Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №709/583/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/583/26

3/709/271/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року с-ще Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубай В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, РНОКПП в матеріалах справи відсутній,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1

ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27 березня

2026 року серії ВАД № 983993 ОСОБА_1 26 березня 2026 року близько 23:00 за місцем проживання, а саме по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своєї свекрухи ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода її фізичному та психологічному здоров`ю. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1

ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про дату, час і місце розгляду справи останній повідомлявся шляхом надсилання судової повістки про виклик повідомленням у додаток «Viber» на особистий номер мобільного телефону, про що свідчить відповідна довідка

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Смірнов проти України" від 8 листопада 2005 року в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 обізнаний про складення та направлення до суду протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього, клопотань про відкладення судового засідання не подавав, не цікавився станом відомого йому провадження, а тому така поведінка розцінюється судом як спроба затягування судового розгляду з метою уникнення адміністративної відповідальності за закінченням строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності останнього.

Розглянувши адміністративні матеріали, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

На підтвердження вини ОСОБА_1 в інкримінованому адміністративному правопорушенні суду надано такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення від 27 березня 2026 року серії ВАД № 983993, де викладено обставини інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 1);

- копію рапорту про надходження повідомлення на лінію 102, де зазначено про отримання виклику 26 березня 2026 року від ОСОБА_3 . В ході розгляду цього повідомлення встановлено, що між заявницею ( ОСОБА_3 ) та її співмешканцем ОСОБА_1 виник конфлікт, під час якого чоловік виражався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою. Стосовно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 3);

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від

26 березня 2026 року, згідно з яким 26 березня 2026 року о 23:00 ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 4);

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 26 березня 2026 року про те, що чоловік її дочки ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчиняв стосовно останньої домашнє насильство (а.с. 5).

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Перераховані вище докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Так, в адміністративних матеріалах відсутні достатні докази, що "поза розумним сумнівом" доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, стосовно матері його дружини - ОСОБА_2 .

Зокрема, з долучених до протоколу про адміністративне правопорушення письмових пояснень ОСОБА_2 від 26 березня 2026 року вбачається, що

ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильства саме стосовно її дочки ОСОБА_3 , а не стосовно неї самої.

Крім того, у рапорті про надходження повідомлення на лінію 102 також зазначено про конфлікт між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, і не може бути перекладений на суд.

У свою чергу протокол про адміністративне правопорушення визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.

Суд також звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення є важливим доказом у справі, який по суті є обвинувальним актом, оскільки саме на підставі протоколу здійснюється розгляд справи по суті.

Водночас за своєю правовою природою протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

У справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на те, що в адміністративних матеріалах відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б "поза розумним сумнівом" доводили вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 173-2, 221, 245, 247, 251, 256, 280, 283-285 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1

ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Чубай