Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №521/2337/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/2337/26

Номер провадження 3/521/1390/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Кузьменко Н.Л.,

з секретарем – Табарчук Н.С.,

за участю:

представника митниці – Крікунової С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси матеріали справи, що надійшли з Одеської митниці Держмитнслужби України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ (нині – Подільськ) Одеської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , відомості про сімейний стан та працевлаштування відсутні, проживаючого за адреосю: АДРЕСА_1 ,

за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 471 МК України, -

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про порушення митних правил вбачається, що 08.12.2025 року о 11 годині 30 хвилин в зону діяльності відділу митного оформлення №2 пункту пропуску «Табаки» митного поста «Придунайський» Одеської митниці в напрямку руху «виїзд з митної території України» прибув рейсовий мікроавтобус марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER», держаний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації Молдова, кузов № НОМЕР_3 , під керуванням громадянина Молдови ОСОБА_2 , який прямував з України (м. Ізмаїл) до Кишиніва ( ОСОБА_3 ) , разом з пасажирами, в тому числі й з громадянином України ОСОБА_1 , який слідував в Молдову (м. Кишинів).

Під час здійснення митного контролю та усного опитування пасажири, зокрема й громадянин України ОСОБА_1 , який прямував у автомобілі марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER», держаний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації Молдова, кузов № НОМЕР_3 , заявили про наявність особистих речей та повідомили про відсутність товарів та предметів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, тобто своїми діями засвідчили факти, що мають юридичне значення.

На підставі оцінки та аналізу ризиків, було прийнято рішення про переведення митного огляду транспортного засобу, вантажу та особистих речей водія та пасажирів, які прямували у вказаному автомобілі.

В ході проведення спільного прикордонно - митного огляду вказаного транспортного засобу, переміщуваного вантажу, багажу та особистих речей водія й пасажирів, у громадянина України України ОСОБА_1 , в його ручній поклажі - сумці з особистими речами, було виявлено предмети, які мають характерні ознаки, що можуть свідчити про їх приналежність до культурних або історичних цінностей, які не було заявлено при усному опитуванні та не задекларовано, які також переміщувались нею без будь - яких дозвільних документів, а саме:

1) «державний кредитний білет» – 1 шт. 1909 року випуску, номіналом «двадцять п`ять рублів» серійний номер НОМЕР_4 ;

2) «державний кредитний білет» – 1 шт. номіналом «десять рублів» 1909 року випуску, серійний номер НОМЕР_5 .

За результатами проведеного огляду було складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 08.12.2025 UA500400/2025/000418.

Вищезазначені предмети переміщувались у салоні вказаного автомобіля марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER», держаний номер НОМЕР_2 , країна реєстрації Молдова, кузов № НОМЕР_3 , та знаходились у ручній поклажі громадянина України ОСОБА_1 , а саме: у паперовому конверті в сумці з його особистими речами, серед інших переміщуваних ним предметів. Доступ до виявленого товару нічим не було ускладнено, виявлення стало можливе після звичайного візуального огляду автомобіля, відкриття багажних місць та ручної поклажі пасажирів, без застосування технічних засобів митного контролю.

На момент перетину митного кордону України жодних дозвільних документів на переміщення вищевказаних предметів громадянин України ОСОБА_1 співробітникам митного органу не надав.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 , вчинив дії, що мають ознаки недекларування (не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей, визначених МК України, про товари, які переміщував через митний кордон України), тобто не задекларував предмети, які підлягали обов`язковому декларуванню та підпадали під встановлені законодавством України обмеження та/або заборони щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, оскільки мають характерні ознаки, що можуть свідчити про їх приналежність до культурних або історичних цінностей.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 471 МК України

У зв`язку з чим, у відношенні гр. України ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0830/UA500000/2025 від 08.12.2025 року за ч. 3 ст. 471 МК України.

Особа, яка притягається до відповідальності – ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, хоча завчасно повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи на наявні в матеріалах справи контактні дані. Заяв чи клопотань до суду не надходило. Крім того, дата, час та місце розгляду справи була завчасно оприлюднена на сайті Хаджибейського районного суду м. Одеси в розділі «Розклад засідань».

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що особа проігнорувала судовий виклик та самостійно не проявила є жодного інтересу до справи, є підстави вважати, що така поведінка особи свідчить про небажання приймати участь під час розгляду справи та, можливо, як спосіб особи затягнути розгляд справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без її участі.

Представник митниці у судовому засіданні протокол підтримала та вважала, що вина доведена повністю матеріалами справи. Просила притягнути ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 471 МК України.

Вислухавши представника митниці та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Згідно ч. 3 ст. 471 МК України відповідальність настає за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.

Згідно примітки ст. 471 МК України - недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений МК України, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»).

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 08.12.2025 року, під час проходження митного контролю, за встановленою формою не заявив про перевезення у власному багажі предметів, обмежених до переміщення через митний кордон України.

А саме намагався перемістити через митний кордон України паперові грошові знаки датовані 1909 роком у кількості 2 штуки.

