Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №303/1125/25 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/1125/25

Провадження № 2-а/303/18/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Торинець Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 140 від 06.02.2025, вказуючи, що 30.01.2025 працівники поліції та ТЦК повідомили його про те, що він перебуває в розшуку. Він повідомив працівників ТЦК, що за станом здоров`я виключений з військового обліку та не є військовозобов`язаним, однак йому запропонували прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , на що він погодився. У подальшому в приміщенні ТЦК він повідомив, що згідно довідки ВЛК від 07.11.2023 №303 він виключений з військового обліку, а відповідно не має обов`язку оновлювати військово-облікові данні і безпідставно перебуває в розшуку. Не дивлячись на вказані обставини посадовими особами ТЦК складено протокол №140 про вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, розгляд якого відбудеться 06.02.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . З даним протоколом він не погодився та подав на нього заперечення, де викладено всі обставини та надано підтверджуючі дані його заперечень. Однак його заперечення до уваги посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 до уваги не взято та винесено постанову №140 у справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень. Постанову винесено неправомірно, з порушенням процедури розгляду та складання, а також не доведено вчинення ним адміністративного правопорушення. Вважав постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує його права, з огляду на наступне. У відповідності до довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ № 305423 він має ІІІ групу інвалідності загального захворювання без терміну переогляду. Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 07.11.2023 солдат запасу ОСОБА_1 на підставі статті 39 «а» графи ІІ розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військової служби. У протоколі про адміністративне правопорушення №140 від 30.01.2025 зазначено, що правопорушення було виявлено 31.01.2025, тобто після того як складено протокол. Даний протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Із оскаржуваної постанови неможливо встановити наявність кваліфікуючих ознак інкримінованого йому адміністративного правопорушення, що є неповним та неконкретним визначенням складу адміністративного правопорушення, в якому його визнано винним. Вказані неточності призводять до порушення права на захист, оскільки особа, стосовно якої складено таку постанову позбавлена можливості у достатній мірі зрозуміти суть обвинувачення та захищатися від нього. У вступній частині постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності зазначено, що прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_3 06.02.2025, під час звіряння облікових даних військовозобов`язаного, було виявлено в його діях склад адміністративного правопорушення та було складено протокол про адміністративне правопорушення. З оскаржуваної постанови неможливо встановити що саме він порушив, коли та за яких обставин. Також з протоколу про адміністративне правопорушення № 140 від 30.01.2025 та з постанови у справі про адміністративне правопорушення №140 від 06.02.2025 неможливо зрозуміти склад адміністративного правопорушення. Крім того, при складанні цих документів дата вчинення адміністративного правопорушення є різною (в протоколі 31.01.2025, а згідно постанови 06.02.2025). Просив позовні вимоги задовольнити, скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №140 від 06.02.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП., справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови залишено без руху, встановлено строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.03.2025 відкрито провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 подав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав у повному обсязі з наступних підстав. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №140 від 30.01.2025 військовозобов`язаний ОСОБА_1 не уточнив свої персональні дані, чим порушив абзац 3 пп. 10-1 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», додатку 2 до Порядку, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП. Позивач до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою оновлення персональних даних у передбачений законом строк не прибув, через центр надання адміністративних послуг військовозобов`язаного або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста - не уточнював. Крім того, позивач у своїх поясненнях у протоколі та позовній заяві визнає свою неявку до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх персональних даних. Згідно з п. 3.8 глави 3 розділу Положення про лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08 2008 №402, постанова ВЛК районних, міських ТПК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. До надходження результатів розгляду штатною ВЛК щодо непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку особа є військовозобов`язаною, оскільки рішення щодо придатності військовозобов`язано не прийнято. На момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, громадянин ОСОБА_1 був військовозобов`язаним, який перебував на військовому обліку військовозобов`язаних та порушив правила військового обліку. З огляду на зазначене, вважав вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Позивач надав суду відповідь на відзив, в якому вважав заперечення відповідача необґрунтованими. У відзиві на позов представником відповідача зазначено, що позивач у своїх поясненнях у протоколі та позовній заяві визнає свою неявку до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх персональних даних, що не відповідає дійсності оскільки він 30.01.2025 був зупинений працівниками поліції та ТЦК і за результатами перевірки документів йому повідомили, що у відповідності до даних з реєстру «Оберіг» він перебуває в розшуку. На зазначене він повідомив, що за станом здоров`я виключений з військового обліку та не є військовозобов`язаним, однак йому було запропоновано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , на що він погодився. У подальшому в приміщенні ТЦК ним було повідомлено про наявність підстав для виключення його з військового обліку, тому в нього не було обов`язку оновлювати військово-облікові данні и він безпідставно перебуває в розшуку. У відповідності до довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ № 305423 він має ІІІ групу інвалідності загального захворювання без терміну переогляду. У відповідності до довідки військово-лікарської комісії від 07.11.2023 солдат запасу ОСОБА_1 на підставі статті 39 «а» графи ІІ розкладу хвороб не придатний до військової служби з виключенням з військової служби. «Виключений з військового обліку» означає, що особа втрачає статус військовозобов`язаного та на неї не поширюються обов`язки з військового обліку. Зокрема така особа не може бути призвана під час мобілізації, після виключення з обліку не зобов`язана проходити ВЛК, оновлювати облікові дані, такій особі не можна вручати повістку. Це поняття є постійним і особа не повинна знову ставати на військовий облік. Не дивлячись на вказані обставини посадовими особами ТЦК було складено протокол №140 про вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, розгляд якого відбувся 06.02.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи вищевикладене він не погоджується з даним протоколом, вважає його безпідставним, неправомірним та таким, що прямо порушує його права, в зв`язку з чим ним було подано заперечення на вищевказаний протокол, де викладено всі обставини та надано підтверджуючі дані його заперечень. Однак його заперечення до уваги посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 не взято та винесено постанову №140 за справою про адміністративне правопорушення, у відповідності до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень. Постанову винесено неправомірно, з порушенням процедури розгляду та складання самої постанови, не доведено вчинення ним адміністративного правопорушення. Відповідач спотворює обставини справи, інкримінуючи йому порушення, яке він не вчиняв. Він безперешкодно разом з працівниками ТЦК прибув до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , надав пояснення, в подальшому прибув для розгляду протоколу та надав заперечення відносно нього. Крім того, у відзиві на позов представник відповідача зауважує, що громадянин ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою оновлення персональних даних у передбачений законом строк не прибував, через ЦНАП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста - не уточнював. У відзиві відповідач посилається на те, що до надходження результатів розгляду штатною ВЛК щодо непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку особа є військовозобов`язаною, оскільки рішення щодо придатності військовозобов`язаного не прийнято, не аргументуючи свої слова жодними нормативно-правовими актами, нормами закону, чим визнає свою бездіяльність з приводу незавершення процедури виключення його з військового обліку та перекладаючи на нього відповідальність за свою бездіяльність. Виключення з військового обліку військовозобов`язаного має чітко визначений алгоритм дій для здійснення якого Порядком №1487 (до 05.01.2023 Порядком №921) передбачена обов`язкова особиста присутність військовозобов`язаного у ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не обмежена лише проставленням відповідної відмітки у військово-обліковому документі (військовому квитку або тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного). 07.11.2023 комісією ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 проведено медичний огляд та видано довідку про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку. На підставі вказаної довідки ВЛК посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 повинні були вчинити відповідні передбачені законом дії. У контексті наведених обставин обов`язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення його з військового обліку, на який він не має впливу, не може створювати негативних наслідків, що в даній спірній ситуації проявилось у винесенні неправомірної постанови за справою про адміністративне правопорушення № 140 від 06.02.2025. У відзиві відповідач посилається на той факт, що до військово-облікового документу громадянина вносяться дані про виключення з військового обліку, а його документах така відмітка відсутня. Даний факт свідчить виключно про порушення процедури ведення обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 та їх бездіяльність з приводу незавершення процедури виключення його з військового обліку. Додатково варто зазначити, що незавершення процедури та непроставлення відмітки про виключення його з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності. Більш того, у відзиві на позовну заяву представником відповідача не надано роз`яснень щодо обставин незавершення процедури виключення його з військового обліку та невнесення до військово-облікового документу відповідної відмітки, що у відповідності до закону покладається саме на нього. Його право на виконання відносно нього встановлених законом гарантій на належне документальне оформлення виключення з військового обліку не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за здійснення процедури виключення осіб з військового обліку. Вважав, що ІНФОРМАЦІЯ_4 допущено протиправну бездіяльність, наслідком якої є винесення неправомірної постанови у справі про адміністративне правопорушення серії № 140 від 06.02.2025, яка підлягає скасуванню з огляду на її безпідставність та численні порушення з боку працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник відповідача у додаткових письмових поясненнях та в судовому засіданні пояснив суду, що процедура виключення з військового обліку передбачена п. 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, який передбачає, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього порядку. Згідно п. 79 зазначеного порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього. Тобто виключення з військового обліку повинно відбуватися в спосіб визначений зазначеним Порядком, тобто за особистої присутності цієї особи, але позивач після отримання довідки ВЛК №303 від 07.11.2023 з паспортом громадянина України та військово-обліковим документом до відповідача з питання виключення його з обліку не прибув. У військовому квитку позивача відсутня відмітка про виключення його з військового обліку. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 N2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану. Згідно з пунктом 3.8 глави 3 (Медичний огляд військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період) розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджено наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, в редакції чинній на момент винесення рішення № 303 від 07.11.2023, постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд. Тобто, позивач не виявив бажання бути виключеним з військового обліку військовозобов`язаних протягом строку чинності довідки ВЛК (додаток 4 до положення). Станом на 30.01.2025, за даним Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів, позивач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 18.03.2023. Відтак, ІНФОРМАЦІЯ_6 діяв в межах та спосіб, визначений Конституцією України та Законами України, відповідно до покладених на нього завдань та наданих повноважень, згідно з Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 23.02.2022 №154. Просив у задоволенні позовні позовних вимог відмовити повністю.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

З копії довідки до акта медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ № 305423 встановлено, що позивачу встановлено третю групу інвалідності загального захворювання, без терміну переогляду.

Позивач надав суду копію військового квитка НОМЕР_1 на його ім`я, в якому наявна відмітка про його перебування на військовому обліку з 16.01.1991, а також копію довідки військово-лікарської комісії від 07.11.2023 з якої встановлено, що позивач пройшов медичний огляд і на підставі встановленого діагнозу не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що ОСОБА_1 у визначений законодавством строк не уточнив свої персональні дані, відповідно до абз. 3 пп. 10-1 п. 1 додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 (зі змінами), вчинивши своїми діями адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП. Враховуючи, що ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 06.02.2025, під час звіряння облікових даних військовозобов`язаного було виявлено в його діях склад вказаного адміністративного правопорушення та складено протокол про адміністративне правопорушення. Враховуючи, що ОСОБА_1 вину свою не визнає, надав заперечення до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому повідомив що згідно довідки ВЛК є непридатним з виключенням з військового обліку, на даний час ОСОБА_1 не є виключеним з військового обліку, що підтверджується копією військового квитка. Постановлено визнати ОСОБА_1 винним у вчинення адміністративного правопорушенням та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Частина 3 ст. 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період і тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Приписи ст. 251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ч. ч. 1-3 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі №295/3099/17.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості особи.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а).

Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Суб`єкт адміністративного проступку - особливий (військовозобов`язані, призовники).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Вказана норма КУпАП є бланкетною, тому в постанові має бути зазначено норму нормативно-правового акта, яку порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Притягуючи позивача до відповідач посилався на абз. 3 пп. 10-1 п. 1 додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022

Згідно абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 ще на 30 діб, Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 продовжено ще на 30 діб, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 продовжено ще на 90 діб, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 продовжено ще на 90 діб, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022 продовжено ще на 90 діб, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 продовжено ще на 90 діб, Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 продовжено ще на 90 діб.

Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 оголошено про проведення загальної мобілізації.

Приписами абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон № 3543-ХІІ) особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з ст. 26 Закону № 3543-ХІІ, відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників.

Посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-ХІІ).

За положеннями частини 10 статті 1 Закону № 2232-ХІІ Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів №1487 (далі Порядок №1487) є нормативно-правовим документом, який прийнято та затверджено Кабінетом Міністрів України відповідно до частини п`ятої статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

За положенням п. 14 Порядку, військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються).

У силу п. 16 Порядку №1487 Військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки.

Персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Абзац 3 пп. 10-1 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», які є додатком до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 у редакції, що діяв на час притягнення позивача до адміністративної відповідальності передбачав, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Порядок №1487 є нормативно-правовим актом який входить в систему законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024 встановлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року №2105-ІХ передбачено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, у разі перебування на території України, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Таким чином, громадянин України, який перебуває на військовому обліку, був зобов`язаний уточнити вказані дані у період з 18.05.2024 по 16.07.2024, в порядку передбаченому зазначеним Законом та п. 81 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, який передбачав, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктами 15, 15-1 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку.

Невиконання цього обов`язку є порушенням правил військового обліку.

Судом встановлено, що позивач є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , але у встановлений законом строк, тобто до 16.07.2024, жодним з передбачених способів не уточнив персональні дані. Зазначена обставина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не оспорюється позивачем.

Та обставина, що 7.11.2023 ВЛК було видано довідку про його непридатність до військової служби із зняттям з військового обліку на підставі ст. 39 «а» графи ІІ розкладу хвороб, не свідчить про його зняття з військового обліку, оскільки зазначена постанова ВЛК може бути підставою для зняття з військового обліку відповідно до встановленого Законом порядку. Відповідне рішення про зняття з військового обліку приймається виключно территоріальним центром і поки воно не прийнято позивач вважається військовозобов`язаним та має виконувати покладені на нього зобов`язання.

Таким чином, судом встановлено, що в діях позивача наявний склад правопорушення, що передбачений ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Посилання позивача на неправильне зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення, постанові про притягнення до адміністративної відповідальності дат виявлення правопорушення не має правового значення, оскільки не впливає на кваліфікацію дій правопорушника.

Водночас ч. 9 ст. 38 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Із наданої суду облікової картки військовозобов`язаного ОСОБА_1 встановлено, що він перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У зазначеній картці міститься запис від 17.10.2024 про порушення ВО. З приводу зазначеного запису представник відповідача пояснив суду, що ІНФОРМАЦІЯ_8 було виявлено, що ОСОБА_1 допустив порушення правил військового обліку, оскільки в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що містить персональні дані про всіх військовозобов`язаних громадян України «Оберіг» не було відмітки про оновлення даних, тому в карточці військовозобов`язаного ОСОБА_1 автоматично з`явилася запис про порушення, про що зверненням № 19143 повідомлено Національну поліцію.

Таким чином, судом встановлено, що направляючи таке звернення до ІНФОРМАЦІЯ_9 достовірно знав про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП 17.10.2024, тобто в зазначену дату було виявлено його вчинення.

За таких обставин та виходячи з положень ч. 9 ст. 38 КУпАП на ОСОБА_1 можливо було накласти адміністративне стягнення протягом трьох місяців з дня його виявлення, а саме до 17.01.2025, але постанова у справі про адміністративне правопорушення постановлена 06.02.2025, тобто за межами строку накладення адміністративного стягнення, хоча п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене та положення п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закриттю.

Керуючись ст. 72, 77, 90, 241-246, 268-272, 286 КАС України, ст. 19 Конституції України, ст. 38, 79, 210, 235, 245, 247, 251, 252, 280, 283, КУпАП, ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ЗУ «Про оборону України», прикінцевими та перехідними положеннями ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», «Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», «Правилами військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_3 ) про скасування постанови - задовольнити.

Постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 № 140 від 06 лютого 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП ОСОБА_1 - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя