Суд: Подільський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
Дата: 07 квітня 2026 р.
Справа: №758/5753/26
Суддя: Войтенко Т. В.
Справа № 758/5753/26
Категорія 22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В.,
присяжних - Радзіловської О.С., Алексєєнко А.В.,
за участі: секретаря судового засідання - Вигівської В.В.,
прокурора - Зоріної О.Г.,
представника заявника лікаря - психіатра - Уразаєвої Ю.Р. (по ВКЗ),
особи, відносно якої вирішується питання, - ОСОБА_1 (по ВКЗ),
заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,
представника особи, відносно якої вирішується питання - ОСОБА_3 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Комунального некомерційного підприємства «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку, заінтересована особа ОСОБА_2 , -
В С Т А Н О В И В:
До Подільського районного суду міста Києва звернулося Комунальне некомерційне підприємство Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до психіатричного закладу в примусовому порядку.
В обґрунтування заяви зазначено, що до КНП «Психіатрія» у місті Києві 06 квітня 2026 року о 21 годині 36 хвилин за направленням спеціалізованої психіатричної бригади, госпіталізовано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава для госпіталізації: наявність симптомів тяжкого психічного розладу, параноїдної симптоматики, прояви неадекватної поведінки, фізичної агресії, небезпечні для оточуючих дії.
Згідно рапорту поліції від 06.04.2026 року та супутньої медичної документації ОСОБА_1 06.04.2026 року перебувала за місцем свого проживання на кухні загального користування, де агресивно себе поводила, збуджено, в ході діалогу говорила нісенітниці, не могла чітко відповісти на запитання. Після чого, бригадою екстреної швидкої медичної допомоги була госпіталізована до КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія». Від госпіталізації відмовилась, була госпіталізована на недобровільних засадах з діагнозом приймально-діагностичного відділення; «Параноїдна шизофренія, параноїдний синдром». В приймально-діагностичному відділенні поводила себе збуджено, імпульсивно, легко запалювалась, кричала та пручалась.
З даних архівної медичної документації: пацієнтка психічно хворіє з 2013 року, коли після психотравмуючої події (планувала приватизувати свою кімнату в гуртожитку, розгорнула активну діяльність з цього приводу, але отримала відмову) стала конфліктна, ворожа до співробітників, родичів та сусідів , почала писати безліч скарг в МВС, президенту, ОСОБА_4 , перестала справлятись з роботою, прогулювала та в результаті була звільнена. Потім часто змінювала місце роботи. В пацієнтки наростала замкненість, озлобленість проти найближчих друзів та рідних, вона почала заявляти, що вони знущаються з неї, хочуть позбавити її житла, погрожувала сусідам розправою. Під час чергової сварки та бійки з сусідами травмувалась об рукомийник та була доставлена до хірургічного відділення, де була оглянута психіатром, який рекомендував госпіталізацію до психіатричного стаціонару. Вперше лікувалась в КНП «Психіатрія» в 2014 році за рішенням Подільського районного суду м. Києві від 09.12.2014 році у справі №758/14607/14. В подальшому неодноразово проходила стаціонарне лікування з приводу загострення психотичної симптоматики. Остання госпіталізація до КНП «Психіатрія» була в період з 23.09.2025 по 06.11.2025 р. з діагнозом «Шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу. Виражений апатико-дисоціативний дефект. Параноїдний синдром. F-20.00» за рішенням Подільського районного суду м. Києва від 20.09.2025 року у справі №758/15273/25. Після чого, була виписана з покращенням. Зі слів пацієнтки підтримуючу терапію приймала, почувала себе добре, працевлаштувалась до кол-центру на фірмі з питань медичного страхування. На початку березня 2026 року стан змінився - звільнилась з роботи, почала поводитись підозріло з сусідами, не віталась, перестала виходити на зв`язок з братом. На його спроби відвідати її реагувала агресивно, не хотіла його бачити, нецензурно висловлювалась.
07.04.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10:00 оглянута комісією лікарів психіатрів для прийняття рішення про доцільність госпіталізації у складі голови комісії Лебедєва Д. С. , зав. Відділення №4 Нечипоренко Н.М. , лікаря-психіатра Уразаєвої Ю.Р. з метою вирішення питання необхідності недобровільної госпіталізації пацієнтки до закладу із надання необхідності недобровільної госпіталізації пацієнтки до закладу із надання психіатричної допомоги.
Згідно висновку консиліуму лікарів, у зв`язку з категоричною відмовою пацієнта від стаціонарного лікування, враховуючи те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для себе та. оточуючих, потребує госпіталізації до КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «ПСИХІАТРІЯ» в примусовому порядку. Пацієнт в силу психічного стану вчиняє чи виявляє наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих, внаслідок психічного розладу, що відповідно до статті 14 закону України «Про психіатричну допомогу», є підставою для госпіталізації особи до психіатричного закладу в примусовому порядку. Враховуючи вищевикладене, у зв`язку із наявністю психічного розладу, категоричною відмовою пацієнтки від добровільного стаціонарного лікування, враховуючи те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняє та виявляє наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для її життя та здоров`я, потребує примусової госпіталізації у психіатричний стаціонар, а тому, в силу вимог ст. 14 3акону України «Про психіатричну допомогу», заявник просить суд надати дозвіл на примусову госпіталізацію останньої до медичного закладу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 квітня 2026 року, головуючим суддею у справі визначено Войтенко Т.В.
Ухвалою суду від 07 квітня 2026 року провадження у справі відкрито та призначено до судового розгляду у порядку окремого провадження у складі судді та двох присяжних у закритому судовому засіданні.
В судовому засіданні лікар-психіатр підтримала у повному обсязі викладені в заяві вимоги, в обґрунтування яких зазначила, що ОСОБА_1 має погіршення психічного стану: на контакт не іде, на запитання не відповідає, відмовляється від харчування, вночі погано спить, має прояви агресії, відмовляється приймати ліки, у зв`язку з чим, потребує нагляду лікарів.
Особа, щодо якої розглядається питання про примусову госпіталізацію, ОСОБА_1 правильно назвала суду анкетні дані; на запитання суду щодо подій 06.04.2026 повідомила, що з її кімнати у гуртожитку хтось викрав мобільний телефон та підкинув їй коробку. З цього приводу вона вчинила сварку з сусідами, які викликали поліцію. Вважає, що сусіди не дотримуються правил пожежної безпеки на кухні, тому вона мала право висловлювати свої зауваження. Щодо «кидання» з ножем на сусідів нічого не прокоментувала, стверджуючи, що не розуміє, хто ставить дане питання. Зазначила, що відмовляється від примусової госпіталізації, вважає себе здоровою. На запитання суду, чи приймає лікування та підтримуючу терапію повідомила, що не мала змоги поїхати в диспансер, щоб отримати новий рецепт на ліки.
Заінтересована особа ОСОБА_2 - брат ОСОБА_1 , заяву підтримав. Пояснив суду, що психічний стан сестри погіршився, поведінка ОСОБА_8 почала загрожувати її життю та здоров`ю. Сестра страждає на психічні розлади понад 10 років. Після передостаннього лікування в умовах стаціонару спостерігався стан ремісії впродовж 4 років. Сестра була адекватна, влаштувалася на роботу, не мала конфліктів у гуртожитку із сусідами. Однак, у вересні 2025 року хвороба прогресувала, сестру було госпіталізованого знову. Після виписки сестра повинна була приймати ліки та 1 раз на місяць отримувати укол. Могла колоти себе сама або потрібно було з`явитися в диспансер на АДРЕСА_2 . Однак сестра припинила вживати підтримуючу терапію. Шизофренія прогресує. Мобільний телефон, який в неї нібито хтось вкрав, лежить в неї в кімнаті, що було зафіксовано поліцією, яка приїздила на виклик. Сестра вигадує про те, що в неї на спільній кухні із сусідами щось горить. Дійшло до того, що мешканці гуртожитку бояться виходити на кухню готувати страви, адже сестра погрожує фізичним насиллям. Просить пролікувати сестру адже в неї починається анорексія, вона втратила до себе критику і нічого не їсть і не готує.
Представник особи, відносно якої вирішується питання про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 - адвокат Ткаченко Ю.Б. щодо примусової госпіталізації поклався на розсуд суду та просив врахувати позицію ОСОБА_8 .
Прокурор в судовому засіданні подану заяву просила задовольнити.. Вважає, що за наявними матеріалами, долученими до заяви, підтверджується необхідність госпіталізації ОСОБА_1 до психіатричного закладу у примусовому порядку, що відповідає вимогам Закону України «Про психіатричну допомогу».
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думки та пояснення учасників процесу, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 6 ст. 284 Цивільного кодексу України, надання фізичній особі психіатричної допомоги здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:
-вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або
-неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Отже, для примусової госпіталізації особи до психіатричного закладу необхідна наявність одночасно таких умов:
-тяжкий психічний розлад;
-небезпека для самої особи чи оточуючих.
Частиною 2 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов`язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Згідно з ст.16 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов`язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів психіатричного закладу для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в психіатричному закладі, ця особа підлягає негайній виписці. У випадках, коли госпіталізація особи до психіатричного закладу в примусовому порядку визнається доцільною, представник психіатричного закладу, в якому перебуває особа, протягом 24 годин направляє до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону. До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до психіатричного закладу в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність такої госпіталізації.
Судом встановлено, що 07 квітня 2026 року о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_1 оглянута комісією лікарів - психіатрів у складі голови комісії Лебедєва Д. С. , зав. Відділення №4 Нечипоренко Н.М. , лікаря-психіатра Уразаєвої Ю.Р. , у зв`язку з відмовою від стаціонарного лікування.
Згідно заключення консиліуму комісія встановила, що пацієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на психічний розлад у виді: «Шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу. Виражений апатико-дисоціативний дефект. Параноїдний синдром».
Висновком консиліуму лікарів-психіатрів від 07 квітня 2026 року встановлено, що у зв`язку з категоричною відмовою пацієнта від стаціонарного лікування, враховуючи те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняє дії, що являють собою безпосередню небезпеку для її життя та здоров`я, остання потребує госпіталізації до КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» в примусовому порядку.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 № 2-рп/2016, судовий контроль за госпіталізацією недієздатної особи до психіатричного закладу в порядку, передбаченому статтею 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», є необхідною гарантією захисту прав і свобод, закріплених, зокрема, статтями 29, 55 Основного Закону України. Суд після незалежного і неупередженого розгляду питання щодо госпіталізації особи до психіатричного закладу має ухвалити рішення стосовно правомірності обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканість.
Враховуючи, що у ОСОБА_1 виявлений тяжкий психічний розлад та вона вчиняє дії, що являють собою безпосередню небезпеку для її життя та здоров`я, суд вважає за необхідне госпіталізувати її в психіатричний заклад в примусовому порядку, оскільки вбачаються підстави, передбачені ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» для його госпіталізації до психіатричного закладу без усвідомленої згоди.
Керуючись ст. 2, 19, 259, 265, 270, 352, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву Комунального некомерційного підприємства «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку, заінтересована особа ОСОБА_2 - задовольнити.
Надати дозвіл на примусову госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Комунального некомерційного підприємства «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія».
Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, віднести на рахунок держави.
Рішення суду допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України.
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повне найменування учасників справи:
заявник - Комунальне некомерційне підприємство «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія», код ЄДРПОУ 01994072, юридична адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. № 103;
особа, відносно якої вирішується питання - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
заінтересована особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Т.В. Войтенко
Присяжні О.С. Радзіловська
А.В. Алексєєнко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua