Вирок від 07 квітня 2026 р. у справі №935/2972/25 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2972/25

Провадження № 1-кп/935/160/26

ВИРОК

Іменем України

08 квітня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , роглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні Коростишівського районного суду Житомирської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060650000325 від 30.10.2025, на підставі угоди про визнання винуватості від 28.11.2025 та обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коростишів Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є фізичною особою підприємцем, депутатом та особою з обмеженими можливостями не є, не судимий, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

30.10.2025 близько 17 години 45 хвилин водій ОСОБА_4 керуючи технічно справним вантажним автокраном марки «КАМАЗ» модель «55111» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », рухаючись заднім ходом по під`їзній дорозі до території підприємства №37а, розташованого по вулиці Романа Шухевича в м. Коростишів Житомирського району Житомирської області, в порушення вимог п. 2.3 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - ПДР України), згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», не був уважним під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну та порушуючи вимоги п. 10.1. та п. 10.9. ПДР України, відповідно до яких: «10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», «10.9. Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб», проявив злочинну самовпевненість, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху та під час руху заднім ходом не звернувшись за допомогою інших осіб, своїми діями створив небезпеку для пішохода і внаслідок чого задньою частиною керованого ним транспортного засобу, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився по заду вказаного транспортного засобу.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці пригоди.

Грубе порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 10.1 та 10.9. ПДР України перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_4 , своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у висунутому обвинуваченні за ч.2 ст.286 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиросердно розкаявся.

До суду представником потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ОСОБА_9 подана заява про розгляд кримінального провадження без їх участі, щодо затвердження угоди про визнання винуватості не заперечують.

28 листопада 2025 року між прокурором Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості, відповідно до змісту якої обвинувачений беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України в обсязі обвинувального акту у судовому провадженні та сторони угоди погоджують призначення ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки без позбавленням права керувати транспортними засобами, із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості судом під час судового засідання з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє:

- що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

- наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України;

- характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;

- вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

У результаті вивчення документів досудового розслідування та опитування учасників кримінального провадження суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості, укладена 28 листопада 2025 року між прокурором Коростишівської окружної прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідає положенням КПК України та КК України і підлягає затвердженню оскільки:

- умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, зокрема правильною є правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України, як умисні дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого;

- умови угоди відповідають інтересам суспільства;

- умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

- відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним;

- відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим зобов`язань, взятих на себе за угодою;

- наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Покарання узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості відповідає положенням ст. 65 КК України, зокрема таке покарання визначено в межах встановлених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного: одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,є фізичною особою підприємцем та надає автомобільні вантажо-підйомні послуги на крані, за місцем проживання характеризується позитивно, як чуйний та добрий чоловік, має міцну родину, доглядає та утримує свою матір ОСОБА_12 , яка є інвалідом 2 групи, не судимий, обставини, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення,добровільне відшкодування завданого збитку), обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 листопада 2025 року між ним та прокурором.

Захисник ОСОБА_5 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 листопада 2025 року між ОСОБА_13 та прокурором, оскільки вона відповідає нормам кримінально-процесуального законодавства України, укладення якої було добровільним, ОСОБА_4 щиро розкаявся, відшкодував потерпілим шкоду, примирився з потерпілими.

Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про винуватість дотримані вимоги КК та КПК України, обвинувачений беззастережно визнав свою провину, просив угоду затвердити та призначити обвинуваченому, узгоджене в угоді покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами, із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про скасування арешту у кримінальному провадженні вирішити відповідно до ч.4 ст.174 КПК України.

Питання про процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні вирішити відповідно до вимог ст.100, 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 65 КК України, ст. 373-376, 100, 124, 174, 395, 472-475 КПК України, суд,

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 листопада 2025 року між прокурором Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, та призначити узгоджене угодою про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном 1 (один) рік, в період якого, відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати його періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати, накладений ухвалою слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 21.11.2025, арешт у виді заборони права на відчуження та розпорядження на автопоїзд у складі тягача марки "SCANIA" моделі "R114" з державним номерним знаком " НОМЕР_2 " та напівпричіпу марки "GROENEWEGEN" моделі "DRO 12-27" з державним номерним знаком " НОМЕР_3 ", який навантажений кам`яною сировиною об`ємом 4,28 метрів кубічних, автокран марки "КАМАЗ" моделі "55111" з державним номерним знаком " НОМЕР_1 ", мобільний телефон марки "POCO", моделі "X6 PRO 5G", сірого кольору ( у чохлі чорного кольору) з наявними IMEI: 1) НОМЕР_4 , 2) НОМЕР_5 , та з наявними сім-картами операторів зв`язку з номерами: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , мобільний телефон марки "Redmi", моделі "9T", синього кольору ( у чохлі чорного кольору) з наявними IMEI: 1) НОМЕР_8 , 2) НОМЕР_9 , та з наявною сім-картою оператора зв`язку з номером: НОМЕР_10 , повернувши власнику.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судових експертиз у розмірах 6361,20 гривень та 3565,60 гривень.

Речові докази: автопоїзд у складі тягача марки "SCANIA" моделі "R114" з державним номерним знаком " НОМЕР_2 " та напівпричіпу марки "GROENEWEGEN" моделі "DRO 12-27" з державним номерним знаком " НОМЕР_3 ", мобільний телефон марки "Redmi", моделі "9T", синього кольору ( у чохлі чорного кольору) з наявними IMEI: 1) НОМЕР_8 , 2) НОМЕР_9 , та з наявною сім-картою оператора зв`язку з номером: НОМЕР_10 -залишити у розпорядженні потерпілої ОСОБА_7 ;кам`яну сировину об`ємом 4,28 метрів кубічних-залишити у розпорядженні ОСОБА_14 ; автокран марки "КАМАЗ" моделі "55111" з державним номерним знаком " НОМЕР_1 ", мобільний телефон марки "POCO", моделі "X6 PRO 5G", сірого кольору ( у чохлі чорного кольору) з наявними IMEI: 1) НОМЕР_4 , 2) НОМЕР_5 , та з наявними сім-картами операторів зв`язку з номерами: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 -залишити у розпорядженні ОСОБА_4 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості, відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК України може бути оскаржений обвинуваченим та його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1