Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №554/15795/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 03.04.2026Справа № 554/15795/25

Провадження № 2/554/405/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

03 квітня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Михайлової І.М.,

за участі секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 00-9900892 від 12.08.2024 року у розмірі 18220 грн, а також 2422,4 грн судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтований тим, що 12.08.2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-9900892 на суму 5750 грн, що підписаний відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора 27356.

Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 5750 грн, шляхом перерахування через ТОВ «ПРОФІТГІД». Факт надання грошових коштів підтверджується Повідомленням від ТОВ «ПРОФІТГІД».

17.02.2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 17022025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 00-9900892 від 12.08.2024 року, що підтверджується також реєстром боржників № Б/Н від 17.02.2025 року та Актом приймання-передачі.

Станом на дату звернення з позовом до суду на рахунок позивача не надходило жодного платежу в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на час подачі позову становить 20470 грн, що складається із: 5750 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12470 грн - заборгованість за відсотками; 2250 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 10.11.2025 року було зобов`язано Міністерство соціальної політики надати суду інформацію з Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб щодо особи відповідача ОСОБА_1

01.12.2025 року з Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України надійшла затребувана ухвалою суду від 10.11.2025 року інформація.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 01.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою суду було задоволено клопотання позивача про витребування доказів, заявлене одночасно з позовом, у порядку статті 84 КПК України.

02.12.2025 року від відповідача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому заявлену позивачем до стягнення суму боргу вважав несправедливою, завищеною та такою, що складається переважно зі штрафів, пені та додаткових нарахувань, які є неспівмірними із сумою отриманих коштів. Просив суд застосувати статтю 551 ЦК України та зменшити штрафні санкції як явно неспівмірні, а також перевірити правомірність усіх нарахувань. Відповідач вказав, що номер телефону, зазначений у позові, йому більше не належить. Просив перевірити належність картки АТ КБ «ПриватБанк», на яку було зараховано кредит, саме йому, а також витребувати позивачу деталізовану виписку по кредиту.

26.12.2025 року представник АТ КБ «ПриватБанк» Косенко А.С., надіслав до суду запитувану ухвалою суду від 01.12.2025 року інформацію. Суду повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). Інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період 12.08.2024-17.08.2024 відправляється на номер телефону НОМЕР_3 , який був/є фінансовим та знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . Також повідомлено, що по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) було зарахування коштів на суму 5000 грн від 12.08.2024 року та надано виписку за період з 12.08.2024-17.08.2024.

Судове засідання, призначене на 04.02.2026 року о 09 годині, було відкладено в зв`язку із неявкою всіх учасників судового провадження, на 03.04.2026 року на 09 годину.

У судове засідання представник позивача повторно не з`явився, у прохальній частині позову просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача та не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з?явився, у відзиві на позовну заяву просив проводити розгляд справи без його участі, в зв`язку з його перебуванням за межами України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінюючи докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 12.08.2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 00-9900892, відповідно до умов якого сума ліміту кредитної лінії складає 5000 грн; договір підписаний відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора 27356, строк дії кредитної лінії: 360 календарних днів; тип процентної ставки - фіксована; стандартна процента ставка складає 1,45% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки); знижена процентна ставка становить 1 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (дати видачі кредиту). Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, що складає: 750 грн. Денна процентна ставка становить 1.5%.

Згідно пункту 6.4 Договору у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим договором, сума кредиту за яким не перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу в такому порядку:

- на другий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 250,00 грн;

- на п`ятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 500,00 грн;

- на десятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 750,00 грн;

- на двадцять перший день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 1500,00 грн;

- на сороковий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 2000,00 грн;

- на п`ятдесятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 2500,00 грн;

- на шістдесятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі - 2500,00 грн.

ТОВ «ПРОФІТГІД» належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором та відповідачу грошові кошти у сумі 5000 грн, шляхом їх перерахування через ТОВ «ПРОФІТГІД». Факт надання грошових коштів підтверджується Повідомленням щодо здійснення переказу грошових коштів від ТОВ «ПРОФІТГІД», а також випискою про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 12.08.2024 року по 17.08.2024 року, яка надійшла з АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 01.12.2025 року.

