Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №521/911/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/911/26

Номер провадження 3/521/949/26

ПОСТАНОВА

13 березня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Передерка Д.П., при секретарі Ковач Е.В., прокурора Пашкевич О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , при розгляді матеріалів, які надійшли з Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

До Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшли матеріали адміністративної справи за протоколом №13/2026 від 16.01.2026 у відношенні ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , припинивши 31.10.2024 року діяльність на посаді поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Одеській області, будучи суб?єктом декларування відповідно до п.п. «3» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Закону несвоєчасно, без поважних причин подав 11.06.2025 року шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов?язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст.172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Так, наказом начальника ГУНП в Одеській області №1034 о/с від 04.07.2024 сержанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Одеській області.

При вступі на службу до поліції, ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, яку власноручно підписав.

Таким чином, згідно п.п. «3» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, посада поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Одеській області сержанта поліції ОСОБА_1 віднесена до суб?єктів на яких поширюється дія цього Закону, як на поліцейського, який є суб?єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов?язаного з корупцією, та зобов?язаний виконувати вимоги Закону, в тому числі визначені ст. 45 вказаного Закону в частині обов?язку подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Наказом начальника ГУНП в Одеській області №1764 о/с від 31.10.2024 року сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Одеській області, звільнено зі служби в поліції у зв?язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з 31.10.2024 року.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Таким чином, 31.10.2024 року є останнім днем служби в поліції ОСОБА_1 , коли наказом ГУНП в Одеській області №1764 о/с від 31.10.2024 року його звільнено зі служби в поліції. По завершенню цього дня, ОСОБА_1 вважається таким, що припинив діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави.

Таким чином, після звільнення із служби в поліції у ОСОБА_1 виник обов?язок подати декларацію (після звільнення) за 2024 рік шляхом заповнення на офіційному веб - сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, тобто до 00 год. 00 хв. 01.04.2025 року.

У ході моніторингу публічної частини даних з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з?ясовано, що всупереч встановленим абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» вимогам фінансового контролю, ОСОБА_1 несвоєчасно 11.06.2025 року подав без поважних причин щорічну декларацію з позначкою, як особа яка припинила виконувати функції держави або місцевого самоврядування за 2024 рік.

Згідно з інформацією, розміщеною у публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 з 2019 року подавав зазначені декларації, що свідчить про його обізнаність з вимогами та порядком декларування.

Крім цього, ОСОБА_1 в день звільнення, 31.10.2024 року за місцем мешкання був направлений рекомендований лист із інформування про звільнення зі служби в поліції, а також наголошено про необхідність подання декларації відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 та ч. 2 ст. 45 Закону.

Таким чином, у ОСОБА_1 був термін подати декларації особи, яка припинила діяльність, пов?язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік в термін з 01.01.2025 року по 04.02.2025 року, та після виходу із гауптвахти, але він декларацію подав лише 11.06.2025 року.

Прокурор у судовому засіданні просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за викладеними в протоколі обставинами та застосувати до нього покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що йому не було відомо про обов`язок подачі декларації після звільнення.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього документи, вислухавши пояснення учасників судового засідання, суд приходить до висновку про закриття провадження по справі, виходячи з наступного.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Слід зазначити, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв`язку з цим тлумачення положень ст. 38 КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально.

Так, у справі «Волков проти України» (OleksandrVolkovv.Ukraine,рішення від 09.01.2013 року, заява N 21722/11) Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень» (§ 137, 139).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування від 16.04.2025 року №15524-2025, відділом запобігання корупції ГУНП в Одеській області було виявлено факт неподання декларації ОСОБА_1 та про це проінформовано Національне агентство з питань запобігання корупції.

У подальшому, 02.12.2025 року Національним агентством з питань запобігання корупції листом було повідомлено Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України про несвоєчасне подання декларації ОСОБА_1 .

Таким чином, датою виявлення правопорушення є саме 16.04.2025 року.

16.01.2026 року старшим оперуповноваженим ВМЗК Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Гордуз В.Г. відносно ОСОБА_1 складено протокол №13/2026 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. У протоколі зазначено, що датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 10 година 55 хвилин 11.06.2025 року (час та дата несвоєчасного подання декларації).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2026 року, протокол відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, надійшов до суду.

Суд вважає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення є окремою процесуальною дією, що вчинена на підставі виявленого факту порушення. А факт виявлення порушення це окрема подія, що завжди передує складанню протоколу про адміністративне правопорушення. Відтак, моментом виявлення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, на думку суду, є суб`єктивний момент отримання уповноваженим органом інформації про таке правопорушення.

Так, станом на 16.04.2025 року у розпорядженні уповноваженого органу були всі відомості і документи про можливе вчинення громадянином ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а тому саме 16.04.2025 року слід вважати датою виявлення адміністративного правопорушення.

Зазначена вище позиція підтверджується судовою практикою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №149/2498/17 постанова від 28.02.2019 року, де колегія суддів зазначає, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Так, у п. 100 Постанови від 12 грудня 2024 року у справі №990SCGC/20/24 Верховний Суд констатував, що «закінчення строку, визначеного статтею 38 КУпАП, унеможливлює накладення адміністративного стягнення на особу, стосовно якої складений протокол про адміністративне правопорушення, оскільки цей Кодекс не передбачає продовження строків накладення адміністративного стягнення та згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП є самостійною підставою для закриття судом розпочатого провадження у справі про адміністративне правопорушення».

Отже, з дня виявлення даного правопорушення пройшло більше шести місяців (дата виявлення правопорушення 16.04.2025 року, дата надходження справи до Хаджибейського районного суду м. Одеси 23.01.2026 року), тому на момент вирішення даної справи спливли строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, у зв`язку із чим ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, а провадження у справі підлягає закриттю з цих підстав.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 38, 245, 247, 251, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з моменту її проголошення.

Суддя: Дмитро Передерко