Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №331/4013/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №331/4013/25 Головуючий в 1 інст.Пивоварова Ю.О.

Провадження №33/807/307/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1ст.130КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Бєлки А.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Бєлки А.В. на постанову Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від10 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: невідомий, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.130 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,

стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн.

Згідно з постановою суду, 07 липня 2025 року о 01-20 годині в м.Запоріжжя, Олександрівський район, вул. Дніпровська, 24, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Mercedes-Benz ML 270 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №4896. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений. Авто припарковано без порушень ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Бєлка А.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що долучений відеофайл та матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, при цьому апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у праві №524/9716/16-а, в якій вказано, що у постанові про порушення ПДР обов`язково має бути вказано технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото- чи відеозапис порушення.

Крім того, відеофайл не є безперервною відео зйомкою, має ознаки втручання, а саме: склеювання окремих відеофайлів в один з метою створення хибної уяви та визнання відеозапису допустимим доказом в розумінні вказаної Інструкції, затвердженої наказом №1026 від 18 грудня 2018 року, проте судом першої інстанції взагалі не надано оцінки вказаному факту.

За клопотанням сторони захисту судом витребувано з КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР акт медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №4896 від 07 липня 2025 року.

Відповідно до вищевказаного акту та додатків до нього, результат імунохроматографічного дослідження №4140 від 07 липня 2025 року не містить підпису виконавців тесту і не містить печатки закладу. За вказаних обставин (відсутності підпису та печатки) результат імунохроматографічного дослідження №4140 від 07 липня 2025 року не може бути визнано належним та допустимим доказом у справі.

Також, апелянт звертає увагу на те, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 липня 2025 року формувався саме на підставі результату імунохроматографічного дослідження №4140 від 07 липня 2025 року скріплений підписами та печаткою. Зазначене вказує, що текст імунохроматографічного дослідження№4140 від 07 липня 2025 року, проведено особами, які не мають відповідних знань та повноважень в області лабораторних досліджень.

В доповненнях до апеляційної скарги захисник-адвокат Бєлка А.В. зазначає про те, що відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 2 ст. 130 КУпАП передбачає повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Так, постановами Запорізького апеляційного суду №317/4170/25 від 16 січня 2026 року та 30 січня 2026 року, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Постанови набрали законної сили з моменту їх проголошення (тобто 16 січня 2026 року та 30 січня 2026 року).

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, зокрема, ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №367434 від 20 червня 2025 року, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Норми КУпАП не передбачають зміну правової кваліфікації за ст.130 КУпАП судом або органом уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також, прямо вказують на неприпустимість притягнення особи до відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП двічі протягом одного року.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з`явився, захисник останнього - адвокат Бєлка А.В. зазначив про обізнаність ОСОБА_1 про день, час та місце судового засідання, вказав про можливість розгляду справи апеляційним судом за відсутності ОСОБА_1 , зазначив, що вказане питання та правова позиція між ним та ОСОБА_1 узгоджені.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Заслухавши аргументи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Бєлки А.В., який підтримав апеляційну скаргу, з урахуванням доповнень до неї, просив апеляційну скаргу задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280,283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №383731 від 07 липня 2025 року, згідно з яким, 07 липня 2025 року о 01-20 год. в м.Запоріжжя, по вул.Дніпровська, 24, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz m 1270, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу 4896. Від керування транспортним засобом відсторонено, про повторність попереджений, чим порушив п.2.9.а ПДР – керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують та швидкість реакції КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР від 07 липня 2025 року;

- у висновку №4896 від 07 липня 2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким підтверджено перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння (екстазі, амфетамін, маріхуана);

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №1 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта Грищоненка Д., згідно з яким, останній доповідає, що 07 липня 2025 року о 01-20 годині за адресою: м.Запоріжжя, Олександрівський район, вул.Дніпровська,24, на підставі ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено транспортний засіб Mercedes-Benz ml 1270 д.н.з. НОМЕР_1 («ДЖЕДАЙ») під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , який є діючим військовослужбовцем певної військової частини. Під час спілкування було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.

Водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря – нарколога: результат позитивний, висновок №4896. Було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, серії ЕПР1 №383731, посвідчення водія не вилучалось, тимчасовий дозвіл не видавався. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджено. Фізична сила та спец.засоби не застосовувались. Подія зафіксована на БК 475295, 471704.

Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними, допустимими та достатніми.

Згідно з оскаржуваною постановою, у судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Бєлка А.В. зазначив про відсутність підстав для притягнення водія до адміністративної відповідальності, оскільки уважає акт медичного огляду особи, що керує транспортним засобом від 07 липня 2025 року, сумнівним, оскільки цей акт складений неуповноваженою особою, а саме: лікарем ОСОБА_2 , а результати лабораторних досліджень не мають підпису особи, що їх проводила, а деякі з них взагалі проведені пізніше за дату самого огляду водія. З метою перевірки цих фактів захисник звернувся із адвокатським запитом про отримання додаткової інформації до КНП "Обласного клінічного закладу психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб" ЗОР, тому уважав, що брати до уваги ці докази суд не повинен, тому жодних підстав для визнання ОСОБА_1 винуватим немає.

При апеляційному розгляді захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвокат Бєлка А.В. навів доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі та доповненнях до неї.

Проаналізувавши досліджені докази, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Що стосується доводів захисника-адвоката Бєлки А.В., викладених в апеляційній скарзі, про те, що долучений відео файл та взагалі матеріали не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд апеляційної інстанції вважає непереконливими та такими, що суперечить фактичним обставинам справи.

Наявним в матеріалах справи відеозаписом зафіксовано переслідування працівниками поліції транспортного засобу, вказаного у протоколі, та його зупинка. За кермом автомобіля, коли до нього підійшли працівники поліції, перебував ОСОБА_1 , який не заперечував факту керування ним транспортним засобом, а навпаки поводив себе як водій цього транспортного засобу, вказував куди він прямує.

Отже, сумнівів в тому, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобомMercedes-Benz m 1270 державний номерний знак НОМЕР_1 («ДЖЕДАЙ»), у суду апеляційної інстанції не виникає, оскільки вказані обставини в повній мірі доведено належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Об`єктивних даних про те, що транспортним засобом керувала інша особа, в матеріалах справи немає.

Будь-яких клопотань щодо виклику працівників поліції або витребування будь-якої інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги, сторона захисту не заявляла.

В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази.

Стосовно доводів апелянта щодо безперервності відео зйомки, наявності ознак втручання, а саме: склеювання окремих відео файлів в один з метою створення хибної уяви та визнання відеозапису допустимим доказом в розумінні Інструкції затвердженої наказом №1026 від 18 грудня 2018 року,суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.

З самих відеозаписів є очевидним, що ці записи здійснювались працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал.

Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , що зафіксовані вищевказаними відеозаписами, мали місце, та відносяться саме до цієї справи.

Більш того, вказані відеозаписи не є єдиними доказами у справі, ці записи узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові.

Те, що самі відеозаписи складаються з окремих файлів, само по собі не вказує на недопустимість вказаних відеозаписів як доказу.

Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволенного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 15 березня 2019 року у справі №686/11314/17, відеозапис, навіть якщо він не відображає повну картину подій, визнається належним доказом, якщо з його змісту можливо встановити обставини, що мають значення для справи.

Доводи сторони захисту про те, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння був проведений не уповноваженою особою, були предметом розгляду суду першої інстанції, та цим доводам надана належна правова обґрунтована оцінка в оскаржуваній постанові.

Так, підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 встановлено порядок проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів.

Пунктом 12 Розділу 2 вказаної вище Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимоги законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння №1452/735 та після виявлення у водія ознак сп`яніння (яке на думку працівників поліції – було наркотичним) направлено останнього на огляд до відповідного медичного закладу.

Згідно з направленням від 07 липня 2025 року, працівниками поліції у результаті огляду ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп`яніння, а саме:звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд за допомогою спеціального технічного приладу не проводився у зв`язку із виявленими ознаками наркотичного сп`яніння. Викладене підтверджується, також вищевказаним відеозаписом.

З матеріалів справи убачається, що огляд ОСОБА_1 в медичному закладі проводився у строк та порядку, передбачених ст.266 КУпАП, у присутності поліцейського.

Згідно з висновком №4896 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 липня 2025 року, наданим КНП «Обласним клінічним закладом психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння у вказаній установі 07 липня 2025 року о 01-50 годині. За наслідками огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння (екстазі, амфетамін, маріхуана).

Зазначений висновок щодо результатів медичного огляду складений із дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.

Право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.

У вищевказаному висновку лікаря міститься підпис самого ОСОБА_1 без будь-яких зауважень. Відомостей про те, що останній не погодився з результатами огляду та оспорював ці результати в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає.

Крім того, за клопотанням сторони захисту судом першої інстанції витребувано з КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР акт медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №4896 від 07 липня 2025 року, з якого вбачається, що лікарем-наркологом було проведено повне обстеження ОСОБА_1 та зазначено, що зовнішній вигляд обстежуваної особи без пошкоджень, поведінка обстежуваної особи: замкнута; стан свідомості, орієнтування на місці, у часі та власній особистості – не порушене; мовна здатність не порушена; вегетативно-судинні реакції – шкіра обличчя бліда; дихання незмінне, рухова сфера: хода вяла, міміка млява; поза (Ромберга) з похитуваннями; точні руки (пальце-носова проба) з помилками; тремтіння пальців рук; запах алкоголю з рота відсутній; відомості про останнє вживання алкоголю або наркотичних речовин чи лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: підозра на вживання наркотичних речовин; висновок та діагноз за результатами огляду: наркотичне сп`яніння. Також в акті зазначено, що 07 липня 2025 року о 02 годині 00 хвилин у ОСОБА_1 було зроблено відбір сечі. За результатами імунохроматографічного дослідження № 4140 від 07 липня 2025року отримані позитивні результати на декілька речовин (маріхуана, амфетамін, метамфетамін, МДМА).

В подальшому лікарем-лаборантом було проведено токсилогічне дослідження сечі ОСОБА_1 , за результатами якого у відібраних у ОСОБА_1 зразках виявлено наркотичну речовину - маріхуана та психотропні речовини, які відносяться до групи фенілалкіламінів (ФАА). Водночас, відповідно до таблиці №2 списку №2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2000 року №770, амфетамін має хімічну назву (±)-a-метилфенетиламін, а в свою чергу метамфетамін має хімічну назву (+)-(S)-N,a-диметилфенетиламін. Тобто, психотропні речовини амфетамін та метамфетамін належить до групи фенілалкіламінів.

Отже, з викладеного убачається, що результати, отримані за допомогою імунохроматографічного дослідження, та результати, отримані за допомогою токсикологічного дослідження, є ідентичними та у сукупності з клінічною картиною підтверджують факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння.

Відомостей про те, що у лікаря та лаборанта були відсутні відповідні повноваження на проведення огляду та досліджень, в матеріалах справи немає, а доводи сторони захисту з зазначеного приводу нічим не підтверджені.

Доводи апелянта про те, що на адресу суду надійшли відомості про результати імунохроматографічного дослідження №4140 від 07 липня 2025 року без підпису виконавців тесту і не містить печатки закладу (на що звертає увагу апелянт), є необґрунтованими, оскільки у вказаних документах зазначені виконавці тесту, самі результати відображені на відповідному бланку, на якому міститься печатка медичної установи з підписом особи, якою завірено копію документу.

Окрім того, вищевказані документи направлені керівництвом медичної установи на адресу суду офіційно.

Дослідивши усі докази у їх сукупності, враховуючи, що під час проведення огляду водія, а також спілкування з останнім проводився відеозапис, порушень працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 судом першої інстанції не встановлено.

Суд обґрунтовано визнав докази в справі належними та допустимими. Так, під час дослідження доказів судом встановлено, що 07 липня 2025 року водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz ML 270 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , під час спілкування у останнього співробітниками поліції виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, запропоновано пройти медичне обстеження у закладі охорони здоров`я, на що останній погодився. Висновок проведеного медичного огляду підтвердив факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння.

Зазначення в апеляційній скарзі про те, що в постанові суд послався на висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 червня 2025 року складеного об 11:10 годині, проте, матеріали справи не містять вказаного висновку, є безпідставними та спростовується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Як убачається з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №4398 від 20 червня 2025 року (а.с.6), 20 червня 2025 року об 11-10 годині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був оглянути лікарем ОСОБА_3 , за результатами огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного (амфетамін, марихуана, метамфітамін) сп`яніння.

Більш того, з відеозапису, доданого до протоколу, убачається, що лікарем в результаті огляду ОСОБА_1 встановлено, що у останнього виявлено – амфетамін, метамфетамін та конопля, а також інша наркотична речовина – «екстазі», проте в незначній кількості, та лікар зазначив, що буде вважати, що її немає. Також, сам ОСОБА_1 після ознайомлення його з результатами огляду зазначив про те, що вживав наркотичні речовини тиждень тому.

З приводу доводів сторони захисту про те, що норми КУпАП не передбачають зміну правової кваліфікації за ст.130 КУпАП судом або органом уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також, прямо вказують на неприпустимість притягнення особи до відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП дві протягом одного року, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого із порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, є вчинення особою діяння повторно протягом року. Відсутність вищезазначеної кваліфікуючої ознаки виключає відповідальність саме за частиною другою статті 130 КУпАП.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №383731 від 07 липня 2025 року, складеному щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, при формулюванні суті правопорушення не відображено, що правопорушення ОСОБА_1 вчинено повторно протягом року.

В оскаржуваній постанові при формулюванні суті вчиненого правопорушення про таке теж не ідеться.

Як зазначено в апеляційній скарзі, постановами Запорізького апеляційного суду №317/4170/25 від 16 січня 2026 року та №333/5820/25 від 30 січня 2026 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення (тобто 16 січня 2026 року, 30 січня 2026 року).

При цьому, як зазначалось вище, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, працівниками поліції у самому протоколі при формулюванні суті правопорушення не відображено, що правопорушення ОСОБА_1 вчинено повторно протягом року.

За таких обставин, дії ОСОБА_1 мають бути кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, що відповідає фабулі, викладеній в самому протоколі про адміністративне правопорушення.

Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАПта містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

У зазначеному протоколі міститься підпис самого ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.

Даних про те, що останній оспорював відомості, зазначені у протоколі, в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.

Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам належну оцінку.

Неповноти та однобічності з`ясування обставин, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а також упередженості з боку суду першої інстанції не убачається.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП.

При накладені адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника - адвоката Бєлки А.В. залишити без задоволення.

Постанову Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 10 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1ст.130КУпАПзалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 331/4013/25