Вирок від 09 квітня 2026 р. у справі №499/490/26 — Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/490/26

Провадження № 1-кп/499/66/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні в селищі Іванівка Березівського району Одеської області в відкритому судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт кримінального провадження № 12026167260000010 від 26.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Волгоград російська федерація, громадянин України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений 02.10.2025 Іванівським районним судом Одеській області за ст.126-1 КК України до покарання у виді 2 років пробаційного нагляду, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно вироку Іванівського районного суду Одеської області від 02.10.2025 у справі №499/567/25 ОСОБА_3 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, призначено покарання у виді 2 років пробаційного нагляду та покладено протягом строку пробаційного нагляду виконання обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи, навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

-виконувати заходи передбачені пробаційного програмою.

Вирок суду набрав законної сили 03.11.2025 та направлений для виконання до Березівського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.

ОСОБА_3 14.11.2025 перебуваючи в приміщенні Березівського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, був належним чином ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, де останньому роз`яснено, що ухилення, від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим обов`язків, передбачених статтею 49-1, 49-3 КВК України, а також попереджений про кримінальну відповідальність у випадку ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Того ж дня, працівниками Березівського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, ОСОБА_3 ознайомлено з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію, згідно якої мав з`являтися на реєстрацію до Березівського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області другу та останню п`ятницю кожного місяця.

ОСОБА_3 , будучи ознайомлений з правилами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, ухилився від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, а саме не прибув до Березівського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області на реєстрацію 13.02.2026, 27.02.2026, 02.03.2026, про що 03.03.2026 року відносно останнього винесено попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.

Отже, засуджений ОСОБА_3 не виконав обов`язки, покладені на нього щодо відбуття покарання у виді пробаційного нагляду, умисно порушив порядок та умови їх відбуття, з метою ухилення від покарання.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.3 ст. 389 КК України, як - ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Ухвалою суду від 08.04.2026 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

В направленому обвинувальному акті прокурором наявне клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яку він підписав в присутності захисника ОСОБА_4 , відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні.

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України не було, право на захист підозрюваного роз`яснено та дотримано у встановленому законом порядку, сумнівів у добровільності відповідної заяви обвинуваченого у суду не має, перешкод для спрощеного провадження судом не встановлено.

Згідно ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Згідно ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно ч.4 ст.382 КПК України копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 не оспорює пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_3 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 3 ст.389 КК України - ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини, докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 , має зареєстроване місце проживання, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий.

Обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання – не встановлені.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги обставини скоєного кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді обмеження волі, що передбачене санкцією ч.3 ст.389 КК України оскільки саме таке покарання відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, сприятиме виправленню винної та попередженню вчинення нею нових злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 389 КК України, ОСОБА_3 вчинив після засудження за попереднім вироком та в період невідбутого покарання у виді пробаційного нагляду.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст. 71 КК України, суд прийшов до висновку, що остаточне покарання ОСОБА_3 необхідно призначити за сукупністю вироків з урахуванням положень ст. 72 КК України, а саме: менш суворе покарання у виді пробаційного нагляду підлягає переведенню в більш суворе покарання, у виді обмеженя волі.

Таким чином, на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, з урахуванням вимог ст. 72 КК України до призначеного покарання за цим вироком слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Іванівського районного суду Одеської області від 02.10.2025 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази у справі відсутні.

Витрати на залучення експерта відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, та призначити покарання у виді 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Іванівського районного суду Одеської області від 02 жовтня 2025 року та остаточно з урахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України, ОСОБА_3 визначити покарання у виді обмеження волі строком 2 (два) роки 1 (один) місяць.

Строк відбуття покарання обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Запобіжний захід не застосовувався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази у справі відсутні.

Витрати на залучення експерта відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Іванівський районний суд Одеської області.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_5