Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №448/2333/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 448/2333/25 Головуючий у 1 інстанції: Кічак Ю.В.

Провадження № 33/811/422/26 Доповідач: Гончарук Л. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Русенка Романа Івановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу з доповненнями захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Русенка Романа Івановича на постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 03 лютого 2026 року,

встановив:

цією постановою, визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185-10, ч.1 ст.204-1 КУпАП та призначено йому, із врахуванням вимог ч.2 ст.36 КУпАП, адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, а саме: БпЛА в кількості 3 (три) штуки з комплектуючими та маскувальну сітку.

Зараховано ОСОБА_1 в строк відбуття адміністративного арешту його адміністративне затримання з 21:00 год. 04.11.2025 року по 15:20 год. 07.11.2025 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору.

Згідно постанови, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №011781Е від 05.11.2025 року, відомо, що ОСОБА_1 , 04.11.2025 року о 21:00 год, діючи у складі групи осіб спільно з ОСОБА_2 , під час спроби здійснення незаконного переміщення тютюнових виробів через державний кордон України, за допомогою БпЛА, вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Польща, поза пунктом пропуску через державний кордон, на напрямку 512 прикордонного знаку, на відстані 7000 м до лінії державного кордону, територія Шегинівської ОТГ Яворівського району Львівської області, однак був затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б).

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як порушення вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України», відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Він же, ОСОБА_1 , 04.11.2025 року о 21:00 год., діючи у складі групи осіб разом із громадянином ОСОБА_2 , під час затримання «Групою реагування» за спробу ОСОБА_1 незаконного перетину Державного кордону з України в РП, з використанням БпЛА, поза пунктом пропуску через Державний кордон України, на напрямку 512 прикордонного знаку, на відстані 7000 м до лінії Державного кордону, територія Шегинівської ОТГ Яворівського району Львівської області, останній вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПСУ під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, зокрема: вдавався до втечі, чинив фізичний опір, на неодноразово повторену законну вимогу працівників ДПСУ припинити дані дії - не реагував.

Такими своїми діями громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги п.12 ст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».

Постановою Мостиського районного суду Львівської області від 19.12.2025 року об`єднано матеріали справ про адміністративні правопорушення: ЄУН 448/2333/25 за ч.2 ст.204-1 КУпАП та ЄУН 448/2335/25 за ч.2 ст.185-10 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 в одне провадження і присвоєно номер об`єднаної справи ЄУН 448/2333/25.

На вказану постанову захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Русенко Р.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суддіМостиського районного суду Львівської області від 03 лютого 2026 року, оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, ч. 2 ст. 185-10 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції допустив порушення вимог ст.ст. 245, 252, 268, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.

Стверджує, що місце затримання, вказане у протоколі, не відноситься до прикордонної смуги. Зазначає, що суд невірно оцінив ту обставину, що ОСОБА_1 перебував у прикордонній смузі, що свідчило про його намір незаконно перетнути кордон.

Акцентує, що рапорт не є доказом в розумінні ст. 251 КУпАП, про що неодноразово зазначав КАС ВС у своїх рішеннях.

Зауважує, що досліджений судом відеозапис не міститься серед додатків до протоколу, що направлялися ДПСУ до Мостиського районного суду Львівської області. Відеозапис не містить відомостей про дату, час та місце його здійснення.

Зазначає, що переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю (крім електричної енергії), тобто контрабанда, не є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 КУпАП, а кваліфікується за ст. 201-4 КК України.

Вказує про те, що протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 011783Е від 04.11.2025 не містить відомостей про точний час складання такого, а лише дату 04.11.2025. У протоколі не вказано, в чому полягали законні вимоги працівника Державної прикордонної служби (які саме вимоги), та в чому полягала злісна непокора ОСОБА_1 цим законним вимогам. Також відсутні відомості про те, що працівники Державної прикордонної служби України пред`явили ОСОБА_1 саме законні вимоги або розпорядження.

Стверджує, що протоколи про адміністративні правопорушення є недостовірними, і не можуть бути належними та допустимими доказами, та покладеними судом в основу висновку про винуватість ОСОБА_1 .

Зазначає, що з наданих до суду доказів неможливо встановити наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, оскільки суду не надано жодного доказу (фото-, відео фіксації) того, що останній вчинив злісну непокору законній вимозі прикордонника.

Щодо строку на апеляційне оскарження постанови судді Мостиського районного суду Львівської області від 03 лютого 2026 року зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови був вручений ОСОБА_1 10 лютого 2026 року, договір про надання правничої допомоги з ОСОБА_1 та адвокатом укладено 13.02.2026, відтак вважає такий пропущено з поважних причин.

У доповненнях до апеляційної скарги захисник адвокат Русенко Р.І. просить відкласти розгляд справи, у зв`язку з тим, що на даний час стороною обвинувачення не надано копію відеозапису. Стверджує, що дослідження відеозапису судом має значення для правильного, повного та об`єктивного розгляду апеляційної скарги.

У судове засідання апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду. Окрім цього, захисник адвокат Русенко Р.І. не заперечив проти розгляду апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка вказаної особи в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши виступ захисника адвоката Русенка Р.І. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані.

Частиною першою статті 185-10 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Частиною другою статті 185-10 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті.

Частиною першою статті 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №011783Е від 04.11.2025 року, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПСУ під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, зокрема: вдавався до втечі, чинив фізичний опір, на неодноразово повторену законну вимогу військовослужбовців ДПСУ припинити дані дії - не реагував. Дії громадянина ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.185-10 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 011781Е від 05.11.2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 суть вчиненого ним правопорушення передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, полягає у спробі незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску в складі групи осіб.

Як слідує з матеріалів справи, суддя місцевого суду, детально дослідивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185-10 КУпАП та ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, перекваліфікувавши його дії із ч. 2 ст. 204-1 КУпАП на ч.1 ст. 204-1 КУпАП, виключивши таку кваліфікуючу ознаку як «вчинення правопорушення групою осіб».

Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204-1, ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, ч. 2 ст. 185-10 КУпАП є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 011781Е від 05.11.2025 року, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 011783Е від 04.11.2025 року, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185-10 КУпАП; протоколом про адміністративне затримання громадянина ОСОБА_1 від 04.11.2025 року, з якого відомо, що вказаного громадянина було затримано вищевказаного дня о 21:00 год. на строк до 3-ох діб з метою з`ясування обставин правопорушення. При цьому, особистий огляд, огляд речей та вилучення документів не проводився, про що зазначено у даному протоколі; відеозаписом, котрий здійснений тепловізійним дроном «Mavic 3», з якого вбачається наступне: здійснюється зйомка території на околиці н.п. Годині; в полі працює сільськогосподарська техніка; рухаються два транспортні засоби ДПСУ в напрямку транспортного засобу, який стоїть у полі, що на окраїні н.п. Годині; при наближенні до вказаного транспортного засобу, від такого відбігають дві особи чоловічої статі; один з осіб ( ОСОБА_3 ) побіг в одному напрямку, інша особа ( ОСОБА_4 ) побіг в сторону н.п. Годині; особа, що прямувала в напрямку н.п.Годині прямує до господарства місцевого жителя; надалі видно, як особа ( ОСОБА_4 ) ходить біля господарських будівель, щоб заховатись; схему спроби незаконного перетину державного кордону за 04 листопада 2025 року та фототаблицями до вказаної схеми, з якої вбачається наступне: о 19:20 від ПОРВ з м.д.н.п. Мостиська надійшла інформація про рух т/з в межах КПР, ок.н.п. Годині, який ймовірно причетний до протиправної діяльності на ділянці відповідальності підрозділу на напрямку 515 п/зн (6500 до ДК); з 19:25 год. організовано проведення спеціальних дій з пошуку порушників (створено 2 групи військовослужбовців для виїзду на місце події); о 21:00 год. в ході проведення перевірки близько 7000 м від ДКУ навпроти 512-513 п/зн на ок.н.п. Годині було виявлено та затримано громадян: ОСОБА_1 , 1977р.н. та ОСОБА_5 , 2001р.н. (згодом встановлено, що установчі дані вказаної особи ОСОБА_6 ); на місці події також виявлено 3 літальні апарати типу «літачок», 2850 пачок сигарет різних торгових марок та транспортний засіб – автомобіль марки «Jeep», реєстр.номер НОМЕР_1 ; по даному факту проінформовано представників НПУ, ТУ БЕБ у Львівській області; о 21:40 год. прибули представники НПУ; 23:30 год. прибули представники БЕБ та СБУ у Львівській області; громадян ОСОБА_1 і ОСОБА_7 було доставлено на відділ для проведення фільтраційних заходів та складання протоколів за ч.2 ст.185-10 і ч.2 ст.204-1 КУпАП; рапортом ст. зміни прикордонних нарядів ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) лейтенанта ОСОБА_8 від 04.11.2025 року, з якого відомо, що об 21:00 год. отримано інформацію від п/н «Група реагування» про затримання ними на напрямку 512 прикордонного знаку двох громадян України під час спроби незаконного перетину та здійснення незаконного переміщення тютюнових виробів через ДКУ; копією посвідчення водія громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; відеозаписом, котрий здійснений тепловізійний дроном «Mavic 3», з якого вбачається наступне: здійснюється зйомка території на околиці н.п.Годині; в полі працює сільськогосподарська техніка; рухаються 2 транспортні засоби ДПСУ в напрямку транспортного засобу, який стоїть у полі, що на окраїні н.п. Годині; при наближенні до вказаного транспортного засобу, з такого вибігли дві особи чоловічої статі; один з осіб ( ОСОБА_3 ) побіг прямо, інша особа ( ОСОБА_4 ) побіг в сторону н.п. Годині; особа, що прямувала в напрямку н.п. Годині, прямує до господарства місцевого жителя на околиці населеного пункту; надалі вбачається, як особа ( ОСОБА_1 ) ходить по подвір`ї господарства та намагається знайти будівлю, щоб заховатись; через деякий час до вказаного господарства прибули військовослужбовці, які почали проводити оперативні заходи з метою виявлення вказаної особи.

Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, п. 10 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998, та його винуватість у вчиненні передбачених ч. 1 ст. 204-1 та ч. 2 ст. 185-10 КУпАП адміністративних правопорушень.

Суд апеляційної інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт спроби незаконного перетину державного кордону громадянином ОСОБА_1 поза встановленими пунктами пропуску доведений «поза розумним сумнівом», а також доведено винуватість ОСОБА_1 у злісній непокорі законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, вчинена групою осіб, що утворює собою самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП.

Таким чином, доводи апелянта в апеляційній скарзі про те, що протоколи про адміністративні правопорушення є недостовірними, і не можуть бути належними та допустимими доказами, та покладеними судом в основу висновку про винуватість ОСОБА_1 , апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що в свою чергу дає обґрунтовані підстави вважати, що вказані доводи спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинення ним адміністративних правопорушень.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки такі не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185-10, ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а додані до протоколів докази є достатніми для висновку про доведеність вини останнього.

Доводи апелянта про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної постанови суду першої інстанції.

При цьому, апеляційний суд керується висновком Європейського суду з прав людини, зробленим ним у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, де в п.58 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

За таких обставин, суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204-1, ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.

Висновки суду першої інстанції відповідають зібраним у справі доказам, яким суддею надана належна оцінка, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.

Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).

Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204-1, ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно правил ст. 36 КУпАП.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги. Судове рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -,

постановив:

поновити захиснику особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокату Русенку Роману Івановичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Мостиського районного суду Львівської області від 03 лютого 2026 року.

Апеляційну скаргу з доповненнями захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Русенка Романа Івановича залишити без задоволення, а постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 03 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Я. Гончарук