Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №279/6822/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/6822/25 Головуючий у 1-й інст. Пацко О. О.

Категорія 39 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Григорусь Н.Й., Талько О.Б.

з участю секретаря

судового засідання Драч Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу №279/6822/25 за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Юніон», заінтересована особа: Головний державний виконавець Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Федотюк Віра Петрівна на дії/бездіяльність органу примусового виконання

за апеляційною скаргою Коростенського ВДВС у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 листопада 2025 року, постановлену під головуванням судді Пацко О.О.

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року адвокат Іваницька Ю.В., яка діє в інтересах ТОВ «Інвестмент Юніон», звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця, у якій просила скасувати постанову про закриття виконавчого провадження ВП №74949264 від 23.09.2025.

На обґрунтування скарги зазначала, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.07.2010 у справі № 2-227/10 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» 39156,32 грн заборгованості за кредитним договором, 611,56 грн судових витрат, а всього 39767,88 грн.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26.04.2021 у справі № 2-227/10 замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні правонаступником ТОВ «Фінанс Проперті Групп», видано дублікати виконавчих листів по справі №2-227/10, строк пред`явлення до виконання яких поновлено.

07.05.2024 головним державним виконавцем Коростенського ВДВС у Коростенському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Федотюк Вірою Петрівною, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74949264 (боржник ОСОБА_1 ) щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-227/10, виданого 29.02.2024 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області 22.01.2025 у справі № 2-227/10 замінено стягувача ТОВ «Фінанс Проперті Групп» на правонаступника ТОВ «Інвестмент Юніон».

23.09.2025 головним державним виконавцем Коростенського ВДВС у Коростенському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м.Київ) Федотюк Вірою Петрівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №74949264, у зв`язку з тим, що боржник ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №174.

На думку скаржника, постанова про закінчення виконавчого провадження №74949264 від 23.09.2025 є такою, що винесена з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», передчасною та підлягає скасуванню, оскільки отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець мав отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеною Законом України від 01 липня 2010 року№ 2398-VІ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Звертала увагу, що після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцю з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковане згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження. Всупереч наведеному виконавцем зазначених дій вчинено не було та винесено оскаржувану постанову.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 листопада 2025 року скаргу задоволено. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Федотюк Віри Петрівни щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №74949264 від 23.09.2025 по виконавчому листу № 2-227/10, виданому 29.02.2024 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області про стягнення боргу з ОСОБА_1 . Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №74949264 від 23.09.2025, винесену головним державним виконавцем Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Федотюк Вірою Петрівною, по виконавчому листу №2-227/10, виданому 29.02.2024 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області про стягнення боргу з ОСОБА_1 . Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Коростенський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволені скарги на дії державного виконавця, а також стягнути з відділу ДВС 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на виконанні у Коростенському відділі на виконанні перебувало виконавче провадження АСВП № 74949264 з примусового виконання виконавчого листа № 2-227/10, виданого 29.02.2024 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» 39 156,32 грн заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати в розмірі 611,56 грн, а всього 39 767,88 грн.

07.05.2024 головним державним виконавцем Коростенського ВДВС у Коростенському районі Житомирської області Федотюк Вірою Петрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП 74949264, копії якої було направлено до вiдома сторонам виконавчого провадження.

Цього ж дня винесено постанови про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. З метою забезпечення реального виконання рішення суду, відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» 14.08.2024 державним виконавцем по вищевказаним виконавчим провадженням винесено постанови про арешт коштів боржника, яку підписано кваліфікованим електронним підписом та надіслано для виконання до банків учасників електронного обміну.

З метою перевірки майнового стану боржника періодично державним виконавцем направляються запити до реєструючих органів (останній 07.08.2025).

Згідно з наданими відповідями встановлено, що у 2022 році боржник проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 . Подальші відомості щодо отримання ним доходів відсутні.

Головним державним виконавцем проведено перевірку в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, за результатами якої встановлено, що боржник ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до моменту відкриття виконавчого провадження (актовий запис №174 від 06.02.2023).

Крім того, відповідно до інформації Державної нотаріальної контори, відомості про відкриття спадкової справи відсутні. Також за наявними даними встановлено відсутність у боржника (який помер) рухомого та нерухомого майна на праві власності.

У зв`язку з викладеним, 23.09.2025 головним державним виконавцем Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Федотюк Вірою Петрівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №74949264 на підставі пункту 3 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку зі смертю боржника.

На думку апелянта, при винесені оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не встановлено чи порушено права стягувача у виконавчому провадження як до винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, так і після винесення зазначеної постанови. Судом також не перевірено факти про строк оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження, а саме відповідно до ч.1 п.1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» - надсилання документів виконавчого провадження.

Зауважує, що постанова про закінчення виконавчого документа направлялася стягувачеві 23.09.2025 №83084 відповідно до норм вищевказаної статті. Тому сторона стягувача посилається на те, що про наявність постанови про закінчення виконавчого провадження дізналася під час моніторингу виконавчих проваджень лише 04.11.2025.

Крім того, під час звернення до суду сторона стягувача не надала копії журналу вхідної кореспонденції про відсутність надходження оскаржуваної постанови з 23.09.2025 року по 04.11.2025, хоча постанова про закінчення виконавчого провадження направлялася відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» 23.09.2025 за №83084 на адресу стягувача.

У зв`язку з тим, що судом не встановлено факту неотримання постанови про закінчення виконавчого провадження, а також з урахуванням наявної інформації про відсутність правонаступників, відсутність відомостей про відкриття спадкової справи та відсутність у боржника майна на праві власності, вважає, що дії державного виконавця не призвели до порушення прав стягувача у виконавчому провадженні.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Інвестмент Юніон» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу – без змін.

На обґрунтування відзиву зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що закінчення виконавчого провадження без вжиття всіх передбачених законом заходів, у тому числі щодо встановлення можливих спадкоємців боржника, є передчасним та таким, що порушує права стягувача. Вчинення державним виконавцем будь-яких дій після закінчення виконавчого провадження створює істотні правові ризики для стягувача та порушує принцип правової визначеності.

Наголошує, що державний виконавець, спочатку закінчивши виконавче провадження, а згодом намагаючись здійснювати будь-які виконавчі дії, поставив стягувача у завідомо невигідне та юридично небезпечне становище, що є неприпустимим у правовій державі та суперечить засадам виконавчого провадження.

Тому вважає, що суд обґрунтовано дійшов висновку, що такі дії державного виконавця порушують права та законні інтереси стягувача і не можуть вважатися правомірними.

На переконання скаржника, доводи апеляційної скарги ґрунтуються не на обставинах, що існували на момент прийняття постанови від 23.09.2025, а на подіях, які відбулися після закінчення виконавчого провадження, що виключає можливість визнання таких доводів обґрунтованими.

Вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена передчасно, без належної доказової бази та з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим правомірно визнав дії державного виконавця незаконними.

З огляду на приписи статті 367 ЦПК України апеляційний суд здійснює перегляд судових рішень у межах доводів апеляційної скарги та повноважень, визначених цим Кодексом.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 01.07.2010 рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області по справі № 2-227/10 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» 39 156,32 грн заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати всумі 611,56 грн, а всього 39 767,88 грн (а.с.9).

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26.04.2021 у справі № 2-227/10 замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні правонаступником ТОВ «Фінанс Проперті Групп», видано дублікати виконавчих листів по справі №2-227/10, строк пред`явлення яких до виконання поновлено (а.с.11).

29.02.2024 судом видано виконавчі листи щодо примусового виконання згаданого рішення.

07.05.2024 головним державним виконавцем Коростенського ВДВС у Коростенському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Федотюк Вірою Петрівною, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74949264 (боржник ОСОБА_1 ) щодо примусового виконання виконавчого листа № 2- 227/10 виданого 29.02.2024 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області (а.с.6).

