Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №606/2104/24 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2104/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

представника позивача адвоката Вальчук М.М.,

представника відповідача адвоката Цимбалюка П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Теребовлянської міської ради (ОТГ) про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Вальчук М.М. звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , Теребовлянської міської ради (ОТГ), у якому просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що відповідно до записів в книзі обліку реєстрації видачі ордерів на комунальні квартири м.Теребовля рішенням виконавчого комітету Теребовлянської міської ради від 25.07.1989 №190, йому видано ордер на квартиру по АДРЕСА_2 . Окрім позивача у квартирі зареєстрована ще внучка ОСОБА_2 , яка з 2021 року не проживає в помешканні більше трьох років, не сплачує за житлово-комунальні послуги, не бере участі у ремонті та підтриманні квартири. Вказане свідчить про втрату її інтересу до спірної квартири. Реєстрація відповідача у квартирі чинить позивачу перешкоди у володінні майном.

Ухвалою суду від 15.10.2024 відкрито провадження у справі за даним позовом. Поставлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.

13.01.2025 за допомогою системи «Електронний суд» до суду від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Цимбалюка П.А. надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позовних вимог відповідач не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. Посилається на те, що відповідач працює територіально віддалено від місця знаходження квартири, у якій зареєстрована, що є поважною причиною її відсутності у квартирі з 11.08.2021 по час звернення до суду з даним позовом – 09.10.2024, про що відомо позивачу. Відповідач не чинила позивачу перешкод у володінні майном, не втратила інтересу до квартири, неодноразово навідувалась до квартири та надала позивачу необхідні документи для оформлення субсидій. Крім того, позивач раніше вже звертався до суду з позовною заявою про визнання відповідача такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1 , рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 15.03.2021 у справі №606/2066/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 11.03.2025 задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази. Запитувана інформація надійшла до суду 16.04.2025.

Ухвалою суду від 05.05.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті, задоволено клопотання сторін та викликано в судове засідання свідків.

Позивач ОСОБА_1 , будучи присутнім у судовому засіданні 29.01.2026, підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити. Позивач пояснив, що ордер на квартиру видавався на нього та його матір. Відповідач не є його кровною родичкою, ОСОБА_2 це дочка дочки його першої дружини (внучка першої дружини). Так склалось життя, що коли ОСОБА_3 закінчила 4 клас, її матір вийшла з місць позбавлення волі і ОСОБА_3 пішла жити до матері. Позивач став її опікуном коли вона поїхала в м.Чортків вчитись в коледжі, але вона в нього не жила, все одно їздила до матері, жила в матері. Коли відповідач мала виходити заміж, їй потрібна була прописка, тому позивач її прописав у квартирі в м.Теребовля, однак заміж вона виходила від своєї матері, до позивача не приїжджала, в нього не жила.

З 2021 року вона як не з`являлась раніше, так і надалі не з`являється, не проживає, не ночує у квартирі, грошей на оплату комунальних послуг, на утримання будинку не давала. З 2021 року відповідач лише раз приїхала до позивача разом із сином, як пізніше зрозумів позивач, щоб зробити фото, які долучені до матеріалів справи. Ні відповідач, ні її чоловік, ні їхні діти, ніхто не приходить до позивача, не дзвонить йому. Після того, як померла друга дружина позивача, йому допомагає сусідка ОСОБА_4 , як щось потрібно – він дзвонить їй і вона одразу приходить. Позивач у 2024 та 2025 роках оформляв субсидію на оплату комунальних послуг, давав акти, що відповідач дійсно не проживає в квартирі.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити. Додатково зазначила, що відповідач добровільно вибрала місце проживання у спільному із чоловіком будинку у с.Білобожниця, позивач перешкод їй у користуванні квартирою у м.Теребовля не чинить, місце роботи відповідача у с.Біла не є настільки віддаленим, що унеможливлює її приїзд та проживання у м.Теребовля протягом настільки тривалого часу, зокрема, враховуючи її графік роботи.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи присутньою у судовому засіданні 22.10.2025, заперечила проти задоволення позовних вимог та повідомила, що інтерес до квартири вона не втратила. Зазначила, що вона дійсно не проживає у квартирі в м. Теребовля, однак час від часу, десь один раз на місяць або на два місяці приїжджає, спілкується з дідом, привозить продукти. Деколи приїжджає її син. Відповідач повідомила, що позивачу ніхто із сусідів не допомагає, він каже, що «сам собі дає раду, що йому нічого не треба». Більше п`яти років тому відповідач давала позивачу гроші на утеплення будинку, ніби 2-3 тисячі грн. Останній раз ночувала у квартирі зимою десь рік тому. На запитання представника позивача про сусідів, відповідач зазначила, що по сусідах не ходить, не знає як звати сусідів, її спілкування обмежується словами: «Добрий день» і все.

Представник відповідача адвокат Цимбалюк П.А. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, додатково вказав, що відповідач не втратила інтересу до квартири, причини її тривалої відсутності є поважними.

Представник відповідача Теребовлянської міської ради (ОТГ) у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити без його участі, при вирішенні справи покладався на думку суду.

У судовому засіданні були допитані свідки.

Так, свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначив, що він десь з 2005 року проживає у будинку по АДРЕСА_3 , є сусідом позивача, їхні квартири на одній «площадці». Свідок зазначив, що ще жодного разу не бачив відповідача, з 2021 року - тим більше. Часом до ОСОБА_1 приходить сусідка ОСОБА_6 , якусь зупку йому зварить. Свідок з 2025 року на пенсії, раніше з 2021 по 2024 роки працював охоронцем у будні з 18 год по 8 год, тому мав можливість побачити якщо б хтось приходив до позивача. Свідок повідомив, що у позивача у квартирі буває 2-3 рази на місяць, в квартирі чисто. ОСОБА_5 підтвердив, що підписував акт, що у квартирі проживає лише ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у судовому засіданні повідомила, що проживає у будинку по АДРЕСА_3 , її квартира на 4 поверсі, а позивача на 3 поверсі. Десь 5 років тому померла друга дружина позивача і тоді її дочка ОСОБА_8 попросила свідка доглядати за ОСОБА_1 , бо вона сама живе закордоном. Так, свідок вже десь 5 років доглядає за позивачем, навідується десь через день, їсти йому готує, прибирає. Відповідачку не знає, ніколи її не бачила. Акти про те, що позивач живе сам підписувала неодноразово.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомила, що проживає у квартирі АДРЕСА_4 , є сусідкою позивача, живе у під`їзді навпроти під`їзду ОСОБА_1 , також є заступником голови ОСББ будинку. Свідок зазначила, що вдома у позивача не буває, але вони часто спілкуються на вулиці, була лише в коридорі квартири минулого року, жіночих речей не бачила, лише речі ОСОБА_1 . Зі слів позивача знає, що за ним доглядає сусідка, готує йому, прибирає. Відповідача свідок не бачила.

Свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у судовому засіданні повідомила, що працює у міській раді, ОСОБА_1 звертався у 2024 році для призначення субсидії, подав документи, у яких були відомості про прописку у квартирі ОСОБА_2 . Позивач зазначив, що вона у квартирі на проживає, дав свідку номер телефону відповідача. Після спілкування свідка із ОСОБА_2 , остання добровільно надала документи необхідні для призначення субсидії, погодилась із тим фактом, що вона у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 не проживає. ОСОБА_1 також приносив відповідний акт. Як наслідок, субсидію на оплату комунальних послуг ОСОБА_1 було надано.

Свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначив, що він є чоловіком відповідачки ОСОБА_2 . Повідомив, що його дружина інтересу до квартири в м.Теребовля не втратила, з дідом вони нормально спілкуються, інколи приїжджають до нього, їхній син також заїжджає. Вони хотіли навіть позивача взяти до себе, але він відмовляється. Свідок зазначає, що дружина навідується до ОСОБА_1 час від часу, десь 3-4 рази на рік передає йому гроші - 500, 1000, 300 грн., як коли. Іншого житла у відповідача немає, будинок, у якому вони проживають десь з 2017 року у с.Білобожниця належить свідку, він його купив. Після одруження вони з дружиною проживали у с.Біла, також жили закордоном. Свідок повідомив, що останній раз у квартирі в м.Теребовля разом із дружиною був десь 1-2 місяці тому, весною привозили продукти. Звернень у органи, що позивач перешкоджає відповідачу користуватись квартирою немає, оскільки дід перешкод не чинить. Свідок сусідів не знає, з ними не знайомився.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повідомив, що він є депутатом Теребовлянської міської ради, будинок по АДРЕСА_3 він обслуговує як депутат. ОСОБА_1 звертався для оформлення актів щодо кількості осіб, які фактично проживають у квартирі, бо зареєстровано було 2 осіб, а фактично проживав лише він. Свідок підтверджував у актах, що фактично проживає лише ОСОБА_1 , акти складались і підписувались у присутності свідків, на момент обстежень ОСОБА_2 у квартирі не було. Такі акти підписувались свідком точно більше ніж три рази.

Від допиту інших свідків, клопотання про виклик яких судом було задоволено, представники сторін відмовились.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , відповідно до записів в книзі обліку реєстрації видачі ордерів на комунальні квартири м.Теребовля, рішенням виконавчого комітету Теребовлянської міської ради від 25.07.1989 № 190 видано ордер на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , на підтвердження чого у матеріалах справи наявна довідка Теребовлянської міської ради від 13.08.2024, а також копія рішення Теребовлянської міської ради народних депутатів Теребовлянського району Тернопільської області від 10.01.1991 Про перейменування вулиць (а.с.7, 8-9).

Із копії витягу №12-11/469 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 12.08.2024 слідує, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.6).

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 15.03.2021 у справі №606/2066/20 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову Теребовлянська міська рада Тернопільської області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням було відмовлено (а.с.75).

Відповідно до довідки, виданої ОСББ «Черевичок» 13.08.2024 №9, ОСОБА_1 проживає один за адресою АДРЕСА_2 , кожного місяця сплачує внески на утримання та обслуговування будинку ОСББ «Черевичок» в сумі 208,00 грн. Заборгованості станом на 13.08.2024 немає (а.с. 14).

Згідно довідки комунального підприємства Теребовлянської міської ради «Теребовля» від 12.08.2024 за №122, особовий рахунок № НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 відкритий на ОСОБА_1 (а.с. 13).

Особові рахунки за опалення, електропостачання за адресою АДРЕСА_2 відкриті на ОСОБА_1 (а.с. 11,12). Заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам квартири за адресою АДРЕСА_2 підписана 30.06.2022 ОСОБА_1 (а.с. 10).

Із довідки Укрпошта від 14.08.2024 слідує, що на адресу АДРЕСА_2 кореспонденція надходить тільки на прізвище ОСОБА_1 (а.с. 15).

Згідно копій актів обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 від 11.08.2021, 15.10.2021, 28.11.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 25.05.2022, 29.06.2022, 28.04.2023, 29.11.2023, 29,04.2024, 20.09.2024, 21.09.2024 висновки комісії наступні: зі слів заявника та сусідів на час обстеження встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована, але не проживає за адресою АДРЕСА_2 , не з`являється до квартири з березня 2021 року (а.с. 16-25, 114-115).

14.10.2024 Теребовлянською міською радою відмовлено ОСОБА_1 в знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , оскільки поданий ОСОБА_1 ордер на квартиру – це документ, який дозволяє заселитися в нерухомість державного житлового фонду, а не документ, що підтверджує право власності (а.с.33).

Відповідно до копії довідки Тернопільського регіону виробничого підрозділу «Служба роботи станцій» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», виданої 06.11.2024, ОСОБА_2 дійсно працює у ВП «Служба роботи станцій» Тернопільського регіону регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» з 03.10.2017 (наказ № 201/ос від 02.10.2017) і на даний час займає посаду чергового по залізничній станції Біла-Чортківська (а.с.74).

Із відповіді регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 12.02.2025 на адвокатський запит від 30.01.2025 слідує, що ОСОБА_2 працює у регіональній філії Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» з жовтня 2017 року, станом на сьогодні працює на посаді – черговий по залізничній станції Біла-Чортківська 5 класу Тернопільського регіону виробничого підрозділу «Служба роботи станцій» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця». ОСОБА_11 працює у регіональній філії Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» з квітня 2015 року, станом на сьогодні працює на посаді Слюсар з ремонту рухомого складу 3 розряду Цеху профілактичного огляду та малого ремонту підрозділу «Локомотивне депо Тернопіль» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» (а.с. 141).

16.04.2025 із регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» виробничого підрозділу «Служба роботи станцій» на виконання ухвали суду від 11.03.2025 надійшла інформація щодо роботи ОСОБА_2 . Вказано, що ОСОБА_2 прийнята на роботу 03.10.2017 черговим стрілочного поста станції Чортків виробничого структурного підрозділу «Тернопільська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця». 01.03.2021 переведена черговим по залізничній станції Біла-Чортківська де і працює по даний час. Вказано, що адреса робочого місця ОСОБА_2 : АДРЕСА_5 . Також надано списки графіків чергувань ОСОБА_2 з 01.01.2022 по 31.12.2024 та зазначено періоди перебування ОСОБА_2 у відпустках за період з 2018 по 2024 роки ( а.с. 178-186).

Згідно інформації Білобожницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів від 28.01.2024 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дійсно навчається у 5 класі з 01.09.2020 по даний час (а.с. 142).

Згідно відповіді Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 20.01.2025 на адвокатський запит, ОСОБА_2 1986 року народження проживає на даний час (без реєстрації) разом з своїм чоловіком ОСОБА_11 та дітьми ОСОБА_14 та ОСОБА_13 в с.Білобожниця Чортківського району. Інформацією щодо тривалості проживання ОСОБА_2 в с.Білобожниця разом з чоловіком та дітьми, сільська рада не володіє (а.с. 102).

Із відповіді Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 22.01.2025 на адвокатський запит слідує, що власником житлового будинку, в якому проживає сім`я ОСОБА_15 в с. Білобожниця Чортківського району є ОСОБА_11 (а.с. 103).

ОСОБА_11 та ОСОБА_16 17.07.2004 зареєстрували шлюб, прізвища чоловіка та дружини після одруження « ОСОБА_15 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 17.07.2004 відділом реєстрації актів цивільного стану Теребовлянського районного управління юстиції Тернопільської області (а.с. 192).

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 24.09.2009 ОСОБА_11 купив житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_6 . У пункті 17 договору вказано, що договір укладається покупцем ОСОБА_11 за згодою його дружини ОСОБА_2 , посвідченої Лесейко Л.В., приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу 24.09.2009 за реєстровим №1509. Договір купівлі-продажу посвідчений Лесейко Л.В., приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу 24.09.2009, зареєстровано в реєстрі за №1510 (а.с 193).

До відзиву на позов представником відповідача додано фото позивача та відповідача ймовірно на кухні (а.с. 77-79), однак, суд не враховує вказані фото, оскільки з них неможливо встановити коли вони зроблені та за яких обставин.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною четвертою статті 9 Житлового кодексу України (далі ЖК) ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Стаття 71 ЖК установлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами, згідно з частинами першою, другою якої при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 71 ЖК жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.

У випадках, передбачених пунктами 1-7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті (частина п`ята статті 71 ЖК ).

Відповідно до статті 72 ЖК визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Вказані статті не передбачають обмеження кола осіб, наділених правом на звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, наймач, яким у даному випадку є позивач, оскільки вселився у квартиру на підставі ордеру, не може бути обмежений у праві звернення до суду за захистом своїх прав, свобод чи законних інтересів, зокрема із позовом про визнання інших членів сім`ї наймача такими, що втратили право користування житлом з підстав передбачених статтями 71, 72 ЖК.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 у справі № 466/8886/18.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Під час вирішення спору про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності особи в жилому приміщення понад шість місяців та поважність причин такої відсутності. Поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначаються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та правил ЦПК України щодо оцінки доказів. Суд має всебічно перевірити доводи сторін щодо поважності причин відсутності такої особи у жилому приміщенні понад зазначені в статті 71 ЖК України строки (постанова Верховного Суду від 26.09.2024 в справі № 183/271/22).

Вичерпного переліку поважних причин відсутності наймача або членів його сім`ї у житловому приміщенні житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи та правил статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів (постанова Верховного Суду від 18.03.2020 в справі № 182/6536/13).

У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, на позивача покладається обов`язок із доведення відсутності відповідача у спірному приміщенні понад строк, із яким законом пов`язана можливість збереження права користування житлом за відсутнім наймачем (користувачем), а на відповідача, відповідно, покладається обов`язок із доведення поважності причин відсутності у спірному приміщенні понад встановлений законом строк (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 в справі № 755/1139/18).

У постанові Верховного Суду від 17.06.2024 в справі № 404/9215/19 зазначено, що в справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК України), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. На підтвердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписках, переадресація кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

У постанові Верховного Суду від 03.04.2024 в справі № 161/126/23 вказано, що процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідачів понад встановлені ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, у цей строк перериває строк тимчасової відсутності. За тимчасової відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому під час розгляду позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності. Аналогічні за змістом висновки міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 24.10.2018 в справі № 490/12384/16-ц, від 22.11.2018 в справі № 760/13113/14-ц, від 26.02.2020 в справі № 333/6160/17, від 18.03.2020 в справі № 182/6536/13-ц, від 25.08.2020 в справі № 569/12832/16-ц, від 22.12.2021 в справі № 758/12823/17, від 19.01.2022 в справі № 344/9319/19.

У постанові Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 209/2642/18 зроблено висновок про те, що підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає у квартирі по АДРЕСА_2 понад шість місяців до звернення позивача з даним позовом, що підтверджується дослідженими судом доказами, зокрема, довідкою ОСББ «Черевичок», актами обстеження матеріально-побутових умов заявника, а також показами свідків, які проживають у будинку, де розташована квартира та які підтвердили обставини, викладені у позовній заяві. ОСОБА_2 також не заперечувала, що не проживає в спірній квартирі понад встановлені законом строки.

Пояснення відповідача та свідчення її чоловіка ОСОБА_11 щодо періодичного відвідування ОСОБА_2 квартири та несення витрат на її утримання суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються свідченнями інших свідків та наявними у справі доказами.

Відповідач разом з своїм чоловіком ОСОБА_11 та дітьми ОСОБА_14 та ОСОБА_13 проживає в с.Білобожниця Чортківського району, дитина відвідує Білобожницьку загальноосвітнюї школу. Саме в АДРЕСА_6 24.09.2009 ОСОБА_11 за згодою його дружини ОСОБА_2 купив житловий будинок.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 утворила сім`ю та переїхала в інший населений пункт, обрала інше постійне місце проживання, у квартиру по АДРЕСА_2 не повернулась проживати навіть після рішення суду від 15.03.2021, тобто, не ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання. Встановлені обставини підтверджують те, що ОСОБА_2 вибула з квартири по АДРЕСА_2 .

При цьому, доказів того, що позивач чинив перешкоди відповідачу у користуванні квартирою матеріали справи не містять, навпаки, відповідач та ОСОБА_11 зазначали, що ОСОБА_1 перешкод не чинив.

Як на поважність причин відсутності у квартирі по АДРЕСА_2 відповідач посилається на те, що працює територіально віддалено від місця знаходження квартири.

Разом з тим, суд зазначає, що із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 прийнята на роботу 03.10.2017 черговим стрілочного поста станції Чортків виробничого структурного підрозділу «Тернопільська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця». 01.03.2021 переведена черговим по залізничній станції Біла-Чортківська де і працює по даний час. Адреса робочого місця ОСОБА_2 : АДРЕСА_5 . Тобто, робоче місце відповідача є територіально віддаленим як від м.Теребовля, так і від с. Білобожниця Чортківського району, де вона обрала постійне місце проживання разом із сім`єю. Більше того, навіть у вільний від роботи час, періоди відпусток, тощо, відповідач не поверталась проживати у м.Теребовля. Вказане підтверджує, що вона не ставитися до квартири по АДРЕСА_2 як до свого постійного місця проживання та вибула з неї. Така поведінка ОСОБА_2 є свідомою та свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

У відповідності до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням є доведеними та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 4, 12, 81, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Теребовлянської міської ради (ОТГ) про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Теребовлянська міська рада Тернопільської області, код ЄДРПОУ - 04058456, місцезнаходження: вулиця Шевченка, 8, місто Теребовля, Тернопільська область.

Повний текст рішення суду складено 09.04.2026.

Суддя А.В.Мельник