Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №549/20/26 — Чорнухинський районний суд Полтавської області

Суд: Чорнухинський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 07 квітня 2026 р.

Справа: №549/20/26

Суддя: Василюк Т. М.

Справа №549/20/26

провадження № 2/549/72/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 квітня 2026 року селище Чорнухи

Чорнухинський районний суд Полтавській області

в складі головуючої судді Василюк Т.М.

за участю секретаря судового засідання Давиденко Ю.В.

позивача – ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чорнухи в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , з якого просила стягувати на її користь додаткові витрати на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 26 271,33 гривень.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 09 березня 2022 року між ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_1 , яке видане Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), з актовим записом №54. У сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , яке видане Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), з актовим записом №57.

24.04.2025 позивачка звернулася до Подільського районного суду міста Києва із позовною заявою про стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання дитини. На час подачі даного позову, справу не було розглянуто.

ОСОБА_4 зареєстрована разом із матір`ю та перебуває на її повному утриманні, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 24.03.2025 року. Також, ОСОБА_1 із донькою тимчасово перебуває в Іспанії. Відповідач зареєстрований та проживає в Україні та не бере участі в утриманні та вихованні дитини сторін ОСОБА_4 .

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 2652 відділення раннього дитинства з неонатальними ліжками від 31.05.2022 року, донька сторін ОСОБА_4 народилася із основним захворюванням ВВР: внутрішньоутробним заворотом кишки з некрозом. Супутні захворювання: Розлитий фібринозний перитоніт. Рання злукова кишкова непрохідність. Стан після оперативного лікування 03.03.22 р. (середньо-серединна лапаротомія, видалення некротизованої кишки, роз`єднання злук. подвійна ентеростомія, санація черевної порожнини), 09.03.22 р. (релапаротомія, роз`єднання злук, санація черевної порожнини); 13.05.22 р. - лапаротомія, висічення стом, тонко-тонкокикшковий анастомоз кінець в кінець, апендектомія. Гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС, відновний період. ВОВ. Кон`юнктивіт лівого ока. Вторинна лактазна недостатність. Легка недостатність харчування.

Загальна сума витрат на лікування дитини становить 52 542,65 грн. Половина суми - 26 271,33 грн. Вважає, що ці всі додаткові витрати є невід`ємними та важливими, адже стосуються здебільшого здоров`я ОСОБА_4 , які виникають через захворювання ВВР: внутрішньоутробним заворотом кишки з некрозом.

Позивачка немає змоги повноцінно працювати, адже вона здійснює постійний догляд за донькою. У зв`язку з вродженим захворюванням, ОСОБА_4 регулярно має рецидиви з кишківником і травленням, тому повинна пити ліки, раз на рік проходити огляд у спеціалістів, правильно харчуватися, відвідувати басейн, щоб тренувати м`язи живота, на що позивачка витрачає багато коштів.

Жодної матеріальної допомоги на утримання дитини від відповідача з 2023 року позивачка не отримувала та досі не отримує. Враховуючи зазначене, позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою від 21 січня 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

24.02.2026 відповідачем подано до суду відзив на позов, з якого вбачається, що з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Позивач посилається що після консультативного висновку спеціаліста md_1410297 від 09.08.2024 позивачка ходила разом із донькою сторін на здачу аналізів ОСОБА_4 у ТОВ «Система-Якість життя», що підтверджується рахунком № НОМЕР_3 на суму 4351.34 грн. та рахунком № 3009775 від 12.08.2024 року на суму 853.60 грн.

Відповідач звертає увагу суду, що надані позивачем рахунок №3009502 від 12.08.2024 на суму 4351,34 грн. та рахунок № 3009775 від 12.08.2024 на суму 853.60 грн., не є належними та допустимими доказами фактичного понесення витрат, оскільки підтверджують лише намір або необхідність здійснення оплати, але не факт її здійснення. Щодо витрат на заняття плаванням в розмірі 21 633,40 гривен зазначаю, що позивач посилається на нібито рекомендації лікаря, однак жодних належних та допустимих доказів існування таких рекомендацій матеріали справи не містять. Щодо наданих позивачем квитанцій про придбання лікарських засобів, чеком від 13.03 2025 на суми 404,70 та 809,40 грн., чеком від 19.06.2025 на суму 655.20 грн. та чеками від 20.06.2025 на суми 1177.70 грн та 396.00 грн., на загальну суму - 3443,00 грн., звертаю увагу суду на їх недостовірність та суперечливість. Відповідно до довідки Головного центру обробки спеціальної інформації Держаної прикордоної служби України, позивач у період, коли нібито здійснювалось придбання лікарських засобів на території України, фактично перебувала за межами України, що виключає можливість особистого придбання таких препаратів у зазначений час. Наведені обставини свідчать про відсутність належних доказів фактичного понесення витрат саме позивачем, а також ставлять під сумнів достовірність наданих документів у цілому, що відповідно до вимог процесуального закону має бути враховано судом при оцінці доказів.

02.03.2026 представник позивачки подав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що доводи відповідача у відзиві не відповідають дійсності. Щодо витрат на зайняття плаванням, відповідно до пункту 7 виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 27.02.2026 ОСОБА_4 призначено лікувальні і трудові рекомендації - лікувальна фізкультура, систематичні зайняття плаванням з метою зміцнення м`язового корсету, профілактики ускладнень. Отже, такі заняття з плавання не є дозвіллям чи факультативними спортивними секціями, а є складовою лікування та реабілітації, безпосередньо зумовленими станом здоров`я ОСОБА_4 . Щодо придбання лікарських засобів під час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у період з 01.03.2025 по 20.06.2025 закордоном. Лікарські засоби чеком від 13.03 2025 на суми 404,70 та 809,40 грн., чеком від 19.06.2025 на суму 655.20 грн та чеками від 20.06.2025 року на суми 1177.70 грн та 396.00 грн., на загальну суму - 3443,00 грн. купувала мати позивачки - ОСОБА_5 , яка на той час перебувала в Україні, та у червні 2025 року привезла їх закордон позивачці. Кошти на придбання лікарських засобів надавала ОСОБА_1 . Лікарські засоби були куплені за призначенням лікаря. Також позивач звертала увагу суду, що майновий стан відповідача _________________

Представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Котар С.В. надано суду додаткові пояснення, у відповідності до яких зазначено про неточності у поданій відповіді на відзив. У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що жодної матеріальної допомоги на утримання дитини від відповідача позивачка не отримувала та досі не отримує. Але представник позивача вводить суд в оману, так як відповідач надавав і надає позивачу матеріальну допомогу на утримання дитини в готівковій та безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних інструкцій, які долучено до матеріалів справи. Відповідач звертає увагу суду, що відповідачем за 2024 рік було надано позивачу матеріальної допомоги на утримання доньки в розмірі 67 091,71 грн. Відповідач повідомляє суд та просить взяти до уваги, що 29.07.2024 його донька ОСОБА_6 в`їхала до України, як його повідомила колишня дружина, для проходження щорічного обстеження у лікарів. 01.08.2024 відповідач перерахував на рахунок позивачки 10000 (десять тисяч гривень), що підтверджується платіжною інструкцією Р24А3061319587D4092 для сплати майбутніх медичних послуг. Отже, заявлені позовні вимоги щодо сплати за проведення аналізів та придбання лікарських засобів є безпідставними, а надана відповідачем сума в розмірі 10 000 (десять тисяч гривень) в повному обсязі покриває понесені позивачем витрати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав вимоги заявлені в позовній заяві та просив задовольнити в повному обсязі

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися, у відзиві на позовну заяву адвокат просила провести розгляд справи без участі відповідача та представника відповідача, у задоволенні позову просила відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справі, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами 1, 2, 3 та 4 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Конвеції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .

Рішенням від 15 травня 2025 року Подільського районного суду м. Києва шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

24 квітня 2025 року позивачка звернулася до Подільського районного суду м. Києва із позовною заявою про стягнення аліментів з відповідача на її користь. Справа на даний час перебуває на розгляді.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 2652 відділення раннього дитинства з неонатальними ліжками від 31.05.2022, ОСОБА_4 має основне захворюванням ВВР: внутрішньоутробним заворотом кишки з некрозом. Супутні захворювання: Розлитий фібринозний перитоніт. Рання злукова кишкова непрохідність. Стан після оперативного лікування 03.03.22 р. (середньо-серединна лапаротомія, видалення некротизованої кишки, роз`єднання злук. подвійна ентеростомія, санація черевної порожнини), 09.03.22 р. (релапаротомія, роз`єднання злук, санація черевної порожнини); 13.05.22 р. - лапаротомія, висічення стом, тонко-тонкокикшковий анастомоз кінець в кінець, апендектомія. Гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС, відновний період. ВОВ. Кон`юнктивіт лівого ока. Вторинна лактазна недостатність. Легка недостатність харчування.

Відповідно до консультативного висновку спеціаліста md_1410297 від 09.08.2024 та консультативного висновку спеціаліста md_1428551 від 21.08.2024 ОСОБА_4 було встановлено основний діагноз: [К91.2] Після операційне порушення всмоктування у кишках, не класифіковане в інших рубриках та дисбіоз кишківника 3ст., ізольований (кандидозної етіології). Діагнози супутні:[Е73.1] Вторинна недостатність лактази. Порушення толерантності до гліадина (?). [В82.0] Кишкові гельмінтози, неуточнені (?). [К83.9] Хвороба жовчовивідних шляхів. Неуточнена. [К16.0] Гепатомегалія, не класифікована в інших рубриках. [В82.9] Кишкові паразитарні захворювання, неуточнені.

На підтвердження понесених витрат на обстеження стану здоров`я та лікування ОСОБА_4 позивач надала суду наступні докази.

Відповідно до квитанції № фай-240808-0046 від 08.08.2024 витрати понесені позивачем становлять 790,00 грн.

Відповідно до рахунку №3009775 від 12.08.2024, акту виконаних робіт №3009775 від 12.08.2024 та чеком про оплату на суму 853,60 грн витрати понесені позивачем на оплату медичних послуг становлять 853,60 грн.

Відповідно до рахунку №3009502 від 12.08.2024 витрати понесені позивачем на оплату медичних послуг становлять 4351,34 грн. та відповідно до акту виконаних робіт №3009502 від 12.08.2024 та чеком про оплату на суму 3412,00 грн витрати понесені позивачем на оплату медичних послуг становлять 3412,00 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт від 22.05.2025 про виконання стоматологічних послуг та квитанції про сплату цих послуг на загальну суму 5250,00 грн.

Відповідно до квитанції від 19.06.2025 на суму 655,20 грн, квитанції від 20.06.2025 на суму 1177,70 грн, квитанції від 20.06.2025 на суму 396,00 грн, квитанції від 24.05.2025 на суму 157,00 грн, квитанції від 24.05.2025 на суму 587,80 грн, квитанції від 24.08.2024 на суму 3990,51 грн, квитанції від 24.08.2024 на суму 634,50 грн, квитанції від 25.08.2024 на суму 263,20 грн, квитанції від 24.08.2024 на суму 153,61 грн, квитанції від 25.08.2024 на суму 1307,60 грн, квитанції від 13.03.2025 на суму 1214,10 грн, квитанції від 24.08.2024 на суму 379,48 грн., загальна сума витрат на придбання медикаментів становить 10916,7 грн.

За рекомендацією лікаря ОСОБА_4 займається плаванням, курси плавання оплачує ОСОБА_1 . Відповідно до довідки від 06.11.2025, рахунком CUOTA-036/2025 та рахунком CUOTA-148/2025, за курси плавання ОСОБА_4 було сплачено 429,9 євро, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 14.01.2025 становить 21633,40 грн.

Позивачка ОСОБА_1 з дочкою на даний час проживають в Іспанії де ОСОБА_4 відвідує Державний заклад початкової освіти імені Святої Терези Авільської. Відповідно до замовлення від 05.08.2025 та квитанції від 05.08.2026, для навчання ОСОБА_4 було придбано книги та інші необхідні речі на загальну суму 174,40 євро, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 14.01.2025 становить 8776,1 грн.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткових витрати на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 26 271,33 гривень.

Положеннями ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 визначено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

З аналізу судової практики, яка склалась, до додаткових витрат відносять:

- навчання у спеціалізованому закладі освіти, технікумі, коледжі, при умові погодження з батьком/матір`ю навчального закладу та доведеності існування особливих обставин, які зумовлені необхідністю платного навчання дитини у цьому закладі адже дитині гарантовано державою безоплатне навчання у загальноосвітній школі;

- розвиток здібностей дитини, а саме витрати на гуртки, заняття, які розвивають конкретні здібності дитини, придбання спортінвентарю, музичного інструменту, витрати на участь у змаганнях та конкурсах, витрати на вивчення іноземних мов, підтверджені відповідними нагородами, які одержували діти або характеристиками;

- оздоровлення (санаторно-курортне або відпочинок біля моря або на гірському курорті при умові доведеності, що для покращення стану здоров`я дитини вона потребувала відпочинок та оздоровлення саме там);

- лікування (систематичні витрати, понесені у зв`язку з постійною хворобою дитини, фізичними травмами).

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину.

