Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №576/3339/25 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/3339/25

Провадження № 2/576/228/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 22 квітня 2007 року вони з відповідачем уклали шлюб, зареєстрований виконкомом Полошківської сільської ради Глухівського району Сумської області. За час перебування з відповідачем у зареєстрованому шлюбі у них народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Хоча їх син і досяг повноліття, однак на даний час він навчається на І курсі за ОС «Бакалавр» денної, державної форми навчання факультету технологічної і професійної освіти Глухівського національного педагогічного університету, не знаходиться на повному державному утриманні, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги імені ОСОБА_4 . При цьому, відповідач не надає матеріальної допомоги на навчання сина. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно від дня пред`явлення позову до суду і до закінчення донькою навчання, але не більше, як до досягнення нею віку 23 років. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1100,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 30 грудня 2025 року відкрито спрощене провадження у даній справі. Цього ж дня ухвала про відкриття провадження була направлена учасникам справи. Крім того, відповідачу були направлені копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачу був визначений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 08 січня 2026 року отримав копії ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками. А 15 січня 2026 року надіслав до суду відзив на позовну заяву. У відзиві зазначив, що позовні вимоги визнає частково. Свою позицію мотивує тим, що позивач і їх повнолітній син проживають за кордоном, працюють та отримують допомогу. З нього вже стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки. Їх повнолітній син навчається безплатно, дистанційно і будь-які витрати на його навчання фактично відсутні. Він і так регулярно надсилає їм кошти за кордон та утримує їх спільне житло в Україні. Син ніколи не казав, що потребує допомоги на навчання. Вважає, що стягнення з нього аліментів на утримання двох дітей у загальному розмірі 1/2 частини його заробітку не відповідає принципам розумності, справедливості та достатності. Просить суд стягнути з нього аліменти у розмірі прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, а судові витрати покласти на позивача.

Безпосередньо дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що від перебування у зареєстрованому шлюбі сторони мають повнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Хоча їх син і досяг повноліття, однак на даний час він навчається на І курсі за ОС «Бакалавр» денної, державної форми навчання факультету технологічної і професійної освіти Глухівського національного педагогічного університету, не знаходиться на повному державному утриманні.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, то батьки зобов`язані утримувати їх до віку 23 років за умови, що вони можуть надавати їм матеріальну допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи доводи сторін та досліджені докази у їх сукупності, суд встановив, що повнолітній син сторін проживає разом із позивачем за кордоном, має можливість отримувати дохід, навчання здійснюється дистанційно та є безоплатним, що свідчить про відсутність значних витрат, безпосередньо пов`язаних із навчальним процесом.

Разом з тим, сам по собі факт навчання об`єктивно обмежує можливості повнолітньої особи щодо повної фінансової самостійності, що зумовлює наявність певної потреби у матеріальній підтримці з боку батьків.

Водночас, суд зазначає, що така потреба у даному випадку не є доведеною у повному обсязі, заявленому позивачем, та має частковий характер, з огляду на можливість наявності у повнолітнього сина власних джерел доходу, а також відсутність доказів значних витрат на навчання.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що він має інший аліментний обов`язок щодо утримання неповнолітньої дитини, оскільки ним не подано жодного доказу, який би підтверджував даний факт.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд виходить із необхідності дотримання балансу між інтересами повнолітнього сина сторін, який продовжує навчання, а також з урахуванням реальних майнових можливостей платника аліментів.

Суд враховує, що відповідач частково надає матеріальну допомогу добровільно, а також несе додаткові витрати, пов`язані з утриманням спільного майна.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір аліментів у частці 1/4 доходу відповідача є завищеним та таким, що не повною мірою відповідає принципам розумності, справедливості та співмірності.

Визначаючи розмір аліментів, суд виходить із того, що він має бути необхідним і достатнім для забезпечення участі відповідача в утриманні повнолітнього сина, але водночас не повинен створювати надмірного фінансового навантаження з урахуванням інших його обов`язків.

З огляду на часткову фінансову самостійність повнолітнього сина, відсутність значних витрат на навчання, а також з метою забезпечення справедливого балансу інтересів сторін, суд вважає за доцільне позов задовольнити частково та визначити розмір аліментів у частці від доходу відповідача у розмірі 1/6 частини.

Такий розмір аліментів є обґрунтованим, співмірним та достатнім у конкретних правовідносинах і узгоджується із засадами сімейного законодавства.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, суд виходить із наступного.

Так, частинами 1 та 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову – на відповідача;

2) у разі відмови в позові – на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково (66,67%), то з відповідача необхідно стягнути на користь держави 807,51 грн. судових витрат по оплаті судового збору (1211,20х66,67%:100% = 807,51).

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1100,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача 733,37 грн. (1100х66,67%:100% = 733,37).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 178, 247, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення віку 23 років.

Стягування починати з 26 грудня 2025 року та аліменти сплачувати матері – ОСОБА_1 , зареєстрованій по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 733,37 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 807,51 грн. судового збору на користь держави.

Рішення в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон