Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №750/11140/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/11140/25

Провадження № 2/750/1755/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Косенка О.Д.,

секретар судових засідань – Суконнова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Комунального підприємства «Деснянське» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком,

встановив:

Комунальне підприємство «Деснянське» Чернігівської міської ради (далі – Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – Відповідач), в якому просить стягнути з нього заборгованість за надані послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 в розмірі 10846,45 грн.

Позов обґрунтовано тим, що КП «Деснянське» Чернігівської міської ради, відповідно до рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради «Про призначення управителя багатоквартирного будинку» від 15 лютого 2019 року № 58 та Договору № 2/366 від 20.02.2019, укладеного з управлінням ЖКГ Чернігівської міськради, є управителем квартирним будинком АДРЕСА_1 , зобов`язане надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, а співвласники зобов`язані оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору. Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом на дату укладення договору, зазначалися у додатку № 1 до договору, що є невід`ємною його частиною. У подальшому списки та тарифи на послуги змінювалися і уточнювалися, що відображалося у відповідних додаткових угодах та додатках до них.

Відповідачу на праві приватної власності належать нежитлове приміщення площею 39,90 кв. м. в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим він зобов`язаний оплатити управителеві надану послугу з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені договором. Проте, Відповідач свої зобов`язання систематично не виконував, у зв`язку з чим за період з 01.12.2020 по 30.06.2025 утворилась заборгованість за надані послуги підприємства в сумі 10 846,45 грн, яку останній у добровільному порядку не погашає, що спонукало Позивача звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 грудня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 10846,45 грн та 3028,00 грн у відшкодуванні витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 17 лютого 2026 року заочне рішення від 22.12.2025 скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 08.04.2026.

У відзив на позовну заяву Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зокрема зазначає, що Позивач надає звіти про виконання кошторису на утримання будинків та прибудинкових територій за 2020-2025 роки. В звітах за різні роки загальна площа будинку вказана різна. З аналізу кошторисів та звітів видно, що площа приміщення не була врахована при складанні кошторису, а отже, і в розрахунок ціни послуги не закладено надання йому цієї послуги. Також, Комунальне підприємство звітує про виконання кошторисів на утримання будинку. Тобто площа приміщення Відповідача не була врахована ні при нарахуванні витрат ні при звітуванні за використання коштів.

Отже, договір № 2/366 від 20.02.2019 передбачав загальну площу будинку 3309,10 кв.м., з яких квартири 2783,10 кв.м., нежитлові приміщення 526,00 кв.м. Нежитлове приміщення Відповідача площею 39,9 кв.м. взагалі не було враховане. У подальших додаткових угодах (2021, 2023, 2024 рр.) у кошторисах і списках співвласників з`являються різні загальні площі (3401,40 кв.м., 3677,60 кв.м., 3503,30 кв.м.), хоча Додаток 2 «Загальні відомості про будинок» не змінювався. Це свідчить про довільне визначення площ і порушення вимоги ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», яка зобов`язує розподіляти витрати пропорційно до площі всіх приміщень. Тобто ціна послуги з управління визначена неправомірно, на підставі суперечливих та недостовірних даних.

До того ж, до ціни послуги з управління багатоквартирним будинком включені витрати на технічне обслуговування та поточний ремонт систем газопостачания та теплопостачання. Однак приміщення Відповідача не підключене до цих мереж, отже він фактично не споживає відповідні послуги. Також в ціну послуги входить складова придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування Приміщення, яким він володіє на правах власності є підвальним і має один вихід на проїжджу частину. Він не користується місцями загального користування будинку (сходові клітини, коридори, вестибюлі) і, відповідно, не споживає і послуги Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач оплачує лише ті послуги, які йому реально надані. Тобто частина нарахувань с незаконною, оскільки послуги фактично не надавались.

Відповідач в судове засідання не з`явився, засобами поштового зв`язку надіслав заяву про розгляд справи його без участі. Представник Позивача через канцелярію суду також подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За таких обставин, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідачу на праві приватної власності належать нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 що підтверджується копією Реєстру прав власності на нерухоме майно та особовим рахунком № НОМЕР_1 на нежитлове приміщення (а.с.29,30).

На підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради «Про призначення управителя багатоквартирного будинку» від 15 лютого 2019 року № 58 комунальне підприємство «Деснянське» Чернігівської міської ради призначено управителем 427 багатоквартирних будинків (а.с. 10-15).

Зазначеним рішенням начальника управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради Куца Я.В. уповноважено на підписання договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від імені співвласників багатоквартирних будинків.

20 лютого 2019 року між управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради та Позивачем було укладено Договір № 2/366 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16-19).

Згідно з пунктами 1, 2, 3 зазначеного договору управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом на дату укладення договору, зазначені у додатку № 1 до договору, що є невід`ємною його частиною.

Відповідно до умов Договору, послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.

Послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Пунктом 6 договору передбачено, що кожний співвласник зобов`язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені договором, у свою чергу, управитель має право вимагати від співвласників оплату наданої послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором, вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надану послугу з управління в порядку і строки, встановлені законом та або договором.

Плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно додаткової угоди № 1 від 25.05.2021 до Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 2/366 від 20.02.2019 ціна на послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 з 01.06.2021 для власників нежитлових приміщень становила 4,7474 грн. за 1 кв. м. (а.с. 26).

Додатковою угодою № 2 від 25.09.2023 до Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 2/366 від 20.02.2019 сторони дійшли згоди викласти у новій редакції Додаток 1 Договору, у зв`язку зі змінами списку співвласників. Так, у додатку до Додаткової угоди № 2 у рядку під № 57 вказано ОСОБА_1 як власника квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 39,90 кв.м. (а.с. 27).

Додатковою угодою № 3 від 03.10.2024 до Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 2/366 від 20.02.2019 ціну на послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 з 03.10.2024 для власників нежитлових приміщень встановлено у розмірі 6,6929 грн. за 1 кв. м. (а.с. 28).

Відповідач, оплату за послуги з управління багатоквартирним будинком не вносив, у зв`язку з чим за період з 01.12.2020 по 30.06.2025 за ним утворилась заборгованість у загальному розмірі 10 846,45 грн, яка підтверджується Розрахунками плати та нарахування послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_1 на нежитлові приміщення власником якого є Відповідач (а.с. 31) та Довідкою від 08.08.2025 № 02-248, що засвідчені підписами службових осіб КП «Деснянське» та печаткою підприємства, є офіційними документами, за підробку яких передбачена кримінальна відповідальність (а.с.32).

На підтвердження відправлення Відповідачу рахунків на оплату послуг та актів виконаних робіт, Позивач долучив до матеріалів позовної заяви довідку підприємства за № 02-247 від 08.08.2025 (а.с. 39).

Підтвердженням надання послуг співвласникам будинку є звіти про виконання кошторису витрат на управління будинку за період з 2020 року по червень 2025 року (а.с. 33-38).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.04.2024 було відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з Відповідача заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком (а.с. 40).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14 травня 2015 року № 417-VIII.

Згідно з визначенням термінів, що наведено у частині першій статті 1 цього Закону: багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна (пункт 1); співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку (пункт 5); спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (пункт 6); допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення (пункт 2).

Відповідач є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, тому є співвласником всього спільного майна багатоквартирного будинку.

Належність нежитлового приміщення до категорії комерційної нерухомості (не призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців), а також те, що воно є ізольованим, а інші мешканці багатоквартирного будинку не є його співвласниками, не виключає наявність у Відповідача статусу співвласника багатоквартирного будинку, що породжує виникнення відповідних прав та обов`язків стосовно утримання спільного майна.

До такого правового висновку дійшов Верховний суд у постанові від 23.03.2023 у справі № 920/1343/21.

