Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №554/18806/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 08.04.2026Справа № 554/18806/25

Провадження № 2/554/1020/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 квітня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого – судді Гольник Л.В.,

за участю секретаря – Кувіти М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Полтава цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду міста Полтави надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 65460,16 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 28.03.2025 року, будучи клієнтом Банку, Позичальник уклав з Банком кредитний договір №ABH0CT155101743167118490 про надання кредиту в розмірі 40900 грн. строком на 36 місяців, тобто до 27.03.2028 року, зі сплатою процентів у розмірі 75,00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», викладеними на банківському сайті, складає між ним і банком кредитний договір.

АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання за даним договором та угодою виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання щодо повернення кредиту не виконувала. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором станом на 25.12.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 65460,16 грн., яка складається з: 40900 грн. – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 22383,73 грн. – загальний залишок заборгованості за процентами, 2176,43 грн – загальний залишок заборгованості за пенею.

У зв`язку з чим, АТ «Акцент-Банк» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 28.01.2026 року за позовною заявою АТ «Акцент-Банк» відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи у його відсутність, а також про те, що проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи судом за останнім відомим місцем реєстрації, відзив на позовну заяву та будь-які клопотання до суду не подавав.

Ураховуючи викладене та те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що 28.03.2025 року, будучи клієнтом Банку, ОСОБА_1 уклала з Банком кредитний договір №ABH0CT155101743167118490 про надання кредиту в розмірі 40900 грн. строком на 36 місяців, тобто до 27.03.2028 року, зі сплатою процентів у розмірі 75,00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. (а.с. 10-11).

Кредитний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (Заяві на погодження використання електронного підпису).

У разі, якщо вказані документи підписано за допомогою електронного підпису, то він є аналогом власноручного підпису.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до ч. 7 ст. 17 цього Закону юридична сила та допустимість електронного підпису чи печатки як доказу не можуть бути заперечені виключно на тій підставі, що вони мають електронну форму або не відповідають вимогам до кваліфікованих електронних підписів чи печаток.

Згідно з матеріалів справи, Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору, що підтверджується меморіальним ордером від 28.03.2025 року про видачу кредиту у розмірі 40900 грн. згідно договору №ABH0CT155101743167118490 від 28.03.2025 року (а.с. 14).

У відповідності до п. п. 3-5 Кредитного договору ліміт цього договору: 40900.00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 27.03.2028 року, терміном на 36 місяців.

Згідно з Кредитним договором за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 75,00 річних (п. 6), розмір щомісячного платежу – 2915,9 (п. 7) (а.с. 10-11).

Станом на 25.12.2025 року заборгованість відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 65460,16 грн., яка складається з: 40900 грн. – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 22383,73 грн. – загальний залишок заборгованості за процентами, 2176,43 грн – загальний залишок заборгованості за пенею.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зважаючи на зазначене вище, суд приходить до висновку, що між АТ «Акцент-Банк» та відповідачем кредитний договір було укладено в електронній формі.

Таким чином факт укладення між сторонами кредитного договору доведений належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

Відповідно до ч. 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 40900 грн.; заборгованість за процентами у розмірі 22383,73 грн,тобто загальний розмір – 63283,73 грн.

Що стосується нарахування позивачем пені в розмірі 2176,43 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також, Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від 12.02.2025 № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), згідно яких, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046,1049,1050,1054 ЦК України, суд доходить висновку про те, що на договір про споживчий кредит, укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь позикодавця неустойки за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 року, а нарахована позикодавцем неустойка, що передбачена відповідним договором, підлягає списанню позикодавцем.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_1 неустойки в розмірі 2176,43 грн, нарахованої внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101743167118490 від 28.03.2025 року в розмірі 63283,73 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 40900 грн., заборгованості за процентами – 22383,73 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частка задоволених вимог становить: 63283,73 грн / 65460,16 грн) х 100% = 96,67%.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог у розмірі, то суд дійшов висновку, що розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить: 2422,4 грн х 96,67% = 2341,73 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, суд, –

у х в а л и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» суму заборгованості за кредитним договором №ABH0CT155101743167118490 від 28.03.2025 року у розмірі 63 283,73 грн, яка складається з: 40900 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 22383,73 грн – загальний залишок заборгованості за процентами, та судовий збір в розмірі 2341,73 грн.

У частині позовних вимог щодо стягнення пені – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.В.Гольник