Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
Дата: 08 квітня 2026 р.
Справа: №756/133/26
Суддя: Шевчук А. В.
09.04.2026 Справа № 756/133/26
Унікальний №756/133/26
Провадження №2/756/3433/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 квітня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Шевчука А.В.,
секретаря - Калюжної А.Г.
за участі: представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2
третьої особи - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2026 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до свого онука ОСОБА_2 із позовом про визнання його таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1 , крім іншого просила зобов`язати Оболонську районну в м. Києві державну адміністрацію зняти ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за вказаною адресою та внести відповідні зміни до Реєстру територіальної громади щодо відомостей про проживання відповідача.
В обґрунтування позову вказувала, що вона зареєстрована і є наймачем квартири АДРЕСА_1 . Вказана квартира булла отримана ОСОБА_4 на підставі Ордеру №101517 серії Б від 01.02.1982 року на сім`ю з п`яти чоловік.
Вказана квартира не приватизована.
На даний час у квартирі АДРЕСА_1 проживає та зареєстровані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , при цьому зареєстрованим крім них є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Хоч ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 з 05.06.2001 року, у вказаному помешканні ніколи не проживав, квартирою не цікавився, участі в її утриманні не приймав, особистих речей у квартирі не має.
У зв`язку із значним підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги, позивачу важко нести витрати за квартиру, які нараховуються відповідно до кількості зареєстрованих осіб, що лягає тягарем на позивача та може призвести до утворення заборгованості.
За таких обставин, позивач просила про задоволення позовних вимог.
Представник позивача та ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.
ОСОБА_2 заперечив проти позовних вимог, при цьому підтвердив, що жодного дня не проживав у квартирі АДРЕСА_1 , будь-яких перешкод у проживанні за вказаною адресою не мав та не має на даний час.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи та надані докази встановив наступне.
Квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_4 на сім`ю з п`яти членами її родини на підставі Ордеру №101517 серії Б від 01.02.1982 року, виданого на підставі рішення виконкому Московського району Ради народних депутатів м. Києва від 26.11.1981 року №592/3.
На даний час у квартирі АДРЕСА_1 проживає і зареєстрована ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , при цьому за витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва від 11.12.2025 року зареєстрованими крім них є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстрація якого у вказаному помешканні здійснена 05.06.2021 року.
Судом встановлено та підтверджено наявними доказами, що квартира АДРЕСА_1 не приватизована, особовий рахунок відкритий на ОСОБА_4 , заборгованість за комунальними послугами у квартирі на даний час відсутня.
Житловий Кодекс на підставі Закону №4751-IX від 13.01.2026 втратив чинність, крім статей 31-42, 43-46, 47-49, 51-53, 57-60, 71, 72, 127-132-2.
Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
За таких обставин ОСОБА_4 має право на захист порушеного права, як наймач житлового приміщення щодо визнання втратившими право проживання у цьому приміщенні іншими наймачами у зв`язку з їх відсутністю у жилому приміщенні понад шість місяців.
Положеннями ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами у цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Крім того, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи з вимог цивільного процесуального законодавства, позивач повинен подати належні та допустимі докази на підтвердження тих обставин, про які вказує у позовній заяві, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність підстав для задоволення позову, а відповідач на спростування чи відмови у задоволенні позову.
За Актом про фактичне місце проживання від 05.12.2025 року складеного та підписаного мешканцями будинку АДРЕСА_2 громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстрація якого у вказаному помешканні здійснена 05.06.2021 року у квартирі АДРЕСА_3 не проживає, особистих речей за місцем реєстрації не має, участі в оплаті комунальних послуг не бере, постійно відсутній.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
В судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердив те, що в квартирі АДРЕСА_1 не проживав жодного дня, будь-яких перешкод у проживанні за вказаною адресою не мав і не має, квартирою не цікавився.
Таким чином, із наданих доказів та пояснень вбачається, що ОСОБА_2 не проживає за адресою місця реєстрації протягом тривалого часу. При цьому, докази які б свідчили про чинення ОСОБА_4 перешкод вселенню або проживанню відповідачу у спірному житловому приміщенні відсутні.
За таких обставин, з огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.
При цьому, приймаючи рішення у даній справі суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином, рішення суду про визнання відповідача таким, що втратив право на користування квартирою є достатньою правовою підставою для зняття його з реєстрації проживання за цією адресою та внесення відповідних змін до Реєстру територіальної громади щодо відомостей про проживання.
За правилами ст. 133,141 ЦПК України понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
З викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 133, 141, 263-265, 258-268 ЦПК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщення, - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Шевчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua