Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №505/3972/25 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 505/3972/25>

№ 2-а/505/77/2026

16 березня 2026 року м. Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої судді Ващук О.В.,

за участі секретаря судового засідання Замараєвої І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Подільськ за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

До суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08 листопада 2025 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, їхав на автомобілі Volkswagen Caddy ДНЗ НОМЕР_1 з с. Баштанків Кодимської ОТГ через село Серби Кодимської ОТГ в м. Кодиму. До початку руху, всі прилади автомобіля, в тому числі і підсвітка заднього номерного знаку, знаходилися у справному стані. Після проїзду с. Серби, його зупинила працівники поліції, які повідомили, що на автомобілі, яким він здійснював керування, був неосвітлений задній номерний знак, чим допустив порушення п.п.2.9 «в» ПДР. Після цього, запропонував, надати документи на право керування транспортним засобом та документи на автомобіль.

ОСОБА_1 зазначив, що працівникам поліції пояснив, що як водій, не в змозі контролювати справність габаритних вогнів під час руху, в тому числі і бачити, що ззаду можливо припинив «світити» габаритний вогонь або підсвітка номерного знаку. Також, звернув увагу на якість дорожнього покриття між вказаними населеними пунктами, які не відповідають відповідним нормам та знаходиться в незадовільному стані, що може привести до попадання колес автомобіля в наявні на дорозі ями і будь який час привести до виходу із ладу приладів освітлення автомобіля. Та звернув увагу, що задній номерний знак був освітлений, однак, якщо несправність габаритних вогнів чи підсвітки номерного знака виникає в дорозі, то водій повинен вжити заходів для їх усунення на місці, а якщо це зробити неможливо, рухатись якого коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту ( п.31.5 ПДР).

Потім працівники поліції повідомили про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та запропонували пройти на місці огляд, однак оскільки сертифікат відповідності і свідоцтво про повірку приладу був відсутній, тому огляд проходив у медичному закладі. За результатами дослідження, ознак алкогольного сп`яніння у нього виявлено не було, що відображено у відповідному висновку від 08.11.2025 року.

Лише після проведення дослідження на стан алкогольного сп`яніння було видано квитанцію про сплату штрафу відповідно до постанови Серії ЕНА №6114081, в розмірі 1190 грн., за порушення вимог п.2.9 ПДР.

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним, тому просив суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серії ЕНА №6114081 від 08.11.2025 року за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

20 листопада 2025 року ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області адміністративний позов залишено без руху.

Позивач ОСОБА_1 03 грудня 2025 року та 05 грудня 2025 року подав до суду заяви про усунення недоліків.

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 09 січня 2026 року по справі відкрито провадження, призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою також було витребувано докази, а саме належним чином посвідчену копію постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, серії ЕНА №6114081 від 08.11.2025 року.

Відповідач правом подати відзив не скористався, ухвалу про витребування доказів, не виконав.

Згідно листа заступник начальника Подільського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Одеській області №39504-2026 від 02.02.2026 року повідомив, що матеріали про адміністративну відповідальність стосовно ОСОБА_1 складали працівники ВПД №1 (м.Кодима) Подільського РУП ГУНП в Одеській області. Окрім того, зазначив, що постанову серії ЕНА №6114081 від 08.11.2025 року стосовно ОСОБА_1 19.12.2025 року направлено до Кодимського відділу державної служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) для примусового виконання у порядку статті 308 КУпАП.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області також в судовому засіданні не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази, які в ній містяться, у сукупності, суд доходить наступних висновків.

У відповідності до частини 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті дійшов наступних висновків.

Відповідно до копії квитанції про сплату штрафу відповідно до постанови серії ЕНА №6114081 від 08.11.2025 за ч.1 ст.121-3 КУпАП, платником зазначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , сума 1190 грн. В графі «місце вчинення» зазначено, що 08.11.2025 року с.Серби водій здійснював рух транспортного засобу з номерним знаком, який був неосвітлений в темну пору доби, чим порушив п.2.9.в ПДР – керування водієм транспортного засобу з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001року (далі - ПДР).

Згідно пункту 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу якими, зокрема, передбачено, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За приписами пп. «а» п. 2.1ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з пп. «а» п. 2.4ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Виходячи з викладеного, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року по справі № 127/19283/17.

Також, відповідно до пп. «в» п. 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З матеріалів справи вбачається, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, відбулося через керування позивачем автомобілем марки Volkswagen Caddy ДНЗ НОМЕР_1 , в якому не підсвічувався задній номерний знак.

Згідно ч. 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121-3 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала умисел на керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На виконання вимог ч. 1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У Рішенні Конституційного суду України від 25.12.1997 № 9-зп зазначено, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотриманняПравил дорожнього руху.

В свою чергу, відповідачем не надано належних, достатніх і допустимих доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху. При цьому як вбачається зі змісту копії квитанції про сплату штрафу відповідно до постанови серії ЕНА №6114081 від 08.11.2025 за ч.1 ст.121-3 КУпАП. Під час фіксації події працівники поліції здійснювали відеофіксацію на нагрудну бодікамеру.

Таким чином, враховуючи викладене у сукупності та відсутність в матеріалах справи неспростовних доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена приписами ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідач жодним чином не спростував позовні вимоги, ухвалу суду про витребування доказів залишив поза увагою та не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин зазначених в оскаржуваній постанові серії ЕНА №6114081 від 08.11.2025 за ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Отже, у суду відсутні підстави для висновку, що ОСОБА_1 було порушено п.п.2.9 «в» ПДР, у зв`язку з чим, з огляду на норми ч. 2 ст. 77 КАС України, неможливо стверджувати про наявність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121-3 КУпАП

Інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 вищевказаного порушення ПДР відповідачем не надано та судом не встановлено.

Згідно ч. 3 ст. 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Способи судового захисту порушених прав, свобод або законних інтересів осіб у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначеніст.286 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач доказів правомірності винесення постанови не надав, вимоги позивача щодо скасування постанови є правомірними і такі позовні вимоги підлягають до задоволення, а тому оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення слід скасувати та провадження у справі про адміністративне правопорушенням - закрити.

Щодо витрат пов`язаних зі сплатою судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 77, 205, 241-246, 255, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , задоволити.

Постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серії ЕНА №6114081 від 08.11.2025 року за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 665,60 грн. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Подільське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (адреса: вул. Соборна, 74, м. Подільськ, Одеська область).

Текст рішення складено 20 березня 2026 року.

Суддя О.В. Ващук