Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №591/9242/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/9242/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М.

Номер провадження 33/816/614/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участю захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павловського В.А., розглянувши у залі суду в місті Суми, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павловського В.А. з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Зарічного районного суду м. Суми від 30 вересня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 30 вересня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік, за те, що 06 серпня 2025 року о 08-47 год у м. Суми по провул. Токарівському, 1, керував т/з Mitsubishi Pajero Sport, д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з відмовився. Огляд проводився у найближчому закладі охорони здоров`я - КНП СОР «ОКМЦСНЗ», згідно висновку лікаря №2802 від 06.08.2025 ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що зафіксовано на відеореєстратор Motorola Solutions VB400 470819, 471134. Своїми діями порушив п. 2.9 а) ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Павловський В.А. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 30 вересня 2025 року, скасувати вказану постанову, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування пропущеного строку, апелянт посилається на те, що повний текст постанови було отримано особисто 05 жовтня 2025 року. Просить визнати вказані причини поважними та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 30 вересня 2025 року.

В обґрунтування апеляційних вимог, апелянт зазначає, що постанова постановлена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки поліцейський не зазначив об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, а не в стані алкогольного сп`яніння, як визначено ч.1 ст. 130 КУпАП, а отже склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , зазначений в протоколі не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому його відповідальність за діяння, зазначене в протоколі, на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП виключається.

Також апелянт вказує на те, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння , що свідчить про те, що поліцейський у встановленому порядку не направляв останнього у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння.

Окрім цього, апелянт звертає увагу на те, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я проводився медичною сестрою а не лікарем, таким чином, враховуючи те, медична сестра не наділена правом проводити огляд на стан сп`яніння, огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 був проведений не уповноваженою особою з порушенням порядку його проведення, а отже відповідно до ч. 5 та 6 ст. 266 КУпАП проведений огляд вважається недійсним.

Сторона захисту зазначає, що фактично ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність у матеріалах справи жодного документу, який підтверджує відсторонення останнього від керування.

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павловського В.А., який вимоги поданої апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до штампу вхідної кореспонденції Зарічного районного суду м. Суми, 13 жовтня 2025 року, адвокатом Павловським В.А. було подано апеляційну скаргу на постанову судді суду першої інстанції від 30 вересня 2025 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження. Причиною пропуску строку апелянт зазначає те, що повний текст постанови було отримано особисто 05 жовтня 2025 року.

Перевіривши представлені матеріали та доводи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Павловського В.А. в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для поновлення апелянту строк на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 09 січня 2025 року, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 413994 від 06 серпня 2025 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд на місці не проводився;

- висновку КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2802 від 06 серпня 2025 року, відповідного до якого 06 серпня 2025 року ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння;

- рапортом командира взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Сумській області ДПП старшого лейтенанта поліції Богдана Толкачова від 06 серпня 2025 року, відповідно до якого останній доповідає про встановлення у водія ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння;

- довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Сумській області Департаменту ПП Лєонової Д. про надання інформації, яка підтверджує той факт, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не притягувалася, посвідчення водія вилучено;

- відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп`яніння.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Щодо тверджень апелянта про те, що постанова постановлена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки поліцейський не зазначив об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, а не в стані алкогольного сп`яніння, як визначено ч.1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд спростовує дане твердження, оскільки із долучених до протоколу, відеозаписів відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції, чітко вбачається, як 06 серпня 2025 року ОСОБА_1 керував автомобілем Mitsubishi Pajero Sport, д.н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений працівника поліції за перевищення швидкості. За кермом вказаного автомобіля встановлено особу, ним виявився ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим останньому було запропоновано пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, на що останній відмовився. Проїхати до найближчого закладу охорони здоров`я для проходження медичного огляду, ОСОБА_1 не заперечував та надав згоду. Після проведення лікарем лабораторних досліджень вимірювальної техніки, встановлено, що ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Жодних заперечень щодо процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного у закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 не висловлював. Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи, без порушень норм чинного законодавства та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо посилання апелянта на відсутність у матеріалах справи направлення водія до закладу охорони здоров`я для проходження медичного огляду, апеляційний суд зазначає, що дане порушення поліцейським не є істотним, оскільки дане твердження не спростовує скоєне правопорушення, яке підтверджується висновком КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» № 2802 від 06 серпня 2025 року щодо результатів якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Отже, відсутність у матеріалах справи направлення до медичного закладу не свідчить про відсутність події адміністративного правопорушення.

Щодо доводів апелянта про проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я медичною сестрою а не лікарем, апеляційний суд зазначає наступне. Проведення огляду ОСОБА_1 лікарем у медичному закладі супроводжувалось відеофіксацією, а присутність медичної сестри під час огляду й допомога нею у фактичному застосуванні спеціального технічного приладу «Драгер», тобто в триманні цього засобу при його продуванні не свідчить про недійсність медичного висновку. Так, безпосередній огляд ОСОБА_1 , та результати якого викладені у медичного висновку, був проведено лікарем-наркологом ОСОБА_2 .

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, то апеляційний суд відхиляє дане твердження, оскільки згідно наявної в рапорті інформації ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Павловському В.А. строк на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 30 вересня 2025 року.

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 30 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Павловського В.А. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.