Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №756/13727/25 — Оболонський районний суд міста Києва

02.04.2026 Справа № 756/13727/25

Номер справи 756/13727/25

Номер провадження 2/756/7592/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 квітня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.,

за участі секретаря - Погорелової В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 18021,85 грн, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

У обґрунтуванні позову зазначено, що 29.12.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 174849542, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 7700,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, у тому числі і право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 174849542 від 29.12.2021.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до боржників, у тому числі і право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 174849542 від 29.12.2021.

В подальшому між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» права вимоги до боржників, у тому числі і право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 174849542 від 29.12.2021.

Відповідач не належним чином виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 18021,85 грн, яка складається із: 7700,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 10321,85 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Посилаючись на право правонаступника вимагати стягнення ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором кредитної лінії № 174849542 від 29.12.2021 у розмірі 18021,85 грн, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24.09.2025 по справі відкрито спрощене позовне провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце повідомлявся належним чином. В позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, а також зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила. Відзив на позовну заяву не надала.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.12.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (кредитодавецть) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 174849542, за умовами якого надано позичальнику кредит на суму 7700,00 грн на умовах строковості, платності та зворотності.

Договір кредитної лінії № 264227836 від 24.04.2023 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор MNV86B9M було направлено позичальнику 29.12.2021 на номер мобільного телефону вказаний нею в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, після чого відповідач підтвердила свою згоду одноразовим ідентифікатором, відразу після вчинених дій.

Окрім того,відповідачем ОСОБА_1 також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому також визначено умови кредитування.

Кредитні кошти за умовами договору повинні були бути зараховані на платіжну картку позичальника № 5236-48ХХ-ХХХХ-3630, вказану в Заявці на отримання грошових коштів в кредит від 29.12.2021.

29.12.2021 на виконання умов договору позикодавцем було здійснено безготівковий переказ грошових коштів у розмірі 7700,00 грн на рахунок банківської платіжної картки позичальника, вказану нею під час ідентифікації № 5236-48ХХ-ХХХХ-3630, що підтверджується платіжним дорученням від 29.12.2021.

Також, згідно інформації АТ «Укрсиббанк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) була емітована картка № НОМЕР_3 , на яку 29.12.2021 надійшли грошові кошти в розмірі 7700,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, у тому числі і право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 174849542 від 29.12.2021, що підтверджується: копією вказаного договору; копією додаткової угоди № 19 від 28.11.2019 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018; копією додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018; копією Додаткової угоди № 27 від 31.12.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018; копією Додаткової угоди № 31 від 31.12.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018; копією додаткової угоди № 32 від 31.12.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018; копією Реєстру прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до боржників, у тому числі і право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 174849542 від 29.12.2021, що підтверджується копією вказаного договору; копією додаткової угоди № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020; копією додаткової угоди № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020; копією реєстру прав вимоги.

08.07.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» права вимоги до боржників, у тому числі і право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 174849542 від 29.12.2021, що підтверджується: копією вказаного договору; копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором відповідно до договорів факторингу, укладеними з первісними кредиторами.

Вказані договори факторингу у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювалися та не визнавалися недійсними.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Судом установлено, що відповідач не належним чином виконувала свої зобов`язання за договором кредитної лінії № 174849542 від 29.12.2021, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 31.07.2025 становить 18021,85 грн, яка складається з наступного: 7700,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 10321,85 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 18021,85 грн.

При цьому, будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам договору суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн є завищеним, не співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У зв`язку з чим, враховуючи співмірність витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд уважає правильним та доцільним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. 9-14, 19, 23, 27, 133, 137, 141, 280-281 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ - 42986956, адреса місцезнаходженя: м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс, 310-А) заборгованість за договором кредитної лінії № 174849542 від 29.12.2021 у розмірі 18021 (вісімнадцять тисяч двадцять одна) гривня 85 копійок, судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Белоконна