Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №564/4488/25 — Костопільський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/4488/25

07 квітня 2026 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Грипіч Л.А.

розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 від 15.01.2010, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2025 року о 16:28 год., в с.Тростянець, поліцейським офіцером громади СВГ Відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області складено відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протокол серії про адміністративне правопорушення серії ААД №820570, з якого вбачається, що 04.08.2025, о 16:00 год, на лісовій дорозі поблизу с.Тростянець Рівненського району, громадянин ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом Skymoto Bird 150, державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив перекидання транспортного засобу. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження та були спричинені матеріальні збитки і завдано шкоду здоров`ю, чим порушила п.2.3«б», 12.1 Правил дорожнього руху.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також 24 жовтня 2025 року о 16 год 46 хв, в с.Тростянець, поліцейським офіцером громади СВГ Відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області складено відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протокол серії про адміністративне правопорушення серії ААД №820582, з якого вбачається, що 04.08.2025, о 16:00 год, на лісовій дорозі поблизу с.Тростянець Рівненського району, громадянин ОСОБА_1 , керував мотоциклом Skymoto Bird 150, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком судово-медичної токсикологічної експертизи №1231 від 08.10.2025, чим порушив вимоги п.2.9«а» Правил дорожнього руху.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи, що по даним матеріалам про адміністративні правопорушення притягується до адміністративної відповідальності одна і та ж особа, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті, провадження у справах про адміністративні правопорушення №3/564/1847/25 та №3/564/1848/25 відносно ОСОБА_1 підлягають об`єднанню в одне провадження в межах справи №564/4488/25.

В судовому засіданні ОСОБА_1 факт вчинення правопорушення заперечив та пояснив, що він вів мотоцикл в руках, оскільки в мотоциклі скінчилось пальне, не втримав рівновагу та впав, внаслідок чого мотоцикл притиснув йому ногу і внаслідок цього у нього стався перелом ноги. Після цього він якийсь час лежав на дорозі, адже не міг рухатись зі зламаною ногою, а потім поповз до головної дороги, де його вже знайшли, викликали швидку і він був доставлений до лікувального закладу. Вказав, що не керував мотоциклом, вів його в руках, мотоцикл не зазнав пошкодження після падіння, адже швидкості не було. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Оніщук С.П., подав до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Клопотання мотивує тим, що відсутня будь-яка дорожньо-транспортна пригода (ДТП) у вказаній ситуації. Згідно з актом огляду транспортного засобу від 04.08.2025, мотоцикл ОСОБА_1 не має жодних пошкоджень, що характерні для ДТП, що свідчить про те, що жодної аварії чи зіткнення не сталося, і відповідно не було інциденту, який би підтверджував факт керування. Відсутність ДТП опосередковано підтверджує позицію ОСОБА_1 , що він не керував транспортним засобом.

Вказує, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, полягає у порушенні правил дорожнього руху, яке спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, дорожнього покриття або іншого майна, чи легкі/середні тілесні ушкодження потерпілим. Таким чином, обов`язковою умовою притягнення до відповідальності за цією статтею є наявність події ДТП та встановлення факту порушення Правил дорожнього руху, що до неї призвів. У випадку з ОСОБА_1 такі обставини відсутні: об`єктивно відсутня подія дорожньо-транспортної пригоди; транспортний засіб (мотоцикл) не має пошкоджень; ніхто з інших осіб крім самого ОСОБА_1 чи майна не постраждав 04.08.2025; не зафіксовано факту зіткнення, наїзду чи будь-якої іншої пригоди за участю ОСОБА_1 , тобто, відсутня сама подія правопорушення (ДТП), яка необхідна для наявності складу ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказує, що саме лише травмування ОСОБА_1 у наслідок падіння на нього мотоцикла жодним чином не свідчить що він ним керував або ж порушив при цьому ПДР.

Також вказує, що не встановлено жодного конкретного порушення Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 , яке могло б спричинити аварійну ситуацію. Матеріали справи не містять посилання на конкретний пункт Правил дорожнього руху, який було порушено водієм. Відсутні схеми чи фото з місця події, показання свідків або інші докази, що зафіксували б неправомірні дії ОСОБА_1 (наприклад, перевищення швидкості, виїзд на зустрічну смугу, недодержання дистанції тощо).

Без доведеного факту порушення ПДР неможливо встановити склад правопорушення за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже відповідальність настає саме за порушення, яке призвело до пошкоджень, а якщо жодного порушення не зафіксовано, то підстав для притягнення до відповідальності немає.

Також відносно протоколу за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення вказує, що відсутні докази факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , який категорично заперечує, що перебував за кермом мотоцикла під час інциденту 04.08.2025, а жодних очевидців або свідків керування не встановлено.

