Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №711/9224/24 — Соснівський районний суд м. Черкаси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 711/9224/24

Провадження № 2/712/163/26

09 квітня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді – Марцішевська О.М.,

секретаря судового засідання Безрукової Д.О.

за участю:

представника позивача за первісним позовом

(відповідача за зустрічним позовом адвоката) Копитової Е.Р.

відповідача за первісним позовом

(позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1

представника відповідача за первісним позовом

(позивача за зустрічним позовом) адвоката Шевченко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та аргументів учасників справи

26 листопада 2024 року адвокат Копитова Еллла Рафаєльївна в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

В обґрунтування вимог вказує, що сторони з 03.09.2005р. перебувають у шлюбі, в даний час в суді вирішується справа за позовом ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В період шлюбу до моменту припинення шлюбних стосунків за спільні кошти 21.01.2019р. за договором купівлі-продажу сторонами придбана квартира за адресою АДРЕСА_1 , право власності на яку оформлено на ОСОБА_1 . Згоди щодо поділу квартири сторони не досягнули. Вартість квартири згідно зі звітом про оцінку майна від 19.11.2024 становить 1 328 396 грн.

Просить суд 1) визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя квартиру за адресою АДРЕСА_2 ) припинити право спільної сумісної власності подружжя на квартиру; 3) виділити ОСОБА_1 квартиру за адресою АДРЕСА_3 ) стягнути з відповідачки грошову компенсацію 664 153, 00 грн. як компенсацію вартості частки квартири та судові витрати: судовий збір – 13 283,06 грн., правнича допомога адвоката – 78 000, 00 грн.

22 січня 2025 року ОСОБА_1 скерувала до суду відзив на позов, який обґрунтувала тим, що вимоги ОСОБА_2 не можуть бути задоволені в повному обсязі, так як не ґрунтуються на приписах законодавства, а докази оцінки вартості спірного нерухомого майна не відповідають вимогам законодавства. Незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки, шляхом доступу до нього.

У свою чергу, у висновку та звіті від 19.11.2024 р. про вартість майна відсутні дані про неможливість особистого огляду об`єкту дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням п. 56 НС№1 та пп. 1.6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» № 2658-ІІІ.

При таких обставинах відповідач вважала за необхідне провести незалежну оцінку та надає висновок звіту про вартість майна та звіт про оцінку майна від 23.10.2024 суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Контакт-Сервіс», згідно якого ринкова вартість квартири 1 251 750,00 грн.

Відповідач не заперечує проти стягнення з неї 625 875,00 грн. Вимоги про виділення Відповідачу «в користування» квартири АДРЕСА_4 є безпідставними.

Розмір витрат в сумі 78 000,00 на оплату послуг адвоката не є співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Просить суд позовні вимоги задоволити частково, визнати квартиру АДРЕСА_4 об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнати квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 34,1 кв. метрів особистою приватною власністю ОСОБА_1 , стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартості вказаної квартири в розмірі 625 875 грн, зменшити розмір витрат на правничу допомогу Позивачу, які підлягають розподілу між сторонами, до 3000 грн., судові витрати на проведення оцінки ринкової вартості спірного майна покласти на ОСОБА_2 , стягнувши з останнього на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 3 535 грн.

22 січня 2025 року адвокат Шевченко А.Г. в інтересах ОСОБА_1 скерував до суду зустрічну позовну заяву, в якій зазначає, що ознайомившись із позицією ОСОБА_2 , яка викладена в його первісному позові, вважає, що зазначені вимоги не можуть бути задоволені в повному обсязі, так як не грунтуються на приписах законодавства, про що було вказано у відзиві ОСОБА_1 на первісну позовну заяву.

В первісному позові ОСОБА_2 не вказав інше спільне майно, яке підлягає до розділу, а саме легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 р.в., який зареєстрований за Відповідачем 01.07.2020 - вказане рухоме майно було придбане під час шлюбу з ОСОБА_1 , а тому цей автомобіль є об?єктом права спільної сумісної власності подружжя, з огляду на наступне.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 03.09.2005 року, про що 03 вересня 2005 року зроблений актовий запис за № 7 Хуторською сільською радою Черкаського району Черкаської області та видане свідоцтво про шлюб від 03.09.2005 року серії НОМЕР_2 . Прізвище після реєстрації шлюбу дружини змінено на ОСОБА_4 .

Протягом шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за спільні кошти подружжя, 01.07.2020р. був придбаний вказаний автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_3 , 2013 р.в. з дизельним двигуном об?ємом 1968 см. куб., згідно технічного паспорту серії НОМЕР_4 , право власності на який було зареєстроване за ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не заперечує проти грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на рухоме майно та просить Суд стягнути з Відповідача вказану компенсацію за Автомобіль марки автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT 2013 року випуску, придбаний у липні 2020 року відповідно до оцінки суб?єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 №A10-26 від 21.10.2024 ринкової вартості вказаного рухомого майна в сумі 470860,00 грн.