Суд зазначає, що участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батьків незалежно від сплати ним аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У суду не викликають сумніву доводи позивача в частині понесених витрат на розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

У позовній заяві позивач зазначає, що нею понесені додаткові витрати щодо обстеження та лікування дитини ОСОБА_4 , на підтвердження чого було надано відповідні медичні висновки та квитанції.

Вирішуючи питання про стягнення додаткових витрат на дитину суд враховує положення ч.ч. 1, 2 ст. 141 СК України, відповідно до яких мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникнення спору.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров`я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України, додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Так, на підтвердження розміру, понесених додаткових витрат на обстеження, викликані захворюванням дитини сторін, її лікування та реабілітацію позивачем були надані наступні документи: а саме на підтвердження проведення обстеження, встановлення діагнозу захворювання та рекомендацій з лікування, які суд вважає обґрунтованими і доведеними:

- копія виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2652, відповідно до якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходилась у відділенні раннього дитинства з неонатальними ліжеками за адресою АДРЕСА_1 в період з 09.05.2022 по 31.05.2022 з діагнозом ВВР: внутрішньоутробний заворот кишки з некрозом. Супутні захворювання: Розлитий фібринозний перитоніт. Рання злукова кишкова непрохідність. Стан після оперативного лікування 03.03.2022 (середньо-серединна лапаротомія, видалення некротизованої кишки, роз`єднання злук, подвійна ентнростомія, санація черевної порожнини), 09.03.22 (релапаротомія, роз`єнання злук, санація черевної порожнини); 13.05.2022 – лапаротомія, висічення стом, тонко-тонкокишковий анастомоз кінець в кінець, апендекомія. Гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС, відновний період. ВОВ. Кон`юнктивіт лівого ока. Вторинна лактазна недостатність. Легка недостатність харчування.

- копія консультаційного висновку спеціаліста НДСЛ «Охмадит» від 09.08.2024 та від 21.08.2024 за результатами функціонального, рентгенологічного та інших спеціальних досліджень ОСОБА_4 встановлено діагноз K91/2 післяопераційне порушення всмоктування у кишках. Діагнози супутні: [Е73.1] Вторинна недостатність лактази. Порушення толерантності до гліадина (?). [В82.0] Кишкові гельмінтози, неуточнені (?). [К83.9] Хвороба жовчовивідних шляхів. Неуточнена.. Рекомендовано лабораторне обстеження.

- копія консультаційного висновку спеціаліста НДСЛ «Охмадит» від 21.08.2024 за результатами функціонального, рентгенологічного та інших спеціальних досліджень ОСОБА_4 встановлено діагноз K91/2 післяопераційне порушення всмоктування у кишках, не кваліфіковане в інших рубриках та дисбіоз кишківника 3ст., ізольований (кандидозної етіології). Діагнози супутні: [Е73.1] Вторинна недостатність лактази. [R16.0] гепатомегалія, не класифікована в інших рубриках [В82.0] Кишкові паразитарні захворювання, неуточнені (?). [К83.9]. Рекомендовано лікування.

- копія консультаційного висновку лікаря-офтальмолога дитячого НДСЛ «Охмадит» від 21.08.2024 за результатами функціонального, рентгенологічного та інших спеціальних досліджень ОСОБА_4 встановлено діагноз Z01.0 Обстеження очей та зору.

- копія консультаційного висновку невролога дитячого «Файна Клініка» від 08.08.2024 за результатами огляду ОСОБА_4 встановлено, що на момент огляду психо-моторний розвиток відповідає віку.

- квитанція про сплату послуг Медичного центру «Файна клініка» за консультацію невролога дитячого в сумі 790,00 грн;

- виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_4 від 27.02.2026 відповідно до якого призначено лікування та рекомендовано зокрема лікувальна фізкультура, систематичні заняття плавання з метою зміцнення м`язового корсету, профілактики ускладнень.

- рахунок № 3009775 від 12.08.2024 на проведення лабораторних досліджень на суму 853,60 грн.

-акт виконаних послуг №3009775 від 12.08.2024 на проведення лабораторних досліджень на суму 853,60 грн.

- квитанція про сплату медичних послуг від 12.02.2024 на суму 853,6 грн.

- рахунок № 3009502 від 12.08.2024 на проведення лабораторних досліджень на суму 4351,34 грн.

-акт виконаних послуг № 3009502 від 11.08.2024 на проведення лабораторних досліджень на суму 3412,00 грн.

- квитанція про сплату медичних послуг від 11.02.2024 на суму 3412,00 грн.