Єдиним документом є протокол про адмінправопорушення, проте протокол сам по собі не підтверджує факту керування за відсутності інших доказів (пояснень свідків, відеозапису тощо). Таким чином, не доведено ключового елементу складу правопорушення – факту керування транспортним засобом саме цією особою, а результати медичного огляду (токсикологічного дослідження) не можуть вважатися достатнім доказом без встановлення факту керування.

Вказує, що у матеріалах справи міститься висновок токсикологічної експертизи щодо стану ОСОБА_1 , однак сам по собі позитивний результат на алкоголь лише підтверджує стан особи, але не факт, що ця особа керувала транспортним засобом у цей момент.

Просить закрити провадження у справі на підставі ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , повно, всебічно та об`єктивно дослідивши протокол та матеріали, додані до протоколу, дійшов наступних висновків.

Так на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, надано: протокол про адміністративне правопорушення від 24.10.2025 серії ААД №820570; копію постанови слідчого від 16.10.2025 про закриття кримінального провадження; копію рапорта про реєстрацію події від 04.08.2025; копію протоколу огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) від 04.08.2025; схему до протоколу огляду місця події, яка мала місце 04.08.2025; копію письмових пояснень ОСОБА_2 від 04.08.2025; копію висновку експерта №1231 від 08.10.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 15.10.2025; відеозапис на долученому до протоколу оптичному диску.

При цьому суд враховує, що із постанови про слідчого від 16.10.2025 про закриття кримінального провадження вбачається, що 04.08.2025 до ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення з органів охорони здоров`я про те, що ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , керуючи мотоциклом "SKYMOTO BIRD 150", реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по лісовій дорозі поблизу с.Тростянець Рівненського району Рівненської області, здійснив самопадіння, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження, з якими доставлений у КП "РОКЛ" РОР.

В ході огляду місця події, зафіксовано, що ґрунтова лісова дорога, на які трапилась подія, має ямковість та ділянки на яких виступає коріння дерев. Мотоцикл "SKYMOTO BIRD 150" ("Ranger"), реєстраційний номер НОМЕР_3 , без пошкоджень. Будь-яких інших слідів чи речей, від інших транспортних засобів на місці огляду не виявлено.

В ході допиту ОСОБА_1 , встановлено, що він є власником мотоцикла "SKYMOTO BIRD 150", реєстраційний номер НОМЕР_3 , який в нього був технічно справним. 04.08.2025 протягом дня він займався господарськими справами, а саме прибиранням зерна за допомогою вийнятого комбайну на своєму паю. Протягом дня алкогольних напоїв не вживав. Далі приблизно в обідню пору доби він поїхав власним мотоциклом в с.Золотолин Рівненського району, де придбав пляшку спирту та коли рухався назад у с.Тростянець Рівненського району Рівненської області, виявив, що в мотоциклі закінчилось пальне. На дворі пішов сильний дощ. Він взяв і вів свій мотоцикл в руках по ґрунтовій лісовій дорозі. Під час того як він вів мотоцикл, то послизнувся і мотоцикл впав та травмував йому ліву ногу, він зрозумів, що під час цього нога зламалась. Зі слів ОСОБА_1 він відчуваючи сильний біль випив наявний у нього спирт, щоб втамувати біль. Через годину після падіння він поповз до дороги з бруківчатим покриття, що веде в с.Тростянець, де зупинив попутну машину і попросив водія в с.Тростянець покликати когось до нього. Згодом на місце приїхав його брат, що викликав йому швидку допомогу, яка госпіталізувала його до лікарні. Як відбулась ця подія ніхто не бачив.

У постанові слідчим зроблено висновок, що причиною пригоди стали саме дії водія ОСОБА_1 , який під час руху не впорався з керуванням і впав. Очевидців події не було, а також, що у даному випадку об`єктивно встановлено, що дана подія стала можливою не інакше, як внаслідок необережних дій з боку ОСОБА_1 , та саме його дії перебувають у причинно наслідковому зв`язку з отриманням ним тілесних ушкоджень, будь-які інші учасники дорожнього руху до цього не причетні.

Також зроблено висновок, що а діях ОСОБА_1 , у зв`язку з керуванням транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння (вживанням алкоголю до проведення медичного огляду у зв`язку з причетністю до дорожньо-транспортної пригоди), та порушеннями ПДР України вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У зв`язку з цим, на підставі ст.110, п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181150000273 від 05 серпня 2025 року, за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 04.08.2025 на лісові дорозі поблизу с.Тростянець Рівненського району, під час якої травмувався ОСОБА_1 , закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.

