Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №703/1190/24 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1190/24

2/703/274/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

секретаря судового засідання Полонець А.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

До суду від АТ «Таскомбанк» надійшла дана позовна заява у якій, позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 147414 грн. 63 коп. з яких: 95577 грн. 01 коп. заборгованість по тілу кредиту, 13 грн. 94 коп. заборгованість по річним процентам, 51823 грн. 68 коп. заборгованість по щомісячним процентам та судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3028 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 11 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9935175549. Відповідачці згідно умов договору надано кредит 111823 грн. 73 коп. зі строком користування 60 місяців, річні проценти 0,01 % від суми боргу за договором, щомісячні проценти 2,49 % від суми кредиту.

На підставі Договору факторингу № 171221 від 17 грудня 2021 року, укладеного між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором. Ураховуючи те, що відповідачка своїх зобов`язань щодо сплати кредитних коштів не виконує, позивач просить стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді від 30 жовтня 2025 року скасовано заочне рішення та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача в судове ззасідання не з`явився у позовній заяві просив задовольнити позов та провести справу без його участі.

Представник відповідачки, адвокат Обласов С.А. надав до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що відповідачка не визнає позовні вимоги. Вказав, що відповідачці не було надано для ознайомлення Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» при наданні банківських послуг щодо карткових рахунків, які діяли на момент укладення договору та які мали бути підписані відповідачкою. Зазначає, що ТОВ «ФК «ЦФР» не дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про повідомлення споживача проу мови кредитування та узгодив зі споживечм саме ті умови, про які зазнаав при подачі позову.

Вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження отримання відповідачкою повідомлень про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором, а також будь – які докази які б підтверджували право звернення позивача до суду із даним позовом. Вважає, що надана до суду копія договору факторингу, а також додатки до нього, які є незаповненими взагалі, не засвідчують право нового кредитора на зверення до суду із позовом. Крім того зазначив, що при детальному вивченні розрахунків заборгованості встановлено, що позивачем відповідачці нараховано приховану комісію у розмірі 51463 грн. 76 коп. не погоджуючись із сумою боргу, яку просить суд стягнути позивач представник позивача зазначив, що відповідачкою було сплачено кошти на погашення заборгованості в сумі 294840 грн. 44 коп., що є передплатою надлишку боргу в розмірі 198889 грн. 57 коп., які просить суд стянути з позивача. Враховуючи викладене просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 11 січня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 9935175549.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п.1.2. умов Кредитного договору кредит надається Позичальнику на наступних умовах:- сума кредиту 111823 грн. 73 коп.; строк користування 60 місяців.

Згідно з п. 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в паспорті кредиту № 5175549, який є невідємною частиною цього Договору.

Пунктом 5 Паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 5175549 щомісячна процента ставка становить 2.49%, річна 0,01 %.

Підписавши кредитний договір позичальниця ОСОБА_2 підтвердила, що вона отримала та ознайомлена з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування. Підтвердила отримання нею всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для неї, в тому числі в разі невиконання нею зобов`язань за договором.

Підтвердила, що ТОВ «ФК «ЦФР» ознайомив її з інформацією, вказаною в ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією.

Даний кредитний договір було підписано відповідачкою ОСОБА_2 особистим підписом.

Між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» 17 грудня 2021 року був укладений договір факторингу №171221, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЦФР» (Клієнт) відступило АТ «Таскомбанк» (Фактор) належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі прав вимоги, у тому числі за кредитним договором № 9935175549 від 11 січня 2021 року.

Згідно п. 2.1.Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати (сплати) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах визначених договором.

Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу на дату відступлення прав вимоги та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимог, який формується згідно Додатку №1 та є невідємною частиною цього договору та підписується одночасно з ним.

