Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №538/690/26 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/690/26

Провадження № 3/538/193/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року суддя Лохвицького районного суду Полтавської області Бондарь В.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, місце роботи, посада: ІНФОРМАЦІЯ_3 , командир другого відділення охорони взводу охорони, старший солдат, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

До Лохвицького районного суду Полтавської області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Так, згідно протоколу КИП/М № 14 про військове адміністративне правопорушення від 22.03.2026 року встановлено, що близько 18 год 30 хв 21.03.2026 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 на території ІНФОРМАЦІЯ_4 , маючи наявні ознаки алкогольного сп`яніння, виконував обов`язки військової служби, під час контрольної перевірки особового складу близько 18 год 30 хв 21.03.2026 року його було виявлено командиром підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_4 з ознаками алкогольного сп`яніння. Під час спілкування та з`ясування обставин виказав підозру у перебуванні старшого солдата ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Після цього його доставили до КНП "Лохвицька міська лікарня" Лохвицької міської ради для проведення медичного освідчення на стан алкогольного сп`яніння. Після огляду лікарем, йому було проведене медичне освідчення на стан алкогольного сп`яніння, висновок від 21.03.2026 року № 7 про перебування в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 зауважень та заперечень не мав, освідчення пройшов, з висновком був згідний. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-20 КУпАП розглядаються судом протягом доби.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився по невідомим суду причинам, обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення не спростував, дата, час та місце розгляду справи зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. Суддя, виходячи з норм статтей 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 . Його неявка навіть в одне судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, на теперішній час на офіційному сайті «Судова влада України» у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суддя враховує характер та обставини скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно чинного законодавства ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підтверджується: протоколом КИП/М № 14 про військове адміністративне правопорушення від 22.03.2026 року, висновком № 7 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, копією військового квитка ОСОБА_1 та іншими доказами, долученими до протоколу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Обставини, що пом`якшують відповідальність судом не встановлено.

Обставинами що обтяжують відповідальність судом не встановлено.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всих обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності вважає за необхідне ОСОБА_1 притягти до адміністративної відповідальності та призначити адміністративне стягнення передбачене санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Відповідно до ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Оскільки правопорушник ОСОБА_1 є військовослужбовцем, суд приходить до висновку, про доцільність звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

При накладенні адміністративного стягнення, з огляду на викладене, характер зробленого правопорушення і керуючись ст. ст. 40-1, 172-20 ч. 3, 245, 251, 280, 283-285, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суддя –

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області.

Суддя Лохвицького районного

суду Полтавської області В.А. Бондарь