Суд враховує, що оскільки у постанові про закриття кримінального провадження слідчим фактично встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, то у випадку складання матеріалів про адміністративне правопорушення обґрунтовано виникає сумнів у наявності доказів порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 , тобто доказів наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки вказана стаття передбачає, зокрема, відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна та керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

При цьому суд враховує, що матеріали справи не містять жодних доказів пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна внаслідок події, яка трапилась за участю ОСОБА_1 .

Більше того, зі змісту постанови слідчого від 16.10.2025 про закриття кримінального провадження вбачається, що мотоцикл "SKYMOTO BIRD 150" ("Ranger"), реєстраційний номер НОМЕР_3 , без пошкоджень. Будь-яких інших слідів чи речей, від інших транспортних засобів на місці огляду не виявлено.

Будь-яких інших доказів, які б містили відомості про пошкодження мотоцикла "SKYMOTO BIRD 150" ("Ranger"), реєстраційний номер НОМЕР_3 , чи пошкодження будь-якого іншого майна матеріали справи не містять.

Аналогічно не містять матеріали справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, незважаючи на те, що згідно протоколу останній порушив п.2.3«б», п.12.1 та п.2.9«а» Правил дорожнього руху, які у свою чергу передбачають, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, а також під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а також, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Тобто, зміст вказаних пунктів Правил дорожнього руху свідчить про необхідність дотримання вказаних вимог Правил саме водіями.

У свою чергу, відповідно до абз.25 п.1.10 Правил дорожнього руху, водій – особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що відповідальність за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі порушення вимог п.2.3 «б» та п.12.1 Правил, а за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі порушення п.2.9«а» Правил, несуть саме водії – особи, які керують транспортним засобом,

Відтак, враховуючи, що будь-яких доказів пошкодження будь-якого майна 04.08.2025 на лісовій ґрунтовій дорозі поблизу с.Тростянець Рівненського району та керування у вказаному місці ОСОБА_1 транспортним засобом матеріали справи не містять, то останній не є водієм у розумінні абз.25 п.1.10 Правил дорожнього руху.

Суд дійшов висновку, що за відсутності доказів керування особою транспортним засобом, пошкодження будь-якого майна та відсутності доказів керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, відсутні підстави вважати, що така особа підлягає адміністративній відповідальності за ст.124 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому суд не приймає долучені до протоколу документи, як належні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки наявна у таких документах інформація не містить відомостей про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність про яке передбачена ст.124 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також суд не приймає до уваги, як належний доказ, долучений на оптичному диску відеозапис, оскільки останній здійснювався під час складання відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративне правопорушення і також не містить доказів керування ним транспортним засобом 04.08.2025.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 заперечує факт керування ним транспортним засобом на момент падіння мотоциклу та пошкодження будь-якого майна і на спростування таких доводів матеріали справи не містять належних та допустимих доказів.

Наявний у долученій до протоколу постанові слідчого про закриття кримінального провадження висновок про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 та ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд оцінює критично, оскільки він є суперечливим та не підтвердженим належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.1, 2 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративне правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд враховує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення – це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об`єкту; б) об`єктивної сторони; в) суб`єкту; г) суб`єктивної сторони.

Склад правопорушення – це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Особа підлягає адміністративній відповідальності у тому випадку, якщо дії такої особи є, зокрема, винними, тобто вчинені умисно або з необережності.

У свою чергу, відповідно до ст.10 та 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Суд також враховує, що 17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі – Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України. Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Так відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1 ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган, (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.

Відтак, враховуючи той факт, що доказів, які у своїй сукупності та взаємозв`язку, поза розумним сумнівом доводили б, що ОСОБА_1 , 04.08.2025, на лісовій ґрунтовій дорозі, умисно або з необережності не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху та керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, внаслідок чого допустив перекидання транспортного засобу і тим самим порушив вимоги п.2.3«б», п.12.1 та 2.9«а» Правил дорожнього руху, матеріали справи не містять, як і доказів керування останнім транспортним засобом, то суд дійшов переконливого висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, за відсутності доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому суд враховує, що на час розгляду справи спилив передбачений ч.10 ст.38 Кодексу України строк накладення адміністративного стягнення за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі у вказаній частині, проте, таке закриття є нереабілітуючим.

Проте, ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Оніщук С.П., наголошували на закритті провадження саме на підставі ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто з реабілітуючих підстав, а тому суд вважає за доцільне у вказаній частині також закрити провадження саме на підставі ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст.36, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати провадження у справах про адміністративні правопорушення №3/564/1847/25 та №3/564/1848/25 відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення в одне провадження в межах справи №564/4488/25.

Провадження у справі №564/4488/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненської апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяЛ. А. Грипіч