Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №758/18217/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/18217/25

Категорія 67

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Крупина Ю. А.,

представника позивача - Малишко О.А.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Подільської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 та Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м.Києві державної адміністрації про відібрання малолітньої дитини від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на її утримання,-

в с т а н о в и в:

Позивач Подільська районна в місті Києві державна адміністрація звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про відібрання дітей від батьків без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на їх утримання.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що на території Подільського району міста Києва за адресою: АДРЕСА_1 , квартира, зареєстрована та проживає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має на утриманні малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно зі свідоцтвом про народження матір`ю дитини є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком дитини є ОСОБА_1 .

Батько дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає окремо за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово не працює, з 01.09.2025 звільнений із лав Збройних Сил України за станом здоров`я (у зв`язку з туберкульозом та пораненням стегна). Батько малолітньої самоусунувся від виконання батьківських обов?язків.

Вимоги заяви про відібрання дітей обґрунтовані тим, що 03.11.2025 у ході відпрацювання виклику працівниками сектору ювенальної превенції відділу превенції Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_3 , де виявлено матір дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її співмешканця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час перебування за вказаною адресою встановлено, що дитина проживає в антисанітарних умовах, у квартирі брудно, відсутнє місце для сну та відпочинку, дитина брудна, відсутній сезонний та додатковий одяг, продукти харчування. Також було з`ясовано, що дівчинка не влаштована в навчальний заклад.

У подальшому під час спілкування з малолітньою було встановлено, що дитина перебуває в занедбаному стані. Також остання поскаржилась поліцейським на погіршення стану здоров`я, а саме на свербіж по тілу та показала дрібні висипання й плями на тілі.

На момент подачі позову до суду дитина знаходилась в Комунальному некомерційному підприємстві «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1».

04.11.2025 під час проведення обстеження умов проживання начальником відділу з питань профілактики та організації роботи із запобігання дитячій бездоглядності Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації Кравченко Тетяною Анатоліївною та головним спеціалістом Служби ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , зокрема, з метою з`ясування умов проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було встановлено незадовільні санітарно-гігієнічні умови проживання та невиконання батьками батьківських обов`язків. У квартирі було брудно, антисанітарія, стояв сморід, обдерті стіни, на підлозі сміття та сторонні речі, пошкоджена побутова техніка, в аварійному стані сантехніка, відсутня постільна білизна. Загалом умови проживання родини та спосіб життя членів сім`ї несуть загрозу життю та здоров`ю дитини. Мати дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає спільно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та разом ведуть аморальний спосіб життя, що загрожує життю та здоров`ю дитини.

Згідно з інформацією, яка розміщена на офіційному вебпорталі «Судова влада України» ОСОБА_3 відповідно до постанови Подільського районного суду міста Києва від 30.08.2021 у справі № 758/9428/21 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (вчинення домашнього насильства) відносно її матері.

Окрім того, згідно з інформацією, яка розміщена на офіційному вебпорталі «Судова влада України» ОСОБА_1 має дві судимості за вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статі 15, частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України (закінчений замах на таємне викрадення чужого майна) та кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 185, частиною 2 статі 185 Кримінального кодексу України (таємне викрадення чужого майна). Крім того, на момент подачі позову в провадженні Подільського районного суду міста Києва перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального України (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту). У провадженні Дарницького районного суду міста Києва перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального України (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів).

Зважаючи на дані обставини, та те, що батьки не створили належні умови для проживання дитини, а також у зв`язку з тим, що перебування дитини у зазначених вище умовах може нести реальну загрозу її життю та здоров`ю, у Подільській районній в місті Києві державній адміністрації було прийнято рішення про відібрання малолітньої дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.

Відповідно до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.11.2025 № 795 «Про відібрання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від батьків, без позбавлення батьківських прав», малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було відібрано від батьків - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю дитини. Дитину влаштовано до медичного закладу Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місто Київ, вулиця Богатирська, 30) для проведення повного медичного обстеження стану здоров`я.

Відповідно до наказу начальника Служби від 05.11.2025 № 131-П «Про постановку на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, малолітньої ОСОБА_4 » дитина було поставлено на облік Служби, як таку, що опинилась у складних життєвих обставинах.

Посилаючись на те що у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 та ОСОБА_1 батьківських обов`язків, наявні обґрунтовані сумніви щодо можливості батьків здійснити забезпечення належних та безпечних умов для проживання дитини, створення середовища, сприятливого для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного та соціального розвитку дитини, піклування про здоров`я дитини, забезпечення медичного нагляду, вакцинації та лікування у разі потреби, Подільська районна в місті Києві державна адміністрація звернулася до суду з даним позовом, у якому просить постановити рішення, яким відібрати малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від батьків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення батьківських прав, передати малолітню ОСОБА_4 органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації для вирішення подальшої долі дитини, а також стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 2563 грн, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі позовної заяви до суду і до виповнення повноліття дитини.

