Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №295/1649/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 295/1649/26Головуючий у 1-й інст. Болейко А. П.

Категорія 192Доповідач Скітневська О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., з участю захисника Шмата Руслана Петровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Шмата Р. П. на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 25 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Богунського районного суду м.Житомира від 25 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.155-1 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду 06.01.2026 о 15 год 15 хв та 15.01.2026, ОСОБА_1 у м. Житомирі по проспекту Миру, буд.15, у магазині «Сінгурівські ковбаси», не роздруковано та не видано відповідний розрахунковий документ, документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт проведення розрахункової операції.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Шмат Р.П. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що ОСОБА_1 є найманим працівником - продавцем, а не суб`єктом господарювання. Також у матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували, що саме ОСОБА_1 здійснювала розрахункову операцію. Зазначає, що протокол не містить достатньої конкретизації дій ОСОБА_1 , зокрема, не встановлено хто саме здійснював розрахункову операцію, не зазначено фактичний механізм проведення контрольної закупки, не зазначено свідків події. Вважає, що матеріали справи не містять належних доказів того, що під час перевірки було вручено направлення на перевірку, було пред`явлено наказ на проведення перевірки, дотримано процедуру її проведення. Тобто, факт правопорушення підтверджується лише актом перевірки, складений посадовими особами податкового органу, не може вважатися беззаперечним доказом. На думку адвоката, суд повинен застосувати положення ст.22 КУпАП та звільнити особу від відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

Заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Постанова судді згідно зі ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Частиною 1 ст.155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Вказана норма є бланкетною та вимагає при формулюванні суті правопорушення посилання на нормативно-правовий акт, який регулює порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно з п.1, п.2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 зі змінами та доповненнями, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у формах, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995: порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Суб`єктом правопорушення є особа, яка, відповідно до своїх функціональних обов`язків, здійснює розрахункові операції, а також посадова особа, до компетенції якої належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, господарського харчування та послуг.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 16.01.2026 №23 убачається, що 06.01.2026 о 15 год 15 хв та 15.01.2026 ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , у магазині «Сінгурівські ковбаси», не роздруковано та не видано відповідний розрахунковий документ, документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт проведення розрахункової операції, чим порушила вимоги п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями), за що передбачена відповідальність ч.1 ст.155-1 КУпАП (а.с.2).

Зі змістом вказаного протоколу ОСОБА_1 була ознайомлена, протокол про адміністративне правопорушення підписала, але зазначила в останньому, що пояснення додано до акту перевірки.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.155-1 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення 16.01.2026 №23 (а.с.2); актом фактичної перевірки від 15.01.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 ознайомлена та отримала його примірник, зауважень до акта нема (а.с.3-7); письмовими поясненнями до акта перевірки ОСОБА_1 від 15.01.2026, згідно з якими 15.01.2026 продавала продукти харчування на загальну суму 812 грн та не видала фіскальний чек. Вона тут працює тільки 4 дні у ФОП ОСОБА_2 (а.с.8).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Щодо доводів захисника про те, що протокол не містить достатньої конкретизації дій ОСОБА_1 , зокрема, не встановлено хто саме здійснював розрахункову операцію, не зазначено фактичний механізм проведення контрольної закупки, не зазначено свідків події, то апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

У протоколі фабула правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП викладена в наступній редакції: «не роздруковано та не видано відповідний розрахунковий документ, документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт проведення розрахункової операції, чим порушено п.п.1.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями), за що передбачена відповідальність ч.1 ст.155-1 КУпАП ».

Тобто з фабули протоколу зрозуміло, які саме вимоги, передбачені п.п.1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", не виконала ОСОБА_1 та суть (об`єктивну сторону) адміністративного правопорушення, яке відповідає диспозиції ч.1 ст.155-1 КУпАП.