Виявлені предмети переміщувались без ознак приховування та їй виявлення не було ускладнене у будь - який спосіб.

Вказані предмети були вилучені співробітниками митниці на підставі ст. 511 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», культурні цінності - об`єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, зокрема, це рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування, а також предмети, пов`язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури.

Процес вивезення об`єктів культурної цінності передбачає певну процедуру, та підлягають обов`язковій державній експертизі, за результатами якої центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, приймає рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей та у разі прийняття рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей. Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється (ст. 11, 12, 13 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»).

При цьому, зазначеним законом визначено, що порядок вивезення культурних цінностей застосовується до всіх культурних цінностей незалежно від форми власності та є обов`язковим до виконання для всіх фізичних та юридичних осіб, які перебувають чи ведуть свою діяльність на території України.

Крім того, частиною 12 додатку №1 до пункту 1.5 Інструкції «Про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року за № 258, передбачено, що на вивезення (тимчасове вивезення) дозвіл Державної служби контролю не потрібен при вивезенні значків, пам`ятних знаків, настільних медалей, ювілейних та пам`ятних монет, банкнот, які не є засобом платежу (крім вітчизняних та зарубіжних монет із дорогоцінних і недорогоцінних металів, паперових грошових знаків до 1960 року включно).

Відповідно до Акту проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA500400/2025/000418 від 08.12.2025 року вбачається, що у пасажира – гр. Самокиша ВВ виявлено дві старовинних банкноти (двадцять п`ять рублей 1909 року, десять рублей 1909 року). Відповідно до фототаблиці вбачається, що виявлених банкнотах вказано дату їх випуску – 1909 року.

Тобто, оскільки виявлені паперові грошові знаки (банкноти) датовані до 1960 року, в незалежності від того чи відносяться вони до культурно-історичної цінності та незалежно від їх вартості, їх вивезення за межі митної території України здійснюється на підставі відповідного дозволу та з обов`язковим письмовим декларуванням (частина 12 додатку №1 до пункту 1.5 Інструкції «Про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року за № 258).

На момент проходження митного контролю жодних дозвільних документів на переміщення виявлених та вилучених предметів гр. ОСОБА_1 не надав та відповідне декларування за встановленою формою не здійснив.

Складений протокол про порушення митних правил містить у собі суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин із зазначенням конкретних дій (бездіяльності) ОСОБА_1 за що передбачена відповідальність згідно з ч. 3 ст. 471 МК України. Будь-яких недоліків, які не дозволяють суду об`єктивно розглянути справу, протокол не містить. Даний доказ узгоджується з іншими матеріалами справи, сумнівів у його допустимості не викликає.

Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується та узгоджується з наявними в матеріалах справи документами, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття та запобігання вчиненню нових правопорушень як самими правопорушником, так і іншими особами, а також приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , відсутність даних про його притягнення за будь-які порушення митних правил у попередніх періодах, суд приходить до висновку про те, що до ОСОБА_1 можливо застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі з конфіскацією предметів правопорушення.

Документів про наявність у ОСОБА_1 пільг для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять, тому, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, слід стягнути судовий збір за ставкою 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вирішуючи питання про стягнення витрат, понесених митницею суд виходить з наступного.

Згідно довідки про витрати митного органу в справі про порушення митних правил №0830/UA500000/2025 від 08.12.2025 року вбачається, що вартість зберігання майна на складі митного органу «Збройова кімната «Ізмаїл»» становить 0,001 Євро / 1 доба. Вилучені предмети були розміщені на складі митного органу – 19.12.2025.

Отже, станом на винесення постанови, тривалість перебування даного майна на складі митного органу складає 112 календарних днів, відтак загальні витрати митниці складають 0,112 Євро, що по курсу НБУ на день винесення даної постанови становить 5,70 гривень (0,112 Євро * 50,7580 грн).

Пунктом 1 розділу III Особливості покриття витрат «Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 року за № 731, встановлено, що витрати щодо товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, понесені в ході провадження та розгляду справи, відшкодовуються в порядку, визначеному статтями 519 та 520 МК України.

Згідно ст. 519 МК України, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 МК України, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи. Відповідно до ст. 520 МК України, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Отже, враховуючи особливості покриття та випадки відшкодування витрат, понесених митним органом, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 слід стягнути витрати, понесені митним органом у даному провадженні у відповідності до наявного в матеріалах справи розрахунку.

Керуючись ст. ст. 3, 196, 197, 471, 519-520, 522, 524-529 МК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порушенні митних правил, передбачених ч. 3 ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень, з конфіскацією предметів правопорушення, вилучених за протоколом про порушення митних правил №0830/UA500000/2025 від 08.12.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати, понесені митним органом за зберігання предметів правопорушення, вилучених за протоколом про порушення митних правил №0830/UA500000/2025 від 08.12.2025 року, в період з 19.12.2025 року (дня поміщення предметів правопорушення на склад митниці) по день винесення даної постанови, на загальну суму 5 (п`ять) гривень 70 (сімдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.Л. Кузьменко