За таких обставин, на переконання ОСОБА_1 , вказане рухоме майно - VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 р.в. з дизельним двигуном об?ємом 1968 см. куб. є спільно нажитим майном та має бути поділене між сторонами. Також ОСОБА_1 зазначає розмір судових витрат, які складаються із витрат на сплату судового збору - 4708,60 гривень, витрати на проведення оцінки ринкової вартості спірного рухомого майна в розмірі 1 111 грн.

Просить суд вимоги за зустрічним позовом об`єднати в одне провадження з первісним позовом, ухвалити рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги первісного позиву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 : 1) Визнати квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 34,1 кв. метрів об?єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . 2) В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнати квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 34,1 кв. метрів особистою приватною власністю ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість частини вказаної квартири в розмірі 625 875 грн. 3) зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 3000 грн. 4) судові витрати на проведення оцінки ринкової вартості спірного нерухомого майна покласти на ОСОБА_2 , стягнувши з останнього на користь ОСОБА_1 3 535 грн. 5) в іншій частині відмовити Позивачу в задоволені позовних вимог первісної позовної заяви. Зустрічний позов просить повністю: 1) визнати автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 р.в. з дизельним двигуном об?ємом 1968 см. куб., WIN код: НОМЕР_5 , який згідно технічного паспорту серії НОМЕР_6 зареєстрований за ОСОБА_2 об?єктом спільної сумісної власності подружжя. 2) в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнати автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT ДНз. НОМЕР_1 , 2013 р.в. з дизельним двигуном об?ємом 1968 см. куб., WIN код: НОМЕР_7 , який згідно технічного паспорту серії НОМЕР_4 заресстрований за ОСОБА_2 , особистою приватною власністю ОСОБА_2 та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 вартість частини вказаного автомобіля в розмірі 235 430 грн. 3) судовий збір покласти на Відповідача, стягнувши його з ОСОБА_2 на користь Позивача ОСОБА_1 , грошові кошти в розмірі 4708 грн. 60 коп. 4) судові витрати на проведення оцінки ринкової вартості спірного рухомого майна покласти на ОСОБА_2 , стягнувши з останнього на користь ОСОБА_1 1111 грн.

29 січня 2025 року адвокат Копитова Е.Р. в інтересах ОСОБА_2 скерувала до суду відповідь на відзив на первісний позов, де зазначила, що спростовуючи звіт про оцінку майна, доданий до позовної заяви, відповідач не навів належних доказів та не вказав про наявність доказів невідповідності вказаного висновку вимогам нормативно-правових актів та наявності у ньому недоліків. Порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення, попиту та пропозиції. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки. Між тим, пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1 регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки в разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.

Так, згідно звіту про оцінку майна від 19.11.2024, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 на сторінці 5-6 наведено значення вартості об`єкту порівняльним підходом та у відповідній таблиці із посиланням на джерела враховано відмінності у фізичних характеристиках об`єктів, їх технічний стан, якість оздоблення, відокремлено чотири види стану, вказано, що величина трансакції (найбільш імовірної поступки в ціні) знаходилась в межах 5-25% попередньо заявленої вартості. Слід звернути увагу суду, що суб`єкт оціночної діяльності серед усіх зазначених у звіті обрав найменшу вартість майна в розмірі 1 328 306 грн.

У свою чергу, відповідач, вказуючи «При таких обставинах Відповідач вважала за необхідне провести незалежну оцінку (встановити ринкову вартість Квартири) об`єкту спірного нерухомого майна в процесі розгляду цивільної справи № 711/9224/24, про що подає до суду відповідні докази – висновок із звіту про вартість майна та звіт про оцінку майна від 23.10.2024 суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Контакт – Сервіс», згідно вказаного висновку від 23.10.2024 ринкова вартість квартири (обєкта оцінки) становить 1251750,00грн.» вводить суд в оману. Висновок та звіт про оцінку майна, на які посилається та які подає відповідач підготовлені у жовтні 2024 року, більше ніж за місяць до дати отримання звіту про оцінку майна позивачем від 19.11.2024 та подання до суду позовної заяви у листопаді 2024 року. Тому відповідач не могла провести незалежну оцінку (встановити ринкову вартість Квартири) об`єкту спірного нерухомого майна в процесі розгляду цивільної справи № 711/9224/24.

Крім того, за період з 23.10.2024 проведення оцінки майна відповідачем до 19.11.2024, дати проведення оцінки майна позивачем, минув час який вплинув на вартість майна при застосуванні порівняльного підходу як в першому так і в другому випадку. Таким чином, висновок із звіту про вартість майна та звіт про оцінку майна від 23.10.2024 суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Контакт – Сервіс» не підлягає оцінці та розгляду з боку суду в якості належного доказу на підтвердження вартості спірного майна.

Враховуючи той факт, що відповідач у відзиві на позовну заяву надає згоду щодо стягнення з неї на користь позивача грошових коштів як компенсацію вартості 1/2 частки квартири, позивач у разі задоволення цієї вимоги судом, беручи до уваги виконання норм закону, зазначених вище, не буде мати заперечень про виділення у приватну власність ОСОБА_1 спірної квартири. Враховуючи вищевикладене просить суд не брати до уваги, викладені у відзиві від 22.02.2021 аргументи та пояснення, та не приймати у якості належних доказів документи, які ОСОБА_1 долучила до матеріалів справи у своєму відзиві на позовну заяву.

29 січня 2025 року представник позивача ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_2 скерувала до суду заяву про забезпечення позову.

05 лютого 2025 року адвокат Шевченко А.Г. в інтересах ОСОБА_1 скерував до суду заперечення на відзив на позовну заяву. В своїй відповіді на відзив представник Позивача просить суд не приймати докази Відповідача подані разом з відзивом на позов, так як Відповідач у відзиві «надає згоду щодо стягнення з неї на користь позивача грошових коштів як компенсацію вартості частки квартири».

ОСОБА_2 вважає, що вказані докази - висновок із звіту про вартість майна та звіт про оцінку майна від 23.10.2024 суб?єкту оціночної діяльності ТОВ «Контакт-Сервіс», згідно яких ринкова вартість Квартири (об?єкта оцінки) становить 1 251 750,00 грн., подані з дотриманням вимог цивільного процесуального закону. Крім цього, як вказував представник ОСОБА_2 у своєму відзиві від 22.01.2025, докази ОСОБА_1 щодо оцінки вартості спірного нерухомого майна (копія висновку про вартість майна та звіт про оцінку майна від 19.11.2024) не відповідають вимогам законодавства, при здійснені оцінки порушені вимоги та приписи ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність» (ЗУ від 12 липня 2001 року № 2658-111, (надалі закон №2658-III), Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (затверджений постановою КМ від 10.09.2003 №1440), Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» (затверджений постановою КМ від 28.10.2004 №1442) - тому вказані висновок і звіт виконані недостовірно та не об?єктивно.

ОСОБА_1 відхиляє пояснення позивача та просить суд не брати до уваги пояснення та аргументи позивача, що викладені у відповіді на відзив від 29.01.2025 року.

05 лютого 2025 року ОСОБА_1 скерувала до суду заперечення на заяву про забезпечення позову.

25 лютого 2025 року представник позивача ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_2 подала заяву про зміну предмету позову. Обґрунтовує тим, що в період шлюбу з відповідачкою до моменту припинення шлюбних відносин та припинення ведення спільного господарства за спільні кошти мною та ОСОБА_1 21.01.2019 було набуто спірне майно – квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 34,1 кв.м. (далі – квартира), яку за взаємною згодою подружжя було зареєстровано за відповідачем, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 45135940 від 21.01.2019, приватний нотаріус Ткаченко Інна Павлівна, Черкаський міський нотаріальний округ Черкаської області. Договір купівлі – продажу від 21.02.2019 та технічний паспорт квартири знаходиться у відповідача, надати його копію позивачу, остання відмовляється. Згоди щодо поділу квартири сторони не досягнули. Квартира є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Вартість майна складає 1 328 306 грн., що підтверджено звітом про оцінку майна від 19.11.2024.

Також, у період шлюбу у січні 2023 року було відкрито депозитний рахунок в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_2 на суму 2670,00 доларів США, який у квітні 2023 року закрито та здійснено виплати за договором за дорученням. Ці кошти є спільними накопиченням, які вкладались у банк для отримання процентів для сім`ї. Їх за дорученням 25.04.2023 в розмірі 2670,00 доларів США та 01.04.2023 в розмірі 70,05 доларів США зняла відповідач ОСОБА_1 і вони лишились у неї у повному обсязі. Грошові кошти, які були внесені за час зареєстрованого шлюбу та обліковувалися на розрахунковому рахунку, є спільним майном подружжя, а тому підлягають поділу.

ОСОБА_2 не претендує на те, щоб квартиру залишити собі та хоче припинити своє право на частку у праві спільної сумісної власності з компенсацією за цю частку. Заявляючи таку позовну вимогу, надає згоду на отримання грошової компенсації за частку у праві спільної сумісної власності на квартиру від ОСОБА_1 .

Просить суд: 1) визнати об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , площею 34,1 кв.м, 2) припинити право спільної сумісної власності подружжя на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , площею 34,1 кв.м, 3) виділити ОСОБА_1 у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , площею 34,1 кв.м, 4)стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 664 153,00 грн. як компенсацію вартості 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , площею 34,1 кв.м., що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, 5) визнати грошові кошти у розмірі 2670,05 дол. США спільним сумісним майном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 6) виділити ОСОБА_2 1/2 частину грошових коштів, що є спільним сумісним майном в розмірі 1335,02 дол. США., стягнувши їх з ОСОБА_1 ,7) стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати.

12 березня 2025 року адвокат Копитова Е.Р. в інтересах ОСОБА_2 подала відзив на зустрічний позов. Відзив мотивує тим, що в позовній заяві вказано, що протягом шлюбу позивачем та відповідачем за спільні кошти подружжя 01.07.2020 був придбаний автомобіль марки Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 р.в. з дизельним двигуном об`ємом 1968 см.куб, згідно технічного паспорту НОМЕР_6 . Однак, ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог не надала суду договору про придбання зазначеного автомобіля та належних та допустимих доказів, що автомобіль марки Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 р.в. був придбаний сторонами за спільні кошти.

На підтвердження вартості автомобіля марки Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 р.в. ОСОБА_1 додає довідку № Ф10-26 від 21.10.2024 суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 з ринковою вартістю в розмірі 470860,00 грн. Наголошує, що оцінка вартості була здійснена виходячи із загальних параметрів автомобіля, вказаних ОСОБА_1 експерту, значно завищена та не відповідає дійсній його вартості, бо на дійсну вартість вживаного автомобіля впливають додаткові критерії, серед яких стан салону і кузова, наявність додаткових опцій (встановлених власником) тощо.

Станом на теперішній час ОСОБА_2 не є власником автомобіля марки Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 р.в., оскільки згідно договору купівлі – продажу транспортного засобу 0742/2024/5002701 від 16.11.2024 даний автомобіль був відчужений іншій особі. Під час здійснення купівлі – продажу автомобіля у грудні 2024 року його реальна вартість визначена в розмірі 300 000,00 грн., яку слід вважати ринковою вартість спірного автомобіля під час вирішення питання про поділ майна.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 178 ЦПК України, просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволені зустрічних позовних вимог в повному обсязі.

24 березня 2025 року адвокат Шевченко А.Г. в інтересах ОСОБА_1 скерував до суду відповідь на відзив на зустрічний позов, який обґрунтував тим, що заперечення ОСОБА_2 не можуть бути прийняті до уваги в повному обсязі, так як не ґрунтуються на приписах законодавства.

Надана відповідачем ОСОБА_2 копія договору купівлі-продажу транспортного засобу № 0742/2024/5002701 від 16.11.2024 (п.1.1) вказаного договору) підтверджує не тільки факт придбання і реєстрацію цього автомобіля 01.07.2020 року Відповідачем- тобто набуття подружжям за час шлюбу рухомого майна, а й недобросовісної і протиправної поведінки Відповідача. Так як зазначений ТЗ, що є спільною сумісною власністю сторін, був перепроданий ОСОБА_2 своїй співмешканці без згоди відповідача за первісним позовом, ОСОБА_1 має беззаперечне право на присудження грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на це рухоме майно.

Оскільки ОСОБА_2 розпорядився автомобілем на власний розсуд без письмової згоди дружини, то вона має право на грошову компенсацію вартості спірного ТЗ.

Твердження Відповідача, що «слід вважати ринковою вартістю спірного автомобіля» розмір 300000 грн., оскільки він був проданий в листопаді 2024 року згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу № 0742/2024/5002701 від 16.11.2024 (п.3.1 вказаного договору) саме за такою ціною, вважає хибним, з таких міркувань:

1) що стосується тієї обставини, що у договорі купівлі-продажу автомобіля №0742/2024/5002701 від 16.11.2024 вартість продажу спірного автомобіля визначена у сумі 300 000 грн., то вказана вартість не може бути врахована судом, оскільки суперечить правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №12/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18), згідно з яким вартість майна, що підлягає поділу, визначається з дійсної ринкової вартості майна на час розгляду справи;

2) вказана ціна встановлена за домовленістю між Відповідачем і його співмешканкою ОСОБА_8 (сторони вказаного договору могли б домовитись про ціну і в 1000 грн., але від цього ринкова ціна спірного автомобіля не може бути 1000 грн.);

3) вказаний договір купівлі-продажу транспортного засобу №0742/2024/5002701 від 16.11.2024 не є допустимим доказом ринкової вартості спірного автомобіля в розумінні вимог ч.2 ст.78 ЦПК України, так як обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Автомобіль марки автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT 2013 року випуску, оцінений Позивачем за зустрічним позовом за допомогою суб?єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , ринкова вартість вказаного рухомого майна, згідно довідки №A10-26 від 21.10.2024, складає 470 860,00 грн.

У даному випадку вказана вище довідка про визначення середньоринкової вартості майна, яка надана ОСОБА_1 на підтвердження позовних вимог, є письмовим доказом у справі, що стосується предмету доказування та повинна оцінюватися у сукупності з іншими доказами у справі відповідно до положень ч.1 ст.89 ЦПК України. ОСОБА_2 як відповідач за зустрічним позовом не надав суду разом з відзивом будь-яких доказів, які б спростували ринкову вартість на час розгляду справи спільного рухомого майна подружжя - автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 р.в.

Просить суд визнати квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 34,1 кв. метрів об?єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнати квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 34,1 кв. метрів, яка зарестрована за Відповідачем, особистою приватною власністю ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію замість його частки у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно, вартість частини вказаної Квартири в розмірі 625 875 грн, зменшити розмір виграт на правничу допомогу ОСОБА_2 , стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 3000 грн, судові витрати на проведення оцінки ринкової вартості спірного нерухомого майна покласти на ОСОБА_2 , стягнувши з останнього на користь ОСОБА_1 в розмірі 3 535 грн.

Задовольнити зустрічний позов повністю, визнати автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 р.в. з дизельним двигуном об?ємом 1968 см. куб., WIN код: НОМЕР_5 , який згідно технічного паспорту серії НОМЕР_6 зареєстрований за ОСОБА_2 , об?єктом спільної сумісної власності подружжя. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнати автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT д.Н.З. НОМЕР_1 . 2013 р.в. з дизельним двигуном об?ємом 1968 см. куб., WIN код: НОМЕР_8 , який згідно технічного паспорту серії НОМЕР_6 був зареєстрований за ОСОБА_2 та стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 грошову компенсації замість моєї частки у праві спільної сумісної власності на рухоме майно, вартості частини вказаного автомобіля, грошові кошти в розмірі в розмірі 235 430 грн. Судовий збір покласти на Відповідача за зустрічним позовом, стягнувши його з ОСОБА_2 на користь Позивача ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 4708 грн. 60 коп. Судові витрати на проведення оцінки ринкової вартості спірного рухомого майна покласти не Відповідача за зустрічним позовом, стягнувши з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 грошові кошти: розмірі 1111 грн.

Представник ОСОБА_2 адвокат Копитова Е.Р. в судовому засіданні первісний позов підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у первісному позові та відповіді на відзив. Зустрічний позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов. Додатково пояснила, що в період шлюбних стосунків за спільні кошти була придбана квартира, вартість якої визначена при оцінці 19.11.2024.р, що є більш актуальною оцінкою, оскільки здійснена за місяць до звернення до суду. Також зазначала, оскільки депозит і відсотки отримала ОСОБА_1 , остання зобов`язана відшкодувати частку вказаних спільних коштів ОСОБА_2 . Зазначала, що ОСОБА_1 при зверненні до суду з зустрічним позовом не довела, що автомобіль був придбаний за спільні кошти подружжя. Оцінку спірного автомобіля за замовленням ОСОБА_1 вважала завищеною і такою, що має прийматись за договором про відчуження автомобіля ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 та її представник адвокат Шевченко А.Г. в судовому засіданні первісний позов визнали частково та просили задовольнити частково з підстав, викладених у відзиві. Зустрічний позов підтримали та просили задовольнити повністю з підстав, викладених у зустрічному позові та відповіді на відзив. Додатково пояснили, що квартира і автомобіль придбані у шлюбі і мають бути поділені у рівних частках. Надані кожною із сторін оцінки спірної квартири відрізняються тому, що оцінка ОСОБА_2 робилась без огляду квартири.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників, доходить таких висновків.

Хід розгляду справи, заяви, клопотання, процесуальні дії

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2024 року справу передано за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.12.2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 грудня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

30 січня 2025 року суд продовжив строк підготовчого засідання.

26 лютого 2025 року суд частково задоволив заяву про забезпечення позову ОСОБА_2 .

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 лютого 2025 року прийнятий зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя до спільного розгляду з первісним позовом про поділ спільного майна подружжя.

25 серпня 2025 року суд задоволив клопотання адвоката Копитової Е.Р. - представника ОСОБА_2 про витребування доказів.

25 серпня 2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_9 , зареєстрували шлюб 03.09.2005 року у Хуторській сільській раді Черкаського району Черкаської області, актовий запис за № 7. (а.с.11-12, 122 т.1)

Відповідно до договору купівлі-продажу від 21.01.2019 р., посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Ткаченко І.П., ОСОБА_1 набула у власність квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за 295 000 грн. (а.с.102-104 т.1).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 403468191 від 13.11.2024 р. квартира за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.2019 р. (а.с.13 т.2).