На підтвердження витрат на придбання ліків та медичних препаратів позивачем надано: квитанція від 19.06.2025 на суму 655,20 грн, квитанція від 20.06.2025 на суму 1177,70 грн, квитанція від 20.06.2025 на суму 396,00 грн, квитанція від 24.05.2025 на суму 157,00 грн, квитанція від 24.05.2025 на суму 587,80 грн, квитанція від 24.08.2024 на суму 3990,51 грн, квитанція від 24.08.2024 на суму 634,50 грн, квитанція від 25.08.2024 на суму 263,20 грн, квитанція від 24.08.2024 на суму 153,61 грн, квитанція від 25.08.2024 на суму 1307,60 грн, квитанція від 13.03.2025 на суму 1214,10 грн, квитанція від 24.08.2024 на суму 379,48 грн., загальна сума витрат на придбання медикаментів становить 10916,77 грн.

- акт прийому-передачі виконаних робіт від 22.05.2025 відповідно до якого виконавець надав в повному обсязі ОСОБА_4 стоматологічні послуги 22.05.2026 на загальну суму 5250,00 грн

- квитанція про сплату стоматологічних послуг на суму 5250,00 грн.

- рахунок CUOTA-036/2025 та рахунок CUOTA-148/2025, за курси плавання ОСОБА_4 було сплачено 429,9 євро, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 14.01.2025 становить 21633,40 грн

Також на підтвердження розміру, понесених додаткових витрат на навчання позивач надала: копію замовлення від 05.08.2025 та квитанції від 05.08.2026, відповідно до яких для навчання ОСОБА_4 було придбано книги та інші необхідні речі на загальну суму 174,40 євро, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 14.01.2025 становить 8776,1 грн

При цьому, суд бере до уваги, що всупереч рахунку № 3009502 від 12.08.2024 на проведення лабораторних досліджень на суму 4351,34 грн, враховуючи акт виконаних послуг № 3009502 від 11.08.2024 на проведення лабораторних досліджень на суму 3412,00 грн. та квитанцію про сплату медичних послуг від 11.02.2024 на суму 3412,00 грн., за проведення досліджень позивачем підтверджено фактично витрачених коштів лише на суму 3412,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем фактично доведені понесені нею додаткові витрати, пов`язані з обстеженням, лікуванням, реабілітації та навчання дитини ОСОБА_4 у розмірі 51631,80 грн., а тому суд вважає, що із відповідача підлягає стягненню половина понесених позивачем додаткових витрат на утримання дитини в розмірі 25815,90 грн.

Суд зауважує, що факт здійснення відповідачем грошових переказів на користь стягувача без конкретизації їх призначення як витрат на утримання дитини або аліментів не може автоматично вважатися сплатою коштів на утрмання дитини, навіть за відсутності інших боргових зобов`язань між сторонами, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у Постанові ВС від 5 серпня 2025 року у справі № 390/2379/24 (провадження 61-7389св25).

Суд критично розцінює твердження відповідача, що кошти які він надавав позивачу на утримання дитини в готівковій та безготівковій формі, що зокрема підтверджується платіжними інструкціями покривають витрати які позивач понесла на обстеження та лікування доньки, не свідчить про виконання обов`язку щодо участі в додаткових витратах. Платежі здійснювались без визначеного цільового призначення, що не підтверджує факт, що кошти які надавав відповідач мали призначення саме на утримання малолітньої ОСОБА_4 .

Ухвалюючи рішення в цій справі, суд також враховує, що відповідач не надав доказів того, що він не може нести витрати на утримання дитини за станом здоров`я чи з інших поважних підстав.

З наведених мотивів, визначившись з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які їх регулюють, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про задоволення позову, а саме про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки 25815,90 грн додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

У зв`язку з тим, що позивачка звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів на підставі п.3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1331 грн 20 коп слід стягнути з відповідача на користь держави.

Проте, оскільки позов задоволено частково, зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 1308,17 грн. (1331,20 х 98,27 %). Розмір заявлених вимог – 26271,33 грн. (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню – 25815,90 грн. (98,27%), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом – 1331,20 грн.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5, 11-13, 141, 279, 352, 354, 430 ЦПК України, ст. ст. 180, 185 СК України, Законом України «Про судовий збір», суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) про стягнення додаткових витрат на утримання дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 , у розмірі 25815 (двадцять п`ять тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1308 (одна тисяча триста вісім) грн 17 грн на користь держави.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Т.М.Василюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua