Вирок від 12 січня 2026 р. у справі №190/272/23 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №190/272/23

провадження №1-кп/176/30/26

В И Р О К

Іменем України

13 січня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої – судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовті Води кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Квітка Новоукраїнського району Кіровоградської області, громадянина України, із професійною технічною освітою, непрацюючого, немаючого інвалідності, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 лютого 2022 року за №12022041560000059,-

за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6 ,-

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2022 року близько 07:20 годин водій ОСОБА_3 керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2106», д.н.з НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 29.09.2005 на праві власності належить ОСОБА_7 , яким користується ОСОБА_3 , рухався по першому провулку в м. П`ятихатки Кам`янського району Дніпропетровської області разом з пасажиром ОСОБА_5 .

Під час руху ОСОБА_3 керуючи вказаним автомобілем, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом токсикологічного дослідження №219 від 10.02.2022, відповідно до якого у останнього виявлено етиловий спирт у концентрації 3,04%, заздалегідь позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку, що складається та координувати свої дії, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змін, при виникненні небезпеки для руху, у вигляді автомобіля марки «Volkswagen LT 35», д.н.з НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався по першому провулку в м. П`ятихатки, в зустрічному напрямку до автомобіля «ВАЗ 2106» д.н.з НОМЕР_1 , водій ОСОБА_3 , раптово без включеного лівого повороту, в місці де не має перехрестя, почав виконувати маневр лівого повороту з прискоренням, при цьому заходів до своєчасного зниження швидкості, аж до зупинки транспортного засобу на займаній смузі руху не здійснив та скоїв зіткнення правою боковою частиною вищезгаданого автомобіля з передньою частиною автомобіля марки «Volkswagen LT 35», д.н.з НОМЕР_3 .

В результаті зіткнення пасажиру автомобіля «ВАЗ 2106» д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: струс головного мозку, перелому кісток тіла нижньої щелепи ліворуч та гілки праворуч зі зміщенням, перелому кісток носу з переходом на носовий відросток верхньої щелепи ліворуч, перелому зовнішньої стінки лівої орбіти, гемо синусу максилярно ліворуч, емфіземи м`яких тканин обличчя, різаних ран лівого передпліччя, саднень черевної стінки, які в своїй сукупності відносяться до категорії СЕРЕДНЬОЇ тяжкості тілесних ушкоджень, за критерієм тривалого розладу здоров`я, тобто понад 3 тижні, підстава: «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6 пункт 2.2.1 підпункт в, пункт 2.2.2. Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем, порушив вимоги п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, які свідчать:

- п. 10.1 – перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п. 10.4 – перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.

Невиконання вище вказаних правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв`язку з наслідками, що настали, оскільки зазначені порушення безпосередньо спричинили настання даної події.

12 січня 2026 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника – адвоката ОСОБА_6 , укладена угода про примирення.

Згідно даної угоди обвинувачений та потерпіла дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинно бути застосовано до останнього.

Відповідно зазначеної угоди, обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення і зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість в обсязі пред`явленого обвинувачення.

При цьому сторони узгодили, що до ОСОБА_3 має бути застосовано покарання за ч. 1 ст. 286-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцяти чотирьох тисячі) гривень 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України, в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

За змістом ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Частина 1 статті 475 КПК України передбачає, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, що згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що цілком розуміє суть та характер обвинувачення, яке йому пред`явлено, в повному обсязі визнає себе винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, за обставин викладених в обвинувальному акті. При цьому визнав фактичні обставини кримінального провадження встановлені на досудовому слідстві. Крім того зазначив, що розуміє надані йому законом права, передбачені в тому числі ч. 4 ст. 474 КПК України. Також зауважив, що розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Вказав, що може відбути той вид і розмір покарання, що узгоджено угодою, повністю розуміючи його. Просив угоду про примирення затвердити та призначити йому узгоджене покарання.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Може відбути узгоджений вид і розмір покарання.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_6 , також просила суд затвердити угоду про примирення та призначити її підзахисному узгоджене сторонами покарання. Вказала, що угода укладалась в її присутності, обвинуваченому роз`яснювались наслідки таких дій і обмеження щодо оскарження вироку суду. Їй як захисниці обвинуваченого відомі і зрозумілі наслідки укладання угоди про примирення, на затвердженні якої наполягає.

Потерпіла ОСОБА_5 зазначила, що розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначенні п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, і просила затвердити угоду про примирення, призначивши ОСОБА_3 узгоджене покарання. Крім того вказала, що претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має.

Судом, також, роз`яснено потерпілій наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, передбачені зазначеною нормою закону. При цьому суд переконався, що укладання її було добровільним також зі сторони потерпілої, на що остання вказала у судовому засіданні.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення, вважаючи що дана угода повністю відповідає вимогам закону. Зазначив, що наслідки укладання і затвердження угоди усвідомлює.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений цілком розуміє свої права, в тому числі і право на судовий розгляд, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, що роз`яснені судом. Обвинувачений зазначав, що вчинення злочину ним відбувалось саме за таких обставин, як зазначено в обвинувальному акті.

Крім того, потерпіла та захисник обвинуваченого цілком розуміють наслідки затвердження угоди.

Умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для примирення.

Обвинувачений, захисник обвинуваченого та потерпіла погоджуються на застосування узгодженого виду та міри покарання. Прокурор також не заперечує проти призначення узгодженого покарання.

Судом береться до уваги, що обвинувачений на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Узгоджені вид та міра покарання відповідають характеру і тяжкості обвинувачення, тобто загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

За вказаних обставин, а також оскільки умови угоди не порушують права, інтереси свободи інших осіб, відповідають інтересам суспільства, відсутні підстави вважати, що укладання угоди не було добровільним, наявність підстав для визнання винуватості, можливість виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань, суд не вбачає підстав для відмови у затвердженні угоди судом.

Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення від 12 січня 2026 року, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника – адвоката ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 лютого 2022 року за №12022041560000059.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.

Цивільні позови у кримінальному проваджені не заявлено.

При вирішенні питання щодо процесуальних витрат, суд приходить до висновку, що із ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути судові витрати, понесені на залучення експертів для проведення:

- судової експертизи технічного стану транспортного засобу, згідно висновку експерта №СЕ-19/104-22/4885-ІТ від 23 лютого 2022 року, в розмірі 2059 (дві тисячі п`ятдесят дев`ять) гривень 44 копійки;

- судової експертизи технічного стану транспортного засобу, згідно висновку експерта №СЕ-19/104-22/4886-ІТ від 24 лютого 2022 року, в розмірі 2059 (дві тисячі п`ятдесят дев`ять) гривень 44 копійки;

- судової авто технічної експертизи, згідно висновку експерта №СЕ-19/104-22/38951-ІТ від 16 грудня 2022 року, в розмірі 2265 (дві тисячі двісті шістдесят п`ять) гривень 36 копійки.

Арешт на автомобіль марки Volkswagen LT 35, держаний номерний знак НОМЕР_3 , та автомобіль ВАЗ 2106, держаний номерний знак НОМЕР_4 , накладений ухвалою слідчого судді П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2022 року, слід скасувати, повернувши майно власникам.

Керуючись ст.ст. 100, 371, 374, 468, 469, 473-475, 484-496 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 12 січня 2026 року, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника – адвоката ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 лютого 2022 року за №12022041560000059.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцяти чотирьох тисячі) гривень 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судові витрати, понесені на залучення експертів для проведення:

- судової експертизи технічного стану транспортного засобу, згідно висновку експерта №СЕ-19/104-22/4885-ІТ від 23 лютого 2022 року, в розмірі 2059 (дві тисячі п`ятдесят дев`ять) гривень 44 копійки;

- судової експертизи технічного стану транспортного засобу, згідно висновку експерта №СЕ-19/104-22/4886-ІТ від 24 лютого 2022 року, в розмірі 2059 (дві тисячі п`ятдесят дев`ять) гривень 44 копійки;

- судової авто технічної експертизи, згідно висновку експерта №СЕ-19/104-22/38951-ІТ від 16 грудня 2022 року, в розмірі 2265 (дві тисячі двісті шістдесят п`ять) гривень 36 копійки.

Арешт на автомобіль марки Volkswagen LT 35, держаний номерний знак НОМЕР_3 , та автомобіль ВАЗ 2106, держаний номерний знак НОМЕР_4 , накладений ухвалою слідчого судді П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2022 року, скасувати та повернути майно власникам.

У випадку невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області ОСОБА_9