Статтею 322 Цивільного кодексу України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ. Зокрема, цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору. Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа-підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належить , зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг (частина перша статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, зокрема, що споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до частин другої, третьої статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов`язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Управитель у порядку та з періодичністю, визначеними договором, та/або на вимогу споживача зобов`язаний інформувати споживача про фактичні витрати та виконані (надані) роботи (послуги) з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Також, Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа-підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані: 1) забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; 2) забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; 3) використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням; 4) додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; 5) виконувати рішення зборів співвласників; 6) забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; 7) відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку; 8) додержуватися чистоти в місцях загального користування і тиші згідно з вимогами законодавства; 9) забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом; 10) своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Згідно із частиною першою, пунктом 7 частини другої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до частини першої, другої, третьої статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором . Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем. Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень. Отже, згідно зі загальним правилом, витрати на управління багатоквартирним будинком кожний співвласник несе пропорційно до його частки співвласника, незалежно від обставин використання спільного майна. Інше може бути визначено рішенням зборів співвласників або законодавством.

Зокрема, у постанові від 03 грудня 2019 року у справі № 910/6471/18 Велика Палата Верховного Суду вважала, що вказаний припис дозволяє зборам співвласників приймати рішення, згідно з яким розподілити між співвласниками будь-які витрати на управління багатоквартирним будинком інакше, ніж пропорційно до їхніх часток співвласника, тому скасувала судові рішення у частині задоволених позовних вимог і прийняла в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів у частині встановлення щомісячних внесків на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території для власників нежитлових приміщень.

У справі, що розглядається, не встановлено обставин, які б підтверджували, що рішенням загальних зборів співвласників чи договором погоджено інший порядок несення витрат на управління багатоквартирним будинком для власника нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Законодавством також таких особливостей не передбачено, тому за загальним правилом відповідач несе витрати на управління багатоквартирним будинком пропорційно до розміру частки співвласника.

Таким чином, посилання Відповідача на те, що належне йому нежитлове приміщення має окремий вихід на проїжджу частину та те що він не користується місцями загального користування та не споживає ці послуги не впливають на правильність вирішення спору, оскільки така обставина не виключає статусу його власника як співвласника спільного майна будинку та не звільняє від участі у витратах на управління ним.

Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Укладені між позивачем, як управителем, та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком та додаткові угоди до нього на час розгляду справи судом недійсними визнані не були, а тому відповідно до норм Цивільного кодексу України вони створюють для сторін права та обов`язки.

Посилання Відповідача на відсутність у додатку № 1 до договору нежитлового приміщення площею 39,9 кв.м., що належить йому на праві приватної власності пояснюється відсутністю на час укладання договору у підприємства інформації щодо власника вказаного нежитлового приміщення. Як наслідок, 25.09.2023 було укладено додаткову угоду № 2 де Відповідача було внесено до списку співвласників багатоквартирного будинку,

Разом з тим, суд звертає увагу, що відсутність у зазначеному списку не позбавляє обов`язку відповідача сплачувати послуги, як власника приміщення.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач надавав послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується звітами про виконання кошторису на утримання будинків та прибудинкової території. Однак, відповідач свої зобов`язання по оплаті за надані послуги з управління багатоквартирним будинком не виконував, у зв`язку з чим за період з 01 грудня 2020 року до 30 червня 2025 року виникла заборгованість у сумі 10846 грн. 45 коп.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом .

Відповідно до частини другої статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Доказів того, що Відповідач звертався до Позивача з приводу ненадання в повному обсязі чи надання неналежної якості послуг з управління багатоквартирним будинком, як це передбачено статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», матеріали справи не містять.

Крім того, Позивачем надано довідку про відсутність претензій щодо ненадання або неналежної якості послуг, тоді як відповідач належних і допустимих доказів на спростування цих обставин не надав.

За таких обставин, враховуючи викладене, положення законодавства, що відповідач, як власник нежитлового приміщення, зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, а також те, що відповідачем порушено зобов`язання щодо оплати за надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а тому суд знаходить підстави для задоволення вимог позивача і стягнення з відповідача заборгованості.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Комунального підприємства «Деснянське» Чернігівської міської ради (м. Чернігів, вул. Тролейбусна, буд. № 13; ідентифікаційний код юридичної особи - 03357731) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Деснянське» Чернігівської міської ради 10846 (десять тисяч вісімсот сорок шість) гривень 45 копійок заборгованості за надану послугу з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2020 по 30.06.2025.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Деснянське» Чернігівської міської ради 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Олег КОСЕНКО