Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №361/13101/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/13101/25

Провадження № 2/361/5075/25

07.04.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

за участю секретаря Тихоненко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Грецьких Є.О. через підсистему “Електронний суд” звернувся до суду із даним позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі судового наказу №361/4266/25 від 28.05.2025 року, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області на користь ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 квітня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вказує, що не погоджується з визначеним судом розміром аліментів та, враховуючи, що судовий наказ після набрання ним законної сили скасуванню не підлягає, змушений звернутися з позовною заявою про зміну способу стягнення аліментів - з частки від доходу ( ) на тверду грошову суму.

Наголошував, що 15.03.2025 між позивачем - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (акт. запис №174), виданим Святошинським відділом ДРАЦС м. Києва. Нова родина позивача виховує двох дітей, один із яких є малолітнім. Це підтверджується свідоцтвом про народження від 30.05.2018, виданим Слов`янським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області. Позивач повністю забезпечує потреби та бере участь у вихованні дитини своєї дружини - ОСОБА_5 . Одночасно він продовжує брати активну участь у вихованні та забезпеченні своєї рідної дитини - ОСОБА_3 , що підтверджується квитанціями про перерахування коштів колишній дружині на його потреби. Позивач не працює у цивільних установах, а з 18.03.2025 року перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою від 24.04.2025 №8837/60/40/419, виданою командуванням частини. Інших доходів позивач не має. Також позивач несе витрати зі свого доходу на оплату орендованого житла, в якому проживає його нова сім`я. Це підтверджується договором оренди житлового приміщення №1 від 04 березня 2024 року, укладеним на ім`я його дружини - ОСОБА_4 , а також забезпечення побутових потреб родини, утримання дитини та матеріального забезпечення. За договором оренди житлового приміщення позивач щомісяця сплачує: орендну плату у розмірі 6000 грн щомісячні комунальні послуги у розмірі близько 2000 грн. Також на утриманні позивача перебуває його мати, яка працює прибиральницею у магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” та отримує мінімальну заробітну плату, а також дві неповнолітні сестри, які потребують догляду та матеріальної підтримки. Тому аліменти у розмірі 29 500 грн є надмірними з урахуванням реальних матеріальних можливостей позивача, який має сплачувати аліменти у розмірі частини всіх видів свого заробітку. Позивач систематично надає фінансову допомогу матері та сестрам, зокрема готівкові кошти під час відвідувань, забезпечуючи їхні життєві потреби, оскільки інша стороння допомога для них відсутня. Тому, позивач з вказаним розміром аліментів не погоджується, оскільки він є надмірним у його життєвій ситуації та не відповідає принципам розумності, справедливості та співмірності, визначеним ст. 182, 183, 192 Сімейного кодексу України.

Ухвалою суду від 15.12.2025 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторіну, якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ст.191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Бровари Броварського району Київської області народився ОСОБА_3 ; його батьками вказано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.17).

Згідно з судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області у справі №361/4266/25 від 28.05.2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 квітня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з частини другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

У відповідності до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст. ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Крім того, підставою для перегляду раніше визначеного розміру аліментів є також погіршення або поліпшення стану здоров`я учасників аліментних відносин.

Частиною 1 ст. 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може ухвалити рішення, зокрема, про зменшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті отримувача або платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 р. №3 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, позивач просить зменшити розмір аліментів з до частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили до повноліття дитини. При цьому, з наданих позивачем доказів на підтвердження позовних вимог, не дає підстави вважати, що в останнього відбулись зміни в сторону погіршення матеріального стану, або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я.

На переконання суду, підстави наведені в позовній заяві не є підставою для зменшення розміру аліментів на дитину ОСОБА_3 . Окрім цього, матеріалами справи жодним чином не підтверджено, що це погіршує матеріальний стан ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що підставою для зменшення раніше встановленого розміру аліментів є, зокрема, зміна матеріального або сімейного стану. Тобто позивачем має бути доведено, що його матеріальний або сімейний стан з моменту встановлення судовим рішенням розміру аліментів до моменту звернення до суду із позовом про зменшення розміру аліментів змінився настільки, що унеможливлює сплату ним аліментів у раніше визначеному розмірі.

Звертаючись з позовом до суду, позивач як не вказав обставин, що мають істотне значення для зменшення розміру аліментів, так і не надав доказів погіршення чи зміни матеріального стану/здоров`я.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Тому розмір аліментів, визначений судовим наказом Броварського міськрайонного суду Київської області від 28.05.2025 року у справі №361/4266/25 відповідає вимогам сімейного законодавства, а зменшення розміру аліментів, присуджених до стягнення, у зв`язку з тим, що у позивача погіршилося матеріальне становище, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини ОСОБА_3 та суперечитиме його інтересам.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги те, що позивач переконливих доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги не надав, суд не вбачає законних підстав для зменшення розміру аліментів, а тому в задоволенні позову потрібно відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 184, 192 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Суддя В.Червонописький