22.01.2025 ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 2-227/10 замінено стягувача ТОВ «Фінанс Проперті Групп» на правонаступника ТОВ «Інвестмент Юніон» (а.с.12-13).

23.09.2025 головним державним виконавцем Коростенського ВДВС у Коростенському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м.Київ) Федотюк Вірою Петрівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №74949264, у зв`язку з тим, що боржник ОСОБА_1 помер (актовий запис №174 від 06.02.2023), а залишок нестягненої суми за виконавчим документом становить 39 767,88 грн (а.с.7).

Відповідно до відповіді завідувача Державної нотаріальної контори за №624/01-16 від 13.11.2025 на лист ДВС стосовно надання інформації про відкриття спадкової справи до майна ОСОБА_3 , в Другій Коростенській державній нотаріальній конторі спадкова справа не заводилась, до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини (відмови від спадщини) спадкоємці не звертались (а.с.45).

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець прийняв рішення про закінчення виконавчого провадження передчасно, оскільки встановивши, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, державний виконавець мав вжити заходів щодо встановлення інформації про заведення спадкової справи та кола спадкоємців померлого. Однак, державним виконавцем не вчинено дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження її спадкоємцями.

Такий висновок суду є вірним, виходячи з наступного.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта ст.263 ЦПК України).

Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання (частина п`ята статті 124 у редакції, чинній до 30 вересня 2016 року; стаття 129-1 у редакції, що набрала чинності 30 вересня 2016 року). Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (частини друга та третя стаття 129-1 Основного Закону у редакції, що набрала чинності 30 вересня 2016 року).

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 18 ЦПК України у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Аналогічні положення були у частинах першій і другій статті 14 ЦПК України у редакції, що діяла до 14 грудня 2017 року включно.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII)). Близьке за змістом визначення виконавчого провадження було і у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, що був чинним до 05 січня 2017 року (далі – Закон № 606-XIV).

Отже, виконання судового рішення є заключним етапом цивільного процесу щодо захисту порушеного права чи законного інтересу особи, що звернулась до суду за захистом.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 55 ЦПК України у редакції, чинній із 15 грудня 2017 року, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу (частина перша статті 37 ЦПК України у редакції, чинній до 14 грудня 2017 року включно).

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України у редакції, чинній із 15 грудня 2017 року (статті 378 ЦПК України у редакції, чинній до 14 грудня 2017 року включно). Частинами першою та другою статті 442 ЦПК України у редакції, чинній із 15 грудня 2017 року, визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. За змістом пункту 5 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником (частина перша статті 378 ЦПК України у редакції, що була чинною на час смерті ОСОБА_4 ). За змістом абзацу другого частини другої статті 39 Закону № 606-XIV виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених, зокрема пунктом 1 частини першої статті 37 Закону № 606-XIV (смерть, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво).

Смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження. Велика Палата Верховного Суду вважає, що вказаними нормами права, виходячи з їх системного тлумачення, передбачено заміну сторони виконавчого провадження (у разі її смерті) правонаступником.

У свою чергу відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У спірних правовідносинах до складу спадщини входить, зокрема, обов`язок з відшкодування шкоди, що належав спадкодавцю за життя. Цей обов`язок не припинився внаслідок смерті боржника та продовжує існувати.

Відтак процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні у разі смерті боржника (фізичної особи) є цілком можливим.

При вирішенні питання заміни учасника справи правонаступником та заміни сторони виконавчого провадження у разі смерті фізичної особи (боржника, відповідача) судам перш за все необхідно з`ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи, а також встановити, чи пред`явлено кредитором вимоги до спадкоємців боржника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 101)).

У разі смерті фізичної особи-сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункти 78-79)).

Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 523/2357/20.

Разом з тим, 17 жовтня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №405/9486/14-ц (провадження №61-5763св25) дійшов такого висновку.

У пункті 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (частина друга статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особи).

Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону (пункт 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб (частина перша статті 1281 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права й обов`язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину (частина перша статті 1282 ЦК України).

Такі висновки Велика Палата Верховного Суду висловила в пункті 57 постанови від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження №14-53цс18), пункті 67 постанови від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19).

Отже, зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, тому правовідносини у справі допускають правонаступництво.

Оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, у виконавця не було підстав для закінчення виконавчого провадження через смерть боржника, він зобов`язаний був зупинити виконавче провадження та вирішити питання про залучення правонаступників.

Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження – з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Отримавши дані про смерть фізичної особи – сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеного Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

Предметом скарги на дії та рішення державного виконавця у цій справі є законність винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку зі смертю боржника.

Судом вірно встановлено, що 23.09.2025 року на підставі пункту 3 частини першої статті 39 та статті 40 Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у справі №2-227/10 у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_1 .

Разом з тим, як вбачається з відповіді нотаріуса Другої Коростенської державної нотаріальної контори №624/01-16 від 13.11.2025 року, запит державного виконавця щодо встановлення наявності чи відсутності спадкоємців після смерті боржника було здійснено лише 12.11.2025 року, тобто після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №74949264, а також після звернення скаржника до суду та відкриття провадження у даній справі.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про передчасність прийняття державним виконавцем рішення про закінчення виконавчого провадження, оскільки, встановивши, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, державний виконавець був зобов`язаний вжити заходів щодо з`ясування факту відкриття спадкової справи та встановлення кола спадкоємців померлого.

Отже, враховуючи, що у даній справі правовідносини допускають правонаступництво, висновок суду першої інстанції про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є правомірним. Державний виконавець у межах виконавчого провадження №74949264 мав вжити заходів щодо встановлення наявності чи відсутності спадкоємців після смерті боржника та лише після з`ясування зазначених обставин приймати рішення про звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником або про закінчення виконавчого провадження у разі відсутності спадкоємців чи спадкового майна.

Таким чином, державним виконавцем не вчинено необхідних дій, спрямованих на отримання відомостей, потрібних для вирішення питання щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності правонаступників та відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_1 , а також посилання на зазначені обставини як підставу для закінчення виконавчого провадження, колегія суддів вважає безпідставними.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (частина перша статті 40 Закону № 1404-VIII).

Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги.

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску стягувачем строку звернення до суду з відповідною скаргою колегія суддів відхиляє виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що зі скаргою на дії ДВС стягувач ТОВ «Інвестмент Юніон» звернулось 04 листопада 2025 року.

Відповідно до ч.1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Звертаючись зі скаргою апелянт посилається на положення ч.1 п.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» та зазначає, що постанова про закінчення виконавчого провадження була направлена стягувачу 23.09.2025 року №83084, а тому посилання ТОВ «Інвестмент Юніон» на ту обставину, що про існування постанови про закінчення виконавчого провадження він дізнався 04 листопада 2025 року під час здійснення моніторингу стану виконавчих проваджень в АСВП є помилковим.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі

Однак жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт направлення та отримання стягувачем зазначеної постанови (квитанцій, опис вкладення, повідомлення про вручення тощо) представником апелянта під час розгляду справи до суду надано не було.

При цьому посилання представника державної виконавчої служби на реєстраційний номер постанови та дату її винесення не є доказом її направлення та отримання стороною виконавчого провадження, в даному випадку стягувачем.

Доводи апеляційної скарги про те, що стягувач не надав підтверджень здійснення моніторингу виконавчих проваджень виключно у листопаді 2025 року є безпідставними, оскільки відсутність доказів системності моніторингу не може покладатися в негативні правові наслідки для стягувача та вважатися підставою, яка свідчить про пропуск строку звернення з відповідною скаргою до суду.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку про те, що скаржником не пропущено строк звернення до суду з відповідною скаргою.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Коростенського ВДВС у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 листопада 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 квітня 2026 року.

Головуючий Судді