Відповідно до технічного паспорту однокімнатна квартира АДРЕСА_4 , розташована на 4 поверсі 9-поверхового багатоквартирного будинку, загальна площа 34,1 кв.м, в тому числі житлова площа 17,4 кв.м. (а.с.105-107 т.1).

Згідно із звітом про вартість майна, виконаного ТОВ «Контакт-Сервіс» від 23.10.2024 р., ринкова вартість квартири за адресою АДРЕСА_1 складає 1 251 750 грн. (а.с.65 т.1).

Відповідно до звіту про оцінку майна, виконаного 19.11.2024р. ФОП ОСОБА_6 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №613/2023 від 26.10.2023р.) ринкова вартість квартири за адресою АДРЕСА_1 складає 1 328 306 грн. (а.с. 14-20 т.1).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 01.07.2020 року автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_1 . 2013 р.в. з дизельним двигуном об?ємом 1968 см. куб., WIN код: НОМЕР_8 , зареєстрований за ОСОБА_2 21.12.2018р. (а.с.117 т.1).

21.10.2024 р. ФОП Старинець М.С. (сертифікат оціночної діяльності № 62/2024 від 30.01.2024.) надав довідку № А10-26 на замовлення ОСОБА_1 , в якій визначив, що розрахункова (довідкова) середньоринкова вартість автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT 2013 р.в. з дизельним двигуном об?ємом 1968 см. куб. з урахуванням нормативного пробігу та без урахування зовнішнього виду, технічного стану, комплектності та комплектації станом на 21.10.2024 року складає 470 860,00 грн. Підстава: Бюллетень автотоварознавця № 137 за жовтень 2024 року (а.с.118-119 т.1).

Відповідно до виписки по банківському рахунку в АТ Комерційний банк «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_2 25.04.2023р. здійснено виплату 2600 доларів США за дорученням(а.с.173 т.1).

16 листопада 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 укладено договір купівлі-продажу 0742/2024/5002701 транспортного засобу, за яким ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_8 автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT 2013 р.в. за 300 000 грн. (а.с.208-209 т.1).

Рішенням Придніпровського районнго суду м.Черкаси від 14 лютого 2025 року у справі № 711/6339/24 розірваний шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірваний (дата набрання рішенням законної сили 25.03.2025р.) Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків з 2023 року.

03 жовтня 2025 року у відповідь на ухвалу суду, представник АТ КБ «ПриватБанк» направив інформацію стосовно рахунків ОСОБА_2 . Договір «Стандарт» було оформлено 24.01.2023 на суму 2 670 дол. 25.04.2023 договір було розірвано за терміном, за заявою вкладника про відмову від автоматичної пролонгації договору, підписана вкладником за місяць до закінчення терміну – 24.03.2023. Виплата коштів здійснювалась 25.04.2023 – 2 600,00 дол., 01.05.2023 – 70,05 дол. Кошти виплачено довіреній особі – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 ) ( а.с.90-96 т.2).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного та сімейного законодавства.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України (далі – СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно із ч.1-3 ст.65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплене у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або в позасудовому порядку.

Згідно з частинами першою, другою статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Стаття 60 СК України містить норму про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними за час шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі у судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Отже, на майно, набуте за час шлюбу, поширюється презумпція права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведення.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач, є підставою для відмови у позові, а в разі, якщо на тому наполягає відповідач, - для відхилення його заперечень проти позову. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Суть поділу майна полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При ухваленні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, в зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначенням переліку об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення вартості.

Згідно з частинами другою і третьою статті 372 ЦК України в разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Вирішуючи спори між подружжям про поділ майна, необхідно встановлювати обсяг спільнонажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

У постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18 викладений загальний правовий висновок про те, що статтями 60, 70 СК України, статтею 368 ЦК України передбачено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя. Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю. Якщо майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя. Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована. Якщо ж заява одного з подружжя про те, що річ була куплена на її особисті кошти, не буде належним чином підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною. Таким чином, тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя, хто заперечує проти визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

У справі, що розглядається предметом позовних вимог за первісним та зустрічним позовами є поділ спільного майна подружжя.

Судом встановлено, що у період зареєстрованого 03.09.2005 року шлюбу сторонами набуто таке майно:

- 21.01.2019 р. набута у власність квартира за адресою АДРЕСА_1 , з реєстрацією права власності за ОСОБА_1 ;

- 01.07.2020р. набутий у власність автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_1 . 2013 р.в. з дизельним двигуном об?ємом 1968 см. куб., WIN код: НОМЕР_8 з реєстрацією права власності за ОСОБА_2 ;

- на банківському рахунку ОСОБА_2 у АТ Комерційний банк «Приватбанк» станом 25.04.2023р. набуто у власність грошові кошти в сумі 2 670 доларів США.

Припинення сторонами сімейних стосунків мало місце у 2023 року, що встановлено рішенням Придніпровського районнго суду м.Черкаси від 14 лютого 2025 року у справі №711/6339/24 про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Відповідно до ч.5 ст.82 ЦПК України преюдиціальними є факти та обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській чи адміністративній справі, що набрало законної сили. Вони не потребують повторного доказування при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Набуття вказаного майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування і встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована.

Оскільки презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними.

Відповідно до ч.5 ст.71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Однокімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1 після розірвання шлюбу залишилась у володінні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечує проти отримання грошової компенсації за частину вказаної квартири. Фактично спір між сторонами виник щодо ринкової вартості квартири, на підтвердження чого кожною зі сторін замовлена оцінка у суб`єктів оціночної діяльності.

Оцінивши наданим сторонами докази, вартість спірної квартири суд вважає підтвердженою в розмірі 1 328 306 грн. на підставі звіту про оцінку майна від 19.11.2024 р. за замовленням ОСОБА_2 , позивача за первісним позовом.

Доводи ОСОБА_1 та її представника про те, що вказаний доказ є неналежним та недопустими суд вважає такими, що не обґрунтовують заперечення проти первісного позову, виходячи з таких міркувань.

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Згідно із частиною шостою статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Як вбачається зі змісту звіту про оцінку майна від 19.11.2024р. методом проведення оцінки, що застосований під час визначення ринкової вартості спірної суб`єктом оціночної діяльності був використаний порівняльний підхід з обґрунтуванням на аналіз цін продажу (пропонування) на подібне майно. Достовірність інформації про ціни продажу подібного майна за основними ознаками об`єкту оцінки не викликає сумнівів та підтверджує ознайомлення суб`єктом оціночної діяльності з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки, що відповідає Національному стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Наданий ОСОБА_1 звіт ТОВ "Контвакт сервіс"складений 23.10.2024р. на суму 1 251 751, 00 грн. також з використанням порівняльного підходу з обґрунтуванням на аналіз цін продажу (пропонування) на подібне майно. Ціни продажу подібних квартир за основними ознаками об`єкту оцінки є співмірними з цінами, вказаними у звіті оцінки від 19.11.2024р., із застосованням понижувальних коригувань, серед, інших, на фізичний стан. Разом з тим, у звіті від 23.10.2024р. не наведено обґрунтувань, у зв`язку з якими конструктивними недоліками об`єкта оцінки застосовані понижувальні коригування цін продажу подібних квартир.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Подавши докази ринкової вартості спірної квартири, позивач за первісним позовом реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування.

Досліджені в судовому засіданні надані позивачем за первісним позовом докази є логічними, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у їх достовірності та об`єктивно підтверджують обставини, на які позивачза первісним позовом посилалвся як на підставу своїх вимог.

Відповідач за первісним позовом в разі незгоди з оцінкою вартості спірної квартири у зв`язку з особливості конкретного об`єкту оцінки могла би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з клопотанням про призначення експертизи. Але в даному разі цього зроблено не було, а тому суд доходить висновку, що наданий позивачем в якості доказу звіт про оцінку спірної квартири не спростований позивачем та є більш актуальним на час розгляду справи.

Грошові кошти у в сумі 2720,05 доларів США на банківському рахунку ОСОБА_2 25.04.2023 року були набуті в період шлюбу за спільні кошти, що сторонами не оспорювалось, відтак належали сторонам на праві спільної сумісної власності.

Виплата коштів здійснена 25.04.2023 – 2 600,00 дол., 01.05.2023 – 70,05 дол., всього на суму 2670,05 доларів США за дорученням ОСОБА_1 , після чого використання вказаних коштів в інтересах сім`ї остання не стверджувала, тому ОСОБА_1 зобов`язана компенсувати ОСОБА_2 частину вкзаних коштів як іншому співвласнику.

Враховуючи викладене, позовні вимоги за первісним позовом підлягають до задоволення в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру з припиненням на неї права спільної сумісної власності сторін та присудженням ОСОБА_2 грошової компенсації за частину квартири в сумі 664 153,00 грн., а також стягнення на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 1335,02 доларів США.

В іншій частині вимоги первісного позову не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц у справах про поділ спільного сумісного майна подружжя суд у мотивувальній частині рішення встановлює обсяг спільно нажитого майна подружжя, вирішуючи питання щодо доведення відповідних обставин, спростування чи неспростування презумпції спільної сумісної власності. Відповідне судове рішення лише підтверджує наявність режиму спільного сумісного майна. Для такого підтвердження заявлення вимоги про визнання певних об`єктів спільним сумісним майном та зазначення про це у резолютивній частині судового рішення не є необхідними. Ефективним способом захисту за таких умов є саме вимога про поділ спільного сумісного майна.

