Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №362/3001/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/3001/26

Провадження № 1-кс/362/263/26

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2026 року

слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2026 року судом отримано вказану скаргу про зобов`язання вчинити дії.

Перевіривши матеріали скарги, з урахуванням положень Глави 26 КПК України, якою чітко визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, приходжу до наступних висновків.

Частина 1 статті 304 КПК України передбачає, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Проте, заявниця не додала до скарги відповідні письмові докази на підтвердження тієї обставини, що вона дійсно зверталася до прокурора із конкретною заявою із зазначенням дати отримання прокурором такої заяви (наприклад, копія звернення особи із відміткою про дату отримання).

Вказані відомості обов`язково необхідні для обчислення строків звернення зі скаргою на бездіяльність.

Також, у суду відсутні правові підстави для розгляду вказаної скарги, оскільки її не підписано особою яка її подала.

У пункті 6 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 1640/0/4-12 від 09 листопада 2012 року «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування», звернуто увагу судів на те, що у випадку якщо скарга не відповідає вимогам закону, слідчий суддя виносить ухвалу про повернення скарги, у тому числі, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 218 КПК України.

Отже, слід зробити висновок, що скарги мають відповідати загальним вимогам закону стосовної способу підписання офіційного звернення.

Нормами статей четвертої та п`ятої статті 106 КПК України передбачено, що документи, підписані, погоджені в інформаційно-комунікаційній системі досудового розслідування з використанням кваліфікованого електронного підпису, їх примірники в електронній та паперовій формах визнаються оригіналами документів; обіг електронних документів у кримінальному провадженні в частині, не врегульованій цим Кодексом, регулюється іншими законами щодо електронних документів та електронного документообігу.

Відповідно до пунктів 12 і 32 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис – це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; підписував – фізична особа, яка створює електронний підпис.

Згідно із частинами першою і другою статті 6 та частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис; накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа; оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, в тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Натомість, дану скаргу, яку отримано судом на офіційну електронну адресу суду, не містить кваліфікованого електронного підпису заявника, що підтверджується актом суду від 09 квітня 2026 року.

Оскільки, скаргу не підписано особою яка його подала, суд приходить до висновку, що скаргу подано особою, яка не має права подавати скаргу.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 304 КПК України, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.

Таким чином, враховуючи, що дану скаргу не підписано особою яка його подала, дану скаргу слід повернути, оскільки її подано особою, яка не має права подавати скаргу.

За таких обставин, дану скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Воднораз заявнику слід роз`яснити наступне.

Частина перша статті 303 КПК України встановлює вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.

Як вбачається із прохальної частини скарги, особа яка її подала відповідно до статті 303 КПК України не оскаржує будь-яке рішення, дію чи бездіяльність слідчого або прокурора, а просить «зобов`язати» прокурора вчинити дії, що прямо суперечить положенням КПК України.

Тобто, особа яка подала скаргу не оскаржує дії чи нездійснення прокурором інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, а також, не оскаржує рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.

Також, необхідно звернути увагу заявника, що відповідно до наведених норм КПК України, оскарженню підлягають рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора.

Натомість, положення кримінального процесуального закону не передбачають можливості розгляду скарг про зобов`язання вчинити дії.

На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 304 КПК України,

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії – повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити ОСОБА_2 про необхідність зазначення в прохальній частині скарги конкретних рішень, дій чи бездіяльності які вона оскаржує та просить визнати їх неправомірними.

Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання особою копії судового рішення.

Слідчий суддя