Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №941/166/26 — Петрівський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 рокуселище ПетровеСправа № 941/166/26

Провадження № 2-а/941/4/26

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Проценко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Петрове Кіровоградської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ковальов Андрій Ігорович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №213, винесеної 24.09.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та закриття провадження у справі. Також представником позивача подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 24 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 була винесена відносно ОСОБА_1 постанова в справі про адміністративне правопорушення №213, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень. ОСОБА_1 під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності присутній не був та копія вказаної вище постави після її винесення йому не вручалась, про існування вказаної постанови він довідався тільки 02 лютого 2026 року, отримавши постанову Петрівського ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження з її примусового виконання. Представник позивача вважає постанову безпідставною та протиправною, так як будь-які докази вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення, що давали б підстави для накладення на нього адміністративного стягнення, відсутні, крім того, дана постанова винесена із істотними порушеннями та всупереч вимогам норм діючого законодавства.

У судове засідання представник позивача не з`явився, своєю заявою просив слухати справу без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.

Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання учасників справи, яких належним чином повідомлено про дату, час та місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 24 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 була винесена відносно ОСОБА_1 постанова в справі про адміністративне правопорушення №213, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 12 вересня 2025 року о 09 год. 15 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який в особливий період порушив правила військового обліку, а саме – будучи 26 вересня 2022 року визнаним непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, станом на 12 вересня 2025 року військово-лікарську комісію не пройшов, чим порушив вимоги Закону України «Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається КУпАП та іншими законами України.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Так, Законом України «Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» викладено в такій редакції: «2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України – до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Таким чином, позивач зобов`язаний був у строк до 05 червня 2025 року самостійно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_5 для проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Зазначений обов`язок ОСОБА_1 , як вірно встановлено відповідачем, виконаний не був.

Водночас, у відповідності до вимог ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтіми 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Зважаючи на те, що позивач зобов`язаний був пройти повторний медичний огляд ВЛК не пізніше 05 червня 2025 року, а у розпорядженні відповідача перебуває військово-облікова документація ОСОБА_1 , станом на 06 червня 2025 року співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_5 було достеменно відомо про вчинене ним порушення правил військового обліку.

Зазначена обставина свідчить про можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 не пізніше 05 вересня 2025 року.

Пунктом 7 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Отже, зважаючи на те, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчився передбачений ч. 9 ст. 38 КУпАП строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності, розпочате відносно нього провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягало закриттю, що свідчить про незаконність винесеної відповідачем постанови.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як встановлено ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 постанова у справі про адміністративне правопорушення є протиправною, тому підлягає скасуванню.

Вирішуючи заявлене представником позивача клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови, суд виходить з таких міркувань.

Статтею 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1322 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), – протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Судом встановлено, що оскаржувану постанову № 213 від 24.09.2025 року було винесено за відсутності позивача, а належні докази її своєчасного направлення та вручення позивачу відповідачем не надані.

Як підтверджується матеріалами справи, участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не брав., про наявність та зміст оскаржуваної постанови довідався лише 02 лютого 2026 року після отримання постанови Петрівського ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження з її примусового виконання.

Враховуючи, що позовну заяву було подано через систему «Електронний суд» 12.02.2026 року, тобто в межах законодавчо встановленого десятиденного строку з моменту, коли позивач фактично дізнався про порушення своїх прав та отримав копію постанови, суд визнає причини пропуску строку звернення до суду поважними. На підставі викладеного, клопотання представника позивача підлягає задоволенню, а пропущений строк поновленню.

У зв`язку із задоволенням позову, судові витрати у справі, які складаються із судового збору у розмірі 1064,96 грн., сплаченого позивачем при подачі позову, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 9, 20, 77, 241-246, 139, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити. Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Задовольнити позов ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ковальов Андрій Ігорович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 від 24.09.2025 року №213 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 витрати, які були понесені на оплату судового збору в розмірі 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) гривень 96 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Петріський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08 квітня 2026 року.

Суддя С.І.Колесник