Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №285/917/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/917/26

провадження № 3/0285/576/26

08 квітня 2026 року м. Звягель

Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов

від Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області

за ч.3 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення

відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженки, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , інваліда ІІІ групи, пенсіонерки, —

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , повторно протягом року, 13.01.2026 близько 17:26 год, перебуваючи в приміщенні магазину «Траш», що розташований по вул Юрія Глухова, 21 в м. Звягель Житомирської області, здійснила дрібне викрадення чужого майна, а саме продуктів харчування на суму 218 грн, шляхом шахрайства, а саме намагалась розрахуватись несправною сувенірною купюрою номіналом 200 грн.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибула, причини своєї неявки не повідомила; про час і місце розгляду справи повідомлена в порядку, визначеному ст.277-2 КУпАП.

Судова повістка, що направлялась ОСОБА_1 , згідно трекінгу поштового відправлення була «вручена одержувачу 12.03.2026».

Окрім того, інформація про час та місце проведення судового засідання була оприлюднена на офіційному веб-порталі Судової влади України, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

Правова позиція Європейського суду з прав людини виходить із принципу належної процесуальної обачності (due diligence): сторона, яка знає або повинна знати про існування судового провадження відносно неї, зобов`язана виявляти розумну уважність до його перебігу та вживати заходів для участі в ньому. Неявка такої особи до суду без поважних причин за відсутності будь-яких активних дій з її боку свідчить про самоусунення від участі в процесі, а тому розгляд справи за її відсутності не порушуватиме гарантій ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дослідивши матеріали справи, приходжу наступного висновку.

Законодавство визначає крадіжку, як таємне викрадення чужого майна.

Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб.

Закон України №3886-IX від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, змінив редакцію ст.51 КУпАП та підвищив поріг вартості викраденого майна, що відмежовує адміністративне правопорушення (дрібне викрадення чужого майна) від кримінальної протиправності.

Так, для адміністративного правопорушення «дрібне викрадення чужого майна» (відповідно до змін) критерієм є вартість викраденого майна, яке станом на 01.01.2026 повинно складати не більше 3328 грн.

Адміністративна відповідальність за ч.3 ст.51 КУпАП настає в разі повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого ч.1 або ч.2 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення підтверджується матеріалами справи, зокрема:

даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №467155 від 12.02.2026;

копією рапорту про опрацювання заяви ОСОБА_2 (керуючий магазином) на службу 102 про вчинення крадіжки в магазині «Траш» шляхом використання підроблених коштів від 13.01.2026;

письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , який працює продавцем в магазині «Траш» та підтвердив обставини, викладені в протоколі;

копією фіскального чеку магазину «Траш» від 13.01.2026 на загальну суму 218 грн.

Постановою Звягельського міськрайонного суду від 25.08.2025 ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.51 КУпАП. При цьому це не призвело до її виправлення і вона продовжує вчиняти адміністративні правопорушення.

Оцінюючи надані докази, приходжу висновку, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинила порушення, що посягає на власність, та її дії вірно кваліфіковані за ч.3 ст.51 КУпАП. За таких обставин, її слід визнати винною у вчиненні вищезазначеного правопорушення. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.

Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових порушень. Виходячи з цієї мети, а також принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення; всі обставини справи в їх сукупності; особу ОСОБА_1 та вважаю, що до неї слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, – що буде необхідним для виправлення, достатнім для виконання завдань КУпАП та можливим недопущенням продовження вчинення правопорушень або настання більш тяжких наслідків.

Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні.

З винної особи також належить стягнути судовий збір відповідно до ст.401 КУпАП.

Керуючись статтями 33-35, 36, 51, 280, 283, 284 КУпАП, –

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_4 винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.51 КУпАП,

та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги на неї через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин