Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №643/907/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року

м. Харків

справа №643/907/26

провадження №22-ц/818/3154/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,

розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про визнання дій щодо порушення прав споживачів незаконними, визнання заборгованості простроченою, зобов`язання здійснити коригування та списати заборгованість, здійснити перерахунок вартості послуг, змінити дію договору, визнати нарахування необґрунтованими, -

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Салтівського районного суду м.Харкова від 19 лютого 2026 року, постановлену суддею Тимош О.М.

в с т а н о в и в:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати дії КП «Харківські теплові мережі» щодо порушення прав споживачів ОСОБА_1 протизаконними; визнати заборгованість поза межами позовної давності простроченою, зобов`язати відповідача здійснити коригування по особовому рахунку ОСОБА_1 та списати заборгованість; зобов`язати КП «Харківські теплові мережі» здійснити перерахунок вартості послуг постачання теплової енергії за період в межах позовної давності у відповідності з вимогами законодавства та показаннями комерційного вузла обліку розподілу теплової енергії; змінити дію договору про надання послуг постачання теплової енергії між КП «Харківські теплові мережі» та ОСОБА_1 з 24.02.2022 у зв`язку із форс-мажорними обставинами; визнати нарахування в цей період необґрунтованими та зобов`язати КП «Харківські теплові мережі» списати з особового рахунку споживача.

Ухвалою Салтівського районного суду м.Харкова від 29 січня 2026 року позовна заява залишена без руху.

Ухвалою Салтівського районного суду м.Харкова від 19 лютого 2026 року позовну заяву повернуто позивачу. Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на необґрунтованість ухвали суду від 19.02.2026 року, просить її скасувати, зазначає, що нею у позові було зазначено всі істотні дані для розгляду справи, зокрема адресу мешкання, постачальника послуг, особистий рахунок, межі обрахунку та строки. Суд зобов`язує надати договір, який не було акцептовано. Наголошує, що копію ухвали не отримувала.

Перевіряючи законність і обґрунтованість повернення позовної заяви позивачу як не поданої, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам закону, з огляду на таке.

Визнаючи позовну заяву такою, що не подана, та повертаючи її позивачу, суд першої інстанції виходив з невідповідності позовної заяви вимогам п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України а саме: конкретизації змісту позовних вимог; зазначення доказів, що підтверджують викладені у позовній заяві обставини; надання переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); надання підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; долучення до позовної заяви всі наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.

Також, судом першої інстанції зазначено, що ухвалою судді від 21.05.2025 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу було надано строк для усунення недоліків та для подання позовної заяви, яка б відповідала вимогами ст. ст. 175, 177 ЦПК України. Позивачем вимоги ухвали не виконані.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Згідно із положеннями частини першої - третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Залишаючи позовну заяву без руху, судом першої інстанції в ухвалі від 29.01.2026 року зазначено, що позивачу необхідно усунути наступні недоліки: конкретизувати зміст позовних вимог; зазначення доказів, що підтверджують викладені, у позовній заяві обставини; надати перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; долучити до позовної заяви всі наявні у позивача докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.

Відповідно до п. 4, 5, 8, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Посилання суду першої інстанції про відсутність у позовній заяві даних, щодо конкретизації позовних вимог, більш детального обгрунтування своїх вимог, посилання на докази та відсутності посилань на ст. 175 ЦПК є безпідставним, оскільки, як вбачається із вимог позовної заяви ОСОБА_1 , обґрунтувала свої вимоги наявністю в провадженні суду позову про стягнення з неї заборгованості за теплопостачання у сумі 66385,35 грн, тому користуючись правом споживача подає позов про захист її прав споживача щодо надання якісних послуг, невідповідності розміру заборгованості, нарахування боргу поза межами строку давності, посилається на наявність форс мажорних обставин, наявності в неї пільг (субсидії). Прохальна частина позовної заяви викладена чітко і зрозуміло. На а.с.7 останній абз міститься посилання на п.10ст. 175 ЦПК України де зазначено про відсутність інших аналогічних позовів. Також позивач посилається на докази, якими обґрунтовує свій позов, а саме наявність справи про стягнення з неї боргу.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до вимог ст. 189 ЦПК України під час підготовчого судового засідання суд остаточно визначає предмет спору, характер спірних правовідносин та позовні вимоги.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув.

Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви - є помилковим.

Суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права.

Тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Питання щодо розподілу судових витрат відповідно до положень частини 13 статті 141 ЦПК України підлягає вирішенню одночасно з ухваленням остаточного вирішення справи по суті.

Керуючись ст. ст. 367, 368, ст.374, ст. 379, ст. ст. 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Салтівського районного суду м.Харкова від 19 лютого 2026 року - скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Ю.М. Мальований

Н.П. Пилипчук