Суд: Канівський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Дата: 08 квітня 2026 р.
Справа: №697/13/26
Суддя: Деревенський І. І.
Справа № 697/13/26
Провадження № 1-кп/697/101/2026
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.04.2026 м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря с/з ОСОБА_2 ,
прокурора – ОСОБА_3 ,
обвинуваченого – ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №1 2025 25 534 0000201 від 02.12.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Надим, Тюменської області. РФ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, не працюючого, маючого незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вироком Канівського, міськрайонного суду Черкаської області від 06.10.2020 за ч. 2 ст. 307 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, якого 26.07.2022 звільнено умовно-достроково на невідбутий строк 7 місяців 19 днів, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним
ОСОБА_4 , 02.12.2025 близько 13:00 год., більш точного часу не встановлено, перебуваючи у лісосмузі, яка знаходиться неподалік його домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_2 , виявив полімерний мішок білого кольору, в якому знаходилися рослини коноплі, які згідно із висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/124-25/17547-НЗПРАП від 04.12.2025 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 1034.5 г., що згідно таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться в незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 відноситься до великих розмірів, після чого діючи умисно, протиправно, близько 21:30 год., того ж дня, перебуваючи у вищевказаній лісосмузі, незаконно його придбав забравши з собою та вирішив перенести за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , і таким чином незаконно зберігав при собі вищевказаний наркотичний засіб без мети збуту до моменту його затримання працівниками відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області 02.12.2025 о 21 год. 56 хв., поблизу будинку №39 по вул. Шевченка, в с. Бобриця, Черкаського району, Черкаської області, в порядку статті 298-2 КПК України, в ході якого у затриманого ОСОБА_4 , було виявлено вищевказаний полімерний мішок білого кольору з наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабіс, який було вилучено до відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту у великих розмірах.
Позиція учасників процесу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред`явлення останньому обвинувачення, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд суворо не карати.
Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також вважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України, визнав у повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам вчинення кримінального правопорушення, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб і інші обставини скоєння правопорушення обвинуваченим, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив правопорушення, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; інші обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України обмежившись допитом обвинувачуваного та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого.
Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, суд з`ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, тобто незаконно придбав та зберігав наркотичні засобів без мети збуту у великих розмірах та його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.
Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особистість обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України.
Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, суд відносить рецедив злочинів.
Мотиви призначення покарання
Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання особі у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, суб`єктивне ставлення обвинуваченого до скоєного та його поведінку після вчинення злочинів, соціальну характеристику особи: її вік, стан здоров`я, соціальне становище, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання та зваживши на всі фактори в їх сукупності і взаємозв`язку.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 має не зняту та непогашену судимість за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів, неодружений, непрацюючий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Обвинуваченому суд призначає покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи зазначені обставини, особу обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає, що йому необхідно призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі.
Суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, з застосування вимог ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
Зазначене узгоджується з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд
Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 – не обиралась.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз.
Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
З цих підстав, керуючись статтями 100, 124, 349, 368, 370-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 3 (три) роки.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язок протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в зв`язку з проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-25/17547-НЗПРАП від 04.12.2025 у розмірі 2228,50 (дві тисячі двісті двадцять вісім гривень 50 копійок).
Запобіжний захід ОСОБА_4 - не обирати.
Речові докази:
-верхівкові частини рослин з листям, частини рослин зеленого кольору, які є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 1034.5 г., які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області – знищити;
-DVD-R-диск із надписом «hp», ємністю 4,7 Гб, 120min, на якому зберігаються п`ять відео-файлів з нагрудних боді-камер поліцейських, який зберігається при матеріалах кримінального провадження – залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляціної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку суду негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Головуючий ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua