Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №314/3225/23 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 01.04.2026 Справа№ 314/3225/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 314/3225/23 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/807/455/26 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія: ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 (В режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 на вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 грудня 2025 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Петро-Михайловка Запорізького району Запорізької області, громадянин України, який має середню спеціальну освіту, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 ЗСУ, який перебуває на посаді солдата номеру обслуги 1 артилерійського взводу 8 артилерійської батареї 3 артилерійського дивізіону, не одружений, неповнолітніх чи малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та йому призначено покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, призначено остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирався.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 22 серпня 2023 року по 18 жовтня 2023 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 3824 грн. у рахунок відшкодування витрат на проведення експертиз.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України, –

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ЗС України, перебуваючи на посаді солдата номеру обслуги 1 артилерійського взводу 8 артилерійської батареї 3 артилерійського дивізіону, який відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.02.2022 № 15-PC увільнено від займаної посади та призупинено військову службу, в умовах введеного в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено до 18 серпня 2023 року, в кінці грудня 2022 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено близько 18.00 години, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, на автомобілі ВАЗ 21011 реєстраційний номер НОМЕР_2 , приїхав на берегову ділянку р. Дніпро в с. Орлівське, Петро-Михайлівської ТГ, Запорізького району, Запорізької області, де підійшов до металевого боксу, що належить ОСОБА_10 та за допомогою ріжкового ключа демонтував металевий лист стінки боксу, та через отвір, що виник, проник до його приміщення, звідки умисно, таємно викрав: надувний човен «Aqwa Storm» зеленого кольору вартістю 10111,35 гривень, спінінг «Крокодил» довжиною 2,4 метри вартістю 259,74 гривень, спінінг «Mikodo Taurus К-25гр.» довжиною 2,1 метри вартістю 293,07 гривень, сокиру з дерев`яною рукояткою вартістю 300 гривень, що належить потерпілому ОСОБА_10 .

Після чого, ОСОБА_7 з викраденим майном залишив місце події та у подальшому розпорядилися ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 майнову шкоду, яка становить 10 964,16 гривні.

Крім того, ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ЗС України, перебуваючи на посаді солдата номеру обслуги 1 артилерійського взводу 8 артилерійської батареї 3 артилерійського дивізіону, який відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.02.2022 № 15-PC увільнено від займаної посади та призупинено військову службу, в умовах введеного в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено до 15 листопада 2023 року, 18 серпня 2023 року, приблизно о 18.00 години, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, попрямував до насосної станції КП «Сількомунгосп Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області» ЄДРПОУ 34697245, що розташована в с. Орлівське, вул. Садова 1, Петро-Михайлівська ТГ, Запорізького району, Запорізької області, де пересвідчившись, що його дії не помітні для сторонніх осіб, викрутивши металевий болт на навісному замку та знявши шину відчинив вхідні двері та безперешкодно проник до приміщення насосної станції КП «Сількомунгосп Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області», звідки умисно, таємно дістав та викрав статор електродвигуна АІР 180 М2 30 кВт 3000 об./хв., який належить вищевказаному підприємству, вартістю 4060,10 гривень. Після чого, ОСОБА_7 з викраденим майном залишив місце події та у подальшому розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив КП «Сількомунгосп Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області» майнову шкоду на вищевказану суму.

Крім того, ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ЗС України, перебуваючи на посаді солдата номеру обслуги 1 артилерійського взводу 8 артилерійської батареї 3 артилерійського дивізіону, який відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.02.2022 № 15-PC увільнено від займаної посади та призупинено військову службу, в умовах введеного в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено до 15 листопада 2023 року, 18 серпня 2023 року, приблизно о 18.00 години, маючи умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи з корисливих мотивів, проник до приміщення насосної станції КП «Сількомунгосп Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області», що розташована в с. Орлівське, вул. Садова 1, Петро-Михайлівська ТГ, Запорізького району, Запорізької області, де помітив мопед марки «Suzuki Sepia» червоного кольору, об`ємом двигуна 49 куб.см., який належить ОСОБА_12 , в подальшому за допомогою м`язової сили рук викотив його за межі території насосної станції та сховав в лісосмузі неподалік даного КП «Сількомунгосп Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області», тим самим незаконно заволодів мопедом марки «Suzuki Sepia», 2009 року виготовлення, червоного кольору, об`ємом двигуна 49 куб.см., який належить ОСОБА_12 , чим заподіяв потерпілому майнову шкоду на суму 6948,03 гривень.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи, доведеність вини ОСОБА_7 та кваліфікацію судом його дій, вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що призначивши ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 289 КК України однакове покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, суд першої інстанції не мав правових підстав призначати остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Вважає, що в даному випадку остаточне покарання має бути призначено відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК України шляхом повного чи часткового складання призначених покарань та повинно бути більшим, ніж 5 років позбавлення волі.

Крім того, враховуючи необхідність призначення ОСОБА_7 остаточного покарання у вигляді більш, ніж 5 років позбавлення волі, взагалі виключається можливість застосування ст. 75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком.

Просить вирок в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 289 КК України – у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. В решті вирок суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді по справі, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, провівши судові дебати і надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за обставин, викладених у вироку, а також висновки суду про юридичну кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені наявними у справі доказами, які досліджувались за згодою усіх учасників провадження, у тому числі, обвинуваченого ОСОБА_7 у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, і в апеляційній скарзі не оспорюються.

Переглядаючи вирок суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції закону про кримінальну відповідальність внаслідок поглинання двох однакових за видом і розміром покарань.

Відповідно до ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції може бути неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно до абз. 2 п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд вправі визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні за окремі злочини, що входять у сукупність, покарання як одного виду, так і різних. Однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей (санкцій частин статей) КК. Застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд повинен зазначити у вироку, про яке саме покарання йдеться - основне чи додаткове.

Як вбачається з оскаржуваного вироку, призначаючи ОСОБА_7 остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, суд першої інстанції фактично застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, чим порушив вищевказані вимоги законодавства та безпідставно застосував правила поглинення до двох однакових за видом і розміром покарань, на що обґрунтовано посилається прокурор в апеляційній скарзі.

Враховуючи, що колегія суддів не вбачає підстав для призначення ОСОБА_7 за жоден із вчинених злочинів покарання із застосуванням ст. 69 КК України, то єдиним можливим покаранням, яке належить призначити обвинуваченому, є таке: за ч. 4 ст. 185 КК України – у вигляді 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 289 КК України – у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Вказані покарання є однаковими за видом і розміром, отже вони поглиненню не підлягають, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточне покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

У свою чергу, такий розмір остаточного покарання виключає можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, з призначенням на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточного покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна, буде відповідати меті, визначеній у ст. 50 КК України та у відповідності до ст. 65 КК України буде достатнім для виправлення ОСОБА_7 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 задовольнити.

Вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 грудня 2025 року відносно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок.

Призначити ОСОБА_7 покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у вигляді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

У решті вирок залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга на вирок може бути подана до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4