На думку апеляційного суду, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Щодо твердження захисника, що ОСОБА_1 є найманим працівником-продавцем, а не суб`єктом господарювання, тому не може нести відповідальність за ч.1 ст. 155-1 КУпАП, бо не є належним суб`єктом, суд зазначає наступне.

Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а також положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» дає можливість зробити висновок, що вимоги законодавства, яким визначається порядок проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, поширюються на осіб, які на законній правовій підставі беруть участь у правовідносинах, пов`язаних із здійсненням розрахункових операцій у відповідній сфері господарської діяльності.

З урахуванням цього суд доходить до висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 155-1 КУпАП, має спеціального суб`єкта, а саме особу, яка на певній правовій підставі (трудові відносини тощо) проводить розрахункові операції або відповідно до своїх обов`язків має компетенцією щодо організації проведення розрахункових операцій. Отже, суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 155-1 КУпАП, може бути особа, яка відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснює розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Зазначений висновок підтверджується і тим, що санкція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає два окремих суб`єкти, на яких може бути накладено стягнення за вчинення такого правопорушення: особи, які здійснюють розрахункові операції, та посадові особи.

Відповідно до копії наказу ФОП ОСОБА_2 №1К від 07.03.2025 та копії поданого звіту (Додаток Д1), які наявні в матеріалах справи, ОСОБА_3 працює в ФОП ОСОБА_2 продавцем продовольчих товарів з 10.03.2025 та отримала заробітну плату за січень 2026 року. Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_3 вона продала продукти харчування на загальну суму 812 грн. та не видала фіскальний чек.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 є належним суб`єктом, який може нести відповідальність за ч.1 ст. 155-1 КУпАП.

Щодо апеляційних доводів відносно акту перевірки, то суд зазначає наступне.

З огляду на приписи ст. 86 ПК України, одним із належних та допустимих доказів, що може свідчити про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є відповідний акт, складений та підписаний посадовими особами контролюючого органу та платниками податків.

Вказана стаття визначає, що акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано Акт фактичної перевірки від 15 січня 2026 року.

За змістом вказаного акту, 06 січня 2026 року о 15 год. 15 хв. було проведено перевірку господарської одиниці, а саме магазину ГО «Мясний магазин сингурівські ковбаси» в м. Житомирі, Миру,15.

В акті зазначено наступне: «Під час придбання продуктів харчування, РРО/ПРРО не використовувався, фіскальний чек не роздруковувався та не надавався на загальну суму 812 грн, чим порушено п.1,2 ст.ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями). Реалізацію товарів та отримання коштів магазині за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювали гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_1 , які не перебувають у трудових відносинах оформлених згідно чинного законодавства з ФОП ОСОБА_5 » (а.с.3-7).

При цьому, ОСОБА_1 з актом перевірки була ознайомлена та отримала її примірник, що підтвердила своїм особистим підписом, до акту додані письмові пояснення ОСОБА_1 . Результатів проведеної перевірки ОСОБА_1 не оспорювала.

Апеляційний суд не вбачає підстав і для застосування ст.22 КУпАП.

Так, згідно зі ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Однак, звільнення від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю скоєного правопорушення, передбачене ст.22 КУпАП, є правом, а не обов`язком суду і застосовується лише в сукупності усіх з`ясованих фактів, що дозволяють вирішити питання про доцільність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника про визнання вчиненого адміністративного правопорушення малозначним, з огляду на те, що об`єктом адміністративного правопорушення за ст. 155-1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій, яку здійснювала ОСОБА_1 , а об`єктивна сторона виражається в порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, такі порушення завдають шкоди як державним (суспільним) інтересам, так і інтересам громадян.

Отже, зважаючи на всі обставини справи й характер вчиненого правопорушення, вид і розмір стягнення, яке законодавець передбачив за зазначені дії, апеляційний суд вважає, що в цьому випадку немає підстав для застосування ст. 22 КУпАП.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, не надано.

Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Шмата Руслана Петровича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м .Житомира від 25 лютого 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Скітневська