Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №638/583/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №638/583/26

Провадження № 2/711/1765/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді: Скляренко В.М.

при секретарі Півень С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову вказує, що між нею – позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_1 26.08.2022 року був укладений шлюб, про що виконавчим комітетом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області було зроблено актовий запис №171.

Від даного шлюбу сторони не мають неповнолітніх дітей.

Також вказує, що їх сім`я остаточно розпалася декілька місяців тому, коли сторони почали проживати окремо. Зазначає, що між ними відсутні почуття любові та взаємоповаги. Шлюб існує лише формально і подальше його збереження неможливе. Тому просить суд шлюб розірвати, не надаючи терміну на примирення.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 21.01.2026р. цивільну справу передано за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси, оскільки згідно відомостей Єдиної інформаційної системи соціальної сфери №2249800 від 19.01.2026р., відповідач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 .

09.03.2026р. справа надійшла до Придніпровського районного суду м. Черкаси та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшла у провадження судді Скляренко В.М.

Ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко В.М. від 10.03.2026 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась. Однак 24.03.2026р. на адресу суду подала письмову заяву (надійшла до суду 30.03.2026р.), в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 також не з`явився, однак, 30.03.2026р. подав на адресу суду відзив на позовну заяву із змісту якого вбачається, що останній визнає ті обставини, що сторони не мають спільних дітей у шлюбі, а також не мають спору щодо поділу спільного майна подружжя. Заперечував проти обставин наведених позивачкою щодо його зловживання алкогольними напоями, агресивної поведінки, погроз в її бік та просив їх не брати до уваги, оскільки вони не підтвердженні належними та допустимими доказами. Разом з тим, не заперечував проти розірвання шлюбу. Крім того, 09.04.2026 року подав до суду заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі та не заперечував проти розірвання шлюбу.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Статтею 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За приписами ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно зі ст. 110 СК, один з подружжя має право пред`явити до суду позов про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 26.08.2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис №171, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюбу серії НОМЕР_1 /а.с. 3/.

Від даного шлюбу сторони не мають неповнолітніх дітей.

На даний час подружні відносини між сторонами не підтримуються, шлюб носить формальний характер. Спільне господарство не ведеться.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не заперечує проти задоволення позовних вимог позивачки ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, про що подав відповідну заяву від 09.04.2026 року, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки таке рішення відповідатиме інтересам сторін.

Що стосується прізвища, яке буде мати позивачка після розірвання шлюбу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином, зміна шлюбного прізвища на дошлюбне або залишення на шлюбному прізвищі залежить виключно від волевиявлення особи, яка змінила своє дошлюбне прізвище.

Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», а саме ч. 6 ст. 15 встановлює, що той з подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен заявити про це в органі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачкою при зверненні з позовом до суду в сумі 1 331 грн. 20 коп. /а.с. 1/. Натомість, враховуючи що позивачка, у позовній заяві, не просила понесені нею судові витрати покладати на відповідача, то, на підставі ст. 13 ЦПК України, суд не розглядає питання про розподіл таких судових витрат.

Керуючись ст. ст. 24, 46, 105, 112 СК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 206, 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), зареєстрований 26.08.2022 року виконавчим комітетом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис №171 - р о з і р в а т и.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 09.04.2026 року.

Головуючий: В.М. Скляренко