Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №367/5053/21 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/5053/21

Провадження №2-а/367/94/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

02 квітня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Зайцевої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), начальника групи ВіПС (тип А) ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенанта ОСОБА_2 (старшого прикордонних нарядів в пункту пропуску) про скасування постанови № 012952 від 24.06.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище адміністративний позов, який позивач мотивує тим, що 22 червня 2021року відносно нього, начальником групи ВіПС (тип А) ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенантом ОСОБА_2 (старшого прикордонних нарядів в пункту пропуску) була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 24 червня 2021 року № 012952, відповідно до якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. З цієї постанови вбачається, що 24 червня 2021 року він перетнув державний кордон України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово недіючий пункт пропуску Державного кордону н.п. «Успенка», чим порушив вимоги п.3 постанови КМУ № 815 від 17.07.2019 року «Про затвердження Порядку в`їзду осіб, переміщених товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і в`їзду осіб, переміщення товарів з таких територій» тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Дану постанову отримав на руки при проходженні міждержавного пункту пропуску через Державний кордон України «Мілове» 24 червня 2021 року. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав. Відповідач повинен був надати, зокрема, належний відеозапис або довідку, або будь - які інші докази вчинення ним інкримінованого адміністративного правопорушення. Він має право на ознайомлення з доказами та надавати пояснення та докази та заперечення при розгляді справи, однак був позбавлений такої можливості. Відповідачем при складані постанови не з`ясовано, коли було виявлене правопорушення і чи дійсно воно було вчинено. Отже, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності. Вважає що адміністративне правопорушення мало формальний характер, оскільки, вчинено в стані крайньої необхідності, що не враховано відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Крім того, відповідачем порушено процесуальний порядок притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки йому не було надано доказів факту адміністративного правопорушення, повноваженою особою права і обов`язки не роз`яснювались, протокол йому не оголошувався, не запропоновано скористатись правом на юридичну допомогу, посадовою особою не визнались всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 012952 від 24.06.2021 року, винесеною начальником групи ВіПС (тип А) ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенантом ОСОБА_2 (старшого прикордонних нарядів в пункту пропуску) ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) про накладення на нього ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700, 00 грн. за порушення ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Закрити провадження по справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП України, за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 - 2 КУпАП. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) на його користь сплачені судові витрати у розмірі 454,00 грн.

На момент розгляду справи від відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), начальника групи ВіПС (тип А) ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенанта ОСОБА_2 (старшого прикордонних нарядів в пункту пропуску) відзиви на позовну заяву на адресу суду не надходило.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в матеріалах справи міститься заява, щодо розгляду справи за його відсутності, свої позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не забезпечили явку свого представника, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП, основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що 24 червня 2021 року начальником групи ІПК віпс (тип А) ІНФОРМАЦІЯ_5 (в/ч9938) лейтенантом ОСОБА_2 (старший прикордонних нарядів в пункті пропуску) було складено постанову про накладення адміністративного стягнення № 012952, згідно якої зазначено що 24.06.2021 о 18:20 в пункті пропуску «Мілове» під час здійснення прикордонного контролю виявлено гр. України ОСОБА_1 , який відповідно до інформації, наявної в базі даних Державної прикордонної служби України (далі - БД), 07.06.2021 виїхав з контрольованої території України до тимчасово окупованої території України (далі - ТОТ) через КПВВ «Новостроїцьке», а 24.06.2021 о 18:00 в`їхав на територію України з РФ через пункт пропуску «Мілове». Особою надано письмові пояснення, в яких вона зазначила, що 21.06.2021 близько 07:00 здійснила виїзд з ТОТ до РФ на напрямку н. п. Успенівка (ТОТ) - н. п. Матвєєв-Курган (РФ) в районі н. п. Ізварино, що також підтверджується витягом з БД, відповідно до якого відсутня інформація про виїзд її з ТОТ через КПВВ. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 3 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2019 № 815, відповідно до якого в`їзд /виїзд осіб на ТОТ та з таких територій здійснюється виключно через визначені КПВВ, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Вчинене правопорушення ОСОБА_1 не оспорював, вину свою визнав.

Згідно даної постанови визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700 гривень.

Постанова підписана Сіваковим М.О., жодних заперечень ОСОБА_1 не додано до постанови.

В основу винесеної постанови посадовою особою суб`єкта владних повноважень покладено визнання провини ОСОБА_1 у виявленому правопорушенні, що має ознаки складу, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За змістом ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 208 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 222-1 КУпАП, від імені органів Державної прикордонної служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) начальники органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України та їх заступники; 2) інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону України.

Згідно з п. 3 розділу ІІ Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 18 вересня 2013 року № 898, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 жовтня 2013 року за № 1729/2426, від імені Держприкордонслужби розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 222-1 КУпАП, та накладати адміністративні стягнення мають право:

1) начальники органів охорони державного кордону, командири загонів морської охорони та їх заступники; 2) начальники відділів прикордонної служби та їх перші заступники; 3) коменданти оперативно-бойових прикордонних комендатур та їх перші заступники; 4) начальники підрозділів (відділень (груп) інспекторів прикордонної служби, відділень (груп) дільничних інспекторів прикордонної служби, відділів спеціальних дій на воді) та командири кораблів, катерів і дивізіонів, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону України або суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи залучаються та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів; 5) старші змін прикордонних нарядів, старші прикордонних нарядів у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон або контрольних пунктах в`їзду-виїзду.

Проте відповідачем у порушення ч. ч. 2, 5 ст. 77 КАС України не було подано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, тобто на підтвердження правомірності винесеної відносно позивача ОСОБА_1 оскаржуваної постанови від 24 червня 2021 року № 012952.

При цьому, суд звертає увагу на те, що сам факт визнання особою вини у адміністративному правопорушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про накладення на таку особу стягнення за відсутності інших належних доказів, тому не звільняє посадову особу суб`єкта владних повноважень доводити правомірність прийнятого рішення.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 177/525/17.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не було надано доказів, що у діях позивача ОСОБА_1 , 24 червня 2021 року при перетині державного кордону України було встановлено порушення п. 3 «Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2019 року № 815, оскільки, не було доведено перетинання позивачем 24 червня 2021 року державного кордону України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово непрацюючий пункт пропуску «Мілове».

Наведене свідчить про відсутність будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що за відсутності достатності доказів в судовому засіданні було підтверджено доводи позивача про відсутність факту порушення ним п. 3 «Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2019 року № 815, що свідчить про неправомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Згідно з ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, постанова № 012952 від 24 червня 2021 року про накладення адміністративного стягнення винесена із суттєвим порушенням норм права, у зв`язку з чим, постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ч. 2 ст. 9, ч. 1 ст. 204-2, ст. 251, 252, 222-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ст. 2, 9, 10, 73-77, 139, 229, 241-246, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), начальника групи ВіПС (тип А) ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенанта ОСОБА_2 (старшого прикордонних нарядів в пункту пропуску) про скасування постанови № 012952 від 24.06.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 012952 від 24.06.2021 року, винесену начальником групи ВіПС (тип А) ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенантом ОСОБА_2 (старший прикордонних нарядів в пункту пропуску) щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за порушення ч. 1 ст. 204-2 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза