворювання, військоволікарською комісією визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 54 «а», що підтверджується довідкою ВЛК № 2488 від 04.04.2023 року та тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_2 (а.с.41, 42). Однак, доказів перебування на диспансерному обліку у зв`язку з захворюванням чи отриманням інвалідності суду не надав.

Як вбачається з платіжних інструкцій (а.с.44-46) ОСОБА_2 надсилав на ім`я ОСОБА_1 грошові кошти у грудні 2024 року та січні 2025 року на загальну суму 15577,89 грн., без зазначення призначення платежів.

Відповідно до відповіді Головного управління ДПС в Одеській області Державної податкової служби України від 14.01.2026 року за період січень 2023 року – березень 2024 року відсутня інформація про доходи ОСОБА_2 , у квітні 2024 року ОСОБА_2 нараховано заробітну плату у ТОВ «Електросталь-Курахове» у розмірі 39698,46 грн., виплачено 0,00 грн., звільнено 15.04.2024 року, за період травень 2024 року – листопада 2025 року відсутня інформація про доходи ОСОБА_2 (а.с.50-52).

Згідно повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.01.2026 року ОСОБА_2 перебував на обліку в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування як найманий працівник, дата припинення трудових відносин – 15.04.2024 року. У період з 16.04.2024 року по теперішній час дані відносно ОСОБА_2 як найманого працівника в Реєстрі застрахованих осіб відомості відсутні. Вищезазначена особа в Головному управлінні на обліку не перебуває, пенсію та соціальні виплати не отримує (а.с.70).

Відповідно до повідомлення Державної прикордонної служби України від 20.03.2026 року ОСОБА_2 перетнув державний кордон України 29.01.2022 року (в`їзд) та 14.04.2023 року (виїзд), отже, після квітня 2023 року відповідач перебуває за межами території України.

Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року «держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей».

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки повинні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно п. п. 2, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Заявляючи розмір аліментів, позивачка послалася на матеріальну спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини щомісячно у розмірі по 15 000,00 грн., однак не надала суду доказів працевлаштування відповідача та матеріальної можливості у нього сплачувати аліменти саме в такому розмірі.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.129 Конституції України, ст.ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У відповідності до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно положень ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Роз`яснити сторонам що, розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом в порядку ст. 192 СК України змінений, зменшений або збільшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у випадках, визначених Сімейним Кодексом України.

З огляду на викладене, виходячи з положення ст. 180 СК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6000,00 гривень щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 02.09.2025 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 180, 182, 183, 184, 191 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-83, 95, 141, 247, 258, 259, 263 - 265, 268, 272 -279, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 . адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , до ОСОБА_2 , адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6 000,00 (шість тисяч гривень нуль копійок) гривень щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 02 вересня 2025 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривні двадцять копійок) гривень, зарахувавши до спеціального фонду Державного бюджету України.

Допустити негайне виконання рішення в межах платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.П.Пащенко