Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №208/14400/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2992/26 Справа № 208/14400/25 Суддя у 1-й інстанції - Похваліта С. М. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.

суддів – Петешенкової М.Ю., Городничої В.С.

при секретарі – Пікос А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Заводського районного суду міста Кам`янського від 19 листопада 2025 року про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Молчанова Н.В. звернулась до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 жовтня 2010 року по справі №2з-61/10, за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення.

В обґрунтуванні заяви зазначає, що у відповідності до ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 жовтня 2010 року по справі №2з-61/10 зазначено наступне: «Заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення задовольнити. Боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань по сплаті боргу за кредитним договором № DO1FGA0000000007 від 27.06.2008 року. Заборонити Сектору у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області видачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта/проїзного документа. Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортів/проїзних документів, обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань».

Про існування зазначеної ухвали ОСОБА_1 дізналась 29 квітня 2023 року, під час перетинання кордону України, оскільки було прийнято рішення про відмову у перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянці України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з наявністю в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей щодо гр. ОСОБА_2 (на підставі ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11.10.2010 по справі №2-з-61-10).

Красноармійським міськрайонний судом Донецької області 19 листопада 2010 року було прийнято рішення по справі №2-5849/10 за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про звернення стягнення.

У відповідності до цього рішення позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , приватний нотаріус Богватова І.О. про звернення стягнення задоволено. Звернуто стягнення на квартиру, загальною площею 69.3 кв.м. житловою площею 39,5 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення за кредитним договором № DO1FGA0000000007 від 27.06.2008 року в розмірі 40073,49 доларів США-317350,29 грн., шляхом продажу предмету іпотеки, на підставі договору іпотеки № DO1FGA0000000007 від 01.07.2008р., ПАТ КБ «ПриватБанк», з укладенням від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Рішення суду набрало законної сили 20.12.2010 року.

Дане рішення суду було виконано в повному обсязі, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернуло стягнення на іпотечне майно, а саме квартиру загальною площею 69.3 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином вважає, що вжиті заходи забезпечення позову втратили свою актуальність.

На підставі наведеного, просила суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11.10.2010 по справі №2-з-61-10, в тому числі щодо тимчасового обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .) у праві виїзду за межі України; заборони Сектору у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області видачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта/проїзного документа; зобов`язання Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо вжиття заходів тимчасового затримання та вилучення наявних у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортів/проїзних документів, обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань.

Ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського від 19 листопада 2025 року заяву задоволено та ухвалено скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11.10.2010 по справі №2з-61/10 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, а саме: тимчасове обмеження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань по сплаті боргу за кредитним договором №DO1FGA0000000007 від 27.06.2008 року; заборону Сектору у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області видачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) паспорта/проїзного документа; зобов`язання Адміністрації Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) паспортів/проїзних документів, обмежити ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань.

Ухвала суду мотивована тим, що відповідно до відомостей з АСВП щодо боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 04.11.2025 року відкриті незавершені ВП відсутні, таким чином, враховуючи, що підстави, які послужили для забезпечення позову відпали, то суд приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити.

В апеляційній скарзі АТ КБ “ПриватБанк” просить ухвалу суду скасувати, та задовольнити її заяву про скасування заходів забезпечення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заявником не надано належних та допустимих доказів виконання судового рішення, що було підставою для обрання боржнику тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11.10.2010 по справі №2з-61/10 заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення задоволено.

Боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань по сплаті боргу за кредитним договором № DO1FGA0000000007 від 27.06.2008 року.

Заборонено Сектору у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області видачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта/проїзного документа.

Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортів/проїзних документів, обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2010 року по справі №2-5849/10 позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи – ОСОБА_4 , приватний нотаріус Богватова І.О. про звернення стягнення, задоволено.

Звернуто стягнення на квартиру, загальною площею 69.3 кв.м. житловою площею 39,5 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення за кредитним договором № DO1FGA0000000007 від 27.06.2008 року в розмірі 40073,49 доларів США - 317350,29 грн., шляхом продажу предмету іпотеки, на підставі договору іпотеки № DO1FGA0000000007 від 01.07.2008р., Публічним Акціонерним Товариством Комерційний Банк «ПриватБанк», з укладенням від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватному Акціонерному Товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Рішення суду набрало законної сили 20.12.2010 року.

Відповідно до відомостей з АСВП щодо боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 04.11.2025 року відкриті незавершені ВП відсутні.

Задовольняючи заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до відомостей з АСВП щодо боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 04.11.2025 року відкриті незавершені ВП відсутні, таким чином, враховуючи, що підстави, які послужили для забезпечення позову відпали, то суд приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок та підстави для скасування заходів забезпечення позову визначені у статті 158 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, другою статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Частиною сьомою статті 158 ЦПК України визначено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до положень ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

А відповідно до п. 4 Рішення Конституційного Суду від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011, інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим, у Кодексі встановлено систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; можливість суду вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що заявником не доведено, що виконавче провадження закінчено та виконання богових зобов`язань не підтверджено належними доказами, колегія суддів відхиляє, оскільки, відповідно до відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 04.11.2025 року відкриті незавершені виконавчі провадження відсутні (а.с. 17-18).

Інші доводи на спростування висновків місцевого суду апеляційна скарга не містить, а зводиться до незгоди з судовим рішенням та власного тлумачення характеру спірних правовідносин, що також не може бути підставою для скасування ухвали суду.

Ухвалюючи судове рішення, крім іншого, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм процесуального права при його ухваленні, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи і спростовуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» — залишити без задоволення.

Ухвалу Заводського районного суду міста Кам`янського від 19 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 31 березня 2026 року.

Повний текст судового рішення складено 09 квітня 2026 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді М.Ю. Петешенкова

В.С. Городнича