Метою позивача за первісним поділом є поділ спільного сумісного майна, набутого за час шлюбу. Тому позовна вимога про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності не є ефективним способом захисту права позивача за первісним позовом на такий поділ. З огляду на це у задоволенні вимоги про визнання квартири та грошових коштів об`єктом спільної сумісної власності подружжя слід відмовити.

Автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT д.Н.З. НОМЕР_1 . 2013 р.в. після розірвання шлюбу залишився у володінні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не заперечує проти отримання грошової компенсації за частину вказаного транспортного засобу.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (частина четверта статті 65 СК України).

Відповідно до ст. 65 Сімейного кодексу України, для відчуження автомобіля, набутого у шлюбі (спільна сумісна власність), необхідна письмова нотаріально засвідчена згода другого з подружжя. Продаж без такої згоди дозволяє іншому з подружжя вимагати компенсації своєї частки у праві спільної власності.

На час розгляду вказаний автомобіль не перебуває у власності ОСОБА_2 , тому не підлягають задоволення зустрічні позовні вимоги про поділ спільного рухомого майна.

Метою позивача за зустрічним позовом є отримання грошової компенсації за майно, набуте за час шлюбу. Тому зустрічна позовна вимога про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності не є ефективним способом захисту права позивача за зустрічним позовом. З огляду на це у задоволенні вимоги про визнання автомобіля об`єктом спільної сумісної власності подружжя слід відмовити.

Оскільки ОСОБА_2 після припинення сімейних стосунків у 2023 році за договором від 16 листопада 2024 року відчужив спільний автомобіля іншій особі без письмової нотаріально засвідченої згоди дружини ОСОБА_1 , суд вважає обґрунтованими доводи останньої про те, що дійсна (ринкова) вартість вказаного спірного рухового майна підлягає визначенню як вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно. Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, тобто у розмірі, визначеному станом на 21.10.2024 р. суб`єктом оціночної діяльності в розмірі 470 860,00 грн.

Такий висновок узгоджується також із судовою практикою, а саме із правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18), у постанові Верховного Суду від 16 січня 2023 року у справі № 754/3132/16-ц (провадження № 61-5956св22), у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2023 року у справі № 686/9818/22 (провадження № 61-7788св23).

Враховуючи викладене, позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають до задоволення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за частину автомобіля в сумі 235 430 грн.

Відповідно до ч.12 ст.265 ЦПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Оскільки на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 підлягає стягнення грошова компенсація в сумі 664 153,00 грн., а на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 – грошова компенсація в сумі 235 430 грн суд відповідно до ч.12 ст.265 ЦПК України проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь ОСОБА_2 в розмірі 428 723 грн. (664 153,00 - 235 430).

Стосовно стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1335,02 доларів США суд враховує правову позицію ВП ВС в постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16, відповіднодо якої при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним/приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу під час виконання судового рішення.

Питання про судові витрати

Як передбачено ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються з аконом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач за первісним позовом ОСОБА_2 сплатив судовий збір в сумі 13 283,10 грн., тому до стягнення з відповідачки ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 13283,10/2=6 641,55 грн. пропорційно до задоволеної частини вимог за первісним позовом.

При зверненні до суду позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 сплатила судовий збір в сумі 4708,60 грн., а також понесла витрати на залучення спеціаліста з оціночної діяльності в сумі 1100 грн., всього понесла витрати на суму 5 808,6 грн., тому до стягнення з ОСОБА_2 підлягає стягнення судовий збір в сумі 5808,60/2= 2 904,3 грн.,пропорційно до задоволеної частини вимог за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, суд відповідно до ч.12 ст.265 ЦПК України проводить зустрічне зарахування вказаних та стягує різницю між ними на користь ОСОБА_2 в розмірі 3 737,25 грн. (6 641,55 - 2 904,3).

На підставі поданого до закінчення розгляду справи клопотання представника позивачки за первісним позовом про надання доказів судових витрат відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України питання про судові витрати позивача на правничу допомогу буде вирішено в порядку ст.246 ЦПК України.

Забезпечення позову

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.02.2025 року накладено заборону вчиняти будь-які дії по відчуженню та розпорядженню квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , площею 34,1 кв.м. до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Відповідно до ч.7,8 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Керуючись п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року № 1402-УІІІ«Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 4, 7, 10, 81, 141, 263-266, 352-354 ЦПК України, ст. 368 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 65,69, 70, 71 СК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_1 про поділ спільного майна задоволити частково.

Визнати право власності ОСОБА_1 на квартиру за адресою АДРЕСА_1 та припинити на вказану квартиру право спільної сумісної власності подружжя.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за частку у праві спільної власності 428 723 грн. та 1335,02 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на оплату судового збору в сумі 3 737,25 грн.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ

Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_5 ).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_1 ).

Дата складення повного тексту рішення 09 квітня 2026 року.