Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №539/6834/25 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/6834/25

Провадження № 2/539/629/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 квітня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Левенко В. В.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 20 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (далі - ТОВ «ФК «Кредіплюс») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 164709 на суму 19 754 грн в електронній формі. Відповідач підписала договір, заяву на отримання кредиту (паспорт споживчого кредиту) та графік платежів електронним підписом одноразовим ідентифікатором 237c51a2. На виконання умов договору 20 грудня 2024 року первісний кредитор перерахував на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 грошові кошти, що підтверджується випискою з карткового рахунку АТ КБ «ПриватБанк», а також довідкою про перерахування коштів. Відповідно до пункту 2.2.1 кредитного договору сума 3 753,26 грн була спрямована на погашення комісії за надання кредиту.

16 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» і ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 16042025. 05 серпня 2025 року сторонами підписано реєстр прав вимог № 5 та акт приймання-передачі реєстру прав вимог № 5, відповідно до яких ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 164709.

Загальна сума заборгованості за реєстром становить 14 549,08 грн, з яких: тіло кредиту - 9 614,14 грн, відсотки - 3 829,94 грн, комісія - 305 грн; штрафні санкції - 800 грн.

Відповідач не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором, у встановлений строк кредит не повернула, проценти та комісію не сплатила.

На підставі викладеного ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 13 749,08 грн (тіло кредиту, відсотки, комісія), судовий збір - 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 7 000 грн.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подала.

Рух справи

24 грудня 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 грудня 2025 року справу № 539/6834/25 передано судді Пилипчуку М. М.

Суд на виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 11 квітня 2025 року звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

У відповіді, яка надійшла до суду з Відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 12 лютого 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповідь на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив, витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо заявлених у справі вимог.

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надало інформаційну довідку та виписку з карткового рахунку.

У судові засідання, призначені на 12 лютого 2026 року, 05 березня 2026 року та на 09 квітня 2026 року, сторони не з`явилися. Представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, вказував, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Судові повістки були направлені відповідачу за зареєстрованим місцем проживання. Відповідач, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи належним чином, в судові засідання не з`явилася, причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала. Суд вважає причини неявки відповідача у судові засідання неповажними.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 09 квітня 2026 року постановив ухвалу про проведення у справі заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що ОСОБА_1 20 грудня 2024 року підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором (237c51a2) заяву на отримання кредиту, в якій просила ТОВ «ФК «Кредіплюс» видати їй кредит у розмірі 19 754 грн.

ОСОБА_1 20 грудня 2024 року підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором (237c51a2) паспорт споживчого кредиту.

ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 20 грудня 2024 року уклали договір про споживчий кредит № 164709, підписаний позичальником електронним підписом 237c51a2.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору кредит надається в розмірі 19 754 грн, з яких 16 000,74 грн перераховуються на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 , а 3 753,26 грн спрямовуються на погашення комісії за надання кредиту. Проценти за користування кредитом - 330 % річних (фіксована). Строк кредитування - 126 днів (до 25 квітня 2025 року).

Факт перерахування 20 грудня 2024 року коштів на картку відповідача підтверджується випискою АТ КБ «ПриватБанк» з карткового рахунку № НОМЕР_2 , згідно з якою 20 грудня 2024 року на рахунок відповідача надійшло 16 600,74 грн (з урахуванням комісії банку за переказ), а також довідкою про перерахування коштів.

Відповідно до договору факторингу від 16 квітня 2025 року № 16042025, реєстру прав вимог від 05 серпня 2025 року № 5 та акта приймання-передачі реєстру прав вимог № 5 від 05 серпня 2025 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 164709.

Згідно з реєстром прав вимог № 5 загальна сума заборгованості становить 14 549,08 грн, у тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 9 614,14 грн, заборгованість за відсотками - 3 829,94 грн, заборгованість за комісією - 305 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 800 грн.

Позивач заявив вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 13 749,08 грн (без штрафних санкцій).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів у мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що договір про споживчий кредит, за яким позивач заявив вимоги у цій справі, укладений між первісним кредитором та відповідачем в електронному вигляді з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Матеріалами справи підтверджено факт підписання відповідачем договору про споживчий кредит, за умовами якого позичальнику передано грошові кошти у погодженому розмірі та на погоджений сторонами цього правочину строк, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача. Зазначений договір укладений у вигляді електронного документа: шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із Законом України «Про електронну комерцію».

Використання для підписання відповідачем кредитного договору одноразового ідентифікатора, який містить комбінацію букв та цифр, узгоджується із вимогами матеріального права. Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету не є можливим.

Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит.

За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Кредитний договір укладено з дотриманням вимог закону.

Як зазначено вище, заява на видачу кредиту та паспорт споживчого кредиту, кредитний договір, які підписані відповідачем, містять інформацію щодо кредитування, зокрема, суму кредиту, строк кредитування, розмір процентної ставки тощо.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (частина перша статті 1077 ЦК України).

Договір факторингу є підставою для сингулярного правонаступництва, в силу якого не відбувається припинення попереднього кредитного зобов`язання. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу на стороні кредитора у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного з їх учасників. Отже, у подібних випадках не відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі відступлення права вимоги новий кредитор замінює собою особу у всіх правах, що існували на момент здійснення відступлення і не припинилися внаслідок такої заміни кредитора у зобов`язанні (постанова Верховного Суду від 30 серпня 2022 року у справі № 466/3732/20).

Позивач довів, що він в установлений законом спосіб на підставі належним чином укладеного договору факторингу набув право вимоги до відповідача.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що відповідач уклала договір про споживчий кредит, фактично отримані кредитні грошові кошти у добровільному порядку на користь позивача не повернула, тому ТОВ «Юніт Капітал» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення заборгованості за вказаним договором.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладання кредитного договору, так і отримання позичальником грошових коштів на погоджених у кредитному договорі умовах та невиконання останньою свого обов`язку щодо своєчасного повернення коштів.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Укладаючи договір про надання фінансового кредиту відповідач повинна була достовірно знати про його умови та про наслідки невиконання нею умов цього договору, повинна була діяти добросовісно, а підписавши цей договір, вона погодилася з його умовами та взяла на себе зобов`язання, передбачені указаним правочином.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

За змістом частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 13 749,08 грн, у тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 9 614,14 грн, заборгованість за відсотками - 3 829,94 грн, заборгованість за комісією - 305 грн.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

ТОВ «Юніт Капітал» у цій справі заявило вимоги про стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 13 749,08 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Судові витрати складаються, зокрема, із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (додаток до позову). Оскільки позов задоволено, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано: договір про надання правничої допомоги від 10 вересня 2025 року № 10/09/25-02, додаткову угоду до нього від 11 вересня 2025 року № 25771367701, акт прийому-передачі наданих послуг від 25 листопада 2025 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 7073/10 від 19 жовтня 2018 року, довіреність від 10 вересня 2025 року. Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг адвокатом виконано: складання позовної заяви (2 год - 5 000 грн), вивчення матеріалів справи (2 год - 1 000 грн), підготовка адвокатського запиту (1 год - 500 грн), підготовка клопотання про витребування доказів (1 год - 500 грн). Загальна вартість - 7 000 грн.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 717/1699/22).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (підготовка позовної заяви, адвокатського запиту, клопотання про витребування доказів), а також те, що справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача в судових засіданнях. Керуючись принципами співмірності, розумності та справедливості, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 137, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 164709 від 20 грудня 2024 року у розмірі 13 749 (тринадцять тисяч сімсот сорок дев`ять) гривень 08 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс № 333; ЄДРПОУ - 43541163).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Суддя М. М. Пилипчук