Вирок від 10 грудня 2025 р. у справі №176/5/25 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/5/25

провадження №1-кп/176/76/25

В И Р О К

Іменем України

11 грудня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої – судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в місті Жовті Води кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Зелене Петрівського району Кіровоградської області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з неповною середньою освітою, військовослужбовця Збройних Сил України, одруженого, неповнолітніх (малолітніх) дітей на утримання не маючого, не маючого інвалідності, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 грудня 2024 року за №12024041220000628,-

за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_5 ,-

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2024 року приблизно о 10 годині 30 хвилин більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , на зупинці громадського транспорту в м. Дніпро зустрів свого знайомого на ім`я ОСОБА_5 , з котрим разом сіли до маршрутного таксі та попрямували разом з м. Дніпро в м. Жовті Води, де під час поїздки спільно вживали алкогольні напої, перебуваючи в салоні маршрутного таксі.

Того ж дня, 18 листопада 2024 року приблизно о 11 годині 30 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 приїхавши разом з ОСОБА_5 на автовокзал, що знаходиться за адресою: вул. Михайла Грушевського, буд. 2Б, м. Жовті Води, Кам`янський район, Дніпропетровська область, та виходячи з маршрутного таксі ОСОБА_3 на сидінні де сидів потерпілий ОСОБА_5 виявив мобільний телефон Redmi Note 12 Onyx Gray, з технічними характеристиками 4 GB ОЗУ та 128 GB вбудованої пам`яті, котрий належить останньому. ОСОБА_3 усвідомлюючи те, що мобільний телефон належить ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, будучи обізнаним про введення воєнного стану в України, підійшов до сидіння де знаходився мобільний телефон, визначивши вищевказаний мобільний телефон, як предмет свого злочинного посягання, реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон Redmi Note 12 Onyx Gray, з технічними характеристиками 4 GB ОЗУ та 128 GB вбудованої пам`яті ІМЕІ1 НОМЕР_2 та ІМЕІ2: НОМЕР_3 належний потерпілому ОСОБА_5 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_3 завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5 згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4147 від 06.12.2024, на суму 4462 гривні 50 копійок.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся при цьому пояснив, що дійсно 18 листопада 2024 року на зупинці громадського транспорту в м. Дніпро зустрів свого знайомого ОСОБА_5 , з котрим разом сіли до маршрутного таксі та попрямували разом з м. Дніпро в м. Жовті Води. Під час поїздки, перебуваючи в салоні маршрутного таксі, вони з потерпілим почали спільно вживали алкогольні напої. По прибуттю на автовокзал в місто Жовті Води Дніпропетровської області, виходячи з маршрутного таксі, він виявив на сидінні де сидів потерпілий ОСОБА_5 мобільний телефон Redmi Note 12 Onyx Gray, який таємно викрав.

Також обвинувачений зазначив, що докази його вини добуті досудовим слідством визнає повністю і не оспорює їх, правильно розуміє зміст фактичних обставин кримінального провадження і вважає недоцільним їх дослідження, оскільки вони ніким не оспорюються. При цьому вказав, що у скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

Визнання вини ОСОБА_3 не викликає у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи, що обвинувачений повністю визнає свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні, не оспорює фактичні обставини справи, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, а також заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, потерпілого, які не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз`яснивши наслідки ст.ст. 349, 394 ч. 2 КПК України та з їх згоди, суд, обмежившись дослідженням доказів по справі лише допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних відносно обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, яке ніким не оспорюється, та роз`яснив усім учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проводячи судовий розгляд у межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст. 337 КПК України, обвинувачення висунуте ОСОБА_3 визнається судом повністю доведеним, ніким не оспорюється. У зв`язку із чим, суд кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, згідно із вимогами статей 50 та 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів, данні про особу винного, який судимості не має, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Також суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Згідно досудової доповіді, складеної 28 серпня 2025 року провідним інспектором Камянського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_6 , дослідження інформації, що характеризує особу за місцем проживання, умов життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства, свідчать про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд вважає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку про можливість застосування відносно ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Вказаний вид покарання, за глибоким переконанням суду, є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого та відповідатиме цілям покарання.

Достатніх підстав для застосування статей 69, 75 КК України суд не вбачає.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався. Строк тримання під вартою обвинуваченому слід рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Судові витрати за провадженням відсутні.

Цивільні позови у кримінальному проваджені не заявлено.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 371, 373-376 КПК, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Мобільний телефон марки Redmi Note 12 Onyx Gray, ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 з технічними характеристиками 4GB – ОЗУ та 128 GB вбудованої пам`яті, повернути потерпілому ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області ОСОБА_7