Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №755/25059/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/25059/25

Провадження №: 3/755/2480/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" березня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановила:

як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 14.12.2025 серії ЕПР1 № 540341, 14 грудня 2025 року о 03 год 20 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Миропільська, 27/16, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Драгер та у відповідному медичному закладі у лікаря-нарколога, водій відмовився на місці зупинки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні ОСОБА_1 подав клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Пояснив, що дійсно, у вказані у протоколі дату та час перебував у своєму автомобілі, який був припаркований та не рухався, а він відповідно ним не керував. Пояснює такі свої дії тим, що напередодні ввечері посварився з своєю дружиною, тому вирішив заночувати у автомобілі, який був припаркований неподалік від будинку, в якому вони проживають. Зазначив, що дійсно вживав алкогольні напої в автомобілі, так як хотів зігрітись та покращити свій емоційний стан, який був пригнічений через сварку з дружиною.

Просив зауважити, що розуміючи недопустимість керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, і не планував ним керувати, і навіть не заводив його. Більше того, просив звернути увагу на той факт, що з долученого відеозапису з нагрудних камер поліцейських чітко видно відсутність факту керування ним транспортним засобом, оскільки цього факту не було і не могло бути.

Оскільки, вказані події відбувались в комендантську годину, працівники поліції висловили вимогу до ОСОБА_1 надати їм документи, на що він надав їм усі необхідні анкетні дані, адресу проживання, зазначив, що працює лікарем і раніше ніколи не притягувався до будь- якого виду відповідальності, пояснив причини свого перебування в автомобілі.

При цьому, ОСОБА_1 просив звернути увагу, що працівники поліції не зазначали, що він керував транспортним засобом, а лише повторювали, що їм потрібні документи для встановлення особи «і все», запевняли, що все добре і нічого страшного не відбувається. Все це відбувалося протягом однієї години часу і чітко зафіксовано на відео.

Також, просив звернути увагу, що на відео зафіксована розмова одного з поліцейських з керівництвом, де він чітко зазначає, що факт керування транспортним засобом ними не зафіксований, що особу перевірили і будь-яких порушень не встановлено.

Пізніше на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 показав вміст своїх речей, на перевірку наявності заборонених предметів, внаслідок даного огляду нічого забороненого не виявлено.

І лише після цього, працівники поліції вперше запитали, чи буде він проходити огляд на стан сп`яніння, при цьому жодних роз`яснень прав чи підстав проходження такого огляду вони не зазначили.

Незважаючи на заперечення факту керування транспортним засобом, поліцейськими оформлено відповідний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що він неодноразово зазначив, що не погоджується, оскільки не керував транспортним засобом.

Після складення відповідних матеріалів, працівники поліції попрощалися, зазначили, що справа буде розглядатися в суді і поїхали, залишивши ОСОБА_1 в автомобілі та не вживши будь- яких заходів до недопустимості керування автомобілем, що на думку останнього, також підтверджує, що вони не сумнівалися в тому, що він автомобілем не керував і не збирався цього робити.

Відтак, беручи до уваги викладені обставини, просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суддя дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Про вчинення адміністративного правопорушення, як це передбачено ст. 254 КУпАП, уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, який повинен бути складений у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 5 розділу ІІ «Порядку застосування портативних відеореєстраторів та карт пам`яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів» Наказу МВС № 1026 від 18.12.2018 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суддею досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 14.12.2025 серії ЕПР1 № 540341; письмові та усні пояснення ОСОБА_1 ; картку обліку адміністративного правопорушення; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.12.2025; витяг з АРМОР; відеозапис, що міститься на диску.

Наявні ж у справі про адміністративне правопорушення матеріали не дозволяють однозначно підтвердити факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Натомість, відеозапис, долучений до матеріалів адміністративної справи, підтверджує обставини, зазначені ОСОБА_1 у клопотанні про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відеозапис починається з моменту встановлення особи ОСОБА_1 , який перебував у транспортному засобі, який на момент виявлення працівниками поліції знаходився у нерухомому стані, з вимкненим двигуном та був припаркований на зеленій зоні. Об`єктивних даних, які б свідчили про керування транспортним засобом або підготовку до початку руху, встановлено не було.

ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції відразу їх повідомив, що вживав алкогольні напої, однак транспортним засобом не керував, двигун не запускав та будь-яких дій, спрямованих на приведення автомобіля у рух, не здійснював.

З його пояснень вбачається, що після конфлікту з дружиною вирішив переночувати у власному автомобілі. Пізніше вирішив вжити алкогольні напої, з метою покращення емоційного стану та щоб зігрітись. При цьому, ним зазначено, що він усвідомлює заборону керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тому не мав наміру запускати двигун, чи тим більше керувати автомобілем.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне зазначити, що обов`язковою умовою наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведений факт керування особою транспортним засобом, тобто здійснення на ньому руху. При цьому, саме під час руху на транспортному засобі у водія повинні бути виявлені ознаки сп`яніння. А тому підставою для складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП є наявність у поліцейських підстав вважати, що особа здійснила рух на транспортному засобі одночасно з наявністю ознак сп`яніння.

Сам по собі факт перебування особи у транспортному засобі у стані алкогольного сп`яніння, за відсутності доказів керування таким транспортним засобом, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відтак, під час дослідження судом матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суддя встановила, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського не містить в собі зафіксованої зупинки транспортного засобу «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 , і відповідно перебування ОСОБА_1 за кермом вказаного автомобіля, а докази керування і зупинки відсутні, що свідчить про те, що у діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «Кобець проти України» («Kobetsv. Ukraine») no. 16437/04ECHR14.02.2008 у §43 зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вище викладене суддя вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, у зв`язку із чим провадження у даній справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 130, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 283-285 КУпАП, суддя

постановила:

провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: Віра Левко