Ухвалою судді Подільського районного суду м.Києва від 14.11.2025 відкрите провадження у даній справі, справу ухвалено розглядати в порядку загального позовного провадження.

У підготовчому судовому засіданні 2 грудня 2025р. представник позивача повідомила, що позовні вимоги є актуальними, дитина ОСОБА_7 перебуває в Центрі допомоги дітям «Місто щасливих дітей». Встановлено, що батько дитини ОСОБА_1 звільнився з ЗСУ, проживає окремо від матері дитини, батько збирає документи для того, щоб забрати дочку до себе. Мати, як було встановлено під час візитів до квартири, проживає у особи на прізвище « ОСОБА_8 », який по відношенню до своїх дітей також позбавлений батьківських прав. ОСОБА_8 проживає в цьому ж будинку, декількома поверхами вище.

У підготовче судове засідання 2 грудня 2025р. з`явилися відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Відповідачка ОСОБА_3 повідомила, що не вважає за можливе утворити сім`ю з батьком ОСОБА_7 , висловила позицію, що проживатиме з ОСОБА_8 . Стверджувала, що вживатиме заходів для відновлення зустрічей з донькою, попросила надати час для подачі відзиву на позовну заяву. Повідомила, що перебуває на обліку у зв`язку з наявністю психічного захворювання, приймає підтримуючу терапію. Вказувала, що працює, втім їй матеріально допомагає її мати, яка на даний час проживає в Нідерландах. В квартирі також проживає її вітчим, який також бажає спілкуватися з ОСОБА_7 .

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомив, що подача позову для нього була несподіванкою, адже він проходив службу в Збройних Силах України, за цей час його дитина опинилася в Центрі допомоги дітям. Повідомив, що вживатиме заходів для повернення дитини до батька, просив оголосити перерву для подачі відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 6 лютого 2026 р. зі слів представника позивача було встановлено, що батько відвідує дитину в дитячому будинку. Батьку було запропоновано пройти курс «Школа батьківства» в Центрі, щоб дитину могли повернути батьку.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 6 лютого 2026 р. було закінчене підготовче провадження у справі, а справу було призначено до розгляду по суті.

У судове засідання 24 березня 2026р. від представника позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині заявлених вимог до ОСОБА_1 .

У судовому засіданні представник позивача повідомила, що на даний час батько вже орієнтовно 7 разів відвідав ОСОБА_7 в Центрі, на підставі заяви батька на засідання Опікунської ради може бути вирішене питання про повернення дитини батьку. За місцем свого проживання у Деснянському районі міста Києва батько звернувся до Служби у справах дітей, працівники якої виходили за адресою місця проживання батька та склали акт про умови проживання дитини. Батько може забезпечити належне проживання своєї доньки ОСОБА_7 .

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24 березня 2026р. було закрите провадження у справі в частині вимог, заявлених до ОСОБА_1 . Дану особу було залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У судовому засіданні 24.03.2026 представник позивача вимоги позовної заяви, заявленої до ОСОБА_3 , підтримала, просила позов задовольнити, відібрати дитину від матері та стягнути аліменти з матері на користь осіб, під опікою яких перебуватиме дитина.

Батько дитини ОСОБА_1 повідомив, що останній раз спілкувався з ОСОБА_3 орієнтовно 1 місяць тому. Під час телефонної розмови ОСОБА_9 повідомила, що вийшла заміж за ОСОБА_8 . Дитиною мати не цікавилася. Ймовірно проживає у ОСОБА_8 , ОСОБА_10 у розмові повідомив, що не знає, де проживає ОСОБА_9 . Просив позовні вимоги Подільської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити, адже дитину слід відібрати від матері, в квартирі за місцем проживання відповідачки дитина проживати не може.

Позицію відповідача підтримала і його представник.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання 24.03.2026 не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася за адресою реєстрації. Відзив від відповідачки так і не надійшов.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, заявлені до ОСОБА_3 , підлягають задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка по справі - ОСОБА_3 є матір`ю малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_1 , виданого 11.11.2025 р. Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Батьком ОСОБА_4 є ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 11.11.2025 р. Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відповідно до наказу начальника Служби від 05.11.2025 № 131-П «Про постановку на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, малолітньої ОСОБА_4 » дитину було поставлено на облік Служби, як таку, що опинилась у складних життєвих обставинах.

04.11.2025 під час проведення обстеження умов проживання було встановлено незадовільні санітарно-гігієнічні умови проживання та невиконання матір`ю батьківських обов`язків. У квартирі було брудно, антисанітарія, стояв сморід, обдерті стіни, на підлозі сміття та сторонні речі, пошкоджена побутова техніка, в аварійному стані сантехніка, відсутня постільна білизна. Загалом умови проживання родини та спосіб життя членів сім`ї несуть загрозу життю та здоров`ю дитини.

Відповідно до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.11.2025 № 795 «Про відібрання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від батьків, без позбавлення батьківських прав», малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було відібрано від батьків - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю дитини. Дитину було влаштовано до медичного закладу Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для проведення повного медичного обстеження стану здоров`я.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом про відібрання дитини від матері ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав та стягнення з неї аліментів на утримання малолітньої дитини.

За змістом частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов`язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов`язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з ними. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або начальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.

Вирішуючи питання про можливість, доцільність чи необхідність відібрання дитини від матері, суд керується таким.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначається, що «хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зав`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини».

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням («Савіни проти України», № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).

У конкретній справі суд вирішує, чи наявні виняткові обставини, які свідчать про необхідність відібрання дитини, та чи відповідатиме таке відібрання інтересам дитини.

Вирішуючи поставлені питання, суд виходить з того, що основними підставами для відібрання дитини є ухилення матері від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; аморальний спосіб життя, що загрожує життю та здоров`ю дитини.

На підставі долучених до матеріалів справи доказів суд робить висновок про те, що матеріалами справи доводяться обставини, які вказують на необхідність відібрання відбирання дитини у матері - відповідачки по справі.

Вирішуючи питання про те, чи відповідатиме інтересам дитини її відібрання від матері ОСОБА_3 суд виходить з такого. Спеціалістами Служби у справах дітей Подільської РДА у м. Києві 04.11.2025 р. під час проведення обстеження умов проживання було встановлено незадовільні санітарно-гігієнічні умови проживання та невиконання батьками батьківських обов`язків. У квартирі було брудно, антисанітарія, стояв сморід, обдерті стіни, на підлозі сміття та сторонні речі, пошкоджена побутова техніка, в аварійному стані сантехніка, відсутня постільна білизна. Загалом умови проживання родини та спосіб життя членів сім?ї несуть загрозу життю та здоров`ю дитини.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Зважаючи на те, що в судовому засіданні знайшли свого доведення ті обставини, що відповідачка веде аморальний спосіб життя, що загрожує життю та здоров`ю дитини, не виконує батьківські обов`язки, суд вважає за необхідне відібрати малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення її батьківських прав.

На користь такого рішення свідчать також обставини, встановлені судом вже під час перебування справи в провадженні суду. Судом оголошувалася перерва у підготовчому судовому засіданні з метою забезпечення можливості ОСОБА_3 подати відзив на позовну заяву та вжити заходів, щоб продемонструвати суду, що нею покращені умови проживання дитини та є намір повернути дочку у сім`ю.

Натомість, відповідачка відзив не подала, виклики до суду ігнорувала. За твердженням представника Служби у справах дітей, за декілька днів до судового засідання представники Служби приходили до місця мешкання відповідачки, було чути, що хтось підійшов до дверей, подивився у вічко і не відчинив. За весь час, поки дитина перебуває у Центрі, відповідачка її не відвідувала.

В свою чергу, дочку відвідує батько дитини, забезпечив обстеження свого житла, куди планує забрати дитину після закінчення провадження у даній справі, займається лікуванням дитини.

Зважаючи на те, що в судовому засіданні знайшли свого доведення ті обставини, що відповідачка своєю поведінкою поставила під загрозу життя та здоров`я дитини, поки батько дитини перебував в лавах ЗСУ, суд вважає за необхідне відібрати малолітню ОСОБА_7 від матері ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав.

Зважаючи на те, що батько дитини без судового рішення про відібрання дитини від матері не може забрати дитину з Центру, то тимчасово до оформлення документів про повернення дочки батьку, дівчинку потрібно передати Органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації для вирішення питання про подальше місце проживання та утримання дитини.

Щодо позовних вимог в частині стягнення аліментів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 4 ст.170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Станом на день звернення до суду з даним позовом прожитковий мінімум для дитини до 6 років становив 2563,00 грн., відтак, позивач просив стягнути на користь осіб, під опікою яких перебуватиме дитина, 2563,00 грн. Станом на день ухвалення судового рішення прожитковий мінімум для дитини до 6 років становить 2817 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Відтак, з ОСОБА_3 на користь органу (особи, установи), під опікою якого перебуватиме дитина, слід стягнути аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі у розмірі 2563 грн. щомісячно, починаючи з 13.11.2025, а з 01.01.2026 - у розмірі 2817 грн. і до повноліття дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Судовий збір у справі складає 3028,00 грн., який необхідно стягнути з відповідачки на користь держави.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Подільської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 , про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на її утримання - задовольнити.

Відібрати малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення матері батьківських прав.

Передати малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під тимчасову опіку Органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 ), на користь органу (особи, установи), під опікою якого перебуває дитина, аліменти на утримання ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі за період з 13.11.2025 по 31.12.2025 р. - у розмірі 2563 грн.; з 01 січня 2026 року - у розмірі 2817 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя Т.В.Войтенко