Банком також підтверджено, що банківська картка № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) емітована на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості, зробленого первісним кредитором, станом на 17.02.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 00-9900892 від 08.12.2024 року становить 18220 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 12470 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 750 грн - заборгованість за нарахованими комісіями; 2250 грн - штрафні санкції.

17.02.2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 17022025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 00-9900892 від 12.08.2024 року.

Відповідно до Реєстру боржників від 17.02.2025 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 0-9900892 від 12.08.2024 року в розмірі 18220 грн, що складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5750 грн, заборгованості відсотками в розмірі 12470 грн, штрафних санкцій у розмірі 2250 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 01.10.2025 року заборгованість відповідачу ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» становить 20470 грн, що складається із: 5750 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12470 грн - заборгованість за відсотками; 2250 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Між сторонами склалися правовідносини щодо невиконання кредитного зобов`язання.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів належним чином не виконав, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість в сумі 20470 грн, що складається із: 5750 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12470 грн - заборгованість за відсотками; 2250 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Аналіз наведених доказів свідчить про те, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у встановленому порядку набуло прав та обов`язків кредитора за договором кредитної лінії кредитної лінії № 00-9900892 від 12.08.2024 року, укладеним відповідачем з ТОВ «МАКС КРЕДИТ».

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першої, другої статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за пенею, штрафом в розмірі 2250 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які були чинні, як на день укладення кредитного договору між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 , тобто станом на 12.08.2024 року, так і на час ухвалення судового рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 18.10.2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22 (провадження № 61-14740св23).

З огляду на те, що кредитний договір між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено 12.08.2024 року, відповідач належним чином кредитні зобов`язання не виконує, з огляду на положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у стягненні заборгованості за штрафом, пенею з відповідача на користь позивача слід відмовити.

У справі, яка розглядається, внаслідок укладення договору факторингу права вимоги за договором кредитної лінії від 12.08.2024 року № 00-9900892 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 перейшло від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на підтвердження розміру невиконаного ОСОБА_1 зобов`язання за договором кредитної лінії від 12.08.2024 року № 00-9900892 надано розрахунок заборгованості, за яким не виконано зобов`язання з повернення кредиту в сумі 20470 грн, що складається із: 5750 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12470 грн - заборгованість за відсотками; 2250 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

З огляду на викладене, визначаючи розмір заборгованості відповідача, дослідивши подані сторонами докази (у цьому випадку - наданий позивачем розрахунок заборгованості), перевіривши їх, оцінивши в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, суд дійшов висновку позов задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість в сумі 18220 грн, з яких 5750 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12470 грн - заборгованість за відсотками.

Доводи відповідача ОСОБА_1 щодо неспівмірності нарахування процентів за користування кредитом, невикористання ним фінансового номеру мобільного телефону, здійснення платежів за кредитом, неналежності банківської картки, на яку перераховано кредитні кошти спростовуються наявними матеріалами справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Зі змісту ч.ч.1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано такі докази: договір про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 року, укладений між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»; додаткову угоду № 25770866314 від 11.09.2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025; акт прийому-передачі наданих послуг, який є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, з підписом сторін; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Соломко О.В. та довіреність, видану 10.09.2025 року директором ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» Хлопковою М.С., якою уповноважено адвоката Соломко О.В. представляти інтереси ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в будь-яких державних та недержавних органах, організаціях, установах, підприємствах, у тому числі в судових установах і органах примусового виконання судових рішень, з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, заінтересованій особі, стороні виконавчого провадження.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19, зазначивши в своїх постановах, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічний правовий висновок сформулювала Велика Палата Верховного Суду та вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

У свою чергу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ураховуючи категорію та складність даної справи, розгляд якої здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження, обсяг досліджених доказів, який є не значним, та виконаних адвокатом послуг на час розгляду справи у суді першої інстанції, ціну позову, значення справи для сторін, зміст позовної заяви, те, що розгляд справи здійснювався за відсутності учасників, суд вважає необхідним зменшити розмір витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката та стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн, що відповідає засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір в розмірі 2155,93 грн, оскільки позовні вимоги задоволено на 89 %.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-284, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 00-9900892 від 12.08.2024 року в розмірі 18220 грн, з яких 5750 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12470 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2155,93 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя І.М. Михайлова