Відступлення Права Вимоги і всіх інших прав, належних Клієнту за Кредитними Договорами, Договорами поруки та їх перехід від Клієнта до Фактора відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Прав Вимог згідно Додатку №2 до цього Договору, але не раніше оплати Фактором суми зазначеної в п.3.1, Договору, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Позичальників стосовно Боргу та набуває всі Права Вимоги визначені цим Договором та всі права вимоги за Договорами поруки. Сторони підписують Акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимог в день здійснення оплати Суми Фінансування згідно п. 3.1. цього Договору. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимог - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Боргу та є невід`ємною частиною цього Договору (п.2.1. Договору).

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №171221 від 17 грудня 2021 року АТ «Таскомбанк» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9935175549 від 11 січня 2021 року в сумі 95577 грн. 01 коп.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 9935175549 від 11 січня 2021 року, станом на 22 лютого 2024 року заборгованість становить 147414 грн. 63 коп., яка складається з: 95577 грн. 01 коп. - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 13 грн. 94 коп. - заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена) 51823 грн. 68 коп. - заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена).

Відповідачка позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що відповідно до виписок по кредитному рахунку вона сплатила всю суму боргу, зокрема 294840 грн. 44 коп., що є на 198889 грн. 57 коп. більше ніж сума заборгованості, відповідно вважає, що в неї наявна передплата та з цих підстав позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст.638 ЦКУкраїни договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ст.627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною першою статті 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець вз`яла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ «ТАСКОМБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Статтею ст.640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.1, 2 ст.625 ЦК України передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що «у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Так, позивач визначив розмір заборгованості, який становить 147414 грн. 63 коп., яка складається з наступного: 95577 грн. 01 коп. основний борг; 13 грн. 94 коп. заборгованість по річним процентам; 51823 грн. 68 коп. заборгованість по щомісячним процентам.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальницею кошти за кредитом в сумі 95577 грн. 01 коп. в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд доходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відповідачка не оспорювала укладення чи не укладення договору та відповідно отримання кредитних коштів і користування ними.

Окрім того, зазначивши у відзиві на позовну заяву, що відповідачкою протягом користування кредитними коштами, сплачувались кошти на погашення заборгованості загальною сумою 294840 грн. 44 коп., фактично визнала факт укладення кредитного договору та користування кредитними коштами.

На підтвердження позовних вимог АТ «Таскомбанк» за договором надало: кредитний договір № 9935175549 від 11 січня 2021 року; паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 5175549 від 11 січня 2021 року, умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» в редакції від 04 травня 2020 року, договір факторингу № 171221 від 17 грудня 2021 року; витяг з реєстру прав вимоги до договору факторингу № 171221 від 17 грудня 2021 року; меморіальний ордер № 833437008 від 17 грудня 2021 року, платіжну інструкцію від 11 січня 2021 року, платіжну інструкцію від 11 січня 2021 року, витяг з реєстру оплачених страховок ЗАТ «СК «ТАС», розрахунок заборгованості за кредитним договором № 9935175549 від 11 січня 2021 року, виписки по особовому рахунку за період з 11 січня 2021 року по 22 лютого 2024 року.

Щодо посилання відповідачки про те, що нею в рахунок погашення заборгованості за кредитом було сплачено 294840 грн. 44 коп., суд зазначає, що жодного доказу такої сплати відповідачкою до суду не надано, відповідно твердження відповідачки не підтвердженні належними та допустимими доказами та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Що стосується твердження відповідачки про те, що позивачем до вимог про стягнення з неї заборгованості включено прихову комісію в сумі 51463 грн. 76 коп., а стягнення комісії в період військового стану заборонено, відповідно такі вимоги є незаконними, суд зазначає наступне.

З позовної заяви АТ «ТАСКОМБАНК» вбачається, що вимог про стягнення будь – якої комісії з ОСОБА_1 не заявлено.

Як вбачається з паспорту кредиту № 5175549, який є невідємною частиною Кредитного догвороу № 9935175549 від 11 січня 2021 року, передбачені щомісячні проценти – 2,49% від суми кредиту. Згідно п. 6 Паспорту споживчого кредиту № 5175549, а саме графіку платежів, сума щомісячних процентів складає 2784 грн. 42 коп.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 9935175549 від 11 січня 2021 року вбачається, що сума заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за щомісячними процентами (в.т.ч. прострочена) складає 51847 грн. 82 коп.

З п. 5 розрахунку вбачається, що відповідачці нараховувались щомісячні проценти в смумі 2784 грн. 42 коп., що передбачено п. 6 Паспорту кредиту № 5175549. Таким чином розрахунок процентів, які просить позивач стягнути із відповідачки є вірним та розмір процентів, передбачений умовами кредитного договору укладеного відповідачкою. Відповідно суд приходить до висновку про те, що такі вимоги позивача підлягають до задоволення.

Розрахунок заборгованості, поданий позивачем, судом перевірений та визнаний обґрунтованим. Відповідачка не надала альтернативного розрахунку та не спростувала правильність нарахування заявлених сум.

Доводи відповідачки про незаконність нарахування процентів і штрафних санкцій суд відхиляє, оскільки їх розмір та порядок нарахування прямо передбачені умовами кредитного договору, з якими відповідачка погодилась під час його укладення. Вказані умови договору не визнані судом нікчемними чи недійсними у встановленому законом порядку.

Що стасується посилання відповідачки на те, що позивач не має права вимоги до неї за позовом, оскільки вважає, що наявна в матеріалах справи копія договору факторингу не підтверджує такого права, суд зазначає настуне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що набуття позивачем права вимоги до відповідачки, яке належить кредитору за Договором № 9935175549 від 11 січня 2021 року обумовлено дійсністю Договору факторингу № 171221 від 17 грудня 2021 року, а відтак позивач набув право вимоги до відповідачки.

Згідно з статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Доказів визнання договору факторингу № 171221 від 17 грудня 2021 року недійсним чи погашення боргу первісному кредитору матеріали справи не містять та відповідачкою ОСОБА_1 до суду не надано.

На виконання ухвали суду від 10 березня 2026 року позивачем надано до суду нотаріально завірену копію Договору факторингу № 17122021 від 17 грудня 2021 року та оригінал платіжної інструкції № 833437008 від 17 грудня 2021 року.

З наданої позивачем копію Договору факторингу № 171221 від 17 грудня 2021 року вбачається, що він укладений між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та АТ «ТАСКОМБАНК». Відповідно до зазначеного Договору позивач отримав право вимоги за кредитним договором укладним між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 .

З платіжної інструкції банку № 833437008 від 17 грудня 2021 року вбачається, що АТ «ТАСКОМБАНК» перерахувало ТОВ «ФК «ЦФР» кошти згідно договору факторингу № 171221 від 17 грудня 2021 року.

Посилання відповідачки на відсутність у матеріалах справи «оригіналу електронного документа» є необґрунтованими, оскільки відповідно до частин третьої та четвертої статті 100 ЦПК України подання паперової копії електронного доказу допускається і така копія має юридичну силу, якщо інше не доведено стороною, яка її заперечує.

Жодних доказів фальсифікації чи недостовірності поданих позивачем документів відповідачкою суду не надано.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальницею кошти за кредитом в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). АТ «ТАСКОМБАНК» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржницею обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Оскільки, сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, що підтверджено відповідними доказами, зокрема підписаним власноручно відповідачкою ОСОБА_1 кредитним договором та паспортом кредиту.

Таким чином, порядок нарахування сум (міри відповідальності за порушення зобов`язання), узгоджені з позичальницею.

Зважаючи, що неналежне виконання позичальницею своїх зобов`язань за договором привело до порушення прав кредитора, тому порушене право підлягає поновленню, а з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 171221 від 17 грудня 2021 року в розмірі 147414 грн. 63 коп.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 263-265, 274-279, 280-284, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», 01032, Україна, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443, заборгованість за кредитним договором №9935175549 від 11 січня 2021 року у розмірі 147414 грн. 63 коп. та 3028 грн. 00 коп. сплаченого судового збору, а всього 150442 грн. 63 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», адреса: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд.30 код ЄДРПОУ 09806443, МФО 339500.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Головуючий: В. О. Прилуцький