Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №757/54512/24-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54512/24-ц

пр. 2-2729/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третьої особи - не з`явилась,

в порядку у відкритому підготовчому засіданні загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобалії Інни Василівни, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобалії Інни Василівни (далі - третя особа, Приватний нотаріус Кобалія І.В.), в якому просить: визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися, від 11.07.2024 року, зареєстровано в реєстрі за № 235 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобалією Інною Василівною про перереєстрацію права власності на ОСОБА_2 від попереднього власника, ОСОБА_1 ; судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову зазначає, що квартира під номером АДРЕСА_1 , належала на праві власності трьом співвласникам, а саме: 6/8 частини квартири належало ОСОБА_1 , 6/8 частини квартири - ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) на підставі свідоцтва про право власності від 27.01.1997 року, та 1/4 квартири - ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) на підставі договору дарування від 12.11.2003 року.

За вказаною адресою також було зареєстровано місце проживання співвласників, включаючи і ОСОБА_1 , що підтверджується копією паспорта з відміткою про місце реєстрації.

Однак, через військові дії позивач та інші співвласники тимчасово виїхали з території України.

У подальшому, позивачу стало відомо, що невідомі особи замінили вхідні замки до квартири під номером АДРЕСА_1 , за фактом чого відділом дізнання Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві розпочато досудове розслідування за кримінальним провадженням № 12024105060000443 від 19.07.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Також, позивач дізналася, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відносно квартири за адресою АДРЕСА_2 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобалією Інною Василівною 11.07.2024 року внесено записи про перереєстрацію права власності попереднього власника, ОСОБА_1 , на ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися, від 11.07.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за №235.

Натомість, позивач стверджує, що станом на дату перереєстрації 11.07.2024 року квартира за адресою АДРЕСА_2 , перебувала під зареєстрованим обтяженням у вигляді арешту нерухомого майна, що накладений 10.01.2024 року Печерським відділом ДВС у місті Києві на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 05.10.2023 року у справі №757/42859/23-ц та ухвали Печерського районного суду міста Києва від 12.12.2023 року у справі №757/42859/23-ц про виправлення описки.

При цьому, ОСОБА_2 є стороною у справі №757/42859/23-ц, що розглядається Печерським районним судом міста Києва за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним іпотечного договору від 29.05.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою Т.М. за реєстровим номером 400, предметом якого є квартира АДРЕСА_3 .

До того ж, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2024 року у справі №757/34660/24-к накладено арешт на майно за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 372708180000; заборонено вчинення будь-яких дій суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють дії з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щодо набуття, зміни або припинення речових прав на квартиру АДРЕСА_1 шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; заборонено будь-яким фізичним та юридичним особам на період дії арешту вчиняти будь-які дії з квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , пов`язані з користуванням, розпорядженням і відчуженням майна.

Крім того, Печерським УП ГУНП у м. Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою представника ОСОБА_3 адвоката Сенченко А.О. від 07.08.2024 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме за фактом шахрайського заволодіння квартирою АДРЕСА_1 .

Посилаючись на незаконність внесення Приватним нотаріусом Кобалією І.В. запису щодо перереєстрації права власності на спірну квартиру та видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) у зв`язку з зареєстрованим обтяженням у вигляді арешту на вказане майно, позивач просила визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися, від 11.07.2024 року, зареєстровано в реєстрі за № 235.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2024 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 05.03.2025 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.03.2025 року відкладено підготовче засідання на 20.05.2025 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2025 року відкладено підготовче засідання на 09.09.2025 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2025 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобалії Інни Василівни, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 08.12.2025 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2025 року відкладено судове засідання на 09.03.2026 року.

Позивач та представник позивача до судового засідання не з`явилися; про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; подали заяви про розгляд справ за їх відсутності, в яких просили позов задовольнити.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явилися, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином; представник відповідача подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, а також подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.

Відзив обґрунтований тим, що наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно не є підставою для відмови в державній реєстрації припинення права та реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається в результаті примусової реалізації. До того ж, чинним судовим рішенням у справі № 757/71482/17-ц звернуто стягнення на предмет іпотеки - спірну квартиру, на примусове виконання якого в межах виконавчого провадження ОСОБА_2 набула право власності на цю квартиру.

Третя особа у судове засідання не з`явилась; про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала письмові пояснення по суті спору.

У письмових поясненнях зазначено, що підстави для відмови в державній реєстрації права власності ОСОБА_2 були відсутні, оскільки наявність обтяження на нерухоме майно, що набувається в результаті його примусової реалізації, не є перешкодою у видачі свідоцтва та проведення державної реєстрації права власності на таке майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що квартира під номером АДРЕСА_1 , належала на праві власності трьом співвласникам, а саме: 6/8 частини квартири належало ОСОБА_1 , 6/8 частини квартири - ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) на підставі свідоцтва про право власності від 27.01.1997 року, та 1/4 квартири - ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) на підставі договору дарування від 12.11.2003 року.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відносно квартири за адресою АДРЕСА_2 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобалією Інною Василівною 11.07.2024 року внесено записи про перехід права власності від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися, від 11.07.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за №235.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2020 року у справі № 757/71482/17-ц, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 02.06.2021 року, у задоволенні позовів ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за усним договором позики відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 30.11.2022 року у справі № 757/71482/17-ц рішення Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02.06.2021 року в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано. Первісні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. У рахунок погашення заборгованості за договором позики від 29.05.2014 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка становить 1 932 015,00 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_3 , шляхом її продажу на прилюдних торгах за ціною, встановленою за згодою сторін або на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Крім того, з інформацією з Державного реєстру прав 10.01.2024 року у спеціальному розділі № 53254273 державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Потильчаком Олександром Олександровичем зареєстровано обтяження (арешт) на квартиру, який було припинено 24.07.2024 року.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05.10.2023 року у справі №757/42859/23-ц, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12.12.2023 року, заяву представника позивача адвоката Бахарєва М. А. про забезпечення позову задоволено. Забезпечено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки квартири шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 .

Постановою Київського апеляційного суду від 01.04.2024 року ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05.10.2023 року у справі №757/42859/23-ц скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Постановою Верховного Суду від 03.12.2025 року у справі №757/42859/23-ц постанову Київського апеляційного суду від 01.04.2024 року залишено без змін.

Також, ОСОБА_3 зверталася до Міністерства юстиції України зі скаргою від 19.08.2024 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19.08.2024 року за № СК-4214-24 (далі - скарга), на рішення від 10.07.2024 року №№ 74058577, 74058923, від 11.07.2024 року №№ 74062599, 74064131, 74064666 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобалії Інни Василівни щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Наказом Міністерства юстиції України від 30.09.2024 року № 2388/7 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 від 19.08.2024 року у зв`язку з тим, що рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобалії Інни Василівни від 10.07.2024 року №№ 74058577, 74058923, від 11.07.2024 року №№ 74062599, 74064131, 74064666 відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав.

У висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції зазначено, що відповідно до пунктів 3, 18 частини четвертої статті 24 Закону відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а також державної реєстрації припинення речового права на нерухоме майно, похідного від права власності, - у разі закінчення строку дії договору, на підставі якого набуто таке право, або настання іншої обставини, що відповідно до закону має наслідком припинення такого права. Таким чином, наявність зареєстрованого обтяження (арешту) на квартиру в даному випадку не є підставою для відмови у державній реєстрації прав, а отже не перешкоджало у прийнятті оскаржуваних рішень приватним нотаріусом Кобалією І.В.

Мотиви, з яких виходить cуд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина 1 статті 319 ЦК України).

За частинами 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як слідує з матеріалів справи, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобалією Інною Василівною 11.07.2024 року внесено записи про перехід права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися, від 11.07.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за №235.

У статті 650 ЦК України зазначено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (частина 4 статті 656 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що реалізація майна, зокрема майнових прав, на прилюдних торгах полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів особливості, проведення таких торгів є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.17-6.18) та від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункти 38-39), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 32), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66)).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є їхній переможець. Виходячи з наведеного, сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба й організатор цих торгів, та покупець - переможець торгів (див. постанови від 5 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (пункти 40-41), від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункт 56)).

Так, постановою Верховного Суду від 30.11.2022 року у справі № 757/71482/17-ц рішення Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02.06.2021 року в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано. Первісні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. У рахунок погашення заборгованості за договором позики від 29.05.2014 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка становить 1 932 015,00 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_3 , шляхом її продажу на прилюдних торгах за ціною, встановленою за згодою сторін або на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Отже, ОСОБА_2 набула право власності на квартиру АДРЕСА_3 , у результаті його примусової реалізації відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Судом ураховані доводи позивача про те, що станом на момент перереєстрації 11.07.2024 року права власності на ОСОБА_2 квартира за адресою АДРЕСА_2 , перебувала під зареєстрованим обтяженням у вигляді арешту нерухомого майна, що накладений 10.01.2024 року Печерським відділом ДВС у місті Києві на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 05.10.2023 року у справі №757/42859/23-ц та ухвали Печерського районного суду міста Києва від 12.12.2023 року у справі №757/42859/23-ц про виправлення описки.

Проте, відповідно до пунктів 3, 18 частини четвертої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а також державної реєстрації припинення речового права на нерухоме майно, похідного від права власності, - у разі закінчення строку дії договору, на підставі якого набуто таке право, або настання іншої обставини, що відповідно до закону має наслідком припинення такого права.

Так, наказом Міністерства юстиції України від 30.09.2024 року № 2388/7 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 від 19.08.2024 року у зв`язку з тим, що рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобалії Інни Василівни від 10.07.2024 року №№ 74058577, 74058923, від 11.07.2024 року №№ 74062599, 74064131, 74064666 відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав.

До того ж, постановою Київського апеляційного суду від 01.04.2024 року ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05.10.2023 року у справі №757/42859/23-ц скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Постановою Верховного Суду від 03.12.2025 року у справі №757/42859/23-ц постанову Київського апеляційного суду від 01.04.2024 року залишено без змін.

Одночасно, досліджуючи належність обраного позивачем способу захисту, суд зазначає, що видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів є окремою нотаріальною дією, передбаченою статтею 34 Закону України "Про нотаріат", спрямованою на посвідчення відповідного права покупця, тобто юридичним оформленням факту, що відбувся на підставі правочину. Тобто нотаріус, який вчиняє нотаріальну дію з видачі свідоцтва про придбання майна на аукціоні, не встановлює дійсні наміри сторін до вчинення правочину, відсутність заперечень щодо кожної з умов правочину, а перевіряє тільки факт набуття права власності на нерухоме майно конкретним набувачем і підтвердження цього права внаслідок проведення аукціону (див. близькі за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.112021 у справі № 925/1351/19, від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19).

Тому визнання недійсним свідоцтва як документа, який видав нотаріус для підтвердження права власності переможця аукціону (покупця), не захистить право та інтерес заявника, оскільки цей документ не зумовлює переходу права власності на нерухоме майно від боржника до покупця та не породжує в останнього жодного права.

Таким чином, позовна вимога про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів також не відповідає належному способу захисту. Близьких за змістом висновків щодо неналежності позовної вимоги про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 43), 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19.

За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Схожі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23) та від 16.11.2022 року у справі № 911/3135/20 (підпункт 8.47).

Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 26.01.2021 року у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 року у справі № 209/3085/20, від 16.11.2022 року у справі № 911/3135/20 також зауважено, що спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку в задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

За таких обставин суд вважає, що судові витрати стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобалії Інни Василівни, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 08.04.2026 року.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