Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №521/2193/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/2193/26

Номер провадження 3/521/1327/26

ПОСТАНОВА

13 березня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Передерко Д.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департамент патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №085836, 25.01.2026 року ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме висловлювався в її сторону нецензурною лайкою.

По даному факту працівниками поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Частина 2 ст. 268 КУпАП закріплює, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44, ст.ст. 51, 146, 160, 172-4 – 172-9, 173, ч. 3 ст. 178, ст.ст. 185, 185-1, 185-7, 187 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду шляхом направлення смс – повістки на контактний номер телефону, вказаний в протоколі, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

23.02.2026 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення за його відсутності та про примирення з потерпілою ОСОБА_2 .

Також, 23.02.2026 року до суду надійшла заява потерпілої ОСОБА_2 про примирення з ОСОБА_1 та закриття кримінального провадження.

До категорії справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, провадження відносно особи, яка обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не відноситься.

Із урахуванням строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначених ст. 277 КУпАП, вимог ст. 38 КУпАП та ч. 2 ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглянути адміністративну справу у відсутність ОСОБА_1 .

Дослідивши надані матеріали справи, суд вважає, що докази є сумнівними і недостатніми для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. При цьому суд виходить з наступного.

Стаття 7 КУпАП закріплює, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у п. 3 ч. 1 ст. 1 визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 2 ст. 251 КУпАП закріплює, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 – 2 КУпАП, до суду надані наступні докази:

-протокол про адміністративне правопорушення серії АА №085836 від 25.01.2026 року та копія вказаного протоколу;

-терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕТ №102843 від 25.01.2026 року;

-форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;

-пояснення ОСОБА_2 від 25.01.2026 року, відповідно до яких остання підтверджує обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення;

-заява ОСОБА_2 від 25.01.2026 року, відповідно до якої остання просить прийняти міри правового характеру відносно її цивільного чоловіка, який нецензурно висловлювався на її адресу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, відповідальність за скоєння домашнього насильства настає виключно у випадку, якщо в результаті вчинення такого діяння мали місце наслідки у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої, що повинно бути вказано у протоколі, який за своєю суттю є процесуальним документом обвинувачення.

Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , та була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також, у матеріалах справи відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та будь-яких доказів його вини, а саме: пояснень свідків, речових доказів, показань технічних приладів та технічних засобів фото - і кінозйомки, відеозапису суду не надано.

Суд розглядає справу в межах висунутого в протоколі обвинувачення і не вправі самостійно його змінювати, оскільки це не відноситься до його компетенції .

Відповідно до положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Таким чином, при розгляді цієї адміністративної справи, суддя приходить до висновку, що в ході збору доказів, особа уповноважена на складання протоколів про адміністративні правопорушення, не залучила до матеріалів справи певні докази, які б вказували на вину ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, а також наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 – 2 КУпАП.

Згідно ст. 62 Конституції України, яка є нормою прямої дії, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

На підставі вищевикладеного, згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 38, 173-2, 245, 247, 251, 252, 268, 283-285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, – у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з моменту її проголошення.

Суддя: Дмитро Передерко